Презентація "Слава тварин увічнена в граніті"

Презентація «Слава тварин увічнена в граніті»2020 рік

«Будь-яка тварина – це багатовіковий витвір еволюції, і кожна з них має однакове з нами право жити й виконувати певну роль у взаємопов’язаному світі». О. Скарлатто

У наш час не можна уявити собі життя без тварин, яких ще називають «нашими меншими братами». Тварини в нашому житті

Але останнім часом люди все далі відходять від природи. Через соціальні мережі, комп’ютерні ігри ми забуваємо, що поряд з нами знаходяться вірні друзі – тварини. Вони і охороняють нас, і дарують свою ласку, тепло, радість спілкування, а іноді тварини рятують життя.

За вірність, відвагу чи вклад у науку деяким тваринам вдячні люди споруджували пам’ятники, аби увіковічнити їхню славу.

Багато пам’ятників встановлено одному з найдавніших і найвірніших друзів людини – собаці. Це терплячий і відданий помічник у різних видах діяльності, навіть наукової. Пам’ятники собаці

У місті Ном (Аляска) встановлено бронзовий пам'ятник їздовому собаці Бальто. Цей відважний пес у важку зимову негоду доставив пакунок з лікувальною сироваткою, врятувавши людей від епідемії дифтерії 1925-го року. Легендарна собака Балто. Балто на відкритті пам'ятника в Нью-Йорку. Гуннар Каасен та Балто (1925)

Балто – це уособлення вірності, відваги, витривалості. Не кожна людина здатна пройти через арктичні сніги 600 миль і доставити довгоочікувану вакцину.

За вірність і відданість в Японії встановлено пам’ятник Хатіко. Хатіко з’явився на світ 10 листопада 1923 в японській префектурі Акіта. Фермер подарував цуценя колишньому професору Хідесабуро Уено. Хаті завжди супроводжував свого господаря. Він проводжав професора до залізничної станції, а o 3 годині зустрічав його. Пам'ятник Хатіко в Токіо (Японія)Кадр із фільму «Хатіко»

Одного разу трапилась біда, професора не стало. Але як це можна було пояснити Хаті? Вірний друг 8 років поспіль аж до своєї смерті приходив на залізничну станцію і чекав господаря. Відданість Хатіко вразила всіх людей. Фотографія Хатіко

Саме тому відомий скульптор Теру Андо виліпив собаку в бронзі і 21 квітня 1934 встановив пам’ятник перед станцією Сібуя, на відкритті якого був присутній Хаті.„Неприборканому духу їздових собак, які через сурову кригу та нестримну воду, через арктичні сніги пройшли естафетою 600 миль і доставили зимою 1925 року із Ненана для допомоги у вражений інфекцією Ном антидифтерійну сироватку. Витривалість. Вірність. Кмітливість.”

У Парижі також височить пам'ятник сенбернару Баррі, який у Швейцарських Альпах відшукав понад 40 людей у снігових обвалах. Відважний БарріПам'ятник Баррі на кладовищі собак у Фpaнціі

За переказами Баррі знайшов ще й 41 солдата. Він відкопав його, та як був навчений людьми – лизнув обличчя військового. Коли солдат побачив здоровенну засніжену морду, то подумав, що то вовк і вдарив собаку ножем. Одні казали, що Баррі помер від цього удару, а інші говорили, що пес вижив, але не міг більше виконувати свою роботу. Опудало Баррі, виставлене в Бернському музеї природної історії.

Тварини допомагали людям і в проведенні різних експериментів, дослідів, які мали величезне значення для біології, медицини, ветеринарії.

З ініціативи І. П. Павлова в Санкт-Петербурзі в саду Інституту експериментальної медицини встановлений пам'ятник собаці.“Хай собака, помічник і друг людини з древніх часів, приноситься в жертву людині, але щоб це неодмінно відбувалось без зайвої муки тварини”.

У Бостоні вдячні американці встановили пам’ятник горобцям, через те, що ті врятували їхні поля і сади від шкідників. Пам’ятник горобцям у Бостоні

Воли здавна були помічниками в освоєнні земель Північної Америки. Вони допомагали народам у пошуках вільних земель, безвідмовно тягнучи важкі, завантажені домашніми речами і людьми фургони по безкраїх просторах. Саме за допомогу в підкоренні нових земель мешканці міста Додж-Ситі в США спорудили волам пам’ятник. Пам’ятник волам«Наші стежки стали вашими автошляхами»

Пам’ятник бичку-годувальнику. У Бердянську встановлено пам’ятник звичайній рибі – бичку. За переказами ця риба рятувала від голоду місцеве населення у часи масового голодомору у тридцятих роках та після війни. Сьогодні бички для місцевих мешканців це не просто риба. На цій рибинці тримається вся Приазовська економіка. Саме це дає можливість багатьом місцевим сім’ям жити. Тому цю рибу називають годувальником. Пам’ятники тваринам в Україні

Пам'ятник котові Пантелеймону – пам'ятник перському коту Пантелеймону у Києві, відкритий 1998 року в Золотоворітському сквері, навпроти ресторану «Пантагрюель», де мешкав кіт. Його встановили в пам'ять про тварину, що загинула під час пожежі в ресторані. Існує легенда про кота-рятівника, який попередив відвідувачів про пожежу, але сам не вижив. ПАМ’ЯТНИК КОТОВІ ПАНТЕЛЕЙМОНУ

Причиною до увічнення національної української домашньої тварини послужили результати археологічних розкопок. Істориками встановлено, що на Ромни часто нападали монголо-татари. Вони відбирали всю їжу в українців, прирікаючи людей на голодну смерть. Однак вони не забирали свиней. Багато їх кісток було знайдено на цьому місці. Це свідчить про важливу роль, яку відіграли ці тварини в житті українського люду. Пам’ятник свині в місті Ромни з надписом «Від вдячних українців»

Тварини так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, годують, а іноді навіть рятують життя, очікуючи від нас лише теплоти та любові. Тому ми повинні оберігати наших братів менших.