Презентація: Сузір'я. Небесна сфера. Зоряні карти

НЕБЕСНА СФЕРА. СУЗІР’Я. ЗОРЯНІ КАРТИ.

Уся небесна сфера містить близько 6000 зірок,видимих неозброєним оком. В нашій галактиці  близько 200-400 мільярдів зірок. Будь-який спостерігач бачить лише половину небесної сфери, інша половина від нього заступається земною кулею.

Сузір'я — ділянка небесної сфери

В давнину сузір'ями називалися характерні фігури, що утворюються яскравими зірками. у 150 році нашої ери відомий астроном Птолемей відзначив 48 сузір'їв

КОРДОНИ НА НЕБІ Сузір'ям називається ділянка небесної сфери, межі якої визначені спеціальним рішенням Міжнародного астрономічного союзу (МАС). Усього на небесній сфері 88сузір'їв. Межі між сузір’ями ділянками поділені умовно, вони не мають ніякого фізичного сенсу. Зірки, що становлять ківш Великої Ведмедиці, у просторі розташовані дуже далеко один від одного і ніякої зв'язаної групи не утворюють

88 сучасних сузір’їв Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Еридан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козеріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка |

Найвідоміша група зірок в північній півкулі - ківш Великої Ведмедиці  «Великий Ківш», «Великий Віз», «Небесний Віз», «Чумацький Віз»

Небесна сфера уявна сфера, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано світила у момент спостереження

Основні точки і лінії небесної сфери

Горизонт N – точка півночі S – точка півдня Р – північний полюс світу Р’ – південний полюс світу Небесний меридіан Полуденна лінія Z - зеніт Z’ - надир Вісь світу-вісь видимого обертання небесної сфери, що проходить через око спостерігача і сполучає обидва полюси світу. ║ осі Землі Небесний екватор ┴ осі світу Полярна зірка

Відстань Полярної зірки від північного полюса світу нині трохи менше 1'. Поблизу північного полюса світу в даний час знаходиться  Малої Ведмедиці – Полярна зірка

Z Z’ N S P P’ М h А Горизонтальні координати У горизонтальній системі координат положення об'єкта визначається щодо горизонту та щодо напряму на південь (S). Положення зірки М визначається її висотою h (кутова відстань від горизонту вздовж великого кола – вертикалі) та азимутом А (виміряна на захід кутова відстань від точки півдня до вертикалі). Азімут : від 0 ° до 360 ° Висота змінюється: від 0 ° до +90 ° (над горизонтом) від 0 ° до -90 ° (під горизонтом)

Добовий рух світил

Кульмінації небесних тіл Кульмінація – проходження світила через небесний меридіан. Рухаючись довкола осі світу, світила описують добові паралелі. Світила, які не заходять - обидві кульмінації над горизонтом. Протягом доби відбувається дві кульмінації: верхня та нижня Світила, які не сходять - обидві кульмінації під горизонтом.

Особливості кульмінації на різних широтах 1. Характер добового руху світил на середніх географічних широтах 2. Характер добового руху світил на екваторі 3. Характер добового руху світил на полюсах Землі Небесний екватор Небесний екватор Небесний екватор Горизонт Горизонт Горизонт Z - зеніт

Зірки протягом доби описують кола із центром неподалік Полярної зірки. Добове обертання небесної сфери – явище, що відображає  дійсне обертання  земної кулі  навколо осі. Обертання зоряного неба протягом доби. Обсерваторія Мауна-Кеа, Гаваї

Зміна виду зоряного неба впродовж року Для деяких завдань астрономії система координат має бути незалежною від положення спостерігача та часу доби. Таку систему називають «екваторіальною».

Через обертання Землі зірки постійно переміщаються щодо горизонту та сторін світла, тому координати в горизонтальній системі постійно змінюються.

Екліптика - видимий шлях Сонця небесною сферою за рік. Кульмінація Сонця протягом року

Екліптика велике коло, по якому центр диска Сонця здійснює свій видимий річний рух на небесній сфері Екліптика - видимий шлях Сонця небесною сферою.

Видимий річний шлях Сонця проходить через 13 сузір'їв, починаючи від точки весняного рівнодення: Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Віси, Скорпіон, Змієносець, Стрілець, Козерог, Водолій, Риби.

21 березня екліптика перетинає небесний екватор у точці весняного рівнодення . Всю екліптику Сонце походе протягом року, переміщаючись за добу на 1°, побувавши протягом місяця у кожному з 12 зодіакальних сузір'їв. Площина екліптики нахилена до площини небесного екватора під кутом ε=23°26,5′. Екліптика перетинається з небесним екватором у двох точках рівнодень весняного ♈ осіннього ♎.

21/22 березня день весняного рівнодення 22/23 вересня день осіннього рівнодення 20/21 червня день літнього сонцестояння, найдовший день 21/22 грудня день зимового сонцестояння, найдовший ніч

S N P Pʹ 22 червня 21 березня, 23 вересня 22 грудня НІЧ НІЧ ДЕНЬ ДЕНЬ ЕКЛІПТИКА НЕБЕСНИЙ ЕКВАТОР РУХ СОНЦЯ ПО НЕБЕСНІЙ СФЕРІ В ЗА РІК

P P’ Небесний екватор ┴ осі світу Коло схилення ɤ Точка весняного рівнодення α Екваторіальні координати - схилення - кутова відстань світила від небесного екватора, від 0 ° до +90 ° (над горизонтом) від 0 ° до -90 ° (під горизонтом) α – пряме піднесення - кутова відстань круга схилення від точки весняного рівнодення вздовж небесного екватора, від 0°до360°, або від 0 ° до 24 годин Екліптика

Положення точки на небесній сфері Положення будь-якої точки на земній кулі описується широтою φ та довготою λ. Положення будь-якої точки на земній кулі описується широтою φ та довготою λ.

Зоряні карти

Рухома карта зоряного неба і накладний круг до неї

Фотографічна зоряна карта

Притягання Сонця і Місяця змушує Земну вісь прецесувати так само, як прецесує вісь дзиги. ДЗИГА

Вісь Землі обертається щодо далеких зірок, роблячи повний оборот приблизно за 26 тисяч років (т.зв. платонічний рік). При цьому вона описує коло радіусом 23,5 ° з центром у сузір'ї Дракона. 13 тисяч років тому полюс світу вказував на Вегу. Далі Полярний титул по черзі присвоювався π, η та τ Геркулеса, зіркам Тубан та Кохаб. α Малої Ведмедиці стала полярною зіркою приблизно в 1100 року, а найближче до неї полюс пройде в 2100 року. Приблизно в 3200 році полярними стануть зірки сузір'я Цефей, потім вони поступляться першістю Денебу і Везі.

Координати Сонця 22 грудня α = 18 ч ; δ =-23°27ґ В якому сузір'ї у цей день Сонце? 2. Визначте координати Сиріуса (α Великого Пса) найяскравішою та найближчою до Землі. Завдання:

В яких сузір'ях знаходяться зірки, координати яких: 1. α = 4 г 33 ґ ; δ = +16°25ґ 2. α = 16 г 26 ґ ; δ = -26°19ґ 3. α = 20 г 40 ґ ; δ = + 45°06ґ

Висота світила у верхній кульмінації при δ<φ hmax = 90° – φ + δ Горизонт Небесний екватор Полярна зірка φ – географічна широта δ – схилення світила За свого добового руху світила двічі перетинають небесний меридіан. Момент перетину світилом небесного меридіана називається кульмінацією. У момент верхньої кульмінації світило сягає найбільшої висоти над горизонтом.

Висота світила у верхній кульмінації при δ>φ hmax = 90° + φ – δ δ Полярна зірка Горизонт Небесний екватор φ – географічна широта δ – схилення світила

Вправа Географічна широта Києва 50 °. На якій висоті в цьому місті відбувається верхня кульмінація зірки Антарес, схилення якої дорівнює -26? Зробіть відповідне креслення. Будуємо креслення, враховуючи, що висота полюса світу над обрієм дорівнює географічній широті:: hр=φ, φ=50°, hр=50° NOP=ZOQ схилення зірки негативне, отже вона розташована на південь від небесного екватора. 2) Знаходимо висоту верхньої кульмінації зірки h = 90° – φ + δ h = 90°– 50°– 26°=14° φ = 50° φ = 50° δ=-26° Небесний екватор Горизонт О