Що таке СНІД.термін СНІД розшифровується як синдром набутого імунодефіциту, але набутих імунодефіцитів багато, а СНІД – один. СНІД – повільно прогресуюче інфекційне захворювання, що характеризується порушеннями функцій імунної системи та сумою різних клінічних ознак. СНІД відноситься до групи повільних інфекцій.
В – вірус ( збудник захворювань )І – імунодефіциту ( відсутність імунної реакції організму )Л – людини ( може бути тільки у людини ) С – синдром ( низка симптомів , що вказують на хворобу)Н – набутого ( не спадкового) І - імунного ( стосується імунної системи)Д – дефіциту ( відсутність або нестача ) СНІД ВІЛ
Взимку 1980/81 року в госпіталь Нью-йоркського університету поступили кілька осіб з незнайомою для лікарів формою так званої саркоми Капоші. Це рідкісна хвороба добре піддається терапії. Ця форма хвороби протікала злоякісно, і більша частина їх загинула протягом 20 місяців. Всі хворі були чоловіками до 30 років і гомосексуалістами. Навесні 1981 року лікарі Лос-Анджелеса і Нью-Йорка виявили хворих зі злоякісною формою пневмоцистної пневмонії. За рік загинули майже всі. Вони теж були гомосексуалістами. Влітку 1981 року в США налічувалося вже 116 подібних випадків. У 1981 році СНІД виявився й у країнах Західної Європи.
Вперше в науковій літературі з’явилось повідомлення, що в США виявлені хворі з ураженням іммунної системи, котре супроводжується рядом побічних захворювань 1981 рік…Першовідкривачами вірусу стали Люк Монтаньє (Франція) и Роберт Галло (США). В 1983 році (тільки через два роки післе виявлення перших випадків хвороби) у лімфатичних вузлах хворого СНІДом був виявлений вірус — збудник СНІДу
Навесні 1982 року жертвою СНІДу став перший хворий на гемофілію. Він заразився при переливанні крові. Влітку 1983р. з'ясувалося, що збудник може міститися не тільки в крові, але і в спермі, в інших рідинах тіла. Тривога посилилася. До 1 вересня 1983р. У Нью-Йорку загинуло 228 осіб. В Африці СНІД вперше був зареєстрований клініцистами Брюсселя та Парижа в 1983 році.
Захворювання стали образно називати «чотири Г», що відображало включення в епідемію основних категорій ризику: -гомосексуалістів (75-77%), героїністи (близько 16%, гемофілісти,гаїтяни, серед яких зазначалося найбільша кількість захворювань за межами США. В 1984р. СНІД був оголошений проблемою номер один для охорони здоров'я США. У Нью-Йорку був створений спеціальний інститут.
До червня 1985 року СНІД вже реєстрували у 40 країнах світу. Епідемія перетворилася в пандемію. Вивчення нового грізного захворювання включилися вчені різних країн – імунологи, вірусологи, епідеміологи, інфекціоністи У 1983р. У Нью-Йорку вийшла перша монографія. На її обкладинці був зображений скелет з косою і було крупно написано «СНІД». У лютому 1990р., за даними ВООЗ, загальна кількість зареєстрованих випадків СНІДу склала 215 444 в 153 країнах світу
Найпроблемніші країни Сьогодні на африканському континенті більше 25 мільйон дорослих і більше 1 мільйона дітей живуть з ВІЛ-інфекцією. В країні Уганда у 15 % населення інфекція ВІЛ. Існують села, де всі люди вже померли від цієї хвороби. Коли там проводили обстеження юнаків в армії, лікарі виявили, що у 90 % інфекція ВІЛ. В Уганді ця проблема пов'язана не тільки зі здоров'ям, вона також є соціальною і економічною проблемою. У цій країні багато сиріт і мало людей, які могли б заробляти гроші для суспільства. Африка
Україна залишається лідером в Європі за масштабами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 290 тисяч осіб. І тільки кожен другий знає про свій діагноз – станом на 1 квітня 2016 року на обліку в Україні перебуває 128 455 ВІЛ-позитивних пацієнтів.
1 – я гіпотеза – більшість дослідників схиляються до думки, що захворювання виникло в Африці, а потім поширилося на інші території (США і країни Європи). Згідно африканської гіпотезі попередником ВІЛ могли бути близькоспоріднені віруси приматів. В Африці були виявлені вогнища, де у мавп досить широко поширювався вірус, схожі з вірусом імунодефіциту людини. 2 – я гіпотеза – вірус міг пристосуватися до життя в людському організмі завдяки широкому використанню таких наукових досягнень 20 століття, як пересадки органів і інших відкриттів у медицині, які могли сприяти формуванню більш слабких, так і більш небезпечних форм вірусу. Гіпотези походження СНІДу
Частка заражень ВІЛ за різним шляхами передачі. Велика ймовірність передачі вірусу через шприц (при повторному використанні після інфікованого) - 80%; При статевому контакті з інфікованою – 70-80%; Від вагітної або годуючої матері до дитини - 5-10% Ін'єкційні наркотики - 5-10% Переливання зараженої крові – 3-5% Через медичний інструмент – 2%.
ВІЛ-СНІД не передаєтьсяпри дотиках, обіймах, рукостисканнях;через поцілунки;при спільному проживанні в одній квартирі;повітряно - крапельним шляхом (у тому числі при чханні і кашлі);через гроші;при купанні у воді;через постільну білизну, предмети побуту, іграшки;при укусах комах або тварин;
1 стадія – гостра інфекція. Вона протікає як «грипоподібний захворювання (підвищення температури, нежить, кашель, висип на шкірі). Через 2-3 тиж. Гострий період проходить. Слід зазначити, що в 60-70 % випадків гострий початок може бути відсутнім. Людина, не знаючи про наявність вірусу може заражати інших. 2 стадія - асимптомна інфекція (АІ). Повна відсутність клінічних проявів ВІЛ-інфекції. Носіїв ВІЛ-інфекції можна виявити, тільки проводячи спеціальні лабораторні дослідження.
3 3 стадія – персистуюча генералізована лімфаденопатія (ПГЛ). Виникає через 3-5 років після другої стадії. Симптоми хвороби: збільшення лімфовузлів, головні болі, розлади кишечника, занепад сил. Лікування дає короткочасне поліпшення, людина ще працездатний. 4 стадія – пре-СНІД і власне СНІД. Розвиваються ураження слизових оболонок, лімфовузлів, дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, органів зору, нервової системи. Хворий втрачає у вазі близько 10 %. Смертельний результат неминучий. Больной СПИДом. Увеличенные лимфоузлы
ОЗНАКИ СНІДувтрачає вагу;людина відчуває постійну втому;довго може триматися висока температура;підвищена пітливість;частий пронос;спостерігаються сухий кашель і задишка;легкі інфекції, наприклад, простуда протікають набагато серйозніше і тривають значно довше звичайного;у хворих СНІДом можуть початися пневмонія, коліт, герпес, грибкова інфекція в порожнині рота, горлі, стравоході і прямій кишці;хворі СНІДом більш уразливі відносно раку.
Міжнародні документи,що регулюють права ВІЛ-інфікованих:Європейська конвенція з прав людини. Конвенція про права дитини. Декларація про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІДом. Резолюція Комісії ООН з прав людини «Про захист прав людини в контексті ВІЛ та СНІД». Концепція системи ООН «Профілактика поширення ВІЛ-інфекції серед людей, які зловживають наркотиками».
Середня тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини становить приблизно 12 років, однак сучасні препарати збільшують цю цифру в 2-3 рази. Сучасні препарати для лікування СНІДу діють всередині клітини, не дозволяючи ВІЛ размножуватись. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Найнадійніший спосіб уберегтися від СНІДу це…уникнути зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) Профілактика ВІЛ-інфекції на даний момент є найбільш важливим засобом боротьби з нею. Вченими в усьому світі ведеться розробка вакцини проти ВІЛ. Незважаючи на деякі обнадійливі результати, говорити про винахід такої вакцини поки рано. Отже, профілактика СНІДу стає особистою справою кожної людини !!!
В якості профілактики СНІДу необхідно ретельно дотримуватися правил стерилізації предметів загального користування: хірургічних та стоматологічних інструментів, використання одноразових шприців, перевірка донорської крові при переливанні, інших препаратів, що містять кров. А так само необхідно дотримуватися правил гігієни при користуванні туалетним приладдям, особливо такими, на яких може зберігатися слід крові (бритви, манікюрні ножиці і т.д.)
Профілактика СНІДу та інші пов’язані з нею заходи повинні поєднуватися із пропагандою здорового способу життя, відмови від наркотиків, чіткості в статевих контактах, турботи про постійне партнері. Основною причиною поширення СНІДу серед наркоманів є обмін голками та шприцами, а також існування широко розгорнутої мережі підпільних притонів з практикою прокату інструментів для внутрішньовенного введення наркотиків. Велике значення має профілактична робота серед гомосексуалістів, оскільки вони вступають у численні сексуальні контакти, нерозбірливі у виборі статевих партнерів, часто хворіють на заразні статевими хворобами, в тому числі і СНІДом.
1. Что бы вы почувствовали, узнав, что один их ваших друзей инфицирован вирусом, вызывающим ВИЧ, СПИД ? . Как вы думаете, отразилось бы это на вашей дружбе?. Обоснуй ответ.2. Как вы считаете, что плохо, СПИД или больные им люди? Почему?3. Что бы вы почувствовали, узнав, что один из ваших учителей болен СПИДом? Какие вопросы вы хотели бы задать ему?4. Как вы полагаете, следует ли разрешить людям, больным СПИДом оставаться там, где они работают, учатся? Почему?Ситуации