Здавна Скандинавський півострів заселяли північні германські племена, яких у Західній Європі називали норманами, тобто «людьми Півночі». У Скандинавії воїнів, які здійснювали походи в інші країни, іменували вікінгами, у Франції — норманами. В Англії «північних людей» називали данцями, у Візантії — варантами, у РусіУкраїні — варягами.
Нормани добре знали морську справу, майстерно володіли залізною зброєю, тому були дуже небезпечними ворогами. Спершу вони нападали на узбережжя, згодом почали здійснювати походи усередину країн і земель. Кораблі вікінгів — дракари — були безпалубні, довгі та вміщали до сотні осіб кожний. Самі нормани з гордістю називали свої кораблі «кіньми моря».
Дракари були швидкохідними й надійними човнами, легкими як для веслування, так і для перенесення на руках у разі потреби. Вони могли заходити в мілководдя й швартуватися до низьких берегів. Найбільший з відомих кораблів вікінгів сягав 28 м завдовжки та 4,5 м завширшки. На кожному дракарі по обидва боки було 26-70 веслувальників. Для їхнього захисту вздовж бортів вивішували щити.
Боротьбу англосаксів проти данців очолив король альфред, прозваний Великим (871-900 Альфред — король англосаксів (статуя в м. Вінчестер, англія) рр.).878 р. Альфред відбив натиск данців і відкинув їх за річку Темза. Лондон було звільнено. У другій половині X ст. англосакси підкорили данців, і Англія об'єдналася в єдину державу.
На початку X ст. нормани захопили частину території північної Франції. Ця земля дістала назву Нормандія (у перекладі з французької — країна норманів; назва цього регіону збереглася в сучасній Франції). Захопивши південну частину Італії і острів Сицилія, нормани об'єднали ці території в Сицилійське королівство. Їхні успіхи були зумовлені слабкістю країн Європи, виснажених міжусобними війнами. Походи норманів дали потужний поштовх утворенню держав Північної Європи. Так у VШ-ІХ ст. постали Данія, Норвегія і Швеція.
Сміливий мореплавець Лейв Щасливий і його супутники близько 1000 р. досягли островів поблизу узбережжя Північної Америки. У сагах ці місця називають Лісовою країною, Країною пласких каменів і Країною дикого винограду. На островах вони зустріли місцевих жителів, яких назвали скрелінгами. Ці відомості підтвердила археологічна знахідка поселення вікінгів на острові Ньюфаундленд. Отже, Америку було відкрито за 500 років До Колумба! Проте це відкриття не мало великих наслідків, оскільки у вікінгів не було можливості освоювати новий континент.