Презентація "Розвиток креативності та використання прийомів ейдетики в корекційно-відновлювальної роботі з дітьми."

Розвиток креативності та використання прийомів ейдетики в корекційно-відновлювальної роботі з дітьми Торопова Регіна Юріївна Вчитель-логопед ДНЗ№1 “Веснянка”

Методи і завдання Дізнатися про теоретичні та психологічні основи ейдетики як науки. Оволодіти прийомами ейдетики і вміти викорис товувати їх в корекційно — відновлювальній роботі з дітьми.

Грецьке слово “ейдос” означає “образ”. Ейдетизм – це здатність дуже яскраво уявляти собі предмет, якого немає в полі нашого зору.

Науково доведено, що 40% людей планети є активними ейдетиками, а 60%- латентними. Ейдотехніка - совокупність найбільш ефективних прийомів запам'ятовування; технологія з обробки, зберегання та відтворення інформації.

Ейдотехніка задіює резерви правої півкулі головного мозку, сприяє розвиткові образної пам’яті, образного мислення, творчих здібностей. ПІВКУЛЯ права ліва

Уперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом Е.Йєншем, а поширення і глибокого вивчення набув у дослідженнях видатного психолога О.Р.Лурії, який поділив методики запам’ятовування на два основних напрямки: мнемотехніка (методи, у основі яких лежить вербально-логічне мислення) ейдетика (методи, засновані на конкретно-уявному мисленні)

У 90-х роках ХХ століття ейдетика зацікавила російського вченого, доктора педагогічних наук І.Ю.Матюгіна, який з групою дослідників вивчив накопичений людством досвід ефективного запам’ятовування і розробив 27 методів образного розвитку уваги та пам’яті. Ця методика спирається на вміння людини уявляти і фантазувати за допомогою зорових уявлень й відчуттів (тактильних, нюхових, смакових тощо).

В Україні відкриття І.Ю.Матюгіна впроваджує Є.В.Антощук, керівник „Української Школи Ейдетики”.

Методи „Школи Ейдетики”

Метод Цицерона, або метод місць: Доведено, що пригадування інформації пов’язується з місцем її виникнення. Жоден з давніх ораторів і філософів не промовляв із конспектом у руках, бо вони знали і постійно вдосконалювали техніку запам’ятовування. Цицерон для запам’ятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі, дверях своєї оселі він розвішував тези промов. Метод місць базується на зорових асоціаціях: потрібно ясно уявити собі предмет, який необхідно запам’ятати, і поєднати його образ з образом певного місця, який легко «виймається» з пам’яті.

Метод Аткінсона: Це метод запам’ятовування іншомовних слів, заснований на використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Засвоюючи іноземні слова, учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає необхідність у зазубрюванні.

Метод запам’ятовування цифр та чисел: Цифри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.В.Антощук пропонує наступні асоціації:

Ланцюговий метод: будується на ланцюгових асоціативних зв’язках. Асоціації відіграють важливу роль у будь-якому процесі навчання. Одна річ спричиняє іншу, тому асоціації допомагають упорядковувати всі елементи інформації. Свідомо вигадуючи якісь асоціації й відшукуючи їх у заздалегідь передбачених випадках, тим самим ми підсилюємо контроль над записом інформації в пам’яті, тому шанси на спогад зростають. Пошук асоціацій швидко перетворюється на захоплюючу гру.

Метод поєднання вербального апарату з роботою уяви: Необхідно за 60 секунд назвати 60-100 будь-яких іменників. Потрібно називати ті предмети, що з’являються в уяві; деталізувати їх, розглядаючи; не поспішати, бо це викликає емоційне напруження.

Метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати, промовляти власні думки: Потрібно навчитись, не зупиняючись, говорити на будь-яку тему упродовж 5 хвилин. Для цього знадобиться уся фантазія, яскрава уява та вигадка.

Метод парадоксальних перетворень: Потрібно написати список будь-яких предметів (близько 30) і до кожного слова вигадати, уявити і записати якість, якої не може бути. Вигадка обов’язково повинна бути веселою, яскравою, анекдотичною. Наприклад: Кішка – з рюкзаком. Папір – шоколадний. Корова – з хоботом. Капелюх – хлібний.

Характерні особливості розвивальних ігор ейдетичного характеру: Від простого до складного. Завдання даються в різних формах: у вигляді моделей, схем,інструкцій. Дітям дозволяється складати нові варіанти завдань. Створюють атмосферу вільної та радісної творчості. Ігри слід повторювати, адже це — необхідна умова розвивального ефекту.

Креативність — це творчі здібності індивіда, які допомогають йому продукувати принципово нові ідеї; здатність людини нестандартно розв'язувати будь-які завдання і знаходити ефективні шляхи досягнення мети. Принципи методу ейдетики : Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація. Радісна, весела атмосфера. Мобільність і доступність ігрового матеріалу. Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.

Вільні асоціації, пов'явані з предметними образами.

Дидактична гра “Про що ти подумав?”

Колірні асоціації

Дидактична гра “Заховалась іграшка”

ЗВУКОВІ АСОЦІАЦІЇ

АСОЦІАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ ФОРМАМИ

Дидактична гра “Закодовані казки”

Предметні асоціації Дидактична гра “Асоціативні ланцюжки”

Асоціації, викликані друдлами

Смакові асоціації

Нюхові асоціації

Графічні асоціації

Тактильні асоціації

Ейдетика і формування правиль ної вимови звуків. Ейдетичні прийоми: Прийом оживлення символу. Прийом перевтілення. Прийом активізації відчуттів дитини. Прийом зацікавлення.

Висновки: Використовуючи різні засоби ейдетики, вчитель- логопед розвиває пам'ять, фантазію, всі види сприй- няття, образне мислення, слухову увагу, мовлення; створює позитивний емоційний настрій, завдяки чому матеріал засвоюється легко і невимушено. Ейдетика має велике значення в розумовому,фізич- ному, моральному й естетичному вихованні дітей, а також, позитивно впливає на здоров'я дитини.

Методи ейдотехніки сприяють розвиткові нового життєвого і художньо-естетичного досвіду дітей дозволяють відтворювати яскравий наочний образ протягом тривалого часу, розширюють не тільки межі пам’яті, але й можливості дитини бачити світ по-іншому – у всій його різноманітності кольорів, запахів, звуків.

Література: Айзенварг Л.Г., Айзенварг М.Л. Эйдетика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://do100verno.com.ua/blog/tag/10 Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української Школи Ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2002. Матюгин І.Ю. Тактильная память.-Київ, 1994. Копилова О.В.,Ткаченко В.М. Використання символів у роботі з дошкільниками.-Харків, 2009. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2-3. – С. 61-62. Гайдаенко М. Эйдетика – удивительная реальность // Психолог. – 2011. – № 28 (июль). Кривоніс М.Л., Дроботій О.Л. Ейдетика як засіб підготовки дітей до школи .-Харків, 2012. Мажирина Н. Эйдетика. Мир другими глазами [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://clck.yandex.ru/redir Тимошенков И. Эйдетика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.tip-top.sebastopol.ua/ru/tip-top/eidetika Пащенко О. Звукові, смакові, нюхові асоціації // Дошкільне виховання. – 2009. – № 2. – С. 16-17. Харьковская Школа Эйдетики Анастасии Никитиной [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://eydetica.kh.ua/ Эйдетика в современных технологиях обучения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://neuch.org/interest/jejjdetika-v-sovremennykh-tekhnologiyakh-obucheniy Эйдетика: до пяти и старше (Из газеты «Зеркало Недели») [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bc-eydetica.narod2.ru/zerkalo_nedeli.html Пащенко О. Ейдетика в навчанні// Дошкільне виховання.-2010.-№5.-с.20-21. Пащенко О. Асоціативне мислення// Дошкільне виховання.-2008.-№12.-с.16-17. Пащенко О. Ейдетика на щодень// Дошкільне виховання.-2009.-№8-с.24-25. Пащенко О. Креативний розвиток// Дошкільне виховання.-2012.-№2-с.24-26. Пащенко О, асоціації за друдлами// Дошкільне виховання.-2009.-№4.-с.24-25