Презентація "СТОЛІТТЯ ФІЗИКИ" . Проект "Вони створювали фізику - вони змінювали світ"

XX століття-століття фізики

Французький фізик. Основні роботи присвячені вивченню явищ люмінесценції й радіоактивності. Відкрив (1896) і вивчив явище мимовільного випромінювання солями урану й металевим ураном променів особливої природи, назване М. Кюрі в 1898 радіоактивністю. На честь Беккереля названа одиниця виміру активності радіоактивних ізотопів. Беккерель (Becquerel) Антуан Анрі (15. XII.1852-25. VIII.1908)Зображення фотопластини Беккереля, яка була засвічена випромінюванням солей урану. Ясно видно тінь металевого мальтійського хреста, поміщеного між пластинкою і сіллю урану

Марія Є одним з основоположників навчання про радіоактивність. Разом з П. Кюрі відкрила (1898) хімічні елементи полоній і радій. Уперше вжила термін «радіоактивність». Одержала (1902) разом з П. Кюрі 0,1 м солі радію й визначила його атомну вагу. Разом з А. Л. Дебьєном одержала (1910) радій у металевому виді. Вони ж виготовили (1911) перший еталон радію. Нобелівська премія по фізиці (1903, разом з П. Кюрі). Нобелівська премія по хімії (1911). Марія Складовська-Кюрі. (7. XI.1867-4. VII.1934)Хімік і фізик.

Кюрі стала першою жінкою, удостоєною Нобелівської премії. І Марія, і П'єр Кюрі хворіли і не змогли поїхати до Стокгольму на церемонію вручення премії. Вони отримали її влітку наступного року. Після смерті чоловіка очолила кафедру фізики, яку раніше очолював її чоловік, вона стала першою жінкою-викладачем Сорбонни. Ховали Марію Кюрі з особливою обережністю. Дерев'яну труну помістили у свинцеву, а ту у свою чергу в ще одну дерев'яну. Коли в 1995 році останки видатного науковця переносили в Пантеон, заміри рівня радіації внутрішньої труни показали, що він у 30 разів перевищує фонові показники. Марія Склодовська-Кюрі є єдиною жінкою, котра двічі отримала Нобелівську премію, а також єдиним науковцем в історії, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук. У 2009 журнал «New Scientist» визнав Марію Склодовську-Кюрі найвидатнішою жінкою-науковцем всіх часів.

Кюрі П’єр (15. V.1859-19. IV.1906)Французький фізик і хімік. Один із засновників вчення про радіоактивність. Наукові праці присвячені також дослідженню кристалічних тіл, магнетизму. Вивчав (до 1896) парамагнітні й діамагнітні тіла й установив (1895) закон, відповідно до якого існує обернена пропорційність між магнітною проникністю парамагнетиків і абсолютною температурою (закон Кюрі). Виявив, що для заліза існує особлива температура, вище якої зникають його феромагнітні властивості (точка Кюрі). Разом із дружиною М. Склодовською-Кюрі відкрив (1898) полоній і радій..

Одним з перших використав поняття «період напіврозпаду». Запропонував (1904) ідею методу визначення абсолютного віку урановмісних мінералів. Нобелівська премія по фізиці (1903, разом з М. Склодовською-Кюри) П'єр Кюрі пішов з життя дуже рано, не встигши насолодитися тріумфом і здійснити задумане. У дощовий день 19 квітня 1906 року, перетинаючи вулицю в Парижі, він підковзнувся і впав. Голова його потрапила під колесо проїжджого кінного екіпажа. Смерть настала миттєво. Радій — елемент, що зустрічається в природі украй рідко, і ціни на нього, з урахуванням його медичного значення, швидко зросли. Кюрі жили бідно. Разом з тим вони рішуче відмовилися від патенту на свій метод екстракції, так само як і від перспектив комерційного використання радію. На їх переконання, це суперечило б духу науки — вільному обміну знаннями

В 1888 Рентген був запрошений у Вюрцбургський університет, в 1894 став його ректором. У стінах цього університету 8 листопада 1895 він зробив відкриття, що принесло йому всесвітню популярність. Використовуючи прилади, які були в будь-якій лабораторії, – іскровий індуктор з переривником, газорозрядну трубку й флуоресціюючий екран, – він помітив дивне світіння кристалів, що лежали на лабораторному столі. Паперова ширма, покрита платиносинерідним барієм, теж світилася блідо-зеленим світлом. У ході подальших дослідів з «невидимими променями» Рентген виявив інші загадкові явища: фотоплівки, упаковані у світлонепроникний папір і лежачі поблизу трубки, після прояву виявилися. Рентген Вільгельм (27. III.1845-10. II.1923)Німецький фізик, відзначений в 1901 першою Нобелівською премією з фізики за відкриття променів, названих його ім'ям

. Відкриття Рентгена відразу залучило до себе увагу: брошура з його доповіддю за кілька днів була видана п'ять разів і переведена на англійську, французьку, італійську і російську мови, тільки в 1896 йому було присвячено більше 50 публікацій. Однак сам учений відкинув пропозицію Берлінського електричного товариства передати йому за більшу суму право на використання його винаходу, думаючи, що воно повинне стати надбанням усього суспільства. Рентген був визнаний гідним багатьох престижних нагород – медалі Б. Румфорда, Королівської відмінності Баварської корони, ордена «Залізний хрест» і ін.засвіченими. Предмети, поміщені між трубкою й ширмою (книга, шматок алюмінію, важки в дерев'яному ящику), пронизувалися променями в більшому або меншому ступені. Але самий хвилюючий момент наступив, коли Рентген побачив кості своєї руки, що він тримав між розрядним апаратом і світловим екраном. Протягом майже двох місяців Рентген на самоті працював у лабораторії над вивченням властивостей нових променів: їхнім відбиттям, поглинанням, здатністю іонізувати повітря. 28 грудня 1895 він виступив з першим повідомленням про своє відкриття перед Вюрцбургським фізико-медичним товариством. Перший знімок руки Вільгельма Рентгена зроблений ним самим 22 грудня 1895 р.

В1881 році сконструйована ним трубка, що випромінює Х-промені - прообраз сучасних рентгенівських апаратів, була визнана гідною Срібної медалі на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. У всьому світі вона стала відома як «лампа Пулюя» і навіть протягом деякого часу випускалася серійно. Сконструйована за 14 років до відкриття В. К. Рентгена, вона генерувала промені, названі згодом за пропозицією анатома Коллікера рентгенівськими.Іван Павлович Пулюй

За допомогою цього пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки зі шпилькою, що лежить під нею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини.. Серія рентгенограм органів людини, виконана Пулюєм, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів. Однак відсутність належним чином обладнаної лабораторії і матеріальні труднощі сильно гальмували дослідження вченого. Окремо треба сказати про напружену і плідну, упродовж усього життя, діяльність Івана Пулюя, спрямовану на національне відродження України. Про ту роль, яку відігравало в його житті служіння українській національній ідеї, можна судити з висловлювання самого Пулюя: “Електротехніка, тая найновіша в величава наука, на котрої полі я чимало потрудився, близька і дорога мому серцю, але ще близша і дорожша наша мова, наша література і доля народу нашого”.

Народився в Німеччині, з 1893 жив у Швейцарії, в 1933 емігрував у США. В 1905 вийшла у світло його перша серйозна наукова праця, присвячена броунівському руху: «Про рух завислих у рідині часток, що випливає з молекулярно-кінетичної теорії». У тому ж році вийшла й інша робота Эйнштейна «Про одну евристичну точку зору на виникнення й перетворення світла». Слідом за Максом Планком він висунув припущення, що світло випускається й поглинається дискретно, і зумів пояснити фотоефект. Ця робота була визнана гідною Нобелівської премії (1921). Альберт Эйнштейн.(14. III.1879-18. IV.1955)Фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики, іноземний член-кореспондент РАН (1922) і

Найбільшу популярність Эйнштейну все-таки принесла теорія відносності, викладена ним уперше в 1905 році, у статті «До електродинаміки тіл, що рухаються,». Эйнштейн рішуче відкинув концепцію ефіру, що дозволило розглядати принцип рівноправності всіх інерціальних систем відліку як універсальний, а не тільки обмежений рамками механіки. Він висунув дивний і на перший погляд парадоксальний постулат, що швидкість світла для всіх спостерігачів, як би вони не рухалися, однакова. Наслідком цього постулату стала поява в теорії відносності перетворень Лоренца. Остаточне формулювання теорії датується 1915 роком. На думку багатьох учених, вона з'явилася самою значною й найкрасивішою теоретичною побудовою за всю історію фізики.

В ці роки Эйнштейн працював і над іншими проблемами. Він розробив статистику часток цілого спіну, увів поняття змушеного випромінювання, що грає важливу роль у лазерній фізиці, пророчив гіромагнітний ефект. Однак не приймав імовірнісний характер квантової фізики, стверджуючи, що «Бог не грає в кості». В 1933 році Эйнштейн змушений був переїхати в Прінстон (США). Там він продовжив роботу над єдиною теорією поля, а також ініціював американські ядерні дослідження, щоправда, згодом не раз виступаючи проти застосування ядерної зброї. . Загальна теорія відносності дозволила наблизитися до рішення багатьох проблем сучасної космології, у т.ч. і основний з них – проблемі еволюції Всесвіту. Учений шукав рішення свого рівняння для всієї Вселеної, але удача посміхнулася А. Фрідману, котрий довів, що Всесвіт розширюється. Серед численних почестей, зроблених Эйнштейну, була пропозиція стати президентом Ізраїлю в 1952, яку він не прийняв.

Уперше, всупереч уявленням класичної фізики, припустив, що енергія випромінювання випускається не безупинно, а порціями – квантами, і на основі цієї гіпотези вивів закон теплового випромінювання (закон Планка). Увів (1900) фундаментальну фізичну сталу – сталу Планка (h = 6,626∙ 10–34 Дж/с), без якої неможливе опис властивостей атома, молекули й інших квантових систем. Нобелівська премія по фізиці (1918 Макс Планк.(23. IV.1858-4. X.1947)Німецький фізик. Основоположник квантової теорії.

Один із творців квантової механіки. В 1925 Гейзенберг разом з Н. Бором розробив т.зв. матричну механіку – перший варіант квантової механіки. За роботи із квантової механіки Гейзенбергу в 1933 присуджена Нобелівська премія. Вернер Гейзенберг. Німецький фізик-теоретик.

Данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії будови атома, автор принципу доповнювальності, один з основоположників квантової механіки. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року, присудженої за роботи з будови атома. Нільс Бор

Наукові праці Бора, що ставляться до теоретичної фізики, заклали основи нових напрямків у розвитку хімії. Бор створив (1913) квантову теорію атома водню. Розрахував спектр атома водню, показавши повний збіг розрахункових даних з емпіричними. Побудував (1913–21) моделі атомів інших елементів періодичної системи, розробивши реальну схему формування електронних конфігурацій атомів у міру росту заряду ядра Z. Зв'язав періодичність властивостей елементів з послідовністю побудови електронних конфігурацій атомів. Обґрунтував підрозділ груп періодичної системи на головні й побічніНільс Бор.(7. X.1885-18. XI.1962)Датський фізик, член Датського королівського суспільства наук (з 1917).

Джозеф Джон Томсон. Англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.

Ранні роботи Томсона присвячені обчисленню електромагнітного поля рухомої зарядженої кулі, теорії вихрів, прецизійному виміру відносини абсолютних електричних одиниць до електромагнітного. Займаючись вивченням газового розряду, Томсон разом зі співробітниками виконав серію класичних робіт, які привели його до відкриття електрона (уперше виміряв відношення заряду електрона до маси, 1897; Нобелівська премія, 1906). Томсон дав пояснення безперервного спектру рентгенівського випромінювання, установив природу позитивних іонів, запропонував першу модель будови атома. В 1911 Томсон розробив так званий метод парабол для виміру відношення заряду частки до її маси, що зіграло велику роль у дослідженні ізотопів. Томсон Джон (18. XII.1856-30. VIII.1940)Англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (з 1884, в 1915-20 - президент).. Велике значення мала науково-організаційна діяльність Томсона. Очолювана ним Кавендішська лабораторія перетворилася в провідний науково-дослідний фізичний центр, у якому під його керівництвом працювали найбільші англійські фізики (Э. Резерфорд, Ч. Вільсон, Ф. У. Астон, У. Річардсон і ін.). Будучи переконаним прихильником класичної фізики, Томсон дотримувався гіпотези ефіру.

Американський фізик, займався дослідженням властивостей електрона, першим в світі виміряв значення заряду електрона, вивчав явища фотоефекту, ультрафіолетове випромінювання, космічне випромінювання, будову атома. В 1923 р. отримав Нобелівську премію з фізики за вимірювання заряду електрона та працю в області фотоефекту. Роберт Ендрюс Міллікен

Французький фізик, один з творців сучасної квантової механіки. У докторській дисертації (1924), виконаній під керівництвом П. Ланжевена, висунув ідею про хвильові властивості матерії (хвилі де Бройля), яка покладена в основу сучасної квантової механіки (Нобелівська премія, 1929). Луї Віктор де Бройль

Австрійський фізик-теоретик, один із засновників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1933). З 1939 року — директор заснованого ним Інституту передових досліджень в Дубліні; розробив квантову механіку і хвильову теорію матерії. Ервін Шредінгер

Англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1935) за відкриття нейтрона (1932). У 1943—1945 очолював групу англійських учених, що працювали в Лос-Аламоській лабораторії (США) над проектом атомної бомби (Манхеттенський проект). Джеймс Чедвік

Англійський фізик, відзначений в 1935 Нобелівською премією за відкриття нейтрона. В 1943-45 очолював групу англійських учених, що працювали в Лос-Аламосській лабораторії над створенням атомної бомби. Роботи Чедвіка присвячені проблемам ядерної фізики. В 1914 в одній з ранніх робіт показав безперервність спектра β-випромінювання. В 1920, досліджуючи розсіювання α-часток на ядрах платини, срібла й міді, виміряв заряди цих ядер і підтвердив рівність їхньому порядковому номеру елемента в періодичній таблиці. У цих же дослідах ним був перевірений закон зміни сили поблизу платинового ядра; він показав, що ще на відстанях ~10–11 див строго виконується закон зворотних квадратів. Разом з П. Блеккетом і Дж. Оккіаліні вивчав утворення електрон-позитронних пар з γ-квантів. В 1932, досліджуючи випромінювання, що виникає при бомбардуванні берилієвої мішені α-частками, Чедвік показав, що воно являє собою потік нейтральних часток – нейтронів. Займався дослідженням ланцюгової ядерної реакції; одним з перших розрахував критичну масу для урану-235. Джеймс Чедвік.(20. X.1891-24. VII.1974)

Один із засновників вчення про радіоактивність, ядерної фізики й уявлень про будову атомів. Разом з Ф. Содді дав чітке формулювання (1903) закону радіоактивних перетворень, виразивши його в математичній формі, і ввів поняття «період напіврозпаду». Вивчив розсіювання -часток атомами різних елементів і запропонував (1911) планетарну (ядерну) модель атома. Бомбардував (1919) -частками атоми азоту, здійснивши перше штучне перетворення елементів (азоту в кисень). Запропонував називати ядро атома водню протоном. Нобелівська премія по фізиці (1908). Эрнст Резерфорд.(30. VIII.1871-19. X.1937)Англійський фізик

Фермі Энріко (29. IX.1901-30. XI.1954) Італійський фізик, один із творців ядерної й нейтронної фізики, Італійський фізик, один із творців ядерної й нейтронної фізики, засновник наукових шкіл в Італії й США. В 1938 емігрував у США. Розробив квантову статистику (статистика Фермі-Дірака, 1925), теорію бета-розпаду (1934). Один з основоположників квантової електродинаміки. Відкрив (разом зі співробітниками, 1934) штучну радіоактивність, викликану нейтронами, уповільнення нейтронів у речовині. Побудував перший ядерний реактор і вперше здійснив у ньому (2. XII.1942) ланцюгову ядерну реакцію. На честь Фермі названий хімічний елемент фермій. Нобелівська премія по фізиці (1938).

Курчатов Ігор Васильович (12. I.190307. II.1960)Радянський фізик. Його перші наукові публікації були присвячені новому, уперше виявленому явищу – сегнетоелектрику. А с 1932 Курчатов одним з перших у Росії став вивчати фізику атомного ядра. В 1934 він спостерігав розгалуження ядерних реакцій, що відбуваються після нейтронного опромінення речовин, потім досліджував штучну радіоактивність, відкрив ядерну ізомерію – розпад однакових атомів з різними швидкостями. В 1940 Курчатов разом з Г. Н. Флеровим і К. А. Петржаком виявили, що атомні ядра урану можуть піддаватися розподілу й без допомоги нейтронного опромінення – мимовільно (спонтанно

Під час Великої Вітчизняної війни Курчатов керував розробкою захисту кораблів Чорноморського флоту від магнітних хв супротивника, а з 1943 р. почав працювати над проектом створення атомної зброї. У цей час у Москві з'явився Інститут атомної енергії (який з 1960 має ім'я Курчатова) і перший радянський циклотрон. Створення вітчизняної атомної бомби було завершено до 1949, а в 1953 з'явилася бомба воднева. З ім'ям Курчатова зв'язане й будівництво першої у світі атомної електростанції, що дала струм в 1954.

Народився в родині військового інженера. Після закінчення Політехнічного інституту в Петрограді (1918) працював там же. В 1921 був спрямований у наукове відрядження у Великобританію, де проводив дослідження під керівництвом Э. Резерфорда В 1920 разом з Н. Н. Семеновим запропонував метод визначення магнітних моментів атомів в атомному пучку. В 1923 уперше помістив камеру Вільсона в сильне магнітне поле й спостерігав скривлення треків α-часток. В 1924 запропонував імпульсний метод одержання надсильных магнітних полів і створив установку, у якій виходили поля до 320 кгс. Капіца Петро Леонідович (8. VII.1894-8. IV.1984). Радянський фізик, академік

В 1934 розробив установку для скраплення гелію адіабатичним методом, у якій поршневий детандер працював на газовому змащенні. В 1939 дав новий метод скраплення для одержання газоподібного й рідкого кисню в більших кількостях. В 1938 відкрив надтекучість рідкого гелію і В 1947 провів дослідження хвильових і теплових процесів у тонких шарах, що рухаються, рідини й створив кількісну теорію взаємодії морських хвиль із вітром. В 1955 дав гідродинамічну теорію змащення при коченні й запропонував гіпотезу про природу кульової блискавки як про стаціонарний надвисокочастотний розряд в атмосфері. В 1950–55 розробив НВЧ генератори нового типу – планотрон і ніготрон потужністю до 300 к. Вт (у безперервному режимі) і виявив, що при високочастотному розряді в щільних газах утвориться стабільний плазмовий шнур. Ця робота (опублікована 1969) відкрила новий напрямок досліджень в області здійснення керованого термоядерного синтезу.

Відкриття, які перевернули світ,або великі винахідникі

Особливе значення одержали двигуни внутрішнього згоряння. Моделі таких двигунів, що працювали на рідкому пальному (бензині), створили в середині 80-х років німецькі інженери. Даймлер і К. Бенц. Ці двигуни використовувалися моторним безрейкових транспортом. У 1896-1987 рр.. німецький інженер Р. Дизель винайшов двигун внутрішнього згорання з великим коефіцієнтом корисної дії. Потім він був пристосований до роботи на важкому рідкому паливі та отримав виключно широко застосовуються у всіх галузях промисловості і транспорту. У 1906 р. в США з'явилися трактори з двигунами внутрішнього, згоряння.  Двигун внутрішнього згорянняінженер Р. Дизель

У 1883 р. Т. Едісон (США) створив перший сучасний генератор. Наступна успішно вирішене завдання - передача електроенергії по проводах на значні відстані (1891 р. Едісоном створений трансформатор). Таким чином склалася сучасна технічна ланцюг: отримання - передача - прийом електроенергії, завдяки чому промислові підприємства могли розміщуватися далеко від енергетичних баз. Виробництво електроенергії було організовано на особливих підприємствах - електростанціях. . Передача електроенергії по проводах

Ні́кола Те́сла (* 10 липня 1856— † 7 січня 1943,— сербський та американський винахідник і фізик. Він був великим інженером, але прагнув стати ще і «надлюдиною» — запрограмовано творити наукові й технічні чудеса. Діяльність свою він будував винятково на раціональних принципах, у розквіті він назавжди видалився в замкнутий світ, куди з того часу нікого не допускав. Функціонував надзвичайно ефективно, як найвищою мірою досконала машина, відмовивши від друзів, від любові, від усього особистого, від мільйонів, що міг одержати за винаходи, й тілесну свою оболонку розглядав лише як слугу розуму, що діє. Учнів Тесла не залишив, умер жебраком. Походив із сербської сім'ї, згодом став громадянином США. Тесла найбільш відомий своїми винаходами в області електрики, магнетизму та електротехніки. Зокрема Теслі належать винаходи змінного струму, поліфазової системи та електродвигуна з перемінним струмом. Він був ключовою фігурою при побудові першої гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді. Одиниця вимірювання магнітної індукції в системі СІ названа на честь дослідника

Винахідників, що можуть бути порівняними з ним за масштабами вирішених чи навіть тільки поставлених перед собою задач, історія нараховує одиниці. Створивши систему багатофазних струмів, він поклав початок сьогоднішній електроенергетиці: крокуючі по континентах опори високовольтних передач — незліченні пам'ятники Теслі. Він дав нам електропривод — основу сучасної індустрії, перших роботів, розробив принципові елементи радіотехніки, телекерування радара, винайшов неонові й інші газосвітлові пристрої, вивів з лабораторії в практику високочастотні струми, намагався з їхньою допомогою змусити світитися сеаму атмосфру, саме нічне небо...

Одне з найважливіших надбань - винахід радіо - бездротового електрозв'язку, заснованої на використанні електромагнітних хвиль (радіохвиль). Ці хвилі були вперше виявлені німецьким фізиком Г. Герцом. Практичне створення такого зв'язку здійснив видатний російський учений АС. Попов, який продемонстрував 7 травня 1885 р перший в світі радіоприймач. Потім послідувала передача на відстань радіограми, в 1897 р. здійснено радіотелеграфна зв'язок між кораблями на відстані 5 км. У 1899 р. досягнута стійка тривала передача радіограм на дистанцію 43 км. Радіо. А. С. Попов. МарконіАнглійській патент (липень 1897) отримав Маркина

Систематичної освіти не мав. Основні відомості про електромагнітні хвилі одержав від італійського фізика А. Рігі, під керівництвом якого в юнацькі роки займався фізикою. У маєтку свого батька - великого землевласника - провів попередні досліди по сигналізації за допомогою електромагнітних хвиль. В 1896 приїхав у Великобританію, де зацікавив своїми приладами Поштове відомство й Адміралтейство. У червні 1896 подав заявку на «удосконалення в передачі електричних імпульсів і сигналів і в апаратурах для цього». До одержання англійського патенту (липень 1897) принцип дії й конструкцію своїх приладів тримав у секреті. Гульельмо Марконі.(25. IV.1874-20. VII.1937 Італійський радіотехнік і підприємець.

У цьому патенті принцип дії системи електрозв'язку без проводів і схема радіоприймача були тотожні принципу дії приладів і їхній схемі російського фізика А. С. Попова, продемонстрованих їм 7 травня 1895 на засіданні фізичного відділення Російського фізико-хімічного суспільства й опублікованих у журналі суспільства в серпні 1895 і січні 1896. Марконі зумів залучити до радіотелеграфії увага ділових кіл Великобританії й в 1897 організував велике акціонерне товариство («Марконі КО°»). Для роботи у своїй фірмі Марконі запросив багатьох видних учених і інженерів. Більші матеріальні можливості дозволили Марконі домогтися значних результатів у практичній реалізації радіотелеграфії. В 1901 їм був здійснений радіозв'язок через Атлантичний океан Марконі вмів правильно оцінювати й використовувати в роботі нові досягнення радіотехніки. Діяльність Марконі і його фірми зіграла важливу роль у розвитку радіотехніки й у поширенні радіо як засобу зв'язку. Нобелівська премія (1909).

7 травня (25 квітня за старим стилем) 1895 р. Попов зробив доповідь на зібранні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі та продемонстрував дію своїх приладів зв'язку. Це був один з перших дослідів що продемонстрували радіозв'язок. Багато сил та часу. Олекса́ндр Степа́нович Попо́в 16 березня 1859 — † 13 січня 1906) — російський фізик та електротехнік,

Попов присвятив вдосконаленню свого радіоприймача. Спочатку передача велась всього на кілька десятків метрів, потім— на кілька кілометрів, а потім на десятки кілометрів. Експериментуючи з приладами зв'язку, Попов виявив, що на їхню роботу впливають грозові розряди. Щоб дослідити це явище, Попов побудував та випробував спеціальний прилад для запису на паперову стрічку атмосферних та електричних розрядів. Цей прилад, названий пізніше грозовідмітником, знайшов у ті роки застосування у метеорології.

ХХ століття цеперіод широкого розвитку і такої галузі електротехніки, як техніка засобів зв'язку. Винахідник телефону - американець А. Г. Белл, який отримав перший патент в 1876 р. Мікрофон, відсутній в апараті Белла, був винайдений Т. Едісоном і незалежно від нього англійцем Д. Юзом. Завдяки мікрофону збільшувався радіус дії телефонного апарату. Телефонний зв'язок став швидко поширюватися в усіх країнах світу. Перша телефонна станція в США була побудована в 1877 р Через два роки введено в лад телефонну станцію в Парижі, в 1881 р. - в Бердичеві. Берлініі, Петербурзі, Москві Одесі, Ризі та Варшаві. Автоматична телефонна станція запатентована американцем. Засоби зв'язку. Олександр Грехем Белл

Винахідник телефону, а пізніше і відомий підприємець Олександр Грехем Белл народився 3 березня 1847 в Единбурзі в Шотландії в сім'ї вчених. Його батько і дід займалися дослідженнями звукових хвиль. З 18 років А. Белл, розробляв методику розпізнавання мови глухими людьми і займався акустичними експериментами. Він намагався візуалізувати звукові хвилі, щоб дати можливість не чують людям зорово контролювати мову. Саме ці розробки і привели А. Белла до винаходу телефону. Олександр Грехем Белл -винахідник телефону

1877 виник спір між Томасом Едісоном та Олександром Беллом, якийпотім був вирішений на користь Томаса. Томас Едісон довів, що кращим варіантом вітання при спілкуванні по телефону є слово «hello», яке у нас в трансформувалося в "алло", а ось винахідник телефону Олександр Белл пропонував слово «ahoy», яке можна було перекласти як «Гей, хто там? »В липні 1877 А. Белл заснував «Телефонну компанію Белла». У 1885 році «Телефонна Компанія Белла» була перейменована в «Американську телефонну і телеграфну компанію» і до нашого часу перетворилася на потужний світовий телефонний концерн. У 1915 році була здійснена Трансамериканська телефонний зв'язок між Сан-Франциско і Нью-Йорком. А. Белл помер в 1922 році, і в знак пам'яті та поваги в день його похорону в США на одну хвилину були припинені всі телефонні розмови, замовкло більше 13 мільйонів телефонів.

27 січня 1926 року англійський винахідник Джон Берд ( 1888-1946) уперше привселюдно продемонстрував телевізійну передачу простих зображень (мальтійський хрест і т.п.). Зображення передавалося на відстань 3,5 км, його чіткість становила 30 рядків, розгорнення зображення здійснювалося механічним пристроєм - так званим диском Ніпкова (запатентованим німецьким інженером Паулем Ніпковим ще в 1884 році). Розвиток телебачення надалі пов'язане з ім'ям В. К. Зворикіна, що винайшов передавальну трубку (іконоскоп) і прийомну трубку (кінескоп). Телебачення. Перша фотографія зображення, здійсненного Бэрдом 1926 рік. Винайдене В. Зворикіним телебачення зайняло провідне місце серед засобів масової інформації, засобів реклами, інструментів політики. Сьогодні без телевізійного екрана неможливо уявити ані економіку, ані культуру. Величезну роль відіграє телебачення й у політичному житті. Вперше теледебати відіграли вирішальну роль під час виборчої кампанії 1960 р. у США, коли Джон Кеннеді видався американцям більш привабливим, ніж його опонент - Річард Ніксон.

Диференціальний аналізатор. В 1931 році американський математик, електроінженер і великий науковий адміністратор Ванневар Буш ( 1890-1974) побудував перший із серії пристроїв, які він називав «диференціальними аналізаторами» і які з'явилися попередниками сучасних аналогових обчислювальних машин. Цей диференціальний аналізатор Буша ввійшов в історію обчислювальної техніки як перший аналоговий комп'ютер, що використовував як рахункові елементи електронні пристрої - електронні вакуумні лампи. Диференціальний аналізатор- попередник сучасних аналогових обчислювальних машин

Термін «плазма» уперше був уведений американськими вченимиі Л. Тонксом в 1923 році. Істотних результатів в області гідродинаміки, фізичної кінетики й фізику плазми досяг Лев Давидович Ландау. В 1936 році він дав кінетичне рівняння для плазми й установив вид інтеграла зіткнень для заряджених часток. В 1950 році И. Е. Тамм іА. Д. Сахаров запропонували ідею магнітної термоізоляції плазми для здійснення керованого термоядерного синтезу. ПлазмаІ. Ленгмюр Лев Ландау. А. Д. Сахаров

16-го грудня 1947 р. Уолтер Браттейн, Джон Бардін і Вільям Шокли відкрили властивості напівпровідника - керування великими струмами за допомогою малих. Так з'явився транзистор - прилад, який складався з пари p-n переходів. Принцип роботи транзистора послужив основою для розвитку багатьох сфер наукової діяльності й не тільки. Його винахід привів до появи мікросхем і мікропроцесорів - основи для сучасних комп'ютерів і радіоелектронної апаратури й т.д. Напівпровідникі

«Людство не лишатиметься вічно на Землі, а в погоні за світлом і простором спочатку несміливо проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь навколосонячний простір»К. Е. Ціолковський. Видатний конструктор ракетно - космічних систем - академік С. П. Корольов. Циолковский Костянтин Едуардович Юрій Васи́льович Кондра. Шаргей Олександр Гнатович;— тю́к (справжнє ім'я український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

Ціолковський Костянтин Едуардович (1857–1935)Російський учений і винахідник, основоположник сучасної космонавтики. Праці в області аеро- і ракетодинаміки, теорії літака й дерижабля. У дитинстві майже повністю втратив слух і з 14 років учився самостійно; в 1879 році екстерном здав іспит на звання вчителя, все життя викладав фізику й математику (з 1892 у Калузі). Уперше обґрунтував можливість використання ракет для міжпланетних польотів, указав раціональні шляхи розвитку космонавтики й ракетобудування, знайшов ряд важливих інженерних рішень конструкції ракет і рідинного ракетного двигуна. Технічні ідеї Ціолковського знаходять застосування при створенні ракетно-космічної техніки. Будиночок у Калузі, де жив і працював Ціолковський. У філолофсько-художньому есе Ціолковський розвивав «космічну філософію», що опирається на ідею «атома» – безсмертної наповненої духом елементарної істоти, що курсує від організму до організму у Всесвіті. Космічна утопія Ціолковського припускає розселення людства в Сонячній системі й інших зоряних світах, а в майбутньому повну біохімічну перебудову мешканців Землі й перетворення їх у розумні «тваринно-рослини», безпосередньо переробну сонячну енергію. Ідеї Ціолковського лягли в основу т.зв. російського космізму.

Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСРЮ́рій Олексі́йович Гага́рін (9 березня 1934 — 27 березня 1968) перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу (1961), полковник. Каденю́к Леоні́д Костянти́нович (28 січня 1951, Клішківці) — перший космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України

21 липня 1969 - перша висадка людини на Місяць (Н. Армстронг) в рамках місячної експедиції корабля Аполлон-11, США17 листопада 1970 - м'яка посадка і початок роботи першого у світі напівавтоматичного самохідного апарату. Перший космічний турист: Денніс Тіто відправився в космос 28 квітня 2001 ..15 грудня 1970 р.- перша в світі м'яка посадка на поверхню Венери: Венера-7 (СРСР).

Ще на початку 20 століття люди не могли собі навіть уявити, що таке автомобіль, телевізор чи комп'ютер. Наукові відкриття у 20 столітті мали істотний вплив на все людство. У 20 столітті було зроблено більше наукових відкриттів, ніж за всі попередні століття. Знання людства стрімко ростуть, тому можна з упевненістю сказати, що якщо така тенденція збережеться, то в 21 столітті буде здійснено ще більше наукових відкриттів, що може докорінно змінити життя людини