Презентація. Розділ: Домедична допомога. Тема "Ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих".

Розділ: Основи медичних знань. Ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих.

План заняття: Завдання, види та засоби медичної допомоги. Правила безпеки при наданні ПМД. Визначення небезпеки для життя і здоров’я постраждалого. Основні правила реанімації та порядок її проведення:непрямий (зовнішній) масаж серця; звільнення дихальних шляхів;техніка вентиляції легень.

Види медичної допомоги. Перша медична допомога. Долікарська допомога. Перша лікарська допомога. Кваліфікована медична допомога. Спеціальна медична допомога

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потерпілому,полегшити його страждання, запобігти розвитку можливихускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми, чи захворювання. ПМД може надаватися самостійно (самодопомога), іншою особою (взаємодопомога) або санпостом, і повинна бути надана в перші 30 хвилин. Першочергової допомоги потребують діти та особи, які маютьураження небезпечні для життя. Особа, яка надає допомогу, повинна знати:основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини; загальні принципи надання першої допомоги та прийоми її надання відповідно до характеру отриманого потерпілим ушкодження;  основні способи перенесення та евакуації потерпілих.

До заходів ПМД відносяться:накладання пов’зок на рани та опіки;тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі;іммобілізація при переломах та інши ушкодженнях;проведення протишокових заходів (введення заспокійливих, знеболюючих засобів, зігрівання …);звільнення від асфікції;проведення штучногодихання;непрямий масаж серця;гасіння одягу, що загорівся;одягання протигазу на потерпілого;виведення (винесення) із небезпечної зони;Витягування з-під завалів, сховищ, укриттів;проведення часткової санітарної обробки тощо.

Засоби надання ПМД : ТАБЕЛЬНІ:прев’язувальні засоби та матеріали;кровоспинні джгути, турнікети;спеціальні шини для іммобілізації;медикаменти з аптечки (розчин йоду, перекис водню, нашатирний спирт, знеболюючі та заспокійливі засоби…); індивідуальні медичні засоби захисту (АІ 2, ІПП 8, ППІ)ПІДРУЧНІ:при накладанні пов’язок: чисте простирадло, сорочка, тканина (краще некольорова);для зупинки кровотечі: ремінь, пасок, скручена тканина тощо…для іммобілізації при переломах (вивихах , розтягах): твердий картон, або фанера, дощички, палиці тощо

Алгоритм дій під час надання ПМД: Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс). За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо). Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.     Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Правила безпеки при наданні ПМД : Огляньте місце події та переконайтесь у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечти власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо. Головним правилом надання ПМД є робота тільки у безпечних умовах. Якщо вам загрожує небезпека, і ви не в змозі її уникнути – не наближайтесь до постраждалого. На місці події загрозу можуть становити:пожежа;оголені електричні дроти;аварійний витік газу;витікання отруйної речовини;уламки які можуть впасти;вибухонебезпечні предмети;транспорт, що близько рухається тощо. Слід вжити наступних заходів безпеки:скористайтесь медичними засобами захисту (рукавички, клапан-маска для штучної вентиляції легень);відключіть електропостачання;відкиньте дроти сухою палицею;уникайте потрапляння крові та слини постраждалого на відкриті (ушкоджені ділянки вашого тіла, слизові оболонки);виведіть (винесіть) постраждалого із небезпечного місця.

Основні правила та порядок проведення реанімації: Реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення дихання та діяльності серця.       Порядок проведення реанімаційних заходів включає наступні етапи:        1. Визначення наявності дихання та скорочень серця.        2. Визначення наявності абсолютних ознак смерті.        3. Масаж серця при його зупинці.        4. Ревізія прохідності дихальних шляхів та її відновлення.        5. Штучна вентиляція легень. 6. Раннє використання автоматичного зовнішнього дефібрилятора (АЗД). Основні правила реанімації:1. Врятувати від загибелі можна лише життєздатний організм.2. Реанімація буде ефективною, якщо вона проведена своєчасно. (реанімація розпочата у перші 1-2 хвилини може бути ефективною у 80 %)3. Реанімація може бути успішною тільки у випадку, якщо вона виконується правильно і повноцінно.

Визначення небезпеки для життя і здоров’я постраждалого: Ознаки живої людини, яка потребує допомоги. Визначення роботи серця та наявності пульсу: Прощупування пульсу на сонній або променевій артеріях;Прослуховування роботи серця;Звуження зіниці ока при наближенні світла;Палець руки набрякає як що його перев’язати;Шкіра запалюється під дією сірника чи цигарки. Перевірка наявності дихання: Помітний рух грудної клітини та живота;Піднести вухо до носа (рота). Відчувається тепло або звуки дихання;Пітніє люстерко прикладене до рота;Рухається ватка ( нитка, пір’ячко) піднесене до рота. Реагує на больові подразнення.

Термінальний стан, біологічна смерть: У термінальному стані виділяють 3 фази (стадії): предагональний стан, агонія, клінічна смерть. Ознаками клінічної смерті є вірогідні ознаки смерті біологічної: відсутність серцебиття та дихання, реакції зіниць на світло та реакції на больове подразнення, шкіряні покрови холодні. Тривалість клінічної смерті 3-6 хв. Проте в цей період можливе відновлення життєвих функцій. Явні ознаки біологічної смерті: Помутніння і висихання рогівки ока;Наявність симптому «котяче око»;Охолодження тіла та поява трупних плям;Трупне окляклення (через 2-4 години).

Методика та техніка виконання непрямого масажу серця:покласти потерпілого на спину на тверду поверхнню;Стати на коліна збоку від потерпілого;Намацати мечеподібний відросток та відступити вгору на 2-3 пальці;Основу долоні однієї руки розташувати по середені грудини, другу долонь покласти на тильну поверхню першої таким чином, щоб пальці перепліталися з пальцями нижньої руки (див. малюнок);Нахилитися над постраждалим, випрямленими руками натиснути на грудну клітину всім тілом, прогнути її на 3-5 см;Повторювати ритмічні натискання з частотою близько 100 разів за хвилину. ВАЖЛИВО!Кожне наступне натискання починати лише після того, як грудна клітина повернеться у попереднє положення;При переломі ребер – продовжувати непрямий масаж серця;Не припиняти натискання більш ніж на 10-15 сек

Методика та техніка виконання непрямого масажу серця:покласти потерпілого на спину на тверду поверхнню;Стати на коліна збоку від потерпілого;Намацати мечеподібний відросток та відступити вгору на 2-3 пальці (4-6 см);Основу долоні однієї руки розташувати посередені грудини, другу долонь покласти на тильну поверхню першої таким чином, щоб пальці перепліталися з пальцями нижньої руки (див. малюнок на наступному слайді);Нахилитися над постраждалим, випрямленими руками натиснути на грудну клітину всім тілом, прогнути її на 3-5 см;Повторювати ритмічні натискання з частотою близько 100 разів за хвилину;Чергувати 30 натискань з двома вдихами, зробленими протягом 5-ти секунд. ВАЖЛИВО!Кожне наступне натискання починати лише після того, як грудна клітина повернеться у попереднє положення;При переломі ребер – продовжувати непрямий масаж серця;Не припиняти натискання більш ніж на 10-15 сек

Методика та техніка виконання непрямого масажу серця:

Звільнення прохідності дихальних шляхів:покласти потерпілого на спину на тверду поверхнню;розстебнути всі стискаючі частини одягу;великим і вказівним пальцями за підборіддя потерпілого і відхилити голову так, щоб між нижньою щелепою та шиєю утворився тупий кут (можна під лопатки підкласти валик);висунути нижню щелепу вперед і, натискаючи на підборіддя, розкрити рот;за допомогою великого пальця обгорнутого серветкою (хусткою. марлею) очистити ротову порожнину від сторонніх предметів; ВАЖЛИВО!надмірне відхилення голови може привести до звуження дихальних шляхів;якщо пошкоджено шийний відділ хребта, відхилення голови неприпустимо. У цьому випадку лише висунути підборіддя вперед і вгору.

Методика та техніка проведенняштучної вентеляції легень: Стати на коліна біля голови потерпілого;Покласти одну руку йому на чоло, затиснувши великим і вказівним пальцями ніс, друга рука – на підборідді, рот відкритий (можна застосовувати хустинку, шматок бинта, якщо немає клапан-маски);Зробити глибокий вдих;Міцно притиснути свій рот до рота потерпілого і зробити різкий видих (показником ефективності ваших дій буде рух грудної клітини);Трохи відсторонитися (голову утримувати) і дати здійснитися самовільному видиху. Повторювати в темпі 14-18 вдихів за хвилину до відновлення природного дихання. ВАЖЛИВО!При видиханні невеликих порцій процес не буде ефективним;Забороняється виконувати штучне дихання не звільнивши прохідність дихальних шляхів.

Альтернативні способи проведенняштучної вентеляції легень :

Альтернативні способи проведенняштучної вентеляції легень