Презентація "Рослинний і тваринний світ Черкащини"

Рослинний і тваринний світ рідного краю. Презентація підготовлена учителем початкових класів Конельської ЗОШ І-ІІІст. Давидюк Н. М.

Конюшина- рід однорічних бобових рослин. Невисокі трав'янисті рослини. Стебла висхідні або прямостоячі, рідше лежачі. Листки трійчасті, рідше складаються з 5-9 листочків, що розміщені пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешками листків. Квітки зібрані в головчасті, рідше короткокитицеві або зонтикоподібні суцвіття. На території України росте близько 10 видів. Деякі види використовують як кормові культури та декоративні культури. Листя конюшини люблять кролі, коні, корови та інші домашні тварини. Люблять зайчатки. Листя-тройчатки. Від травички-полівки,Червоної голівки.(Конюшина)

Мак польовий. Однорічна трав'яниста рослина 30—90 см заввишки, з щетинистим квітконосним стеблом і листками. Листки розсічені, з видовженими гострозубчастими частками. Квітки великі, пелюстки їх яскраво-червоні, звичайно з великою темною плямою біля основи. Плід — коробочка, в якій при достиганні утворюються отвори, через які висівається насіння. Цвіте в травні—липні. Росте при дорогах, у посівах озимих культур, на погано оброблених ділянках, засмічених місцях. Стебельце — шорстка драбинка, У середині чорна вуглинка, Пелюстки блискучі, як лак. Це квітує… (мак).

Барвінок Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки, піднімається над землею не більше ніж на 20-70 см. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Листки супротивні, прості, широкі, ланцетовидні або овальні 1-9 см завдовжки, 0,5-6 см завширшки. Чотири види роду вічнозелені, листя зберігає свій зелений колір навіть узимку. Має подовгуватий трилисник. Цвітіння відбувається більшу частину року. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник. Квітки прості 2,5-7 см завширшки, з 5 зазвичай фіолетовими (рідко білими) пелюстками, з'єднаними біля основи в трубку. Плід складається з кількох стручків. Лист зелений і міцний, Сніг для нього не страшний, А коли весну стрічає, Сині очі розкриває.(Барвінок)

Волошка синя Поширений однорічний бур'ян, який росте на засмічених полях у ячмені, пшениці, житі; уздовж доріг. Однорічна трав'яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30—70 см заввишки. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковиді. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені. Синьоока чарівниця Часто в полі в нас вертиться. Де вінки вона спліта — Пшениці ростуть й жита. (Волошка)

Очерет. Трав'яниста багаторічна блакитнувато-зелена рослина родини злакових (0,8-5 метрів заввишки), з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямо-стояче, кругле, товсте (до 16 мм), голе, гладеньке. Листя очерету повертається ребром до вітру, а гнучка соломина згинається, але не ламається. На вітрі все листя очерету виявляється на одному боці, майорить, мов прапор, вказуючи напрям вітру. Квітки дрібні, непоказні, зібрані у велике (10-30 см завдовжки) волотисте суцвіття. Волоть густа, пухнаста. Росте на лісових та низинних болотах,. Часто утворює густі зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте в липні — вересні. Стоїть дід над водою,Трясе бородою. (Очерет)

Гриби напівкулясті капелюшки молодих грибів або зонтиковидних у більш зрілих – в центрі горбок, потім плоска частина опущеними вниз краями. Діаметр капелюшка коливається від сантиметра до 10 см. Капелюшки їстівних опеньків прикрашені дрібними лусочками, які з ростом грибів поступово зникають. Іноді вони бувають покриті слизом. Кольори капелюшків від світло-жовтих і кремових доходять до червонуватих з ще більш темною серединою. Ніжки опеньків сильно витягуються вдовжину від 2 до 18 см, а в діаметрі не перевищують 25 мм. Але кожен вид опеньків має свої особливості. І на горі, й під горою,Під березою і під ялинкою. Хороводами і в ряд. В шапках молодці стоять.

Бузок Чагарники, рідше невеликі деревця з простими супротивними листками і численними запашними квітками, зібраними у великі пірамідальні волоті. У декоративному садівництві бузку мають дуже широке застосування. Їх використовують для одиночних і групових посадок, оформлення галявин, створення живоплотів. Цінуються бузку за надзвичайно красиві за формою і забарвленням суцвіття з винятковим ароматом. Серед красиво квітучих чагарників вони займають одне з провідних місць. Кущ весняний, запашний зацвітає біля хати. Відламаю гілочку малу і візьму в кімнату,  Хай він пахне мамі й тату(Бузок)

Бузина чорна – чагарник або деревце сімейство жимолостевих, висотою від 2 до 7 м. Цвіте в травні – червні, дозріває в серпні – вересні. Росте в середній смузі Росії, на Україні, в Білорусії і на Кавказі. Росте в широколистяних лісах, серед заростей чагарників. Зустрічається як декоративна рослина в садах і парках. Стоїть дід над водою Із чорною бородою.

Ліщи́на звича́йна або європе́йська (Corylus avellana) — багаторічна рослина родини Березових. Ліщина звичайна — деревовидний кущ 2-4 м заввишки. Листя та горішки ліщини звичайноїКора — темно-сіра з характерними сочевичками. Гілки дугоподібно розходяться в різні боки, утворюючи оберненоконусоподібну крону. Пагони й молоді листки опушені. Бруньки заокруглені з війчастими лусочками. Листки — чергові, оберненояйцеподібні, широкі (7-16 см завдовжки і 4-8 см завширшки), при основі скошеносерцеподібні, нерівномірно зубчасті, на коротких черешках. Плід — горіх 15-20 мм завширшки, вкритий дуже коротким опушенням та обгорнутий трубчастою зеленою плюскою, схожою на зрослі листки. У зеленім кожушку,Костяній сорочці,Я росту собі в ліску,Всім зірвати хочеться! (Ліщина)

Гороби́на (Sorbus) — рід рослин родини розових. Листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Квітки двостатеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Чашолистків 5, пелюсток білих або рожевих 5, тичинок 15-25. Плоди кулясті або овальні, червоно-жовті, або коричневі, зрідка білі. Коренева система у більшості представників роду поверхня. Росте на різноманітних ґрунтах. Світлолюбива, але витримує деяке затінення. Росте до 200—300 років, починає квітнути і плодоносити з 10-ти річного віку, а плодові сорти — навіть з 4–5 років.[1]Горобина — цінна плодова, лікарська і декоративна рослина[1]. В офіційній медицині використовують лише горобину звичайну, у народній — також і інші види. Зріст у неї, як в ліщини,А плоди, немов в калини. Взимку пташечок годує,Ягідками їх частує. (Горобина)

Чере́мха звича́йна  — рослина родини розових (Rosaceae) роду Слива . Черемха звичайна — невисоке (2-10 м заввишки) дерево або високий кущ. Кора — сірувато-чорна, з помітними сочевичками на ній. Молода кора пахуча. Квітки черемхи — пахучі, численні, розміщені на голих квітконіжках у густих пониклих китицях (10-15 см завдовжки). Черемха звичайна росте у підліску або другому ярусі мішаних і листяних лісів, по чагарниках, уздовж річок і озер, по ярах і заплавних луках. Зимостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні, плоди достигають у липні — серпні. В жовто-біле платтячко вбереться,Аромат духмяний ллється. А потім вкрита чисто. З чорних ягідок намисто. (Черемха)

Осика. Це високе струнке дерево (20-30 м заввишки) родини вербових (Salicaceae) з округлою кроною і циліндричним стовбуром, укритим гладенькою світло-зеленою корою. У старих дерев кора в нижній частині чорна, глибокотріщинувата. Молоді пагони бурі, звичайно голі, блискучі, бруньки клейкі, загострені. Листки (3-7 см завдовжки) чергові, округлі або округлояйцеподібні, виїмчасто-зубчасті, шкірясті, зісподу сизуваті. Черешки довгі, сплюснуті, голі. Квітки роздільностатеві, рослини дводомні. Тичинкові сережки пониклі (7-10 см завдовжки). Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у березні — квітні. Боягузка у гайочку Заховалась за дубочки. Не лякав ніхто панянку,Та тремтить безперестанку. (Осика)

Со́сна́ (Pinus L.) — рід хвойних дерев родини соснових. Найпоширенішою є сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), до 40 м заввишки. Плодоносить з 10—30 років, у зімкненому лісостані — з 40—60 років. Дерево живе 300—400, іноді й більше років. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів, росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо. Сосна квітне у травні. Її жовтий пилок у великій кількості розноситься вітром. В Україні з усіх дерев сосна має найбільше значення. Її легку та м'яку деревину використовують у будівництві і як паливо, з неї виробляють шпали, меблі, телеграфні стовпи. Сніг її не налякає, І на спеку не зважає. Зеленіє навіть взимку, Має з голочок хустинку. (Сосна)

Алича́ (Prunus cerasifera або Prunus divaricata) — плодове дерево родини розових, роду слива, висота 4—10 м. Має гладеньку, як у вишні, але сірішу кору. Цвіте в кінці березня - на початку квітня, медопродуктивність до 40кг/га. Плоди невеликі, жовті, рідше — рожеві або червоні, округлі, кислуваті. Гілочки собою вкрили –Рясно-рясно обліпили. Як лимони жовтуваті. Невеличкі, кислуваті. (Алича)

Клен звичайний -Високе (25-30 м заввишки), струнке дерево з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібнотріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. На пагонах супротивно розміщені притиснуті бруньки, прикриті чотирма-шістьма шкірястими лусками. Верхівкова брунька більша і оточена двома боковими. Листки великі (5 — 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки) . Клен звичайний росте в другому ярусі листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала, досить морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні. Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Медоносна, деревинна, харчова, кормова, танідоносна, фарбувальна й декоративна рослина. Стовбур рівний, як колона,А листочки, як корона. Влітку листячко зелене,А як осінь — то червлене. (Клен)

Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. Відрізняється великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. Тільце у джмеля товсте і волохатіше, ніж у бджіл. Як і у бджіл, у джмелів народжуються самці, що не мають жала. Одні з найбільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 40 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах. Джмелі — це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100–200, рідше до 500 особин. Я крилатий і пухнастий,Золотистий і смугастий,Над лужком танок веду,Дзвінко, весело гуду. (Джміль)

Жук-олень (Lucanus cervus) — найвідоміший вид з родини рогачів (Lucanidae), він є найбільшим з твердокрилих фауни України, досягаючи, разом з «рогами», 7,5 см завдовжки. Живе в дуплах старих та мертвих дерев в лісах та лісопосадках. Тіло жука-оленя складається з голови, грудей і черевця. Сегменти голови зливаються в єдину головну капсулу. Імаго з'являються в травні, літ до початку серпня, переважно ввечері. Самки відкладають яйця на гниючу деревину. Личинки сліпі, С-подібні. Живляться гниючою деревиною стовбурів дерев. Тіло личинки кремового кольору прозоре з помаранчевими ногами та головою. За допомогою ніг личинки здатні стрекотати, що забезпечує їх комунікацію між собою. Личинки линяють декілька разів, та перетворюються на лялечку. Тривалість личинкової стадії 4-6 років. Два роги — не бик, шість ніг без копит,Коли летить — виє, сяде — землю риє. (Жук-олень)

Оса. Характерні особливостіКрила: дві пари прозорих крил дозволяють швидко і маневрено літати. Жало. Лапки: три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками, якими оса міцно чіпляється за поверхню. Очі: 2 складних ока забезпечують осі добрий зір. Ротовий апарат: матки своїми сильними щелепами подрібнюють частинки деревини з дерев або огорож і з отриманої речовини будують гніздо. Гніздо, зроблене з матеріалу, що нагадує папір, утворене системою комірок, в яких матка відкладає яйця. Фрукти, цукор полюбляє,Де солодке відчуває. В смужку в неї одежина,Із комах уся родина.

Конук Довжина: 28-42 мм, самці трохи дрібніші за самок. Довжина крила: 33-38 мм. Забарвлення: ясно-зелене. Життєвий цикл: личинки з'являються на світ на початку весни, дорослі особини розмножуються влітку і гинуть восени. Звички: активні увесь день. Їжа: мухи, гусінь, личинки колорадських жуків, рослини. Тривалість життя: 6 місяців. По травичці, по земліКоні бігають малі.Іподромом для них луг,Не поставиш їх у плуг!

Комарі — комахи з тонким тілом (довжиною 4-14 мм), довгими ногами і вузькими прозорими крилами. Забарвлення тіла жовте, коричневе, або сіре. Черевце видовжене, складається з 10 сегментів. Груди ширші за черевце. Зазвичай в помірному поясі комарі активні з травня по жовтень. Якщо взимку було багато снігу, а весна рання, стійко тепла і помірно-волога, комарі можуть з'явитися вже в квітні. Більшість видів ведуть нічний спосіб життя. Швидкість польоту від 1,5 до 2,5 км/год. Самці комарів харчуються нектаром. Влітку дорослі самиці кровосисних комарів зустрічаються як у природі у заболочених і сирих місцях, так і в приміщеннях для тварин, у житлах людини на стінах, вікнах, у затінених місцях. Взимку їх можна зустріти в приміщеннях для худоби, теплих підвалах, інших спорудах, де вони перебувають в малоактивному стані, або в заціпенінні (якщо температура нижче 0 °C)Ніс довгий, а голос дзвінкий. Не звір, не птиця, а ніс, як спиця. Хто його вб’ є, той свою кров проллє.

Окунь звичайний серед родини окуневих найвідоміший. Тіло в нього відносно коротке, овальної форми, стиснуте з боків, досить яскраве. Спина темно-зелена, боки зеленува­то-жовті. По боках тіла є кілька темних смужок. Черевні плавці та хвіст яскраво-червоні, передня частина спинного плавця сіра з темною плямою, задня – зеленувато-жовта. Звичайно в глибоких водоймах окунь має темніше забарвлен­ня, ніж у мілководних. Тримається риба в ямах під кущами, у заглибинах, звідки зручно полювати на дрібних рибок. Улітку виходить ближче до трав’янистих заростей і на мілини. Восени близькі за віком особини збираються в табуни й переміщуються у найглибші місця водойми. Хочеш рибку цю піймати — Треба черв’ячка їй дати. Хоч і хижий, та не щука, І на вигляд геть не злюка.

Карась рід риб родини коропових. Спинний плавець довгий. Тіло високе з товстою спиною, помірно стисле з боків. Луска велика й гладенька на дотик. Забарвлення варіює в залежності від місця проживання. Карась золотий може досягати довжини тіла понад 50 см і маси понад 3 кг, карась сріблястий — довжини 40 см і маси до 2 кг. Харчуються карасі рослинністю, дрібними безхребетними,Рибка ця усім відома —У ставку, як в себе вдома,Спинкою блищить, плюскоче,Певно, гратись з нами хоче!Та не упіймаєш! Зась!Утече прудкий…(карась).

Річковий рак (Astacus) — рід безхребетних тварин ряду десятиногих ракоподібних (Decapoda), довжина тіла зазвичай 6-15 см, іноді — до 80 см. Тіло рака, на відміну від дафнії, вкрите твердим покривом — панциром. Він складається з хітинової шкірки (кутикули), просоченої вапняними (неорганічними) солями, що додають панциру міцність і твердість. Панцир захищає тіло річкового рака від пошкоджень. У пошуках їжі рак повільно повзає по дну, рухаючи своїми довгими вусами, за допомогою 4-х пар ходильних ніг, а свої довгі кінцівки, озброєні клешнями, тримає напоготові у піднятому положенні і хапає ними здобич. В разі небезпеки рак повзе назад, відштовхуючись клешнями, різкими рухами підгинає під себе членисте черевце і завдяки цьому пливе у зворотному напрямку. Раки всеїдні. Вони полюють за дрібними тваринами, яких можуть захопити клешнями, поїдають мертвих тварин, запах яких чують здалеку. Живляться раки також і рослинною їжею — водоростями, пагонами очерету. Зимують вони у норах, у найглибших місцях. Протягом дня раки ховаються у своїх норках, а в сутінках, вони залишають свою схованку і вирушають на пошуки їжі. У ставку живе на дні,Має диво-клешні дві,Залізає в очерет,Ходить задом наперед.

Ставкова жаба - вид жаб роду Зелена жаба. Жаба невеликих та середніх розмірів (порівняно з іншими видами зелених жаб України), довжина її тулуба рідко перевищує 80 мм. Спинний бік тіла звичайно яскраво-зеленого, зеленого або брунатного кольору, часто розвинена поздовжня спинна смуга та плямистість, черевний бік однотонно білого забарвлення. Навесні з'являється у квітні залежно від весняних температур (регіону пробування), температура води при цьому має бути не нижче 8 °C, а ґрунту 1 °C. Статевозрілими стають на 2-3 роках життя. Живуть 6-12 років. Зимують у воді, рідше на суші. Пуголовки живляться в основному водоростями, дорослі - сухопутними безхребетними. В раціоні дорослих тварин є також риби, ікра, земноводні. Вороги жаби ставкової - риби, плазуни, ссавці. У зеленому жакетіГаласує в очереті. Хоч і плавати мастак,І не риба, і не рак.(Жаба)

Лебедь рід водоплавних птахів родини качкових. Оперення лебедів за своїм забарвленням буває або чисто біле, сірого або чорного кольору. Самиць і самців на вигляд дуже важко відрізняти. Довга шия, що дозволяє в глибших водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх величина, адже вони є найбільшими водними птахами. Розмах їх крил досягає двох метрів, а маса може перевищувати п'ятнадцять кілограмів. Лебеді тримаються однією парою до кінця життя. Якщо самець чи самиця помирає, інший лебідь не шукає пари вдруге. Потомство виводиться обома батьками, що опікуються своїм молодняком протягом року після народження. Білосніжні, гарні птиці Дім будують на водиці, Дуже схожі на гусей, Обережні до людей.

Качка або крижень . Вид птахів родини качкових. Дзьоб плаский, оливковий з бурим кінцем, ноги оранжево-червоні з темнішими перетинками. Дзеркальце синє з пурпурним блиском, облямоване чорним і білим кольором. У самця в шлюбному наряді голова і шия переливчастого, перламутрового темно-зеленого кольору, на шиї білий ошийник. Спина бура, до хвоста колір переходить у чорний. Бічне криюче пір'я хвоста заломлене догори. Крижень живе переважно на прісних водах, особливо стоячих і зарослих очеретом. В неї ноги — наче ласти, Дзьоб плескатий, червонястий, — Кря-кря-кря, — пливе по річці, Їсть зерно, скубе травичку… Ви вгадали цю босячку? Хто це, діти? Звісно, …(качка)

Лелека білий або чорногуз. Птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200–220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті й довгі. Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами — дощовими черв'яками, комахами, жабами, мишами, рибами. Метод полювання чорногуза дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її дзьобом. На даху моєї хати Оселився птах цибатий. Довгий дзьоб і ноги має, Мишок, жабок полюбляє. Чемних діток іздалека В кожен дім несе …

Чайка. Птах завбільшки з галку, або трохи менше. Розмір крила 21,5-23,75 сантиметри. У річному віці довжина тіла до 35 см, вага 180 — 225 грам. Відрізняється своїм чорно-білим забарвленням і тупими крилами. Верх — з сильним металевим зеленим, бронзовим і пурпуровим блиском; груди чорні; боки тіла, черево і боки голови білі; на голові хохол з дуже вузького і довгого пір'я. Живиться чайка різноманітними безхребетними, павуками, слимаками, хробаками тощо. Прилітає на місця гніздування дуже рано, залежно від широти, з кінця лютого до початку квітня. Гніздиться на вологих луках та трав'янистих болотах. Гніздо у вигляді невеликої ямки у ґрунті. Птаха ця живе на волі,Там літає на просторі. Дзьобом рибу ловить влучно,А співає різко й гучно.(Чайка)

Жураве́ль (Grus) — рід птахів родини журавлевих — великий птах, що важить від 4 до 7 кг. Довжина крила від 57 до 66 див. Розмах крил 2-21/4 м. Загальне фарбування сіра. Гніздяться сірі журавлі розріджено. Як і багато інших птахів, сірі журавлі зберігають вірність своєму раз обраному місцю гніздування й гніздяться на тому самому болоті, інший раз навіть у тому самому гнізді протягом декількох років підряд. Насиджує головним чином самка, тоді як самець перебуває увесь час поблизу й уважно стежить за місцевістю – немає чи небезпеки. Годуються журавлі переважно рослинною їжею: ягодами, зокрема журавлиною, насіннями різних рослин, молодими пагонами трав, сходами хлібів. Їдять вони й тваринна їжа – різних комах (жуки, сарана), молюсків, жаб, змій, дрібних гризунів. Прохолоди чиста просинь — на поріг ступає осінь. Вдаль від рідної землі линуть в вирій …

Сорока звичайна. Довжина тіла 45-50 см, маса 150–250 г, розмах крил 55—58 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. В сороки своєрідне забарвлення пір'я. Голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока. Тут і там вона літає, і на хвіст плітки збирає. Що довідається, — все вмить по лісу рознесе.

Шпак зазвичай поселяється у міських та приміських зонах, де є багато штучних споруд, які забезпечують йому місця відпочинку і гніздування. Шпаки також люблять поселятись в трав'янистих місцинах. Шпаки віддають перевагу зграйному способу життя, особливо восени і взимку. Шпак є комахоїдним птахом і зазвичай живиться такими комахами, як гусениця, міль, цикада, також павуками, равликами і маленькими ящірками. Сезон розмноження шпаків починається ранньої весни і літа. Першим я приніс весну, Пробудив усе від сну. Заспіваю під вікном, Звуть усі мене… (шпаком)

Дятел птах досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Палеарктики від Канарських островів і північно-західної Африки на заході до Камчатки і Японських островів на сході, причому майже скрізь є звичайним, численним видом. Нерідко селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя і лише на північній межі ареалу в несприятливі роки здійснює масові кочівлі-інвазії в сусідні регіони. Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, забезпечуючи дуплами дрібних птахів, таких як синиці і мухоловки[1]. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників: попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах тощо. Тук-тук-тук чути стук, Та цей звук не від рук. Птаха дзьобом стовбур б’є , Лікарем для лісу є.

Зозуля – птах родини зозулевих в Україні гніздний ,перелітний. Зозуля має довге тіло — 40 см, крила — 22 см, закруглений хвіст (на кшталт сходинок) розміром 18 см. Хвіст майже дорівнює довжині гострого довгого крила і це ніби збільшує загальний розмір птаха. Вага зозулі — до 100 г (трохи більша за шпака). Забарвлення переважно сіре. Особливістю зозулі є наявність статевого диморфізму. Самці мають спину та хвіст темно-сірі, горло, зоб, груди світло-сірі, інший бік пір'я білий з темною поперечною смугою, дзьоб чорнуватий, ноги короткі. Самки буроваті зверху. Зозулі звичайні своїх гнізд не будують і яєць не насиджують, виявляючи гніздовий паразитизм. Сіра пташка на лужку Нам кує : «Ку-ку, ку-ку-ку». Та погану звичку має — Яйця в гнізда підкладає. Ця матуся-вередуля Називається …

Синиця велика. Птах родини синицевих. Спина зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка». Білі «щоки» облямовані чорним. Низ жовтий, із широкою (у самців) чорною смугою посередині. Крила й хвіст блакитно-сірі з бурим. Поширена по всій Україні. Гніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель, старих гніздах великих птахів. Гніздо мостить з корінців, травинок, моху, вистеляючи шерстю та пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 10—14 білих з червоно-коричневими плямами яєць, наприкінці квітня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками, взимку насінням. Восени і взимку збирається в зграї і мандрує разом з іншими видами синиць. Жовтогруді щебетушки мають чорні капелюшки, сірі лапки, білі щічки, називаються …

Сова́ (Strix) — рід птахів родини Совові ряду Совоподібні. Довжина тіла від 30 до 70 см. Оперення рихле, забарвлене у сірі або рудуваті з пестринами тону, широкі крила та вершина недовгого хвоста заокруглені. Райдужна оболонка ока бурого кольору. Характерна заокруглена та велика голова без пір'євих «вушок», але з добре вираженим повним лицьовим диском та сильним, стиснутим з боків дзьобом. Оперені пальці мають гострі, загнуті донизу кігті. Населяють переважно лісові території у помірному та жаркому кліматичних поясах, охоче селяться в культурному ландшафті. У позагніздовий час ведуть поодинокий спосіб життя. Гніздяться окремими, віддаленими одна від одної парами у дуплах та гніздах інших птахів, тріщинах, нішах старих кам'яних будівель. У кладці 1−5 білих яйця в залежності від географічного положення (у південних регіонах розміри кладки менші) та чисельності гризунів. Насиджування починається з відкладання першого яйця та триває 4 тижні, насиджує самка. Пташенята починають літати у віці шести тижнів, але першу осінь тримаються разом з батьками. Живляться переважно гризунами, але також птахами, земноводними та плазунами, дрібними безхребетними. У несприятливі за погодою та кормовими умовами роки кочують, у «мишині» роки осілі. Приносять користь знищенням шкідливих гризунів. Вдень вона лягає спати Бо всю ніч їй знов літати, Ловить мишок, гризунів, З нею їм вже не до снів!

Я́струб (Accipiter) — рід птахів родини яструбових; довжина 30 — 68 см, вага — 125 — 1 500 г. Період розмноження триває з початку квітня до середини червня. Пара починає будувати гніздо ще за два місяці до відкладання яєць. Зазвичай гніздо влаштоване на гілці біля стовбура або у розгалуженні стовбура. Гніздо має близько метра в діаметрі, розташовується переважно на висоті 10—25 м над землею і будується з сухих гілок, по краю лотка трапляються соснові гілки зі свіжою хвоєю. Відкладання яєць триває з початку квітня — у другій декаді цього місяця. Зазвичай самиця відкладає 2—4 яйця з інтервалом в 2—3 дні. Яйця шкарубкі на дотик, блакитно-білого кольору. Насиджування триває в середньому 37 діб. Пташенята зазвичай з'являються у гніздах з ІІІ декади травня. Молоді птахи перебувають у гнізді близько 45 діб. Після вильоту молодь ще не менше двох тижнів знаходиться у районі гнізда. Яструб великий живиться переважно птахами, яких добуває сам. 80—90 % здобичі складають дрозди, дятли, сойки, сірі ворони, граки, голуби. Значно рідше ловить він тетеруків, орябків, молодих глухарів, качок, домашню птицю; зрідка також зайців та вивірок. Понад хмарами літає, пильно здобич виглядає. Як побачить її — вмить камінцем униз летить.

Лис найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду лисиць (Vulpes) родини Псові (Canidae). Вона також є найбільшим видом роду: довжина тіла 60–90 см, хвоста — 40–60 см, маса 6–11 кг. У більшості випадків забарвлення спини яскраво-руде, часто з неясним темним візерунком, черево біле, іноді чорне. Лисиця, хоч і належить до типових хижаків, має дуже різноманітний харч. Серед їжі, яку вона вживає, виявлено понад 400 видів самих лише тварин, не враховуючи кількох десятків видів рослин. Усюди основу її харчування становлять дрібні гризуни, головним чином полівки. В лісі молодиця гуляє На всі боки поглядає. На ній шубка дорога Вся горить, мов золота. Хвіст пухнастий і м’який. Що за звір такий? (Лисиця)

Куций хвостик, довгі вушка,Шерсть м’якенька, як подушка. Скаче вгору, наче м’ячик. Хто це, діти?Сірий… (зайчик). Заєць сірий, або заєць-русак  — вид ссавців ряду Зайцеподібні. Дуже поширений вид в Україні. Довжина тіла 55—70 см, довжина клиноподібного хвоста 8—12 см, вага 4—10 кг. Задні ноги в русака набагато довші за передні, ступні вузькі і витягнуті, повністю вкриті шерстю. Вуха довгі, ланцетоподібні, пригнуті до голови, заходять дальше кінця морди; по зовнішньому краю вуха йде темна смуга. Влітку хутро зайця сірого кольору, жовто-руде з боків і бурувате на спині, а на зиму воно біліє . Заєць сірий активний цілий рік. Протягом доби — найбільше в нічний час. Зайці витрачають третину свого життя на пошук їжі. Живиться переважно зеленими соковитими та прив'яленими травами, бур'янами, взимку — молодими гілками, бруньками і корою чагарників, озиминою.

Джерела інформаціїhttps://kazochka70.jimdo.comhttps://uk.wikipedia.orgwww.pochatkivec.ruhttps://books.google.com.uawww.abetka.ukrlife.orghttp://dovidka.biz.ua/zagadki