«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани» М. Рильський1. Назвіть методи дослідження клітин. 2. Хто відкрив клітину? 3. Що таке клітина?4. Наведіть приклади клітин. 5. Що таке клітинна теорія? 6. Назвіть основні положення клітинної теорії.7. За допомогою яких методів досліджують клітину? 8. Що таке клітина в світлі сучасної науки? 9. Яке значення сучасної клітинної теорії?10. Як довести єдність органічного світу, використовуючи знання про клітину?
Пригадайте. Еукаріоти (рослини, гриби, тварини) – це організми, клітини яких мають одне чи кілька сформованих ядер. Це одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні форми. Прокаріоти – це організми, клітинияких не мають чітко сформованого ядра та більшості органел. Такий тип клітин є в архей, бактерій та ціанобактерій. Це одноклітинні та колоніальні форми.
Плазматична мембрана. Плазматична мембрана (плазмалема) забезпечує зв'язок клітин між собою, вибірково пропускаючи всередину клітини необхідні речовини і виводячи з клітини продукти обміну. До складу плазматичних мембран входять білки, вуглеводи, ліпіди. У 1972 році Сеймуром Джонатаном Сінгером та Гартом Ніколсоном була запропонована рідинно-мозаїчна модель мембрани.
Транспорт речовин крізь плазматичну мембрану. Пасивний транспорт: Відбувається без затрат енергіїДифузія. Полегшена дифузіясамостійне переміщення речовин через мембрану в напрямку меншої їх концентраціїпереміщення речовин через мембрану в напрямку меншої їх концентрації, яке здійснюється білками – переносниками
Функції клітинної мембранитранспортна (обмін речовин, енергії та інформації з навколишнім середовищем через біліпідний шар, білкові канали тощо); метаболічна (ферментні білки беруть участь у процесах взаємоперетворення речовин та енергії); рецепторна (рецепторні білки в мембранах сприймають інформацію із середовища); захисна (чужорідні мембранні білки-антигени спричиняють формування антитіл); контактна (вуглеводи й фібрилярні білки забезпечують різні взаємодії між клітинами); опорна (до білків мембрани прикріплюються елементи цитоскелета, який організовує рухи та переміщення елементів клітини)
Функції цитоплазми1)створює оптимальні умови для біохімічних реакцій;2)пов’язує всі частини клітини в єдине ціле;3)під контролем ядра цитоплазма регулює реакції синтезу (асиміляція) й розпаду (дисиміляція);4)має здатність до росту і самооновлення;5) бере участь у самовідтворенні клітин;6)здійснює розподіл органел й ресурсів материнської клітини.
Тимчасові вирости цитоплазми клітин деяких найпростіших (наприклад, амеб, форамініфер, радіолярій. Структура псевдоподій та їхня форма може бути різноманітною. Псевдоподії виникають завдяки рухові цитоплазми, що перетікає в певне місце клітини, утворюючи виріст. Крім руху клітини, псевдоподії також забезпечують захоплення нею твердих поживних часток (фагоцитоз). Псевдоподії
Мають вигляд тоненьких виростів цитоплазми. їхні внутрішня структура та діаметр (близько 0,25 мкм) подібні, а відрізняються вони за довжиною і характером рухів . Джгутики та війки вкриті плазматичною мембраною. Всередині цих органел розташована складна структура з мікротрубочок. На поперечному розрізі через джгутик або війку можна помітити дев'ять подвійних мікротрубочок на периферії та ще дві - в центрі Рухаються джгутики та війки за рахунок вивільнення енергії АТФ. Війки та джгутики
– немембранна органела еукаріотичних клітин, що складається з центріолей. Клітинний центр складається, як правило, з двох центріолей, розташованих під прямим кутом одна до одної. Стінки циліндра формує віночок з 9 груп мікротрубочок (по 3 мікротрубочки в групі, тобто з 9 триплетів), розміщених по колу. Клітинний центр бере участь у поділі клітини та організація цитоскелета. Клітинний центр (центросома)