Коротко про головне{35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}Столиця. Вашингтон. Найбільше місто. Нью-Йорк. Офіційні мови. Немає, англійська [де-факто]Державний устрій. Федеративна конституційна республіка Президент. Барак Обама. Незалежність від Великобританії4 липня 1776 Площа - Загалом9 826 675 км² - Води (%)6.76 Населення - оцінка 2010 р.309,134,000 - перепис 2010 р.308,745,538[ (квітень 2010) Густота33,7/км²Валюта. Долар США (USD)Домен інтернету us .gov .edu .mil. Телефонний код+1 Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, (англ. United States of America, USA, U. S., the USA, America, the States) — держава в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать Віргінські острови у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії. Столиця — місто Вашингтон.
Назва країни1507 року німецький картограф Мартін Вальдземюллер створив карту світу, на якій землі у Західній півкулі вперше назвав «Америкою» (America), на честь англійського першовідкривача та картографа Амеріго Веспуччі. Пізніше з'явилася також скорочена форма назви, нині часто вживана: United States — «Сполучені Штати». Ця назва, а також ще коротша форма — «Штати» вживалися в протоколах Континентального конгресу. Абревіатура «U. S.» зустрічається в паперах Джорджа Вашингтона 1791 року, а абревіатура «U. S. A.» вперше з'явилася 1795 року.
Географія США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км2 і складається з трьох основних частин: Континентальні США (англ. Continental USA) Аляска (англ. Alaska) Гаваї (англ. Hawaii) США — третя або четверта найбільша країна за територією (включаючи сушу і морські володіння) після Росії та Канади і трішки поступаючись або ж випереджаючи Китай.
Адміністративний устрій СШАСША — федеративна республіка. В адміністративному плані територію країни поділено на 50 штатів (state) і один федеральний округ Колумбія. Штати групуються в 9 регіонів: Нова Англія: Мен, Нью-Гемпшир, Вермонт, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут;Середньо-Атлантичні штати: Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія;Північно-Східний Центр: Огайо, Індіана, Іллінойс, Мічиган, Вісконсин;Північно-Західний Центр: Міннесота, Айова, Міссурі, Південна Дакота, Північна Дакота, Небраска, Канзас;Південно-Атлантичні штати: Делавер, Меріленд, федеральний округ Колумбія, Вірджинія, Західна Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія, Флорида;Південно-Східний Центр: Кентуккі , Теннессі, Алабама, Міссісіпі;Південно-Західний Центр: Арканзас, Луїзіана, Оклахома, Техас;Гірські штати: Монтана, Айдахо, Вайомінг, Колорадо, Нью-Мексико, Аризона, Юта, Невада;Тихоокеанські штати: Вашингтон, Орегон, Каліфорнія, Аляска, Гаваї.
Освіта У США сформувалася високорозвинена система освіти, яку складають кілька ланок: середня школа і вища школа (приватна і державна), державні і приватні професійні навчальні заклади — коледжі, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил. Число вишів у США перевищує 4 тисячі, з них 2 533 — чотирирічні коледжі, 1 683 — дворічні коледжі. 57% вищих навчальних закладів приватні. Число шкіл — 117 тисяч, з них 89,5 тис. (76%) — державні і 27,4 тис. — приватні. Вже 2003 року 93% шкіл у США мали постійний доступ в мережу Інтернет.
Населення в СШАЗа кількістю населення США посідає третє місце у світі. Середня густота населення — 32 осіб на 1 км2. Найгустіше заселені штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида. Через великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1%. На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює.
Українська діаспора. Великомасштабна українська еміграція до Америки почалась у 1880-их роках, насамперед із Закарпаття, Галичини та Буковини, набравши масового характеру в період 1890-их років і до початку Першої світової війни. Тепер кількість українців та осіб українського походження становить близько 2,230 мільйони осіб. Лише третина осіб українського походження володіє українською мовою, ще менше використовує її у побуті. Українці мешкають досить компактно, причому близько половини їх загальної кількості припадає на північно-східні промислові штати Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк.
Міста в СШАНайбільші міста — (за оцінкою Бюро перепису населення США станом на 1 липня 2008 р.)Нью-Йорк — 8,363,710 мешканців. Лос-Анджелес (Каліфорнії) — 3,833,995 мешканців. Чикаго (Іллінойс)- 2,853,114 мешканців. Х'юстон (Техас) — 2,242,193 мешканців. Фінікс (Аризона) — 1,567,924 мешканців. Філадельфія (Пенсильванія) — 1,447,395 мешканці. Сан-Антоніо (Техас) — 1,351,305 мешканці. Даллас (Техас) — 1,279,910 мешканців. Сан-Дієго (Каліфорнія) — 1,279,329 мешканець. Сан-Хосе (Каліфорнія) — 948,279 мешканців.
Мови СШАНайбагатомовніший штат — Каліфорнія (207 мов). «Найодноманітніший» з усіх штатів — Вайомінг (56). У Нью-Йорку говорять 129 мовами, а в Лос-Анджелесі — 137. Згідно з цією доповіддю, найпоширеніша в США мова — англійська. Англійська мова не має офіційного державного статусу на всій території США. На Іспанська мова є рідною для 34,5 млн. жителів США (близько 12%) та є другою мовою країни, якою найбільше послуговуються і якої вчать у навчальних закладах. Деякі острівні території також надають офіційне визнання мовам корінних жителів, разом з англійською мовою: самоа і чаморро визнані, відповідно, на Самоа і Гуамі; каролінська і чаморро визнані на Північних Маріанських островах; іспанська є офіційною мовою Пуерто-Ріко. У першу десятку найпоширеніших мов країни також входять французька(1 606 790), китайська (1 499 635), німецька (1 382 615), турецька (близько 1 172 615), тагальська (1 224 240), в'єтнамська (1 009 625), італійська (1 008 370) і корейська (894 065).
Американська олімпійська збірна традиційно є однією з найсильніших на іграх. Мільйони американців регулярно дивляться телевізійні трансляції олімпійських ігор, і багато тисяч приходять на стадіони, щоб повболівати за своїх співвітчизників, особливо якщо чергові ігри проходять в Америці (починаючи з 1904 року США проводили літні і зимові Олімпійські ігри 8 разів).
Тема: Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу. Мета: визначити межі головних економічних районів США, скласти порівняльну характеристику господарства головних економічних районів США , виявити спільні й відмінні риси в їх галузевій і територіальній структурі. Обладнання: карти атласу, статистичні дані, додаткові джерела інформації, картосхема “Головні економічні райони США”, контурна карта “США”. Опорне поняття Економічний район – це територіально цілісна частина країни, яка має свою виробничу спеціалізацію і пов’язана з іншими районами через територіальний поділ праці та обмін продукцією. Усі економічні райони утворюють єдиний господарський комплекс країни. Практична робота №4
{35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}План порівняння. Назви економічних районів. Північ. Південь. Захід1. Положення району в межах країни, його оцінка. Знаходиться на півночі країни, межує на півночі з Канадою, а на сході омивається Атлантичним океаном. Положення сприятливе. Знаходиться на південному сході країни, на заході межує з Мексикою. На півдні омивається Мексиканською затокою, а на сході Атлантичним океаном. Положення сприятливе. Знаходиться на заході країни, на півдні межує з Мексикою, а на заході омивається Тихим океаном. Положення сприятливе.2. Наявні природні ресурси: мінеральні водні земельні лісовіЗ паливних корисних копалин на Півночі є великі поклади кам’яного вугілля ( Аппалацький та Іллінойський басейни). Є значні запаси рудної сировини: залізної руди ( Приозерний басейн), мідних, поліметалевих та уранових руд. З водних ресурсів близько 49% належить Півночі ( Міссісіпі з притоками, Великі озера). Із земельних ресурсів накращі чрноземні грунти – на Центральних та Великих рівнинах, також на північному сході бурі лісові грунти. Основні лісонадлишкові райони знаходяться на північному сході. З паливних корисних копалин на Півдні є великі поклади нафти і природного газу ( басейни Техаський, Мексиканської затоки). Видобуток нерудних корисних копалин також істотний, зокрема фосфоритів ( Флорида), самородної сірки( Примексиканська низовина). З водних ресурсів близько 25% припадає на Південь ( Міссісіпі з численними притоками). Південь США має порівняно багаті земельні ресурси. На південному сході є поклади родючих червонозем та жовтозем. Щодо лісових ресурсів, то Південь забезпечений ними на південному сході. З паливних корисних копалин на Заході є великі поклади нафти і природного газу (Каліфорнійський). Власні нафтові родовища США консервують, заощаджуючи їх на майбутнє. Тому використовується 45% імпортної нафти. Є значні запаси рудної сировини: мідних, поліметалевих, уранових руд та срібла ( в Кордильєрах), золота (на Алясці). Видобуток нерудних корисних копалин також істотний, зокрема калійної солі ( штат Нью – Мексико). До цього району належить найбільший і найменш заселений штат – Аляска, багатий на мінеральні ресурси. Тут найбільша кількість розвіданих родовищ нафти. На водні ресурси, порівняно з іншими економічними районами США, Захід багатий ( близько 40 %). Річки Заходу багаті на гідроенергію. На них збудовано каскад ГЕС. На земельні ресурси Захід небагатий, адже значну частину цього регіону займають гори. Захід має значні лісові ресурси. Основні лісонадлишкові райони знаходяться на північному заході та Алясці. Є багато цінних порід дерев.3. Найбільші міста та мегаполіси. Найбільші міста: Нью-Йорк, Філадельфія, Чикаго, Сент-Луїс, Детройт та інші. Найбільшим мегаполісом є Приозерний ( Чи-Піттс) – 35 млн чол. Найбільші міста: Х’юстон, Даллас, Сан-Антоніо, Вашингтон та інші. Найбільшим мегаполісом є Приатлантичний (Бос-ваш) – 45 млн чол. Найбільші міста: Лос-Анджелес, Сан-Дієго, Фінікс, Сан- Франциско, Сіетл. Найбільшим мегаполісом є Каліфорнійський (Сан-Сан) – 25 млн чол.4. Центри розвитку галузей промисловості: нафтопереробки чорної металургії кольорової металургії машинобудування ( та його спеціалізація) хімічної промисловості текстильної промисловості лісової промисловостіХарактеризується переважанням старих, традиційних галузей: вуглевидобуток ( Аппалачський басейн), чорна металургія ( район Великих Озер і узбережжя Атлантичного океану), автомобілебудування ( Детройт), загальне машинобудування( Нью – Йорк, Філадельфія). У той же час набули розвитку сучасні галузі машинобудування ( електротехніка, електроніка) та хімічної промисловості ( хімія органічного синтезу). Зберігає своє значення легка й харчова промисловість. В останні десятиліття Південь став найважливішим районом за видобутком нафти і природного газу ( Мексиканська затока), центром хімічної промисловості ( Х’юстон, Батон – Руж), виробництва алюмінію, нафтогазового і хімічного устаткування, військової техніки ( Техас). У басейні річки Теннесі створений енергетичний комплекс, що складається з ГЕС, ТЕС і АЕС. Зберігають своє значення традиційні галузі галузі – текстильна, швейна, лісопильна, деревообробна, целюлозно – паперова та меблева. Їхня найбільша концентрація є характерною для Підмонта ( передгірне плато, що облямовує східний край Аппалачів). Вирізняється випереджувальним розвитком наукоємних галузей ( електроніка, авіакосмічна техніка, хімія тонкого органічного синтезу). Найбільшого розвитку вони набули на Тихоокеанському узбережжі ( Лос – Анджелес, Сан – Франсиско, Сіетл, Сан – Хосе, Сан – Діего). Тут розташований головний наукрвий і військово – промисловий штат США – Каліфорнія. У гірських районах тихоокеанського Північного Заходу розвиваються гідроенергетика ( на річці Колумбії побудована найбільша у США ГЕС потужністю понад 4 млн к. Вт), виплавка алюмінію, лісозаготівля, деревообробка.5. Сільське господарство: зернові культури технічні культури інші культури галузі тваринництва. У районі виробляється половина сільськогосподарської продукції США. Тваринництво за вартістю продукції значно перевищує рослинництво. У Приозер’ ї і на Північному Сході сформувався “ молочний” пояс. Основну частину сільськогосподарських земель тут займають якісні пасовища та сіножаті. У цілому в рослинництві переважає вирощування кормових та зернових культур. У Північній і Південній Дакоті сіють яру пшеницю, у Канаді-озиму, а в північній частині- кукурудзу й сою. В Айові та прилеглих частинах Міссурі, Небраски і Канзасу розташований відомий “ кукурудзяний” пояс. На сьогодні в сівозміні з кукурудзою вирощується соя.Історія району пов’язана з вирощуванням бавовнику і формуванням “ бавовняного” поясу. Але на сьогодні великі плантації бавовнику збереглися лише в нижній частині басейну річки Міссісіпі. У цілому для рослинництва є характерним різноманіття культур: соя, кукурудза, рис, цукрова тростина, бавовник, арахіс, овочі і фрукти. Розвивається скотарство і птахівництво ( вирощування бройлерів). У передгір’ях переважає м’ясне тваринництво. Набуло розвитку промислове лісництво. У районі сформувався найширший пояс пасовищного м’ясного скотарства з окремими осередками богарного і поливного землеробства з інтенсивним рослинництвом. Його головна спеціалізаія – вирощування молодняку м’ясних порід великої рогатої худоби. Розвинене сільське господарство має штат Каліфорнія, де основну роль відіграє вирощування овочів і фруктів. У цілому район виробляє 2/5 цих культур. Північний Захід спеціалізується на вирощуванні ягід і фруктів помірних широт ( на відміну від субтропічної Каліфорнії) – яблук, груш, вишень. На порівняно посушливому Колумбійському плато сформувалась найбільша на Заході область вирощування пшениці.6. Основні райони туризму та його види: пляжний гральний пізнавальний екологічний. Північ відвідують майже 17 млн туристів щороку. Прибутки від туризму становлять $19,4 млрд. На Півночі є всесвітньовідомі райони грального ( Антлантік – Сіті) та пізнавального ( Філадельфія, Нью – Йорк) туризму. Центрами екологічного туризму є численні озера ( оз. Верхнє, оз. Мічиган, оз. Гурон, оз. Ері, оз. Онтаріо та багато інших). У список ЮНЕСКО “Всесвітня Спадщина” внесено декілька охоронних об’єктів, що знаходяться на Півночі. Зокрема, це Статуя Свободи у Нью – Йорку. Південь відвідують майже 10 млн туристів щороку. Прибутки від туризму становлять $12,1 млрд. На півдні є всесвітньовідомі райони пляжного (Флорида), грального ( Даллас, Х’юстон) та пізнавального ( Вашингтон) туризму. Центрами екологічного туризму є національний парк Еверглейдс і нац. парк Біг-Бенд. Захід відвідують майже 20 млн туристів щороку. Прибутки від туризму становлять $25 млрд. На Заході є всесвітньовідомі райони пляжного (Каліфорнія, Гавайї), грального ( Лас – Вегас) та пізнавального (Лос – Анджелес, Сан – Франциско, Сан – Дієго) туризму. Центрами екологічного туризму є нац. парк Глейшер, нац. парк Норт – Каскейдо, нац. парк Олімпік, Йосемітський нац. парк, запов. Долина Смерті, запов. Джошуа – Трі, запов. Великий Каньйон, нац. парк Каньйонлендс, нац. парк Грейтс-оф-те-Арктік, нац. парк Деналі, нац. парк Лейк – Кларк, нац. парк Катман, нац. парк Рангел-Селт- Блайас. Усписок ЮНЕСКО “Всесвітня Спадщина” внесено декілька охоронних об’єктів, що знаходяться на Заході. Зокрема це: Мамонтова Печера, Єллоустонський національний парк, каньйон річки Колорадо, гавайські вулкани та інші.7. Найбільші транспортні вузли8. Спеціалізація господарства економічного району. А) морський трансорт3 порти-велетні: Нью-Йорк. Філадельфія. Бостон. Б) повітряний. Аеропорти: О’Хейр (Чикаго) – 60 млн чол.;Нью-Йорк ~ 60 млн чол. (ім. Кеннеді);В) нафтопроводи: Чикаго – Торонто – Монреаль. Нью-Йорк – Торонто. Г) газопроводи: Торонто – Монреаль. Сент-Пол – Омага. Д) залізниці: Сент-пол – Чикаго – Детройт – Торонто. Спрінгфілд - Сент – Луїс Е) головні автомобільні шляхи: Сент-Пол – Чикаго. Сент-Пол – Канзас-СітіНа Півночі зосереджена майже половина населення, виробляється більше половини різноманітної промислової та сільськогосподарської продукції. Цей регіон спеціалізується , у першу чергу на важкій, промисловості. Північ - це “столиця автомобілебудування”. Тут розташовані великі міста, є велика кількість іммігрантів. А) морський транспорт5 портів-велетнів: Новий Орлеан. Х’юстон. Батон-Руж. Корпус-КрістіТампа. Б) повітряний Аеропорти: Даллас. Атланта. Вашингтон. В) нафтопроводи: Корпус-Крісті – Даллас – Талса Талса – Бомонт. Батон-Руж – Індіанаполія. Г) газопроводи: Браунсвілл – Х’юстон – Батон-Руж – Орландо. Батон-Руж – Вашингтон. Форт-Верт – Лейк-Чарльз. Бомонт – Колумбус. Д) залізниці: Даллас – Джексон – Атланта – Вашингтон Х’юстон – Батон-Руж – Джексон – Мемфіс. Е) головні автомобільні шляхи: Вашингтон – Джексонвілл – Даллас – Джексон – Атланта – Річмонд - Вашингтон Південь спеціалізується на добувній, деревообробній, хімічній і текстильній промисловості, а також окремих галузях сільського господарства. Південь – це “нафтохімічна столиця”. Має велику кількість афроамериканців, переживає певну економічну відсталість. А) морський3 порти-велетні: Сан-Франциско Лос-Анджелес Сіетл. Б) повітряний. Аеропорти: Лос-Анджелес Сан-Франциско Гонолулу. В) нафтопроводи: Солт-Лейк-Сіті – Сент-Луїс Грейт-Фоллс – Сент-Луїс Вулф-Пойнт – Сент-Луїс. Г) газопроводи: Лос-Анджелес – Сан-Францискот – Спокан Лос-Анджелес – Даллас Лос-Анджелес – Анагайм – Дуглас - Херлі – Ель – Пасо Денвер – Боргер Денвер – Чикаго. Д) залізниці: Лос-Анджелес – Солт-Лейк-Сіті – Денвер – Чикаго Сіетл – Солт-Лейк-Сіті – Лос-Анджелес. Е) головні автомобільні шляхи: Сан-Франциско – Солт-Лейк-Сіті – Шаєнн – Денвер – Альбукерке – Ель-Пасо Спокан – Анаконда – Біллінгс – Каспер – Шаєнн – Денвер – Альбукерке – Ель-Пасо. Захід є районом більш пізнього освоєння. Тут переважають добувна промисловість, лісове господарство, вівчарство і туризм. Захід – це “авіаційна столиця”, у якій розміщене правління компанії “Боїнг”. Захід – багаті ресурси, величезні простори й широкі можливості для діяльності ( крім частини “нижніх штатів” до Заходу сьогодні належать Аляска та Гавайські острови).
Висновок : Отже, ми визначили межі головних економічних районів США ( Північ, Південь та Захід), дали комплексну порівняльну характеристику їх господарства і, користуючись складеною таблицею, виявили спільні й відмінні риси в їх галузевій і територіальній структурі. Як ми зрозуміли, економічний район – це територіально цілісна частина країни, яка має свою виробничу спеціалізацію і пов’язана з іншими районами через територіальний поділ праці та обмін продукцією. Усі економічні райони утворюють єдиний господарський комплекс країни. Основною причиною формування трьох економічних районів у США (Північ, Південь та Захід) є їхні внутрішні особливості, на яких грунтується територіальний поділ праці. Саме він сформував галузеву структуру господарства, зумовив промислову спеціалізацію та вплинув на концентрацію галузей (виробництв) на території кожного району. Спеціалізація економічного району залежить від особливостей його історичного розвитку, економіко-географічного положення, природних та трудових ресурсів, економічної політики держави, економічних і соціальних умов. Від часів колонізації в США сформувалися три райони: Північ, Південь та Захід. На початковому етапі Північ заселялася дрібними фермерами, Південь – великими плантаторами, а особливістю Заходу стало більш пізнє освоєння. Остаточно ці райони сформувалися на початку минулого століття. Північ для американців уособлювала потужну, у першу чергу важку, промисловість, великі міста, велику кількість іммігрантів. Південь – субтропічне сільське господарство, добувну й деревообробну промисловість, велику кількість афроамериканців, певну економічну відсталість. Захід – багаті ресурси, величезні простори й широкі можливості для діяльності ( крім частини “нижніх штатів” до Заходу сьогодні належать Аляска та Гавайські острови). Північ здавна випереджала решту регіонів за економічним розвитком та кількістю населення. Проте з часом її значення зменшувалося через переміщення населення й господарства на Захід. Як наслідок – сьогодні на Півночі проживає менше половини американців, а темпи розвитку господарства є дещо вищими на Півдні та Заході.