Прзентація "Князювання Святослава"

Святослава. Князювання Підготувала. Бойко Анастасія

ЗМІСТ1. Внутрішня політика2. Зовнішня політика2.1. Похід проти Хозарського каганату2.2. Похід на Балкани2.3. Другий похід на Балкани, смерть Святослава

Внутрішня політика. Роки життя: 938–972. Роки правління: 964–972. Попередник: Ольга. Династія: Рюриковичів. Внутрішня політика: започаткував централізацію держави. В 969 році поставив на київський стіл старшого сина Ярополка, в Деревлянську землю посадив Олега, а в Новгородську — Володимира. Таким чином провів адміністративну реформу.

Внутрішня політика. Святослав, син Ігоря та Ольги, перейняв владу в матері десь у 964 р., коли йому було за 30 років. Князь Святослав уславився як відважний воїн і талановитий полководець. Він здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі-України та змусив сусідні держави зважати на її інтереси. Дії Святослава відповідали духові епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з цього буде сміятися вся князівська дружина. Перебуваючи у постійних походах, він зміцнював княжу владу і продовжив адміністративні реформи, започатковані Ольгою, зі зменшення впливу родової знаті.

Забезпечення вільної торгівлі Русі з країнами Сходу (Персією, арабськими країнами), країнами Подунав'я (Болгарією, Візантією), ліквідація зовнішньої небезпеки на кордонах держави від хозарів, печенігів, болгар. Мета походів:

Зовнішня політика. Князь Святослав майже не займався внутрішніми справами Київської держави. Натомість, попередивши супротивників: «Хочу на вас іти», вирушав щораз у новий завойовницький похід. Перший його великий похід тривав три роки. 964 року він вирушив із Києва у землі племінного союзу в’ятичів, які платили данину хозарам, і підкорив їх, приєднавши до Русі. Звідти рушив до Волзької Булгарії, захопив її столицю — місто Булгар. 965 року спустився вниз по річці Волга, розгромив колись могутню державу Хозарський каганат і захопив його столицю Ітіль, а також фортеці Тмуторокань та Саркел. У 966 році ще раз перейшов через землі в’ятичів і обклав їх даниною.

Похід проти Хозарського каганату. Першочерговим своїм завданням Святослав уважав усунення хозарської загрози. У 964-966 рр. він здійснив вдалий похід проти Хозарського каганату. Святослав спершу підкорив племінний союз в’ятичів, які мешкали на річці Ока і сплачували данину хозарам. Також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла і, завдавши поразки хозарам, оволоділи їхньою столицею містом Ітіль.

Похід проти Хозарського каганату. Далі, рушивши на Північний Кавказ, Святослав також підкорив та обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (одержало нову назву — Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (одержала назву Біла Вежа)..

КАРТА МІСТ ХОЗАРСЬКОГО КАГАНАТУГоловним результатом боротьби Святослава з хозарами в 964-966 рр. було послаблення і занепад Хозарського каганату. Це сприяло ліквідації хозарської загрози для Київської держави та водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі сходу, насамперед печенігам.

Розгромлення болгарського війська. Другий свій великий похід князь Святослав здійснив проти Болгарського царства у 967–968 роках. Йому вдалося розгромити болгарське військо і заволодіти значними територіями. Святослав навіть розмірковував про те, щоб перенести свою столицю до міста Переяславець на річці Дунай. Але тим часом велике військо печенігів — кочових тюркомовних племен — підступило до Києва. Дізнавшись про це, Святослав Ігорович повернувся додому, щоб врятувати місто від розорення.

Похід на Балкани. Використати військову потугу і талант Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу в приборканні болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у свій перший Балканський похід до Болгарії. Дорогою він підкорив своїй владі слов’янські племена уличів і тиверців. Під Доростолом розбив сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяславці. Та утвердженню на Дунаї завадили печеніги. У 968 р. їх орда взяла в облогу Київ. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого стольного граду.

Похід на Балкани. У 969 р. Святослав вирушив у другий та останній похід до Болгарії. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Після важких переходів і запеклих боїв у 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті Доростол (тепер Сілістра). Але візантійці не спромоглися здобути місто. Русичі неодноразово виходили з Доростола та біля його мурів билися з ворогом. Тож візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.

Уклавши мир із візантійцями, князь вирушив на Русь. Святослав підписав мирний договір, за яким відмовлявся від своїх претензій на візантійські володіння в обмін на можливість повернутися додому з військом і зброєю. Літописець вказував, що візантійці повідомили про це печенігів, і ті влаштували русам засідку біля Дніпрових порогів. У тому бою в 972 році загинув князь і великий воїн Святослав Ігорович.. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив». За іншою версією — до загибелі князя доклали руку кияни, які боялися повернення розгніваного володаря.

ВИСНОВКИУ своїй державотворчій діяльності князь Святослав надавав перевагу активній зовнішній політиці, яка мала переважно завойовницьку спрямованість. Талант полководця не завжди доповнювався політичною далекоглядністю. Численні війни Святослава виснажили Русь; було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою. Зі смертю Святослава в історії Київської держави завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше завойованих земель і розбудові держави.

Завдання. ПОДИВИТИСЬ ВІДЕО: HTTPS://WWW. YOUTUBE. COM/WATCH?V=OEIVYNFB_EE. ПЕРЕПИСАТИ ТАБЛИЦЮ НА ПЕРЕДОСТАННЬОМУ СЛАЙДІПЕРЕПИСАТИ ХРОНОЛОГІЧНИЙ ЛАНЦЮГ