Презентація "Соня Делоне - українська Коко Шанель"

СОНЯ ДЕЛОНЕ – УКРАЇНСЬКА КОКО ШАНЕЛЬ 1885-1979 Художниця - дизайнерка

Художник, дизайнер, модельєр, ілюстратор книг Соня Делоне народилася в єврейській сім’ї в Україні, виросла в Росії, а відомою стала в Європі

Метричний запис про народження Сари Штерн в архівах Одеси. ЗНАЙОМА НЕЗНАЙОМКА Соня Делоне (уроджена Сара Штерн) народилася 1(14) листопада 1885 року (Градизьк-Одеса) Мати – Хана Тевелівна Штерн (дівоче прізвище Терк) – родом із Одеси. Батько - фабричний управитель Єлі Штерн.

Маленька Сара рано втратила батьків і виховувалася в родині дядька по матері відомого адвоката Генріха Тимофійовича Терка у Санкт-Петербурзі. Отримує хорошу освіту, змінює ім’я на Соню Терк. Любов до малювання проявилася ще з раннього дитинства і стає її стилем життя. 1903 рік – навчання в Художній Академії в м. Карлсруе (Німеччина) 1905 рік – навчання в Академії де ла Палетт в Парижі (Франція)

«Він дав мені форму, а я дала йому кольори» У 1910 році Соня Штерн вийшла заміж за талановитого французького художника – авангардиста Робера Делоне. Разом із ним розробила абсолютно новий стиль в образотворчому мистецтві – орфізм (або симультанізм). Живописною мовою концентричних “сонячних кіл” цей стиль висловлював динаміку руху, тонкощі колірних співзвучностей.

У 1911 році вона перетворила ковдрочку для свого новонародженого сина Шарля на арт-об’єкт, створивши його в стилі печворк (клаптикове шиття) - зберігається в Музеї сучасного мистецтва в Парижі ПЕРШІ КРОКИ В НОВОМУ СТИЛІ – АРТ- ДЕКО

«Яскраві фарби я люблю. Це фарби мого дитинства»Соня Делоне. Спогади.* Розробляє ескізи тканин для ліонських фабрикантів шовку.* У 1920 році відкриває магазин і ательє мод в Парижі.* У 1925 році бере участь у Міжнародній виставці декоративного мистецтва.

Вона, як Габріель Шанель, пропагувала простоту в розкрої і не любила дуже пишного оздоблення

СОНЯ ДЕЛОНЕ - ШТЕРН – модельєр, дизайнер і модель для своїх суконь

Велика леді абстракціонізму і арт - деко, талановита художниця презентувала свої знамениті “сукні -вірші” та створила костюми і декорації до балету Сергія Дягілєва «Клеопатра».

Творчість Соні Делоне багатогранна: від моделей одягу, взуття,  театральних костюмів до тюнінгу автомобілів та ілюстрування книг

. У 1937 році вона разом із чоловіком працює над настінним живописом для Паризької Міжнародної виставки. Створене ними панно вражало своїм розміром – 235 м2. За цю роботу художниця одержує золоту медаль.

Соня Делоне і її картина *Танцівниця фламенко*, 1916 Соня Делоне — перша жінка-художниця, чия персональна виставка відбулася у Луврі ще за життя (1964 р). У 1973 році стає володаркою Гран-Прі міста Парижа. У 1975 році була нагороджена Орденом Почесного легіону. “До чого б вона не доторкалася, все спалахувало гармонією кольорів, втілених у геометричні форми вишуканих прикрас”.

«…– вона не тільки створила окремий напрямок у європейському живописному авангарді, а ще й успішно працює в дизайні, її тканини та одяг мають шалений успіх, вона фарбує усю французьку столицю у кольори далеких полтавських ланів. І не вицвітуть ті кольори з уяви художниці навіть через багато десятиліть, бо й на схилі літ Соня згадуватиме: «Спогади маленької дівчини, яка жила серед ланів України, залишаються спогадами у радісних кольорах… Все величне, безмежне, але безмежність ця привітна, сповнена веселості a la Гоголь, що був ще одним сином цієї землі». Іван Корсак «Тиха правда Модеста Левицького»

Померла художниця в Парижі 5 грудня 1979 року.

Дизайнери багатьох провідних сучасних будинків моди у Європі та світі використовуюють її стиль, кольори, техніку крою та текстиль.

Зліва: Ter et Bantine, літо 2012р; Справа: Орнамент Соні Делоне, 1928 р

Соня Делоне неодноразово підкреслювала, що якби не було її вражень від української культури, яскравих українських весіль тощо, вона ніколи не змогла б створити такі образи. Для України це важливо, оскільки Делоне сама визнала коріння своєї творчості. Недаремно після її смерті польські газети писали: померла видатна українка Соня Делоне. На її українськості наголошували й французи, і лише українці нічого не знали про цю небуденну постать. І як би не говорили про неї – одеситка вона чи градижчанка, єврейка чи француженка, - вона без сумніву НАША, бо ВОНА – УКРАЇНКА!!!ВОНА - УКРАЇНКА!!!