Презентація "Розвиток системного мислення учнів на уроках інтегрованого курсу «Історія України. Всесвітня історія.» 6 клас НУШ.

Розвиток системного мислення учнів на уроках інтегрованого курсу «Історія України. Всесвітня історія.» 6 клас НУШ. Підготувала: учитель історії та правознавства Альона Панасюк

Нова українська школа (НУШ) — довготермінова реформа освітньої галузі, яку було розпочато у 2018 році. Головним інструментом програми є сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Масове впровадження ІКТ дозволить оптимізувати навчальні процеси та суттєво розширити можливості педагогів та учнів, сприяючи формуванню необхідної життєвої та професійної компетентності в останніх.

Головна мета НУШ – створити школу, в якій буде комфортно вчитись і яка дасть учням не зайві знання, а й практичні навички застосування знань у повсякденному житті, нову школу, де навчать мислити критично, проводити власні експерименти та вільно висловлювати власну думку.

 системне мислення — виявлення взаємозв'язку, взаємозалежностей і взаємовпливів історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного й уміння зіставляти їх інтерпретації.

Інтегрований Курс «Історія України. Всесвітня історія» для 6 класу є початком систематичного вивчення курсу історії в закладах загальної середньої освіти.

Його особливостями є:по-перше, курс відповідає вимогам адаптаційного циклу; по-друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється в широких хронологічних межах: від появи первісних людей до падіння Західної Римської імперії;

по-третє, поєднання матеріалу давньої історії України та всесвітньої історії за хронологічним і змістово-логічним принципом; по-четверте, у курсі простежується вплив подій світової історії на події на території України, а також подій на території України на світову

Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого й сучасного та зіставлення їхніх інтерпретацій.

Під час реалізації програми учні та учениці відповідно до Додатку 17 Державного стандарту базової середньої освіти, використовуючи змістовий потенціал курсу, мають продовжувати комплексно формувати такі ключові компетентності:

• вільне володіння державною мовою; • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; • математична компетентність; • компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; • інноваційність;

• екологічна компетентність; • інформаційно-комунікаційна компетентність; • навчання впродовж життя; • громадянська та соціальна компетентності; • культурна компетентність; • підприємливість і фінансова грамотність.

курс має розвивати пізнавальний інтерес учнів та учениць до минулого через створення умов для активної взаємодії між ними та вчителем/вчителькою, адже постійне залучення учнівства до активної різноманітної діяльності може забезпечити реальне досягнення позитивних результатів.

У викладанні курсу пріоритетними є: • формування інтересу до історії; • набуття системних сучасних знань про факти, події, явища, тенденції в розвитку України та світу; • розвиток історичного, критичного і творчого мислення, здатності розуміти загальний перебіг історичного процесу та проблеми, що постають перед країною і світом, уміти формулювати й обстоювати власні погляди; • удосконалення базових методів дослідження історії в межах навчального курсу;

• ознайомлення зі світовими культурними надбаннями, зокрема із цінностями та історико-культурними традиціями українського народу; • усвідомлення ключових соціальних процесів, що впливають на життя людей, бачення суспільних явищ у конкретно-історичних умовах; • досягнення очікуваних результатів через діяльність (фронтальну, індивідуальну, групову, проєктну, творчу тощо). Зміст курсу структурований за проблемно-тематичним принципом.

Організовуючи освітній процес, учитель/учителька має забезпечити диференціювання пропонованих видів діяльності залежно від здібностей і досягнень кожного учня/учениці за рахунок зменшення або збільшення допомоги під час виконання завдань або ускладнення (спрощення) завдань.

У процесі дослідження встановлено, що для формування системного підходу до вивчення минулого й сьогодення необхідно розвивати в учнів / учениць уміння встановлювати системно-структурні зв’язки в історичному процесі, інтерпретувати факти; формулювати судження, гіпотезу; добирати та оцінювати аргументи, отже, розглядати проблему в цілому, підкреслюючи взаємозв’язки між її компонентами.

Системне мислення передбачає набуття дитиною здатності систематизувати і узагальнювати історичну та суспільно важливу інформацію; виокремлювати етапи, складники історичних подій, явищ, процесів, аналізувати їх у взаємодії як частини певного цілого, встановлювати між ними взаємозалежність. У зв’язку з цим з'ясовано, що актуальним є використання компетентнісно орієнтованих завдань, які сприяють перетворенню зовнішньої інформації, що міститься в різних історичних джерелах, у суб’єктно важливі знання, уміння, ставлення, самостійно набуті дитиною.

Наведемо кілька видів таких завдань з історії: відберіть, класифікуйте джерела за темою, проаналізуйте їх зміст, зіставте з іншими джерелами аналогічної інформації; дослідіть джерело / кілька джерел для аналізу, синтезу відповідних подій, явищ, процесів, встановлення зв’язків між ними; проаналізуйте, чи достатньо інформації, щоб зрозуміти взаємодію різних чинників, складників, оцінити історичні факти, життєдіяльність людей; встановити достовірність джерела тощо; поміркуйте, яких джерел бракує.

висновок: формування системного мислення є важливим чинником запровадження в освітній процес вимог Державного стандарту базової середньої освіти у сфері інтегративних підходів до змісту громадянської та історичної освітньої галузі.

Дякую за увагу!