Презентація "Сергій Плачинда. "Богатирська застава"

Сергій Плачинда український письменник, прозаїк, публіцист дослідник давньоукраїнської міфології літературний псевдонім – Сергій Кожухар

18 червня 1928 р.хутір Шевченка на Кіровоградщині (село назване на честь Т. Шевченка)родина селянина

На фото Сергій Плачинда разом з батьками, Марією Феодосіївною та Петром Максимовичем. До Голодомору лишався один рік. Фото надане Галиною Плачиндою. Батько – Петро Максимович (хлібороб, агроном) Мати – Марія Феодосіївна (селянка) Дитинство Сергія припало на Голодомор і Другу світову війну. У червні 1933-го йому виповнилося п’ять років. Із дітей з усього села в живих лишилося двоє: він і сусідська дівчина Оля. Від смерті їх оберігали всім селом.

«…У квітні 1933 року в п’ятирічному віці я мав загинути мученицькою смертю. Пригадую, як дітей зібрали в селі Масляниківці. Нас було п’ятеро хлопчиків. А на вигоні – кухня, де столувалися комсомольці й комуністи. Там орудувала товста повариха Кащиха. Стіл просто неба, два хлопчики праворуч, два ліворуч, я – в торці. І вона подає нам миски із супом з кропиви. Як зараз бачу, як там плавали кропив’яні листочки. Проте я чомусь набурмосився, мабуть, вона вдарила мене. Закляк я над тією мискою і думаю: «Умру, а не буду їсти назло цій Кащисі». Виявилося, моя уперта вдача мене врятувала. Бо ті четверо накинулись на їжу – й одразу в крик. А такі сльозини великі! Один з хлопчиків ще раз сьорбнув ложку того варива і закричав дужче. Вочевидь, від крику, і будучи знесилений голодом, я знепритомнів. Наступний «кадр», який пам’ятаю: стою, лежать ці хлопчики мертві. І тут мене якась сила піднімає вгору. Мати!!! Як вона дізналася, де я, – невідомо. Схопила мене, біжить вниз по косогору до нашої вулиці і кричить: «Не дам цій людоїдці синочка мого загубити». А мені соромно сидіти у матері на руках, бо вважаю себе дорослим. Хоча на той час вже не було перед ким соромитися: село вимерло, мертва тиша…За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

Коли я став студентом, готував для «Літературної України» свої перші статті, випало писати про одного кіровоградського хірурга. І перше, чим я поцікавився під час розмови, – що сталося з цими хлопчиками? Чому вони так померли? Виявляється, дитячі кишечки під час голоду стали тонесенькими, як цигарковий папір. Листя з кропиви для них було як каміння – розривало наскрізь. «Вони загинули страшною смертю. Ви врятувалися тому, що не їли», – пояснив мені хірург…За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

Сергій Плачинда назавжди зберіг у пам’яті картини, як мама, щоб відволікти його від голодних думок про їжу, розповідала вечорами казки й легенди про Вирій, Білобога і Чорнобога. Коли навчався в Київському державному університеті, шукав інформацію про них у різноманітних джерелах, а відтак присвятив своє життя дослідженню української давнини. Уклав «Словник давньоукраїнської міфології», видав книгу «Міфи і легенди Давньої України». Пригадайте, які міфи й легенди ви знаєте. Чи зауважили ви, хто їх записав і літературно опрацював?Реклама. Розглянь палітурки книг Сергія Плачинди. Створи рекламу до однієї з них, щоб зацікавити читача.

У 1953 році Сергій Петрович закінчив філологічний факультет Київського державного університету, а потім аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, де й надалі працював науковим співробітником. Його перу належать літературознавчі монографії «Композиція і характери в новелах Ю. Яновського» (1957), «Майстерність Ю. Яновського» (1969) та перша в постсталінській Україні книга про О. Довженка (1964). Сергій Плачинда був також першопублікатором доти невідомих «Щоденників» О. Довженка. У 1960 році був звільнений «за український націоналізм». Плачинді також належить книга-нарис «Брати Місяця» – про геніального українського конструктора космічних кораблів Юрія Кондратюка-Шаргея.  

У 1968 році з’явилась книга історичних повістей «Неопалима купина», зі сторінок якої постають «султан-хуррем» Роксолана; меценатка і засновниця Київського братства – Галшка Гулевичівна; композитор і музикант Артем Ведель; «український Моцарт» – Максим Березовський; учений-богослов, фізик і математик Теофан Прокопович. За якийсь час книгу вилучили з книгарень та бібліотек – за «націоналістичний ухил». Одного дня, вже у 1980 році Сергій Плачинда став до роботи у журналі «Київ» – редактором відділу публіцистики. Наступного дня був звільнений – з тих самих мотивів, «за націоналізм». 

Брав активну участь у діяльності Народного Руху України. Він ходив і промовляв на всіх патріотичних заходах. Був скрізь, де треба було захистити і піднести українську мову, історію, культуру й саму Україну. Він і сам творив українську культуру, історію і свою рідну країну. Засновник і перший голова Української селянської демократичної партії. Працював у редакції газети «Літературна Україна», у видавництві «Молодь». В останні роки життя працював старшим науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Досліджував праісторію та найдавнішу міфологію України.

Сергій Плачинда помер 7 вересня 2013 у віці 85 років. 17 жовтня 2019 року в Києві на вул. Олеся Гончара, 52 на будинку, де з 1982 по 2013 роки жив Сергій Петрович, було відкрито меморіальну дошку.

казки для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки»повісті «Синьоока сестра», «Де лани широкополі», «Дума про людину» книги нарисів «Брати Місяця», «Кам'яна веселка», «Степові невгомони», «Там, де тихая Вись» книги історичних повістей «Неопалима купина», «Київські фрески», «Козак – душа правдивая»книжка повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом»романи «Степова сага», «Шуга»біографічні романи «Олександр Довженко», «Юрій Яновський», «Ревучий», «Балада про степовика»публіцистичний роздум «Куди йдемо?»Творчість

«Словник давньоукраїнської міфології»«Міфи і легенди Давньої України»«Лебедія. Як і коли виникла Україна»«Як українські міфи по світу розійшлися»Твори з давньої міфології

«Богатирська застава». Історична основа твору. Твір Сергія Плачинди «Богатирська застава» написаний на основі давнього літопису і має історичну основу. Отже, за жанром це історичне оповідання. Історичне оповідання – невеликий за обсягом прозовий твір на історичну тему. Часто в історичних творах автори вживають застарілі слова для підкреслення і передання того історичного періоду, про який ідеться. Городище літописного міста Білгорода«Богатирська застава» – це оповідь про мужнє протистояння білгородців печенігам і мудрість воїна Будимира. 

Білгород – літописне місто на правому березі річки Ірпінь (притока Дніпра). Нині село Білогородка Київської областібуло другим (як і Вишгород) значним передмістям столиці Київської Русіперша літописна згадка про Білгород припадає на 980 рік, коли князь Володимир Святославич сів на київський стіл і ще до прийняття християнства мав у цьому селі заміський палацвідігравало значну роль в обороні Києва – було його західним форпостом. часто тут сидів надійний союзник великого київського князя (як правило, його син)утрата київським князем цієї фортеці, по суті, означала втрату ним і Києва. Захисні вали міста Білгорода (нині –селище Білогородка Київської області). X ст. Реконструкція академіка Б. РибаковаІсторичні відомості

Звідки взято епіграф твору? Хто автор цих слів? Якою мовою він написаний?Епіграф Епіграф – цитата, крилатий вислів, афоризм, які ставляться перед початком літературного твору або перед його розділами і виражають їх основну ідею.

Прочитайте уважно початок твору. Чи є в ньому експозиція? Доведіть свою думку. Відшукайте в оповіданні історичні факти. Випишіть незрозумілі слова і з’ясуйте їхнє значення. Які з них вам траплялися в інших творах?Чому Білгород названо богатирською заставою Києва?Поміркуй Експозиція – частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і т. ін.

Уявіть себе режисером. Які кадри фільму за мотивами оповідання Сергія Плачинди «Богатирська застава» ви хотіли б зняти?Домашнє завдання. Складіть план (на листку А4, з позначками, пунктами, розмальовкою) для стислого переказу оповідання «Богатирська застава». «Богатирська застава»Будимир вічемісто*приблизний зразок плану