Презентація "Середньовічний Китай"

Середньовічний Китай

Перелік основних дат та подій Китай мав населення приблизно 100 млн осіб на межі ХІІ–ХІІІ ст. Формування централізованої держави в Китаї в III ст. до н.е. Відкриття Академії наук у Китаї у VIII ст. Створення багатотомних енциклопедій у Китаї у XV ст. Період "золотої доби" китайської поезії у VIII–IX ст. Заснування Забороненого міста у Китаї упродовж 1406–1420 рр.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Основні періоди історії Китаю. Династія. Рокиправління. Доба Північних і Південних династій420–589 Суй589–618 Тан618–907 Сун960–1279 Юань1271–1368 Мін1368–1644

За своєю площею та населенням Китай можна сміливо порівнювати з усією середньовічною Європою. На межі ХІІ–ХІІІ ст. населення Китаю становило приблизно 100 млн. осіб — більше, ніж у тогочасній Європі. Централізована держава на чолі з імператором склалася в Китаї ще в ІІІ ст. до н. е. Імператора у Китаї називали Сином Неба, а саму державу — Піднебесною. Його влада нічим не обмежувалася, адже імператор вважався не тільки володарем усіх людей, а й посередником між Небом і людьми. Правитель зобов’язаний дбати про підданих. Якщо він цього не робитиме, то накличе на себе та всю країну гнів Неба: землетруси, повені, вторгнення ворогів. Небо навіть може позбавити поганого імператора трону. Дерев’яна скульптура Гуань-інь, виготовлена за часів династії Сун

Для того, щоб керувати величезною імперією, у Китаї було створено розгалужений державний апарат з великою кількістю чиновників. Щоб стати чиновником, потрібно було скласти іспити. До них допускалися всі «добрі люди», які висловили це бажання. Така система забезпечувала доступ до влади талановитих людей з різних прошарків суспільства. Китайське суспільство підкорялося суворій ієрархії, основи якої ще в середині І тис. до н. е. розробив учений Конфуцій. Головним правилом були послух та повага до старших. Крім того, добра людина мала демонструвати такі якості, як почуття обов’язку, доброту і співчуття. Конфуція називали «першим святим», «учителем 10 тисяч поколінь», «імператором без трону». Керамічна фігурка духа землі, V–VI ст.

У Китаї, подібно до Індії, співіснувало кілька релігій. Вся країна дотримувалася вчення Конфуція, але його не можна вважати релігією. Поширеним був культ предків: китайці вірили, що померлі родичі допомагають живим. Але для цього покійних треба було забезпечити всім необхідним для потойбічного життя. Згодом справжні речі були замінені на паперові. Також у Китаї поширилися буддизм і даосизм. На основі поклоніння буддійським святим виникла віра у божества, наприклад — захисниці людей від бід богині Гуань-інь. Сучасна реконструкція вбрання придворних дам династії Тан. Зображення імператора з династії Південна Сун

У VІІІ ст. в країні відкрилася Академія наук, у ХV ст. були створені багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо. VІІІ–ІХ ст. називають «золотою добою» китайської поезії. Поет Лі Бо (701–762) написав близько 30 томів ліричних творів, у яких оспівував рідну природу. Інший поет — Ду Фу (712–770) мріяв про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім і в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків». У середньовічній Європі уявлення про Китай сформувалося завдяки записам італійського купця Марко Поло (1254–1324), який нібито побував при дворі імператора з династії Юань. Проте донині точно не відомо, чи Марко Поло справді описував те, що бачив, чи переказував розповіді та щоденники інших мандрівників. Картина «Води та бамбукові будиночки» видатного живописця Ні Цзаня, 1343 р.

Значні здобутки мали архітектори Китаю. Вироблений ними стиль, ознакою якого були дахи із загнутими вгору краями, став своєрідною візитівкою країни. Цей стиль робив привабливими навіть похмурі будівлі фортець і палаців. Однією з найвидатніших пам’яток середньовічного Китаю стало Заборонене місто — комплекс споруд особистої резиденції імператора, збудований упродовж 1406–1420 рр. Палацовий комплекс «Забороненемісто» (сучасний вигляд)Які винаходи були здійснені у Китаї в середні віки?

Висновки. Китай в середні віки був великою і централізованою імперією, населення якої на межі XII–XIII століть перевищувало 100 мільйонів осіб, більше, ніж у тогочасній Європі. Правління імператора, відомого як Син Неба, відзначалося великою владою, він вважався не тільки володарем, а й посередником між Небом і людьми. Управління імперією забезпечувалося розгалуженим державним апаратом та системою чиновників, які складали іспити для отримання посад. Китайське суспільство ґрунтувалося на ієрархічній структурі, в якій головними принципами були послух та повага до старших, встановлені вченням Конфуція. Культурно Китай розвивався, створюючи багатотомні енциклопедії, розвиваючи поезію та будуючи вражаючі архітектурні споруди, такі як Заборонене місто.Італійський купець Марко Поло зі своїми записами вніс значний внесок у формування уявлення про Китай у середньовічній Європі.