Презентація "Розвиток симфонічних жанрів в українській музиці XIX ст."

Розвиток симфонічних жанрів в українській музиці ХІХ ст. Підготувалавикладачка кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання. КОГПА ім. Тараса Шевченка,викладачка музично-теоретичних дисциплін. Вишнівецької музичної школи. Олійник Світлана Олегівна

ХІХ ст. Вплив народно-визвольного руху. В мистецтві – провідні ідеї боротьби проти кріпацтва, самодержавства, національного гноблення

Перша пол. ХІХ ст. – музична культура України у складних умовах. Основні концертні осередки – маєтки поміщиків.1861 р. – скасування кріпацтва. Відкриття театрів, поява оперних труп, організація концертного життя. Відкриття філіалів РМТ, хорового товариства “Боян”Відкриття університетів у Харкові та Києві. Відкриття Львівської консерваторії у 1853 р. Поява нової української літератури (І. Котляревський)

Після появи Концертної симфонії (1790) Д. Бортнянського, «Української, російської, польської симфоній» (1798) Е. Ванжури, Симфонії соль мінор невідомого автора у створенні українських композицій такого типу настала тривала перерва. Цю прогалину дещо заповнювали увертюри ( 11) М. Вербицького. Увертюри Вербицького - це зразки оркестрової музики, що готувала грунт для появи справді симфонічної творчості.

1869 р. (час навчання в Лейпцизькій консерваторії) Симфонія До-мажор М. Лисенка. Симфонія не виявляє безпосередніх зв'язків з традиціями національної музичної культури. Значно більший художній інтерес становить оркестрова фантазія Лисенка "Козак-шумка" (1872). Значення фантазії:-крок у розвитку української симфонічної музики-на першому плані – народна образність, фольклорна тема звучить у природному ладо-гармонічному прочитанні-композитор вводить у творчу практику нову для української музики форму

“Українська симфонія” Михайла Калачевського(1876)Основний зміст і настрої симфонії:світла лірика, м'який гумор, картини природи, жанрово-побутові сцени. Написана за принципами класичного сонатного циклу.Іч. – лірично-схвильована («Віють вітри», «Йшли корови із діброви»)ІІч. – рухливо-грайлива («Дівка в сінях стояла»)ІІІч. – лірико-епічна («Побратався сокіл з сизокрилим орлом»)IVч. – танцювально-життєрадісна (“Ой гай, гай» і  «Ой джиґуне, джиґуне» Не "цитування" мелодії ,а творчий підхід до кожного її складового елемента!

Наступним етапом у становленні українського симфонізму стала Симфонія соль мінор В. Сокальського (1892)У ній нема прямого цитування народних мелодій. Проте кожна тема-образ симфонії виявляє найтісніший зв'язок з пісенними й танцювальними мелодіями. За типом симфонізму симфонія належить до пісенно-ліричних. Заснована на принципах класичного чотиричастинного циклу.Іч. – лірико-драматичнаІІч. – скерцо (інтонації українських веснянок, ритми вальсу і мазурки)ІІІч. – елегійна (український романс)ІVч. - козачок