Презентація “Розвиток дрібної моторики як засіб корекції зорових та мовленнєвих порушень у дошкільників”

“Розвиток дрібної моторики, як засіб корекції зорових та мовленнєвих порушень у дошкільників” ДНЗ № 27 “Ромашка”Грицай О. П.

Рівень розвитку дрібної моторики – один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, в якої добре розвинена дрібна моторика, вміє логічно мислити, у неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги, та, зокрема дрібної моторики призводить до ряду проблем і виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго д вступу в школу. Психологи, педагоги та батьки, які надають увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують до оволодіння навичками письма.

Значення розвитку дрібної моторики. Розвиває мовні центри кори головного мозку. Стимулює розвиток мови дитини. Погоджує роботу понятійного і рухового центрів мови. Сприяє покращенню артикуляційної моторики. Впливає на корекцію звуковимови. Розвиває почуття ритму і координацію рухів. Готує руку до письма. Піднімає настрій дитини.

Корекція дотику і дрібної моторики у дітей з порушенням зору. Багато дітей з порушенням зору мають низький рівень розвитку дотикової чутливості , моторики пальців і кистей рук. Відбувається це тому, що діти з частковою втратою зору повністю спираються на візуальне орієнтування і не усвідомлюють ролі дотику як засобу заміщення недостатності зорової інформації. Через відсутність або зниження зору діти не можуть по наслідуван-ню оволодіти різними предметно-практичними діями, як це відбувається у здорових дітей .

Внаслідок малої рухової активності м'язів рук діти з порушенням зору мляві або занадто напружені. Все це стримує розвиток тактильної чутливості і моторики рук і негативно позначається на формуванні мовлення та предметно-практичної діяльності дітей. Метою корекційних занять з розвитку дрібної моторики у дітей з мовленнєвими та зоровими порушеннями є формування умінь і навичок дотикового сприйняття предметів і явищ навколишнього світу, а також навчання їх прийомам виконання предметно-практичних дій за допомогою збережених аналізаторів.

Оволодіння прийомами дотикального сприйняття об'єктів і вміння виконувати практичні дії за участю тактильно-рухового аналізатора дають дітям з порушенням зору можливість найбільш точно представляти предмети і простір, що дозволяє їм бути більш активними, допитливими в процесі гри та спілкування. Заняття проводяться індивідуально, з підгрупою або групою в залежності від розвитку дотиковий чутливості і моторики рук, а також змісту заняття.

Основні завдання розвитку дрібної моторики реалізуються через розвиток: 1. Рухової області кори головного мозку:- формування і вдосконалення дрібної моторики пальців рук, рухових умінь і навичок у маніпуляціях різними предметами (твердими і м'якими, пружними, гладкими і шорсткими);- вміння правильно тримати олівець, ручку, фломастер; вчитися володіти ними, використовуючи самомасаж, ігри та вправи (обводячи, зафарбовуючи предмети, малюючи);- формування зорово-моторної координації. 2. Мовної області кори головного мозку: - формування активного словника у дитини, поповнення словникового запасу новими поняттями.3. Мислення, пам'яті, уваги, зосередженості, зорового і слухового сприйняття.4. Координації рухів і вміння володіти своїм тілом, вдосконалення рухових умінь і навичок.5. Просторової орієнтації на аркуші паперу і в навколишньому просторі (мікро- та макропросторі)

ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ  Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Щоб сприяти розвитку дрібної моторики і тим самим розвивати мовлення та зоровий аналізатор дитини дошкільного віку, можна запропонувати малюкам наступні завдання: Розминати пальцями пластилін, глину;катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, кульки; нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто;Стискати та розтискати кулачки;Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш;Двома пальцями руки (вказівним та середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою;показувати окремо тільки по одному пальчику;барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу;махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею;плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі;нанизувати великі ґудзики на нитку;зав’язувати вузлики на мотузці;застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки;закручувати шурупи, гайки;гри з конструктором, мозаїкою, кубиками;складання мотрійок;малювання у повітрі;ігри з піском, водою;малювати, розфарбовувати, штрихувати;різати ножицями.

Висновок. З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. "Пальчикові" ігри допомагають не тільки розвивати мовлення та зорово-моторну координацію ,інтелектуальні здібності дитини, а й щоб організувати діяльність маляти впродовж дня, відволікти, створити приємну атмосферу .