Презентація "Руські князі \ княгиня середини IX-X століть:між легендами та історією"

Руські князі\княгиня середини IX-X століть:між легендами та історією

ПОВТОРЕННЯ 1. Коли був заснований Київ?2. Який період історії східних слов”ян відтворено на карті?3. Назвіть теорії походження назви “РУСЬ”4. Назвіть передумови виникнення держави у словян5. Коли утворилась держава РУСЬ?

Знати:дати договорів між Візантійською імперією та руссю, час повстання деревлян проти князя Ігоря, зовнішніх відносин княгині Ольги, князя Святослава; напрямки походів руських князів середини ІХ–Х ст. Розуміти: –поняття «данина», «дружина», «князь», «печеніги», «полюддя»,, «хозари», «язичництво»; – статус літописних князів середини ІХ–Х ст. як очільників дружин русів; Уміти: – розмістити в хронологічній послідовності відомості про правління руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.; показати на карті території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів/княгині середини ІХ–Х ст

План уроку. Русь за князювання Ігоря Рюриковича (912-945)2. Внутрішнє життя Київської держави за правління княгині Ольги (945-964). Відносини Русі з Візантією за князювання Ольги4. Святослав Хоробрий (964-972).

1. Русь за князювання Ігоря Рюриковича (912-945)Центральна влада була ще слабкою, тому довелося упокорювати підвладні племена: дерелян,уличів,тиверцівоб’їжджав підвладні території і збирав данину, яку називали полюддям.( мед, віск, хутра)«Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд), а саме в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять данину русам. Константин Багрянородний. «Про управління імперією»1. Що, на вашу думку, спонукало князів вирушати на збір полюддя у листопаді? Ігор (878-945) - князь київський; син варязького князя Рюрика. 

1. Русь за князювання Ігоря Рюриковича (912-945)Зібравши данину, князь прагнув вигідно її продати у Візантії. Грішми й заморським крамом він розраховувався з найманими воїнами і власними дружинникам. Але дозвіл на торгівлю з візантійською столицею доводилося здобувати військовою силою. За свідченням літописця, Ігор мусив поновлювати умови русько-візантійської угоди після смерті Олега.

1. Русь за князювання Ігоря Рюриковича (912-945)Походи на Візантію. Перший похід 941 р., був невдалим. Візантійці спалили човни русичів «грецьким вогнем». У 944 р. князю Ігорю вдалося зібрати нове військо і знову вирушити в похід.держави обмінялися посольствами, поновлювали торговельні відносиникнязь був зобов’язаний надавати військову допомогу Візантії. князь Ігор у 944 р. мусив воювати на Закавказзі.«Грецький вогонь» («рідкий вогонь») - горюча суміш,

У зовнішній політиці Ігор мусив зважати не лише на Візантію, а й на печенігів, які уперше наблизилися до кордонів Русі в 915 р. Князь уберіг Русь від нападів кочовиків - запросив їх до себе на військову службу, за яку обіцяв щедро платити.

Постійні військові походи,утримання великої армії потребувало значних матеріальних затрат. Нестача коштів спонукала князя постійно збільшувати данину. восени 945 р. коли для частини найманців-дружинників не вистачило зібраної данини, князь вирушив до деревлян, аби зібрати позачергове полюддя.,зібраного податку князю виявилося замало, тому він повернувся, аби взяти ще. Літопис свідчить про надзвичайно жорстоку розправу розгніваних деревлян з Ігорем. За наказом їхнього князя Мала Ігоревих дружинників перебили, а самого князя прив’язали до двох дерев та розіп’яли.

2. Внутрішнє життя Київської держави за правління княгині Ольги (945-964).державу очолила його дружина Ольга, За наказом княгині було спалено місто Іскоростень - центр племінного княжіння. Розправившись із князем Малом, Ольга приєднала деревлянську землю до київських володінь.впорядкувала збір данини, аби запобігти спалахам невдоволень через надмірні побори. Було встановлено фіксовані розміри данини - уроки. Визначено спеціальні місця, де представники князя регулярно збирали данину, - погости.вдалося забезпечити постійне поповнення державної скарбниці, а це сприяло посиленню князівської влади. Дотрималась звичаю кровної помсти. Провела перші реформи

Відносини Русі з Візантією за князювання Ольги. Невдала спроба Ольги поширити християнство на руських землях, вочевидь, завдала удару її авторитету. Тож, під тиском язичницької опозиції Ольга відійшла від державних справ, передавши управління Руссю князю Святославу. Прийняла християнство.

4. Святослав Хоробрий (964-972). У 964 р. київський стіл перейшов до рук сина Ольги та Ігоря - князя Святослава. Його політика була цілком протилежна тій, яку проводила Ольга. Святослав уперто тримався язичництва. Святослав постійно воював. У 964-966 рр. він підкорив в’ятичів, завдав поразки волзьким болгарам, а близько 965 р. розгромив Хозарський каганат, кампанія князя на Балканах. Розпочата 967 р., вона складалася з двох походів.967,970рр. Святослав часто легковажив внутрішніми справими держави, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив...»започаткував зміни в управлінні державою, аби зосередити усю владу в руках Рюриковичів. Улітку 969 р. на київський престол він призначив старшого сина Ярополка, на землі деревлян - Олега, у Новгород - Володимира. Така політика сприяла ліквідації влади племінних князів і зміцненню позицій князя київського.

« Іду на ви»У 964-966 рр. він підкорив в’ятичів, завдав поразки волзьким болгарам, а близько 965 р. розгромив Хозарський каганат, кампанія князя на Балканах. Розпочата 967 р., вона складалася з двох походів.967,970рр.

4. Святослав Хоробрий (964-972). Гучні перемоги в Хозарії не пішли на користь Київській державі, на Русь повалили орди печенігів. Завойовані на сході землі треба було захищати, а сил для того бракувало. Територіальні надбання Святослава дуже швидко було втрачено, Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку, на русичів чекали печеніги, яких намовили візантійці. У бою загинуло багато русичів. Поклав голову і князь.

Домашнє завдання Прочитати § 4,завдання с.37.,підготуватися до практичної роботи . Ознайомтесь з планом складання історичного портрету історичного діяча. 1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?        1.1. Де і коли він народився?        1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?        1.3. Як формувалися його погляди?2. Особисті якості й риси характеру.        2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?        2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?3. Діяльність історичного діяча.        3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.        3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?        3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?        3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?        3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.        3.6. За що людство пам'ятає цю людину?4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?        4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?        4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.