Мета уроку:зʼясувати суспільно-політичну позицію Т. Шевченка, ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»; розвивати навички самостійної роботи з текстом, вибіркового читання, продовжувати розвивати вміння розглядати художній текст у єдності форми і змісту з історичним контекстом; висловлення власної думки з порушеної проблеми; виховувати почуття національної самосвідомості, єднання з народами, що борються за визволення від гніту;формувати світоглядні переконання неприйняття насильства, поневолення людей, осуду загарбницьких воєн.
Теорія літературиІнвектива – (від латин. invectiva oratio – лайлива промова)Гострий викривальний виступ проти когось, чого-небудь; гостре обвинувачення, образлива промова, лайка, випад, спрямовані проти кого-небудь. Форма літературного твору, одна з форм памфлету, що висміює або викриває когось чи щось.
Місце розгортання подій. Кавказ — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають Кавказькі гори, на північ від Головного хребта яких лежить Північний Кавказ (Передкавказзя), що входить до складу росії, а на південь — Південний Кавказ(Закавказзя), поділений між Грузією (латинське Georgia - Джорджія або Георгія), Вірменією та Азербайджаном. Кавказ відомий давньою та багатою історією, унікальним різноманіттям мов та народів, а в сучасності — рядом етнічних та міжнародних конфліктів. ГОРА ЕЛЬБРУС (НАЙВИЩА ВЕРШИНА КАВКАЗЬКИХ ГІР) – на фотографіїhttps://images.app.goo.gl/ssk. REW7ike9 Gy. ATz6 КАВКАЗ
Історична довідка Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864). Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів, у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати, нищити - стало їхньою професією, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства. Кавказька війна була дуже жорстокою. Російські солдати переслідують горцівhttps://images.app.goo.gl/ACs. NJCto. YKwfnc. Z47
Історичні відомості про Кавказьку війну. Кавказька війна – це військовий конфлікт у 1817 – 1864 роках між Російською імперією та державними утвореннями тубільного (корінного) населення Північного Кавказу, спричинений загарбницькою політикою Російської імперії.1. Небажання підкорятися волі російського царя2. Бажання Росії підкорити собі увесь Кавказ3. Підбурення Туреччиною та Іраном міжетнічних, міжрелігійних протиріч, виділення необхідних для цього грошових та інших матеріальних засобів4. Релігія (ісламське вчення - мюридизм), що закликає до війни з невірними. Причини війни:
Передумова створення поеми. Смерть близького друга Тараса Шевченка – Якова де Бальмена, офіцера, який загинув у 1845 році у Даргинському поході.І тебе загнали, мій друже єдиний,Мій Якове добрий! Не за Україну,А за її ката довелось пролить. Кров добру, не чорну. Тарас Шевченко. Яків Петрович де Бальмен1813 – 1845 ррhttps://images.app.goo.gl/TXUrb5p. TUq. GPSQUc7
Яків Петрович де Бальмен — український художник-аматор, офіцер, автор кількох рукописних повістей, що за життя не були опубліковані, онук Антона де Бальмена. Приятель поета Тараса Шевченка. ПРИСВЯТАПоему «Кавказ» присвячено Якову де Бальмену Цікаві факти про Якова де Бальмена: Блискуче закінчив Ніжинську гімназію вищих наук; Став офіцером, хоча, військова служба не особливо вабила юнака;Головне захоплення – література та малювання; Незважаючи на іноземне походження свого роду і на свій графський титул, був патріотом України;змушений був відбувати військову службу на Кавказі, але став противником загарбницької політики імперської Росії (про це свідчить карикатура на Миколу І) https://images.app.goo.gl/TXUrb5p. TUq. GPSQUc7
ЗАГИБЕЛЬ ЯКОВА ДЕ БАЛЬМЕНАВідомо, що всіх, хто не влаштовував царя та його наближених, посилали, як тоді говорили, «під черкеські кулі». У липні 1845 року Яків де Бальмен взяв участь у так званому Даргинському поході. Ті, хто там був і добре пам’ятав воєнну ситуацію, свідчили, що його послали на певну смерть. Так воно і сталось: 14 липня Шевченків товариш загинув. Башта графа де Бальмена в Линовиці (1887 року побудови), Чернігівська область, Прилуцький районhttps://images.app.goo.gl/a7sy7b. Qo. F9 B8 GXJ17
Головний образ. Прометей За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам багато століть, поки Геракл не вбив орла й не визволив титана. https://images.app.goo.gl/a7sy7b. Qo. F9 B8 GXJ17
Образ-символ. Образ Прометея - символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея. Прометей у поемі - це філософський образ, що звернений до революційних сил народу і закликав їх до самоусвідомлення своєї історичної ролі та активної дії, до оптимізму й вірив у перемогу над самодержавством.
Образ-символ. Орел Орел — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії. Малий герб Російської імперії
ІДЕЯСпівчуття поневоленим , схвалення патріотичої і мужньої боротьби горців;Утвердження безсмертя народу;Гнівний осуд самодержавства, кріпацтва і церкви – душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі;Полум’яний інтернаціональний заклик до боротьби всіх народів проти спільного ворога – російського царизму
ЖАНРСатирична поема з елементами лірики та героїки. Огниста інвектива проти темного царства (І. Франко)Теорія літератури. Сатирична поема(лат. satira) — віршована гостра критика з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.
Засоби комічного в поемі{CF621 D60-617 E-49 EB-A659-DC98 F4 E73 AE3}Отам-то милостивії ми. Ненагодовану і голу. Застукали сердешну волю. Та й цькуємо. сатира. А тюрм! а люду!.. Що й лічить!Од молдованина до фіна. На всіх язиках все мовчить,Бо благоденствує!іронія. Слава! Слава!Хортам, і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царям. Слава.сарказм. У нас навчіться!.. В нас дери,Дери та дай,І просто в Рай,Хоч і рідню всю забери!У нас! чого то ми не вмієм?сатира. А в нас!.. На те письменні ми,Читаєм Божії глаголи!..І од глибо[ко]ї тюрми. Та до високого престола — /345/Усі ми в золоті і голі.сатира. Ми не гішпани; крий нас, Боже,Щоб крадене перекупать,Як ті жиди. Ми по закону!.іронія. Все покажем! тілько дайте. Себе в руки взяти. Як і тюрми муровати,Кайдани кувати,Як і носить!.сарказм
Образи-символи поеми. Прометей – народ, безсмертя народу, нескореність, невмирущість прагнень до свободи, волі, державної незалежності;Орел – символ Російської імперії, гербом якої був двоглавий орел ; загарбницька політика царського самодержавства проти волелюбного народу Кавказу;Сибір, тюрма – колоніальна політика Російської імперії, яка для всіх «інакомислячих» обмежувалась каторгою, засланням; «братні» ж народи зазнавали великодержавницьких утисків, не мали можливості для національного культурно-освітнього розвитку, через це Росію називали «Тюрмою народів»
«Кавказ» вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, в якій стопились всілякі елементи. По силі вибуховості, безпосередності «Кавказ» не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, палить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду» Богдан Лепкий
Актуальність поеми. Тема боротьби за власну свободу залишається актуальною й досі. Поема «Кавказ»- додатковий доказ талановитості Шевченка: мистецтво не мусить обмежуватись одноденними темами, хоча політична сатира, зазвичай звертається найчастіше саме до них. Цей твір пам'ятатимуть і перечитуватимуть, доки існуватиме колоніальна політика як ганебне явище, незалежно від того, хто її проводить — росія чи якась інша країна. Явища живуть довше за держави, не кажучи вже про державних діячів чи то просто окремих людей. Життя коротке, а мистецтво — вічне.