Презентація "Шлунково-кишкові кровотечі: визначення, найчастіші причини"

Презентація на тему:«Шлунково-кишкові кровотечі: визначення, найчастіші причини. Виразкові та невиразкові шлунково-кишкові кровотечі. Вікові аспекти. Оцінювання тяжкості стану пацієнта. Постгеморагічний стан. Медсестринський підхід до вирішення проблем пацієнта зі шлунково-кишковою кровотечею. Невідкладна долікарська медична допомога на догоспітальному етапі. Профілактика шлунково-кишкових кровотеч, участь сімейної медичної сестри в її проведенні.»

План:1. Шлунково-кишкові кровотечі: визначення, найчастіші причини.2. Виразкові та невиразкові шлунково-кишкові кровотечі.3. Вікові аспекти. Оцінювання тяжкості стану пацієнта.4. Постгеморагічний стан. Медсестринський підхід до вирішення проблем пацієнта зі шлунково-кишковою кровотечею.5. Невідкладна долікарська медична допомога на догоспітальному етапі. 6. Профілактика шлунково-кишкових кровотеч, участь сімейної медичної сестри в її проведенні.7. Висновок.8. Список використаної літератури.

Шлунково-кишкова кровотеча (ШКК) — стан, що характеризується кровотечею в просвіт шлунка або кишківника. Причини шлунково- кишкових кровотеч. Всі шлунково-кишкові кровотечі підрозділяються на чотири групи:1. Кровотечі при захворюваннях і ураженні ШКТ (виразкова хвороба, дивертикули, пухлини, грижі, геморой, гельмінти і т.д.);2. Кровотечі внаслідок портальної гіпертензії (гепатити, цироз печінки,  рубцеві стриктури і т. д.);3. Кровотечі при пошкодженнях судин (варикозно розширені вени стравоходу, склеродермія і т.д.);4. Кровотечі при захворюваннях крові (апластична анемія, гемофілія, лейкози, тромбоцитемия і т. д.

Вікові аспекти. Оцінювання тяжкості стану пацієнта.

Класифікація гострих гастродуоденальних кровотеч за тяжкістю крововтрати:

Клініка шлунково-кишкових кровотеч.

Клінічні прояви кровотеч з шлунково-кишкового тракту

Загальні симптоми шлунково-кишкової кровотечі: - Слабкість; - Нудота, блювота з кров'ю; - Запаморочення; - Блідість шкіри, посиніння губ і кінчиків пальців; - Змінений стілець; - Холодний піт; - Слабкий, прискорений пульс.

Діагностика шлунково-кишкових кровотеч. Для встановлення діагноза необхідно зібрати точний анамнез, у тому числі сімейний (поліпоз), інформацію про прийом ліків, а також провести обстеження слизової оболонки на наявність ушкоджень, xapaктepних для хвороб Рендю—Ослера, Пейтца—Егерса. При обстеженні живота виявляється симптом (+) - тканина. Для визначення пухлинного процесу й ушкодження анальної області необхідно дослідження per rectum. Основним методом, який дозволяє встановити локалізацію кровотечі є ендоскопічне дослідження, проведення якого рекомендується в більшості випадків при підозрі на ШКК. При наданні допомоги хворим з ШКК медична сестра постійно контролює показники основних вітальних функцій організму - частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, частоти дихання; забезпечує хворим фізичний та психічний спокій, на живіт вкладається міхур з льодом. Для лікування хворих з ШКК на фоні повного голодування використовуються медикаментозні засоби, що сприяють звуженню судин (окситоцин, адреналін, мезатон) та покращенню зсідання крові (етамзілат, амінокапронова кислота, вікасол, кальція хлорид). Хворому необхідно визначити групову та резус-належність крові. При необхідності лікар-терапевт узгоджує лікувальну тактику при ШКК з хірургом та реаніматологом.

Інструментально-лабораторна діагностика

Перша допомога при шлунково-кишковій кровотечіДо приїзду лікарів потрібно вжити таких заходів щодо надання першої допомоги:1. Укласти людину на спину, трохи піднявши ноги, і забезпечити повний спокій.2. Виключити прийом їжі і не давати пити - це стимулює активність ШКТ і, як наслідок, кровотечу.

3. Покласти на область передбачуваного кровотечі сухий лід або будь-який інший холодний предмет - холод звужує судини. Прикладати лід краще по 15-20 хвилин з 2-3-хвилинними перервами, щоб не допустити обмороження. Додатково можна ковтати дрібні шматочки льоду, але при шлунковому кровотечі краще не ризикувати.4. Можна дати прийняти 1-2 чайні ложки 10% -ного розчину хлориду кальцію або 2-3 подрібнені таблетки дицинона.

Ускладнення шлунково-кишкової кровотечіШлунково-кишкова кровотеча може призвести до таких небезпечних ускладнень, як:1) геморагічний шок (як наслідок рясної крововтрати);2) гостра анемія;3) гостра ниркова недостатність;4) поліорганна недостатність (стресова реакція організму, що полягає в сукупній недостатності декількох функціональних систем).

Лікування шлунково-кишкової кровотечіПацієнти з гострим ЖКК надходять в реанімаційне відділення, де в першу чергу робляться такі заходи:1) катетеризація підключичної або периферичних вен з метою швидкого поповнення об'єму циркулюючої крові і визначення центрального венозного тиску;2) зондування і промивання шлунка холодною водою для видалення скопилася крові і згустків;3) катетеризація сечового міхура з метою контролю діурезу;киснева терапія;4) очисна клізма для видалення крові, що вилила в кишечник.

Консервативна терапія включає три групи лікувальних заходів, спрямованих на:1. Систему гемостазу;2. Джерело кровотечі;3. Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові (інфузійна терапія). Для впливу на систему гемостазу застосовуються Етамзилат, Тромбін, Амінокапронова кислота, Вікасол. Базовим препаратом є Октреотід, понижуючий тиск в ворітної вени, що зменшує секрецію соляної кислоти, що підвищує активність тромбоцитів. При виразкових кровотечах внутрішньовенно вводяться Фамотидин, Пантопразол. Зупинити кровотечу може введення під час ендоскопічної процедури поблизу виразки рідкого Фібриногену або Децінона.

В основі патогенезу постгеморагічного стану лежать гіповолемія, тобто зменшення об'єму циркулюючої рідини, і анемія. Внаслідок падіння венозного повернення крові гіповолемія приводить до падіння ударного об'єму серця; падіння ударного об'єму серця і гіповолемія викликають зменшення артеріального тиску. Зменшення артеріального тиску в свою чергу сприяє зниженню перфузії тканин кров'ю, і в організмі виникає циркуляторна гіпоксія. Постгеморагічний стан.

Медсестринські втручання при гострій шлунковій кровотечі:1. Пацієнту необхідно надати невідкладну допомогу.2. Створити йому максимальний фізичний та психічний спокій, призначити суворий ліжковий режим, максимально усунути психічні подразники.3. Заборонити пацієнту вживати їжу, воду, ліки та палити.4. Дати вдихати кисень через маску або трансназальний катетер, що значно полегшує стан пацієнта.5. Негайно викликати лікаря.6. При необхідності пацієнта транспортувати на ношах.7. Якщо пацієнт перебуває в тяжкому стані, піднімати нижній кінець нош для поліпшення кровопостачання мозку.8. Треба пам’ятати, що при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з гострою шлунковою і кишковою кровотечею необхідно застосовувати тріаду чинників: голод, холод і спокій.