Ґрунтове середовище мешкання – це абіотично-біотичне середовище, умови існування якого визначаються верхнім родючим шаром суходолу. Особливості ґрунту, як середовища існування: Вода і повітря містяться в порожнинах між часточками ґрунту;Склад ґрунтового повітря відрізняється від атмосферного;Вологість ґрунту завжди вища, ніж повітря;Незначна амплітуда добових та річних коливань температур;Відсутній вплив світла…Екологічне значення ґрунтового середовища визначається такими властивостями ґрунтів:
Вологість ґрунту. Один із головних чинників родючості. Запаси вологи в ґрунті забезпечують опади й ґрунтові води. Вода в ґрунті перебуває в декількох формах: гравітаційній, гігроскопічній. Капілярна вода має найбільше значення: заповнює дрібні пори, швидко переміщується, найкраще засвоюється рослинами.
Зообіонти. Групи зообіонтів: Мікрофауна –організми мікроскопічних розмірів ( до 1 мм), для яких ґрунт є системою мікроводойм;Мезофауна – організми дрібних розмірів (до 2-3 мм), які проживають у сичстемі заповнених повітрям порожнин ґрунту;Макрофауна – великі ґрунтові організми (2-50 мм), для яких осередками життя є щільні шари землі;Мегафауна – організми, які мають найбільші розміри. Різноманітність зообіонтів: 1 – ківсяк сірий; 2 – красотіл пахучий; 3 – кріт європейський; 4 – ведмедка звичайна; 5 – кліщі, псевдоскорпіони, ногохвістки; 6 – мокриця звичайна; 7 – личинка ковалика (дротяник); 8 – сліпак подільський; 9 – ґрунтові інфузорії й амеби; 10 – дощовий черв’як звичайний; 11 – личинка хруща травневого; 12 – ґрунтові нематоди.
Едафобіонти – різні за розмірами ґрунтові бактерії, водорості, вищі рослини, гриби, твариноподібні організми, справжні тварини, які здійснюють три групи ґрунтових біологічних процесів:глибоке перетворення органічного та частково мінерального складу ґрунту;кругообіг хімічних елементів;вплив на фізичні та хімічні властивості ґрунту.Ґрунтове середовище навіть за істотної неоднорідності екологічних умов є достатньо стабільним середовищем існування для організмів.