Презентація "Стендаль"

Фредерік Стендаль. «Червоне і чорне»: поєднання соціально – політичного й психологічного аспектів у романі

Мета уроку: допомогти учням усвідомити зміст твору, його ідейно-художні особливості, поєднання соціально-політичного та психологічного аспектів; розвивати в учнів навички визначати ключові епізоди, коментувати їх, висловлювати й обґрунтовувати власні думки про них; виховувати стійкі моральні переконання.

Роман написаний у 1830 році. Іноді його ще називають хронікою XIX ст. У романі розкривається трагічна історія Жульєна Сореля, «в душі якого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства».

Фабула роману заснована на реальних подіях, пов’язаних з судовою справою якогось Антуана Берті. Стендаль дізнався про них, переглядаючи хроніки газети Гренобля. Історія Антуана Берте, сина сільського коваля – схожа з історією Жульєна Сореля. Його вихователем і вчителем був місцевий священник. Коли юнакові виповнилось 19 років, він почав працювати гувернером у родині багатого промисловця пана Мішу. Можливо, Антуан був викритий в любовному зв’язку з матір’ю своїх вихованців, бо втратив місце. Священник, зумів влаштувати Берте в семінарію, з якої юнак переходить вихователем до аристократичного будинку Кордонів. Мадемуазель де Кордон, дочка хазяїна, закохується в молодого плебея. Її батько пише листа до пані Мішу і просить схарактеризувати поведінку Антуана, на що отримує негативний відгук. Це означає кінець карєри для Берте, і той з відчаю повертається в Гренобль і стріляє в пані Мішу, а потім намагається покінчити життя самогубством. Пані Мішу не помирає. У 1827 р. в Греноблі відбувся судовий процес, на якому Берті було засуджено на смерть.

Автор: Стендаль Назва: «Червоне і чорне» Підзаголовок: «Хроніка ХІХ століття» Рік написання – 1830 Літературний рід: епос Жанр: соціально-психологічний роман Стиль: реалізм Тема: протистояння талановитої особистості суспільству; соціальна класова нерівність і боротьба за успіх у високому Суспільстві Ідея: засудження лицемірства, потреби поводитися так чи інакше, щоб здобути місце у суспільстві

червоне – жага, любов, пристрасть; чорне – символ зла, жалоби, смерті; червоне – символ гільйотини, агресії, колір крові; чорне – колір повсякденного одягу Жульєна; червоне – душевна чистота та щирість Жульєна Сореля; чорне – його честолюбство та холодний розрахунок; червоне – колір мундира військовика армії Наполеона; чорне – колір сутани священика; червоне – революція; чорне – реакція

Конфлікт людини і суспільства. Коли особистість йде проти свого походження і свого середовища, її доля складається трагічно: вона не може адаптуватися в навколишньому світі і знайти свій шлях. Бунт змушує її боротися, а не творити. Проблема соціальної несправедливості – основна в романі. Талановитий простолюдин не може пробитися у вищий світ, хоч він і розумніше і талановитіше знаті. У своєму ж середовищі ця людина теж себе не знаходить: його ненавидять навіть в родині. Проблема виродження аристократії. Автор акцентує увагу на тому, що Франція, яка перебуває під гнітом спадкових дворян, не розвивається, адже нові обдаровані люди не потрапляють в правлячу еліту, а таланти і розум далеко не завжди передаються у спадок в аристократичних будинках. В результаті при владі перебувають негідні люди.

Проблема гордині і зарозумілості. Жюльєн і сам винен у своєму нещасті: люди віддалилися від нього, тому що він відштовхнув їх від себе, бажаючи піднятися і зневажаючи своє коло спілкування. Проблема освіти. Освіченість Жюльєна стала приводом для глузувань з боку його оточення, і він не зміг реалізувати весь свій потенціал.