Пригадаймо!!!28 жовтня 1989 року Верховна Рада України ухвалила закон про державний статус української мови (Закон «Про мову в Українській РСР»). Закон «Про мови в Українській РСР», прийнятий ще задовго до проголошення незалежності України, став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух.
Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом незавершеного в радянський період асиміляційного процесу-перетворення україномовної спільноти на російськомовну. Наприкінці 90-х років активізувалася полеміка щодо можливості надання російській мові статусу офіційної мови при збереженні за українською статусу державної. Впровадження укр. мови як державної у публічній сфері не було до кінця послідовним і не супроводжувалося систематичними заходами спрямованими на подолання деформованої мовної політики.
У політичній боротьбі за роки незалежності проросійські політичні сили активно використовували гасло надання російській мові статусу другої державної. На перший погляд, таке гасло не містить жодної небезпеки: третина населення послуговується російською мовою як рідною й нібито має підстави порушувати питання в такій площині. Фактично ж реалізація цього гасла призведе до ліквідації статусу української мови як державної, оскільки розширення прав однієї мови завжди відбувається через утиски прав іншої
Задля гармонізації мовної ситуації держава повинна створити сприятливі умови для розвитку саме української мови, зважаючи на високий ступінь русифікованості українців, який штучно формувався впродовж багатьох десятиліть. Без спеціальної роботи в цьому напрямі українська мова занепадатиме, а це, безумовно, становитиме велику загрозу для національної безпеки. Тож утвердження суверенної й незалежної держави в Україні можливе лише за активної мовної політики, спрямованої на зміцнення української мови як державної.
Мітинг на підтримку української мови. 2012 р. Наслідком мовної політики попередніх історичних періодів стала неповнофункціональність національної мови, тобто стан, коли національна мова функціонує не в усіх сферах суспільного життя. Надто це відчувається в інтернеті, у царинах книговидання, цифрових технологій, бізнесу, масової культури.
Подолання посттоталітарних деформацій можливе за умови розширення функціональних можливостей української мови, яка в Україні й досі потребує захисту і підтримки. Тому 25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
У складних умовах перебувала і перебуває освіта, хоча процеси оновлення охопили і цю важливу галузь. Основним нормативним документом у галузі освіти став Закон України «Про освіту». Із 1991 р. освіта була визнана пріоритетною сферою, основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства й держави; було передбачено докорінні зміни в її роботі.
Здійснювалися подальші кроки з реформування середньої освіти. Важливим заходом стала комп’ютеризація шкіл. На II Всеукраїнському з’їзді працівників освіти (8 жовтня 2001 р.) було прийнято Національну доктрину розвитку освіти. У 2003 р. були затверджені нові стандарти, розроблені нові програми, концептуальні підходи у вивченні предметів.2004 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової повної загально-середньої освіти. Національна доктрина розвитку освіти як офіційний документ визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і головні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.
На початковому етапі незалежності в Україні було відкрито або відновлено роботу тисяч шкіл з українською мовою навчання, організовано українські класи у школах із російською мовою навчання. Освітня система поступово ставала більш гнучкою і різноманітною. З’явилася велика кількість ліцеїв, коледжів та гімназій. Ці заклади значно урізноманітнили навчальний процес, сприяли поглибленому розвитку здібностей учнів та студентів. Значно більше уваги почали приділяти вивченню української історії, народознавства, помітні зрушення відбулися у викладанні інших суспільних наук.
Тим часом, світова економічна криза боляче вдарила по економіці України. Держава була змушена у 2010 р повернутися до 11-річної системи навчання із запровадженням обов’язкової дошкільної освіти. Було взято курс на переосмислення стандартів і концепції середньої освіти в напрямку наближення до російських.
Новий Закон України «Про освіту» 2017 року визначив завдання нової української школи ,зокрема виховання інакшого покоління молоді, готової до життя у відкритому суспільстві: комунікабельної і толерантної. Духовної та високоінтелектуальної. Закон розвантажує учнів від індивідуальної домашньої роботи, більше уваги приділяє груповим формам навчання. Відмінено оцінки та дз в молодших класах. Звертається увага на ранні стадії профорієнтації школярів.
У вересні 2017 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про освіту». Усього - 12 років. Трирічна старша школа буде ліцеєм академічного або професійного навчання. У професійній - школяр опановуватиме першу професію, а в академічній - поглиблюватиме вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання у вищому навчальному закладі. Випускники академічних ліцеїв зможуть здобути ступінь бакалавра за три роки (за більшістю спеціальностей), а не за чотири.
Понад 75 % шкіл України здійснюють навчання українською мовою. Натомість національні меншини мають усі можливості в місцях свого компактного проживання навчатися рідною мовою. В Україні функціонують державні школи з російською, румунською, угорською, кримськотатарською, польською мовами навчання, а також на івриті.
У 1990-ті рр. було зроблено перші суттєві кроки щодо реформування професійно-технічної і вищої освіти. Із метою більш тісного зв’язку Міністерства професійно-технічної освіти та вищої освіти були об’єднані. Поступово почали скорочуватися обсяги підготовки спеціалістів через заочну та вечірню форми навчання, відбувся перехід на ступеневу підготовку: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Поряд із державними почали створювати навчальні заклади різних форм власності.
1985 515 європейських університетів (в тому числі і 17 українських )підписали в Болонському університеті в Італії ВЕЛИКУ УНІВЕРСИТЕТСЬКУ ХАРТІЮ. Метою була консолідація зусиль освітньої та наукової громадськості у підвищенні конкурентоспроможності європейської науки та освіти. Через 10 років 29 європейських країн підписали угоду про створення єдиної європейської системи вищої школи,що передбачала надання студентам можливого переходу до інших вузів та забезпечувала визнання дипломів на терет.Європи. Україна до БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ приєдналася у 2005 р.
Активно реформується система вищої освіти, яку громадяни мають право безоплатно здобувати на конкурсній основі у ВНЗ таких типів як технікуми, коледжі, інститути, академії, університети. Вищі навчальні заклади стали більш самостійними у своїй діяльності. Було проведено роботу з ліцензування (надання дозволу на освітню діяльність) та акредитації (визначення професійного рівня діяльності) університетів, інститутів, академій. Найкращі з навчальних закладів отримують статус національних. Поряд із державним замовленням було введено контрактну форму навчання. Успіхом у галузі вищої освіти стало відкриття приватних вишів. Прагнучи увійти до освітнього простору Європи, наша держава дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до т.зв Болонського процесу. Його суть полягає у формуванні загальноєвропейської системи вищої освіти, яка грунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування.
На сьогодні в науці накопичилися серйозні проблеми. Орієнтація на прикладні розробки супроводжувалася зниженням престижу фундаментальних досліджень, понад 90 % нових технологічних розробок не впроваджувалися у виробництво. Значним недоліком був і залишається поділ науки на академічну, галузеву та науку у вищих навчальних закладах. Значні труднощі в матеріально-технічному й кадровому забезпеченні виникали через низький рівень фінансування.
Досить помітним стало зниження професіоналізму частини наукових співробітників через відсутність здорового суперництва, творчих дискусій, чесного й відкритого обміну думками; односторонню орієнтацію української науки на російську та ізольованість від європейської і світової науки. Низька технічна оснащеність наукових лабораторій, різке зниження життєвого рівня і соціальна незахищеність призвели до масового виїзду багатьох вчених за кордон. Понад 20 % науковців перейшли працювати до комерційних структур.
Збереглися і продовжують плідно розвиватися ті галузі науки, у яких Україна має перевагу: математика, кібернетика,електрозварювання, аеродинаміка тощо. Робота Національної академії наук України набуває нового формату, змінюються пріоритети. Зростає увага до фундаментальних досліджень, іде перегрупування наукових сил.
Упродовж багатьох десятиліть провідні позиції у світовому електрозварюванні посідає Інститут електрозварювання ім. Є. Патона. Наукові розробки його колективу використовують в усіх сферах технічної діяльності людини - у відкритому космосі, на землі та під водою. Одна з останніх новацій - зварювання живих м'яких клітин під час проведення хірургічних операцій. Уже виконано близько 50 тис. таких операцій. Відкрито: 5 листопада 1953 р.1953 р. він очолив Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, який перетворився у потужний науково-технічний комплекс. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон
Україна успадкувала від радянських часів розвинуте авіабудівництво. Вона й досі належить до п'ятірки країн, які забезпечують повний цикл у виготовленні літаків - від проектування до пуску. За 25 років незалежності створено 7 нових типів літаків, а 12 типів літаків модернізовано. На сьогодні літаки сімейства Ан експлуатуються у 78 країнах світу, авіаційні двигуни використовують на літальних апаратах у 105 країнах.
У травні 2018 р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Мета Стратегії - відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні. Серед рішень, які пропонує Стратегія відродження українського авіабудування:оптимізація та модернізація виробництва літаків Ан;модернізація і виробництво вертольотів Мі;імпортозаміщення комплектуючих з РФ;структурне реформування підприємств галузі авіабудування. Унаслідок реалізації Стратегії очікується:розроблення нових зразків транспортних літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, а також модернізація вже наявних моделей пасажирських і транспортних літаків і вертольотів;підвищення якості виробництва авіаційної техніки до рівня найкращих світових аналогів, а також упровадження міжнародних систем сертифікації продукції;розширення взаємодії між державним і приватним секторами, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в авіабудування.
Прочитайте текст щодо ролі науки в суспільстві. Дайте відповіді на запитання.«Наука стала основою для системи освіти й основою науково-технічного прогресу. Разом з тим абсолютизація науки і проголошення її універсальним інструментом перетворення світу таїть у собі чимало небезпек. Недарма людство сьогодні так стривожене екологічними й техногенними катастрофами. Необхідно знайти розумний баланс між раціональним і духовно-художнім сприйняттям світу». Киселев А., Попов В. История России. XX - начало XXI века. - М., 2007. - С. 289. Поміркуйте, чи може бути наука універсальним засобом перетворення світу.
ЗНОУ грудні 1997 р. на космодромі імені Джона Кеннеді (штат Флорида, США) приземлився шатл «Колумбія». У складі інтернаціонального екіпажу був і представник України - космонавт Леонід Каденюк. Він здійснив космічний політ, який тривав 15 діб, та провів 10 наукових експериментів з космічної ботаніки, які підготували вчені Національної академії наук України.
Практичне значення мають розробки українських вчених та конструкторів для створення й діяльності міжнародної космічної станції «Альфа» — найграндіознішого проекту в історії космонавтики. За роки незалежності було здійснено понад 70 пусків українських ракетоносіїв і понад 150 супутників. У космічній галузі українські вчені тісно співпрацюють зі своїми колегами з Росії,США, Франції, Італії, Бразилії тощо.