Урок "«Княжа Русь-Україна. Держава з центром у Києві. Перші князі»

Конспект уроку з теми:

«Княжа Русь-Україна. Держава з центром у Києві. Перші князі»

Підготувала вчитель історії

Савонік Людмила Іллівна

Тема. КНЯЖА РУСЬ-Україна

       Тема уроку: Держава з центром у Києві.  Перші князі

       Мета уроку: познайомити учнів з життям і діяльністю перших київських князів, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок, виховувати повагу до минулого.

       Тип уроку: засвоєння нових знань та формування нових умінь та навичок.

       Вид уроку: створення міні-проекту історичного портрета з використаням ІКТ.

Випереджаюче завдання: учням заздалегідь пропонується прочитати легенди та оповідання про перших київських князів. Параграф №6.

Хід уроку

 І. Актуалізація знань

 1.Назвіть імена київських князів, про яких ви читали в підручнику у дома?    

  2. Легенда про утворення Київа. (Розвиток хронологічних умінь). Знання хронологічної таблиці. Параграф №5

3. Учитель пропонує учням розповісти, що з прочитаного удома вони запам’ятали.

ІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.

     1.Діти об’єднанні в групи. Вчитель нагадує правила роботи в групі.

 Правила роботи в групі:

1.  Уважно, не перебиваючи, вислуховуйте кожного учня в групі, що відповідає.

2.  Говоріть коротко і ясно, щоб всі могли висловитися.

3. Дотримуйтеся правила діалогу — не перебивайте того, хто говорить.

4. Використовуйте під час обговорення такі слова: «Я вважаю...», «Мені здається...», «Вибач, але на мою думку...».

5.  Під час роботи необхідно з повагою ставитися до товаришів: відкидаючи запропоновану ними ідею, робіть це ввічливо.

6.  Якщо нема бажаючих висловитися, діє правило: починає перший від капітана групи за годинниковою стрілкою.

7.  Виступати від імені групи почесно. Того, хто виступає, обирає та готує група.

    2.Учитель пропонує зразок виконання міні - проекту.

Аскольд та Дир:

Зразок:

Час правління:? – 882 рр.

• Діяльність
• Укріплення держави та війська;
• Спроба укріплення влади за допомогою релігії (християнства);
• Вихід Київської держави на міжнародну арену (вдалий похід на Візантію у 860 р.)

Текст

Як пишеться у «Повісті временних літ», у 852 р. два варязьких ватажки Аскольд і Дір, лишивши дружину свого князя Рюрика в Новгороді, попливли із загонами своїх воїнів униз Дніпром. Оцінивши прекрасне розташування Києва на високому березі річки, вони оволоділи містом, а на полян, що населяли його околиці, наклали данину. Аскольд і Дір, очевидно, швидко зажили собі багатства й сили, бо у 860 р. наважилися разом із підвладними їм полянами напасти на Константинополь. Незабаром вісті про їхні успіхи дійшли до Новгорода. І хоч Рюрик уже помер, а його син Ігор (по-скандінавському Інґвар) був ще замолодим, щоб стати на чолі дружини, Олег, що був регентом (опікуном), доки Ігор не досягне повноліття, зібрав дружину з варягів, слов'ян та фіннів, узяв із собою Ігоря й поплив до Києва. Хитрощами виманив він за мури міста Аскольда й Діра і, звинувативши їх в узурпації влади, вбив. У 882 р. Олег оселився в Києві, проголосивши його «матір'ю міст руських».

    3.Практична робота

Виконується в малих групах за зразком.

Вчитель роздає учням картки з практичними завданнями (картки із завданнями додаються).

Олег

Час правління:882 – 912 рр.

• Діяльність
• У 882 Олег здобув Київ. При взятті Києва він убив київського князя Аскольда.
• У 907 році Олег вирушив в похід на Константинополь
• Вершиною його здобутків вважають похід на Константинополь і угоду з Візантією 911 р.
• Олег помер 912 р. від укусу змії

Текст

Олег— напівлегендарний князь Київської Русі. Здобув владу у 882р., загинув 912 р. Вся діяльність Олега орієнтована на захист економічних інтересів. У 882 Олег здобув Київ, попередньо зайнявши Смоленськ та Любеч. При взятті Києва він убив київського князя Аскольда. Підготовку морських походів Олег розпочав з перших років свого правління. Ще в 907 році руська дружина на 2000 лодіях, за даними Нестора-літописця, на чолі з князем Олегом вирушила в похід на Константинополь. Русичі оточили місто і перетягнули волоком човни по суші в затоку, минуючи натянутий ланцюг. Бачучи неможливість чинити опір русичам, місто здалось, і князь Олег в знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Вершиною його здобутків вважають похід на Константинополь і угоду з Візантією 911 р. У першому договорі Олега говориться про утримання двору русинів у Царгороді та забезпечення їхніх кораблів при поверненні на Русь. У другому договорі Олега цікавими для нас є пункти про кораблі, які зазнали лиха в морі. Таким чином укладені Олегом договори з Візантією започаткували руське (давньоукраїнське) морське право. У 912 р. Олег помер від укусу змії

Ігор

Час правління: 912 – 945рр.

• Діяльність
• Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царьград) у 941 та 943 роках.
• У 944 році між Києвом і Царгородом було досягнуто згоди і укладено союзну і торговельну угоду,
• Привязали його до стовбурів двох нагнутих дерев відпустили й дерева роздерли його тіло на дві частини. Літопис подає смерть Ігоря на 945 р.

Текст

Ігор Рюрикович— Великий Князь Київський (912—945). За деякими даними — основоположник київської династії князів (що їх пізніше назвали Рюриковичами) Морські походи князя Ігоря мали широкий міжнародний резонанс, про них писали його сучасники — візантійські хроністи Симеон Льоготет, Григорій і Ліудкранд та арабський хроніст Масуді. За їхніми оповіданнями, в 941 році князь Ігор розпочав війну з Візантією. Причини цієї війни залишилися невідомими. Найбільш імовірною вважають версію, що Візантія знову почала обмежувати Русь в торгівлі та намагалася колонізувати Чорноморське узбережжя русів.Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царьград) у 941 та 943 роках. У 944 році між Києвом і Царгородом було досягнуто згоди і укладено союзну і торговельну угоду. Русь зобов'язувалася допомагати імператорові військами та не посягати більше на його володіння у Криму. В останні роки князювання Ігор  вів війну з деревлянами. Причиною невдоволення деревлян владою князя була велика данина. Вони прив’язали Ігоря до стовбурів двох нагнутих дерев відпустили й дерева роздерли його тіло на дві частини. Існують по суті й перекази про це. Літопис подає смерть Ігоря на 945 р.

Ольга

Час правління: 945 -

• Діяльність
• Ольга  —київська княгиня з 945 року.
• Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава
• Близько 955 прийняла християнство
• 964 рік - відхід Ольги від державних справ.

Текст

Ольга  — дружина князя Ігоря I, київська княгиня з 945 року. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка (Ігоря). За цим сказанням деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, друге — спалила в мийниці; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. До 964 року літопис відносить початок самостійного княжіння Святослава I, що може свідчити про відхід Ольги від державних справ.

Святослав

Час правління: 964 – 972 рр.

• Діяльність
• У 964 році князь Святослав здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів. В'ятичі підкорилися Києву.
• У 967 році Святослав переміг болгарське військо
• Навесні 972 року князь на дніпровських порогах загинув у битві з печенегами.

Святослав Ігорович— Великий князь Київський 964 до 972. Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Матір'ю Святослава була княгиня Ольга. Батьком княжича Святослава був київський князь Ігор. У 964 році князь Святослав здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів. В'ятичі підкорилися Києву. У 967 році Святослав рушив до берегів Дунаю. Чисельність війська Святослава під час його першого болгарського походу оцінюється у десять тисяч воїнів. Перша ж битва з болгарським царським військом принесла перемогу руській зброї. Навесні 970 року військо русинів стрімко перетнуло болгарську землю і Балканські гори, розкидавши там ворожі заслони. Пройшовши таким чином близько 400 кілометрів, воно осадило місто-фортецю Аркадіополь. Віантійці почали переговори та в результаті русини по своїй волі залишали Болгарію і йшли на Русь. Навесні 972 року князь разом з воїнами на дніпровських порогах загинув у битві з печенегами. Існує легенда, що печенеги з черепа Святослава зробили святковий кубок з якого частували самих шанованих гостей.

ІІІ. Закріплення нових знань

Після виконання практичної роботи  вчитель пропонує захист міні – проектів.

ІV. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручників В. Власова та О. Данилевської на

С. 41–46;

2. Виконати завдання на котурних картах стор. 3-4