Шевченко, напевно, любив і впродовж багатьох років вивчав революціонера й бунтівника Рембрандта. Схожі з рембрандтівськими стилем і силою, або нагадують Рембрандта, - автоілюстрація до поеми “Слепая" малюнок “Сліпа з дочкою"(1842), автоілюстрація до поеми “Невольник" сепія “Бандурист"(1843), акварель “Селянське подвір'я" (1845), акварель “Аскольдова могила" (1846), сепія “Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі" (1846), сепія “В Лихвині" (1859), малюнок “Портрет Ликери Полусмакової" (1860) та багато інших малюнків, численні офорти (наприклад, із серії “Живописна Україна" (1844), “Дві дівчини" (1858), “Портрет В.Клодта" (1861), Автопортрети 1860 року, “Натурниця" (1861), картини “ПортретЙ.Рудзинського" (1845), “Портрет І. Лизогуба" (1846-1847), “Портрет Горленко" (1846-1847), “Портрет В. Кочубея" (1859), Автопортрети 1859-1860 років…
Але Тарас не підлаштовувався під манеру великого Ван Рейна. Він використовував його приклад і досвід, щоб, як він, бути новатором, рухати мистецтво і життя вперед, бути корисним людству.
“Наслідуючи ідеї інших, ми відкриваємо себе", - сказав неокласик Енгр.