Презентація "Сімейне виховання"

СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ

Сімейне виховання – одна з форм виховання дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії батьків з повсякденним впливом сімейного побуту.

СТИЛІ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ „Батьківський контроль” - це ступінь наявності в батьків тенденцій до заборон, контролю за діяльністю дитини, вимогливістю щодо виконання нею певних обов’язків. “Батьківська теплота” – те, якою мірою батьки виявляють свою любов у вигляді похвали, підтримки дитини чи навпаки: як часто вони критикують, карають її. АВТОРИТАРНИЙ СТИЛЬ батьківської поведінки характеризується високим рівнем контролю та холодними стосунками з дітьми. ЛІБЕРАЛЬНИЙ СТИЛЬ батьківської поведінки – спосіб взаємодії з дітьми, позбавлений контролю за ними і грунтується на теплих стосунках із ними.

5. ІНДИФЕРЕНТНИЙ СТИЛЬ поєднує низький рівень контролю за дітьми та відсутність теплоти у стосунках з ними. 6. АВТОРИТЕТНИЙ СТИЛЬ батьківської поведінки вирізняється контролем за дітьми і, в той же час, обговоренням у колі родини правил поведінки, що встановлені для дитини. Стосунки в родині теплі та доброзичливі.

ЩО ВПЛИВАЄ НА ВИБІР БАТЬКАМИ ТАКТИКИ ВИХОВАННЯ? - Неусвідомлена тенденція повторювати модель стосунків своїх батьків у власній сім’ї - Система ціннісних орієнтацій батьків - Рівень культури та освіченості - Матеріальний достаток - Особистісні якості: рівень емоційності тощо - Рівень психологічної та педагогічної освіченості

Однією з найбільш поширених проблем, що має негативні наслідки для психічного розвитку дитини, впливаючи на формування її особистості, є проблема порушення сімейних стосунків (неправильний тип виховання дитини). Такі порушення викликають деформації у формуванні Я-образу, самооцінки дитини та підвищення рівня тривожності, що призводить до виникнення невротичних реакцій.

ПСИХОЛОГАМИ ВИЗНАЧЕНО ТАКІ ТИПИ “НЕПРАВИЛЬНОГО” ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У РОДИНІ: Гіперпротекція Гіпопротекція Емоційне відторгнення Умови жорсткого ставлення до дитини Виховання в дусі високої моральної відповідальності

ДОМІНУЮЧА ГІПЕРПРОТЕКЦІЯ Батьки створюють для дитини численні заборони та обмеження. Батьки диктують дитині, що робити, та контролюють у всьому. Дитина, яка росте в такій родині, не самостійна і не прагне бути самостійною. Вона звикла підкорятися і діяти відповідно до порад дорослих, які продумали її життя до найменших дрібниць. Це призводить до того, що дитина стає несамостійною, безініціативною. Надалі в житті вона потребуватиме порад і підказок.

ПОТУРАЮЧА ГІПЕРПРОТЕКЦІЯ Дитина для батьків - „центр Всесвіту”. Батьки задовольняють усі потреби дитини; відгорожують від усіх проблем та труднощів. Така дитина, вірячи у свою виключність, росте егоїстичною, задовольняє тільки власні потреби, не бажає нічого віддавати. Випереджаючи своїх однолітків у потребах, „кумир сім’ї” часто відстає в розвитку.

ВИХОВАННЯ В КУЛЬТІ ХВОРОБИ Щоб дитина виправдала батьківські сподівання, її оберігають від усього: не можна бігати босоніж – поколе ніжки, купатися не можна - захлинеться ... Клімат для дитини створюється „оранжерейний”. Фіксація батьків на будь-якій хворобливій реакції.

ГІПОПРОТЕКЦІЯ Відсутність інтересу батьків до “дитячого життя” (переживань, захоплень, потреб тощо)

ЗМІШАНІ ТИПИ ВИХОВАННЯ

 Коли різними членами родини застосовуються різні стилі виховання, які суперечать один одному. У такій сім’ї дитині важко засвоїти норми, вона не розуміє, яка поведінка є “правильною”. Це призводить до розвитку неврозу. Варіантом такої родини є сім’я, у якій батьки – люди з непрогнозованими емоційними реакціями, несподіваною зміною настрою. Настрій пов’язаний не з поведінкою дитини, а з внутрішнім станом самих батьків. Дитина не може спрогнозувати, що її очікує -покарання чи похвала, тому відчуває себе невпевнено, тривожно. Виховання у протиріччі

ЗМІНА ЗРАЗКІВ ВИХОВАННЯ Такий тип виховання спостерігається в родині, коли дитину виховували одним методом, а потім з різних причин (поява немовляти, розлучення батьків, смерть одного з батьків) стиль виховання різко змінюється. Дитина не може швидко адаптуватися до змін і починає протестувати, часто у вигляді невротичних реакцій.