Позакласний захід з теми "Смаколики України". Продемонстровано відроджування цілого культурного пласту нашої з вами історії — історії української кухні.
Головними особливостями української кухні є її універсальність, багатогранність і самобутність. Завдяки безцінному звичаю зберігати з покоління у покоління рецепти приготування кулінарних та кондитерських шедеврів, ми почали відроджувати цілий культурний пласт нашої з вами історії — історії української кухні.
Номер слайду 3
Наша мета — не імітувати традиції інших країн, а відродити і примножити національні
Номер слайду 4
Гомбовці — традиційний карпатський десерт, який готують на пару із начинками з домашнього жирного сиру, ягід, фруктів чи варення. Сьогодні також стали популярними начинки із маку та шоколаду. На Закарпатті складніше знайти дім, де гомбовці не готують, ніж навпаки. У деяких джерелах пишуть, що смаколик став своєрідною відповіддю лінивим вареникам та галушкам, однак це — страви на кожен день, а гомбовці — десерт. Основна «родзинка» страви — це паніровка Для цього просто обсмажте панірувальні сухарі на невеликій кількості вершкового масла. Готові кульки з сиру обваляйте у паніровці.
Номер слайду 5
Немає такого куточка України, де б не чули про львівські сирники. Страву вважають запозиченою з Польщі, але вона так прижилась та вдосконалилась на наших теренах, що по праву вважається традиційною. Львівський сирник готують виключно з добре перетертого та жирного домашнього сиру, яєць, вершків, масла, прянощів, родзинок, вкривають десерт ніжним шаром домашньої шоколадної помадки. Львівський сирник — неповторний десерт, який вважається смаколиком та однією з візитних карток міста Лева. Культова страва: Існує понад 32 варіації львівського сирника. Його готують із лимонною або апельсиновою цедрою, кокосовою стружкою, горіхами, маком і навіть яблуками. Незмінним залишається жирний домашній сир, хороше вершкове масло і домашні яйця.
Номер слайду 6
ГАЛИЦЬКИЙ ЦВІБАК Наша відповідь італійським кантуччіні — пряний цвібак. На відміну від біскотті, паляницю цвібака не підсушують в духовій шафі після приготування, а їдять свіжою. Бісквіт готують з великою кількістю вершкового масла, яєць, пахощів, а родзинка страви — неймовірна кількість сухофруктів. Цвібак виходить солодким та соковитим. У першу чергу необхідно підготувати сухофруктами- їх замочують в алкоголі (коньяку) на добу. Рідину потім зливають, не використовують.
Номер слайду 7
Вергуни — виріб із бездріжджового тіста, який обсмажують у великій кількості олії та подають із щедрою порцією цукрової пудри. Такий собі український “брат” іспанських чурос.
Номер слайду 8
Вергуни. Українська випічка зі столітньою історією. Галицька кулінарка та упорядниця книжки "Нова кухня вітамінова", яку вперше видали у 1928 році у Львові, Осипа Заклинська називає цю страву переплітанці та додає, що її "називаються у нас по чужому хрусти".
Номер слайду 9
Достеменно невідомо, хто і де спік перший вергун, але із деяких джерел можна зрозуміти, що цим смаколиком бабусі часто пригощали онуків на свята, пекли для гостей, подавали на вечорницях, іноді пригощали колядників.
Номер слайду 10
Коли я почала розбиратися з цим смаколиком, то чула здебільшого щось таке: Ой знаю, таке бабуся готувала, тільки називала вергунчиками. Так, мама готує, і воно вергуни називається. Хмиз? Ти маєш на увазі вергуни? До речі, у кожного регіону свої рецепти, тому вергуни бувають звичайні, прості, київські, суботівськи, конотопські, львівські, волинські. І всі вони мають різний форми.
Номер слайду 11
Різновид форми вергунів
Номер слайду 12
Вперше рецептом хрустів (вергунів) поділилася у своєму кулінарному збірнику "Практична кухня" невістка Івана Франка, Ольга. Взяти ½ кг муки, 1 ст. ложку масла,, 2 ст. ложки цукру, 1 яйце, 1 ст. ложку оцту, ½ склянки сметани і замісити тісто. Тонко його розкачати, порізати на квадрати або ромби, розрізати посередині і один кінець протягнути через розріз. Хрусти смажити на гарячому смальці. Посипати цукром, подавати з підігрітим медом до чаю. Т
Номер слайду 13
Цікаво!Чи знали ви, що в Україні є живий музей вергунів? Розташований він у селі Чечелевому Кременчуцького району на Полтавщині. Тут можна довідатися про історію виникнення цієї смачної страви, послухати легенди про вергуни, подивитися на експонати, а також приготувати їх і навіть з’їсти. Автор ідеї, власниця музею і господиня, яка вчить готувати цю страву – Надія Михайлова.https://youtu.be/O4ti. Uv3y-r. E