Скорботний календар української мови1720 рік - російський цар Петро І заборонив друкувати книжки українською мовою1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури1863 рік - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою
1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень1884 рік – закрито всі українські театри1908 рік – вся культура й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою1914 рік – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу: газети і журнали1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну, загальнодержавну
Нестор Літописець – перший історик Київської Русі, мислитель, вчений, ченець Києво-Печерського монастиря. Усесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він залишив світу безцінний скарб – «Повість минулих літ». Вважається, що саме з преподобного Нестора – літописця починається писемна українська мова.
Можна скласти розповідь із слів, що починаються з однієї літери:« Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла. Багато бачив бандурист бід батьків, братів, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства… Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого»
САМОТНІЙ САД Сипле, стелить сад самотній Сірий смуток – срібний сніг. Сумно стогне сонний струмінь, Серце слуха скорбний сміх. Серед саду страх сіріє, Сад солодкий спокій снить, Сонно сиплються сніжинки, Струмінь стомлено сичить. Срібні співи серенад. Срібно стеляться сніжинки – Спить самотній сад.