Процес виховання представляє собою систему спеціальних заходів, спрямованих на створення всебічно розвиненої та гармонійної особистості. Його особливість виявляється у вираженій цілеспрямованості, де конкретна мета робить виховний процес системним і послідовним, уникає хаосу та випадковості. Шкільне виховання відіграє ключову роль у формуванні особистості, оскільки його цілеспрямований вплив передбачає не лише позитивне виховання, але й подолання негативних наслідків об'єктивних чинників. Такий підхід дозволяє створити не лише певні якості, але й допомагає подолати негативні впливи, що можуть зустрічатися у вихованні. ЩО ТАКЕ ВИХОВАННЯ?
Суть виховання полягає у виробленні в особистості характеристик:цивілізованого соціально орієнтованого ставлення до життя, суспільства, людей, праці;суспільної активності для повної самореалізації та самоствердження в житті при дотриманні норм моралі і права;любові до батьківщини, працьовитості, гуманізму, бережливого ставлення до природи, до власного здоров’я і вміння задовольняти власні потреби. СУТЬ ВИХОВАННЯВИХОВАНИМ Є НЕ ТОЙ, ХТО ЗНАЄ ЯК ПОВОДИТИСЯ, І ВМІЄ ЦЕ РОБИТИ,А ТОЙ, ХТО ПОВОДИТЬСЯ ЯК НАЛЕЖИТЬ ПОВОДИТИСЯ І ІНАКШЕ НЕ МОЖЕ.
Основною метою виховання є формування особистості дитини, що володіє необхідними нормами і правилами поведінки в суспільстві. Виходячи з мети виховання, педагогом при організації виховного процесу, підбираються відповідні методи, засоби і форми. Саме тому проблема цілей виховання є однією з найбільш актуальних в педагогіці. МЕТА
ЦІЛІЗагальні цілі виховання – полягають в формуванні у дітей тих якостей, які притаманні конкретному суспільству, тобто, сформовані у всіх його членів.Індивідуальна мета виховання – передбачає індивідуальне виховання окремої дитини, з урахуванням його особливостей. Перспективні цілі виховання – спрямовані на виховання у дитини стійких якостей особистості, необхідних для життєдіяльності дитини в рамках певного колективу. Середньострокові цілі виховання – пов’язані з вирішенням завдань, які є актуальними для певного віку. Формулюються відповідно до особливостей, потреб і можливостей віку дітей. Поточні цілі виховання – спрямовані на виховання дітей, виходячи з їх рівня вихованості, тобто коригують і направляють середньострокові і перспективні цілі виховання, шляхом підбору ефективних засобів.
ЧИННИКИ ВИХОВАННЯОБ’ЄКТИВНІСУБ’ЄКТИВНІособливості розбудови системи закладів освіти;перебудова економіки на ринкових засадах;особливості розвитку соціальної сфери;відродження традицій, звичаїв, обрядів, народної педагогіки;розширення сфери спілкування з іноземними громадянами;вплив природного середовища.соціально-педагогічна діяльність сім'ї та громадських організацій;навчально-виховна діяльність навчальних закладів;цілеспрямована діяльність засобів масової інформації, закладів культури, позашкільних установ, церкви
ЕТАПИ ВИХОВАННЯІІ ступінь – формування ставлення вихованців до норм і правил поведінки. На основі позитивних чи негативних взаємин формується оцінка спершу чужої, а потім і власної поведінки, що створює умови для мотивації вчинків і визначає бажання діяти згідно з визначеними нормами і правилами.І ступінь – формування понять, суджень (що таке добро, а що зло, як слід поводитися і т.д.)ІІІ ступінь – формування в людини певних поглядіві переконань.ІV ступінь – формування навичок та звичок правильної поведінки.
Система звичок переходить в характер, у риси особистості і, таким чином формується загальна спрямованість особистості, що визначає практику поведінки та соціальний досвід людини. Кінцевою метою виховання є переведення виховання в самовиховання, у самостійну реалізацію життєвих програм. Результати виховання проявляються не відразу, а дещо відстрочено у часі. Результати виховного процесу – це рівень вихованості, якого досягли особистість або колектив. Вихованість особистості – показник ефективності та якості навчального процесу. ЕТАПИ ВИХОВАННЯ
Таким чином, до результатів виховного процесу відносять:сформованість провідних якостей особистості вихованця;систему моральних знань, навичок, вмінь, звичок та ціннісних орієнтацій вихованця;конкретні дії та вчинки вихованця, їхній вплив на результати його діяльності, виконання певних обов’язків;психологічну і духовну готовність вихованця до повноцінної творчої життєдіяльності;всебічний і гармонійний розвиток особистості вихованця, активну життєву настанову, орієнтацію на досягнення суспільно значущих успіхів у майбутньому. РЕЗУЛЬТАТИ
Особливість засобів виховання полягає у тому, що до них відносять методи, прийоми, форми виховної роботи, а також види мистецтва й діяльності. Результат виховання на певному його етапі можна визначити, оцінюючи рівень вихованості учнів. Вихованість - це властивість особистості, яка характеризується сукупністю достатньо сформованих соціально значущих якостей, які в узагальненій формі відбивають ставлення людини до суспільства і оточуючих людей, до праці, до створених людьми матеріальних благ, до самої себе. ВИСНОВКИ