Презентація + розробка Засідання батьківського комітету "Сімейні цінності"

Спільне засідання професійної спільноти класних керівників та батьківського колективу ліцею

  Сімейні цінності

        Учитися бути добрими батьками власним дітям ніколи не пізно і не соромно. Для того, щоб наші діти виростали у здоровому і безпечному середовищі у власній домівці та суспільстві, нам, дорослим, треба весь час розширювати свої знання і навички спілкування з дітьми.

Виховання дітей – важлива справа. Це складний процес, який час від часу підлягає ризику. Батьки повинні завжди пам’ятати про свою відповідальність за дитину.

В даному тренінгу надано інформацію, яка допоможе визначити, як правильно формувати взаємини батьків і дітей.

Мета та завдання засідання : поглибити знання батьків з питань виховання дітей, дати батькам можливість поділитися своїм досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу особистого педагогічного досвіду; підвищувати психолого – педагогічну компетентність батьків у питаннях дитячо – батьківських стосунків, залучати батьків до організації освітнього процесу, зацікавлюючи їх шкільним життям дітей.

Форма проведення: педагогічне кафе

      Всі батьки хочуть, щоб їхні діти жили в сім'ї щасливо і мирно, були слухняними, відповідальними, розумними. Любити дітей мало, потрібно знати їх, а цього необхідно вчитися. Сьогодні ми спробуємо хоча б трошки більше дізнатися про своїх дітей, навчитися розуміти їх.

Притча «Батьки та діти»

Одного разу прийшли до мудреця з далекого селища люди :

•          Мудрецю, ми чули, що ти даєш всім мудрі поради, вказуєш на правильний шлях. Допоможи нам. Молодше покоління нашого селища зовсім перестало розуміти нас і так нам дуже погано живеться. Що нам робити?

Мудрець подивися на них та відповів :

•          А на якій мові ви розмовляєте?
•          Все старше покоління говорить на тарабарському.
•          А молоде покоління?

Задумались люди і призналися :

•          А ми їх не запитували.
•          Саме тому у вас не виходить їх розуміти.

       «Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами і тата. Робіть усе, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння вашим сім'ям».

Обов’язкові атрибути сьогоднішньої зустрічі:

     Із собою мати:
– гарний настрій;
– бажання співпрацювати;
– запас вільного часу.

Розпочнемо подачу страв.

Страва 1: Салат „Традиції  сім’ї“ (колаж – 5 хв). Завдання: оформити сторінку лепбука складниками-традиціями, які притаманні суто вашій сім’ї.

Захист роботи. Відповіді батьків.

Висновок:

Чи важливо на це звертати увагу?
       Сучасні вчені стверджують, що потенційні можливості сім'ї у вихованні
дитини не використані. З часом знижується виховний вплив сім’ї а це важливо: знати традиції споконвічну історію родини своє минуле цінності сім’ї І саме через це спостерігається велика кількість одиноких людей, неповага до старості, егоїзм… А духовний світ особистості та її інтелектуальна сфера є наслідком виховання в родині.

      Батьки і діти... Різні покоління, різні смаки, різні погляди... Та, попри
цю різноманітність, неоднаковість проявів у життєвих ситуаціях, існує тісний зв'язок між старшими та молодшими. Це відбувається тому, що діти безпосередньо й точно сприймають нас, батьків, повертаючи нам дзеркальне відображення нашої особистості з усіма її сильними та слабкими сторонами. Тому, паралельно з дорослішанням, повсякчас розширювати коло своїх інтересів, аби прищепити дитині потяг до пізнання, потребує самовдосконалення, здатності до любові, прагнення до вияву чуйності, уваги, доброти...
     Але як цього досягти? Як знайти ту стежку, що приведе до серця дитини, допоможе нам краще зрозуміти один одного? Одним зі шляхів у цій непростій справі може стати «подорож у власне дитинство».  Частіше пригадуйте себе слабкими й беззахисними, невмілими й недовірливими, егоїстичними й жорсткими, боягузливими та жадібними... Але не забувайте пригадати і свою чуйність, доброту, щирість, відкритість. Пригадайте випадки, коли ви боялись визнати свою провину, повідомити про погану оцінку. Як тоді не хочеться йти додому, у будь-який спосіб відтягується розмова з батьками.
Можливо, ваш син чи донька відчувають аналогічні побоювання. Допоможіть їм подолати цей бар'єр відчуження. Навіщо така подорож? Для того, аби краще зрозуміти свою дитину сьогодні, зараз, у цей самий період її життя, коли ви їй так потрібні. Спогад - це місток до порозуміння, пише
Володимир Леві. «Якщо важко з дитиною, якщо відчуваєте, що не розумієте її, лише хвилину на день віддайте спогаду про себе самих у тому самому віці, у становищі, близькому, подібному, бодай у чомусь схожому. Зусилля не пропаде, знайдеться, можливо, несподіване рішення...», -
підказує психолог. Діти вірять нам і довіряють нашому досвіду. Вони готові нескінченно слухати про наше минуле. «Виявляється, мами, тата і навіть бабусі й дідусі також були такими, як ми. Що ж вони робили, уміли, що відчували?» - так, можливо, думають наші діти. І щиро дивуються, знаходячи
щось дуже близьке, знайоме, коли слухають розповіді «здалеку

2 страва – Асорті «Дерево сімейних цінностей»

Завдання: прикрасити дерево листочками та яблуками з основними цінностями, які батьки приділяють у сім’ї.

Висновок.

Звертаючись до психолога, батьки досить часто жаліються, що в
них не вистачає часу на виконання всього того, що необхідно дитині. Дійсно, не можна не погодитись із тим, що в сучасних батьків не так уже й багато вільного часу. Однак, як засвідчують спостереження, збільшення тієї кількості часу, який дорослі проводять разом зі своїми дітьми, саме по собі не призводить до підвищення ефективності виховання. Не час обмежує батьківську любов, увагу, зацікавленість дитиною та її справами.
Отже, проблема часу полягає не стільки в його кількості, скільки у змісті, у психологічному аспекті, у характері спілкування та взаємодії батьків і дітей.
Час дітей і батьків різний: у перших усе в майбутньому, у других багато вже в минулому... Дитина хоче якнайскоріше звільнитись від опікування батьків, а вони намагаються якнайдовше її утримати. Може, саме тому нам часто здається, що в дитини завжди багато часу, а нам його так не
вистачає. Багатьом батькам притаманне почуття постійної втоми, вони відпочивають, але ніяк не можуть відпочити; почуття напруги не зникає. Такі сім'ї живуть у безперервному поспіху, постійно намагаються ще щось устигнути й постійно не встигають. Такі відчуття часто породжуються різноманітними психологічними причинами. Зазвичай це
супроводжується неусвідомленим ставленням людини до свого часу, вона, так би мовити, неусвідомлено хоче звільнитись від цього тягаря, чекає кращих часів, заперечує своє реальне життя, не живе, а тільки збирається жити. Такий стан дорослих відбивається і на їхньому спілкуванні з дітьми. У сім'ї панує атмосфера постійного поспіху; діти щодня чують: «Давай
скоріше, скоріше їж, знову зупинився, хутчіше, уже йдемо, я побігла», «Ой, знову запізнююся, скоріше, не затримуй мене». Іноді ми примушуємо дітей поспішати з інших причин - нам хочеться, щоб вони швидше стали дорослими. «Скоріше б навчився сидіти, ходити, розмовляти, читати, писати...» Зрозуміло, що все це буде, але чи не стоїть за цим чекання «дитини завтрашнього дня»? Чи не заперечуємо ми сьогоднішнє життя, сьогоднішній день дитини, а разом із цим і її саму? Адже коли так довго очікуване завтра настає, ми знову чекаємо нового завтра, віддаючи лише невелику данину тому, що все є сьогодні, зараз... Може, ми відчуваємо втому тому, що не вміємо любити сьогоднішній, нехай ще недосконалий, день нашої дитини і наш власний сьогоднішній день?!

3 страва – закуска «Асоціація»

У кожного своє уявлення про сім'ю. Які асоціації з цим словом виникають у вас? Оформіть на лепбуці за допомогою навідних речень.

• Якщо сім'я - це будівля, то яка ...

• Якщо сім'я - це колір, то який ...

• Якщо сім'я - це музика, то яка ...

• Якщо сім'я - це геометрична фігура, то яка ...

• Якщо сім'я - це настрій, то який ...

Висновок:

Тісні та дружні стосунки у сім’ї підтримуюся за рахунок розуміння важливості кожного із членів родини, його інтересів, захоплень, враховуючи і приймаючи ті якості, які можуть навіть не подобатись. Важливу роль у таких стосунках відіграє компроміс.

4 страва - Гаряче “Ідеальна половинка».

Завдання: обрати риси, які ви вважаєте важливими у вашому обранцеві чи обраниці:

    - розум;
- ніжність;
- доброта;
- готовність в усьому   підкорятися чоловікові;
- вміння настояти на     своєму;
- поступливість;
- працьовитість;
- скромність;
- ощадливість;
- домосідство;
- любов до дітей;
- вірність;
- свій варіант відповіді.

Висновок:

У чому важливість ідеального вибору другої половинки? Кожна дитина, дивлячись на поведінку та стосунки своїх батьків, мріє про такі ж відносини у майбутньому для себе. Дівчинка хоче мати чоловіка, у майбутньому схожого на татка, а хлопчик – дружину, яка є копією мами. Звісно, інколи такі погляди мають негативний вплив на стосунки, але міцні і теплі симпатії батьків дають змогу побудувати такий же міцний шлюб.

5 страва - Десерт «Секрети сімейного благополуччя».

Завдання: створіть десерт із основних складових сімейного щастя.

- в гармонії взаємин, яка залежить від обох;

- у спілкуванні з друзями. Це зробить життя більш насиченим та цікавим;

- треба частіше помічати і відзначати один у одного позитивне, - постійне підкреслювання недоліків не зміцнить відносини;

- треба приймати людину такою, якою вона є, не «перекроювати» його на свій манер;

- природа кохання не терпить фальші, брехні і зради;

- треба поважати світ іншого, його думки, прагнення, почуття, вміти підтримати і в радісну, і в скрутну хвилину;

•          думайте спочатку про того, хто з вами поруч, а потім вже про себе;

•          не дозволяйте собі те, що ви забороняєте іншому;

•          визнавайте права і гідності людини, що йде по життю поруч з вами.

Відео від дітей

6 страва – «Страва від шефа».

Виступ директора ліцею

7 страва – «Книга відгуків та пропозицій»

Записати свої враження від сьогоднішньої зустрічі, що було цікаво, що запропонуєте на доповнення.

8 страва «Долонька підтримки»

На останній сторінці лепбуку у вигляді долоні впишіть слова підтримки своїм дітям.

Висновок. Наша  зустріч завершена. Результати вашої роботи – лепбуки, візьміть з собою. І в пориві гніву на свою дитину, звертайтесь до нього. Пам’ятайте: ваші діти копіюють вас і  ставлення до дитини тепер може породити у майбутньому таке ж ставлення їх до власних дітей.

Будьте мудрими у стосунках з дітьми, любіть їх та приймайте такими, якими вони є.

Текст запису на диску
1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили нас до своєї родини. Коли – небудь ми
залишимо батьківську оселю, але до того часу навчіть нас, будь - ласка, мистецтва бути людиною.
2. Ми бачимо світ інакше, ніж ви. Просимо вас, поясніть нам: що? коли? і чому? кожен із нас має
робити.
3. Наші ручки ще маленькі. Не очікуйте від нас досконалості, коли ми застилаємо ліжко, малюємо,
розфарбовуємо або кидаємо м’яча.
4. Дайте нам трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб ми на них училися. Тоді ми
зможемо самостійно приймати рішення у дорослому житті.
5. Ми вчимося у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки
повертатимуться до вас через нас. Тому навчіть нас, будь ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом
не випадково: ми маємо допомагати одне одному.
6. Ми хочемо відчувати вашу любов, хочемо, щоб ви частіше брали нас на руки, пригортали,
цілували. Але будьте обережні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть
нам робити самостійні кроки.
7. Любі мої, ми вас дуже – дуже любимо! Покажіть нам, що ви також нас любите!
8. Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Частіше пригортайте, цілуйте, обіймайте.
Дайте їй місце в сімї.
9. Розмовляйте з дитиною, цікавтеся справами і проблемами. Нехай не буде жодного дня без
прочитаної разом книжки.
10. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, ліпити, наклеювати.
11. Не виховуйте з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом вашої сімї зі
своїми пр