Презентація "Технології індивідуальних пізнавальних стратегій"

ПІЗНАВАЛЬНА СТРАТЕГІЯ – комплексна динамічна організація пізнавальних процесів, яка у відношенні до пізнавальної діяльності розкриває взаємозв’язки наступних компонентів: репрезентація мети та критеріїв її досягнення, операції стосовно досягнення результату, корекція діяльності, фіксація отриманого результату А.А. ПЛІГІН

СТРАТЕГІЯ НАВЧАННЯ – заснована на прогнозуванні програма спільних дій учителя та учня, що визначає найближчу перспективу його інтелектуального та особистісного розвитку у процесі організованої предметної діяльності, за підтримки комплексу змістовно-дидактичних засобів і надання психолого-педагогічної допомоги

КОНЦЕПЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ НАДАЄ МОЖЛИВІСТЬ РОЗВИВАТИ У ШКОЛЯРІВ: СУБ’ЄКТНІСТЬ (САМОСТІЙНІСТЬ ТА ІНІЦІАТИВУ); ПІЗНАВАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ; УПРАВЛІНСЬКІ ТА РЕФЛЕКСИВНІ УМІННЯ; УМІННЯ НАВЧАТИСЯ ТА НАВЧАТИ ІНШИХ; ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ; ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНЦІЇ

ПРИНЦИП РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ “ЗОВНІШНЄ ЧЕРЕЗ ВНУТРІШНЄ” С.Л. РУБІНШТЕЙНА ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЄ ВІДБУВАТИСЯ З УРАХУВАННЯМ ВЖЕ СКЛАДЕНИХ У ДОСВІДІ УЧНЯ ГЛИБИННИХ ПІЗНАВАЛЬНИХ СТРУКТУР

СТРУКТУРА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДАНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ МЕТА ТА МОТИВАЦІЯ; КРИТЕРІЇ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛІ; ДІЇ ТА ОПЕРАЦІЇ, ЇХ УЗГОДЖЕНІСТЬ ТА АРГУМЕНТОВАНІСТЬ; КОНТРОЛЬ ТА КОРЕКЦІЯ; ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТУ ДІЯЛЬНОСТІ

МІКРОСТРАТЕГІЇ – РОЗКРИВАЮТЬ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВНУТРІШНІХ МИСЛЕННЄВИХ ОПЕРАЦІЙ МАКРОСТРАТЕГІЇ – РОЗКРИВАЮТЬ ЗНАЧУЩІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МИСЛЕННЄВИХ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЗОВНІШНІМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНІ – СКЛАДАЮТЬСЯ З ЕЛЕМЕНТІВ, ХАРАКТЕРНИХ ТІЛЬКИ ДЛЯ КОНКРЕТНОЇ ЛЮДИНИ УНІВЕРСАЛЬНІ – СКЛАДАЮТЬСЯ З ЕЛЕМЕНТІВ, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ БІЛЬШОСТІ ЛЮДЕЙ

ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ – ВІДІГРАЮТЬ РОЛЬ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВСІХ ШКІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ СПЕЦІАЛЬНІ – ВІДНОСЯТЬСЯ ЛИШЕ ДО ПЕВНОЇ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ ЕФЕКТИВНІ – ПРИВОДЯТЬ ДО БІЛЬШ ПОВНОГО РЕЗУЛЬТАТУ З ПЕВНОЮ ЛЕГКІСТЮ ЙОГО ДОСЯГНЕННЯ ЗА ПОРІВНЯНО КОРОТКИЙ ЧАС НЕЕФЕКТИВНІ – НЕ ПРИВОДЯТЬ ДО БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ В ДІЯЛЬНОСТІ НА НАЛЕЖНОМУ РІВНІ ЯКОСТІ

ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ТА ЇЇ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИП АКТУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ потребує від вчителя надання педагогічної допомоги в осмисленні вибору предметної галузі та усвідомленні особистісного смислу її вивчення; співвідношення сформованого смислу набуття нових знань з ситуативними інтересами та визначення місця даного інтересу у пізнавальній спрямованості учня

ПРИНЦИП ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ’ЄКТНОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНЯ полягає у розробці та реалізації пізнавальної стратегії учня, розпочинаючи з її проектування і завершуючи оцінкою досягнутого.

ПРИНЦИП ЗМІЩЕННЯ АКЦЕНТУ З НАВЧАННЯ НА УЧІННЯ передбачає зміщення акценту у діяльності учня на самостійну роботу – її організацію, самостійне оволодіння навчальною інформацією з різноманітних джерел, самостійне експериментування та розв’язання різноманітних завдань, виконання творчих завдань

ПРИНЦИП ОРІЄНТУВАННЯ НА ТВОРЧЕ ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ потребує включення спеціальних завдань з метою розвитку розумових операцій, збагачення дослідницького досвіду учнів, розвиток здатності розв’язувати завдання конвергентного та дивергентного типу

1 етап – виявлення перцептивних, розумових, вольових, емоційних та інших психічних процесів, домінуючих психічних станів та особистісних властивостей (ціннісно-смислових, мотиваційно-орієнтаційних та ін.) учня, які зумовлюють успішність його навчальної діяльності та визначають зону найближчого розвитку

2 етап – формування навчальних, розвивальних та виховних цілей реалізації пізнавальних стратегій

3 етап - відбір змісту додаткового навчального матеріалу, що розширює та поглиблює базову освітню програму

4 етап – відбір різного рівня завдань для розвитку предметних умінь, а також пізнавальних процесів, рефлексивного мислення, дослідницьких навичок, збагачення досвіду творчої діяльності

5 етап – прогнозування рефлексивної діяльності учня, що орієнтована на самоконтроль та самооцінку

6 етап – визначення освітніх результатів (продуктів самостійної діяльності учня) та можливих форм їх презентації

7 етап – визначення орієнтовних термінів контролю та прийнятних з погляду вчителя його форм

8 етап – обговорення з учнем варіанту його пізнавальної стратегії, внесення поправок, уточнення та зміни з огляду на пізнавальні запити учня, його пізнавальні та життєві перспективи

Т – ТЕСТ 1 – “ТОЧКА ЗАПУСКУ” – те, з чого ми взагалі розпочинаємо діяльність; свідома чи несвідома постановка мети; О – ОПЕРАЦІЇ ТА ДІЇ, спрямовані на досягнення запланованого результату; Т – ТЕСТ 2 – перевірка того, чи правильно виконуються операції, чи у правильному напрямку рухається процес; Е – ВИХІД – завершення процесу

ВХІД Т1 МЕТА ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ДОСЯГНЕННЯ ВИХІД Е ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ О Т2 Варіант 1

Т1 Е О Т2 Варіант 2 Варіант 3 Т1 Е О1 Т2 О2 О3 О…

Т1 1) Як ти вважаєш, що будеш робити із завданням Х? 2) Згадай досвід Х до його початку та виріши, що стало причиною його виникнення? 3) Що тебе мотивує? 4) Які критерії важливі для отримання результату?

О 1) Із скількох кроків складається процес розв’язання завдання Х? 2) Які кроки найбільш важливі? 3) Що ти зробиш по-перше, по-друге, по-третє і т.д.? 4) Яку запропонуєш послідовність дій (операцій)?

Т2 1) Як ти розумієш, що рухаєшся у правильному напрямку? 2) Як ти розумієш, що це правильно? 3) Як ти розумієш, що в тебе виходить? 4) Що ти робиш, якщо щось не вдається?

Е 1) Який крок буде завершенням процесу? 2) Як ти розумієш, що досяг мети? 3) Який крок має бути підсумковим?

ВИВЧЕННЯ (ВИЯВЛЕННЯ) персональної стратегії суб’єкта УТОЧНЕННЯ (виділення суттєвих елементів структури, перевірка різних елементів) УЗАГАЛЬНЕННЯ НАЙБІЛЬШ СУТТЄВИХ ЕЛЕМЕНТІВ (“Банк успішних операцій та дій”) ПОРІВНЯННЯ ЗІ СТРАТЕГІЯМИ ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ТА З СУМІЖНИМИ СТРАТЕГІЯМИ РОЗРОБКА СПОСОБІВ І ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДАЧІ СТРАТЕГІЇ ІНШИМ (моделювання технології) АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ, ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ПРАКТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ у процесі діяльності за учнем за спеціальним планом ІНТЕРВ’ЮВАННЯ за результатами діяльності на основі спеціальних запитань про етапи реалізації стратегії за допомогою різноманітних дій та операцій ЗОВНІШНЄ КОМЕНТУВАННЯ кожної дії у процесі пізнавальної та творчої діяльності

РЕФЛЕКСІЯ СТРАТЕГІЇ одразу після реалізації діяльності на основі спеціальних запитань про структуру стратегії ІНТЕРВ’Ю за підсумками реалізації стратегії у зворотному порядку її послідовності ФІКСАЦІЯ ЕТАПІВ СТРАТЕГІЇ з наступною рефлексією РЕФЛЕКСІЯ СТРАТЕГІЇ У РЕЗУЛЬТАТІ навчання чи передачі навичок, компетенції іншому учню ПОРІВНЯННЯ СТРУКТУРИ СТРАТЕГІЇ РІЗНИХ УЧНІВ з наступною рефлексією

ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ НА ОСНОВІ ПІЗНАВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ САМОАНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ АНАЛІЗ ВЛАСНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ

УРОК З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ВЧИТЕЛЕМ І УЧНЯМИ АКТУАЛІЗАЦІЯ ДОСВІДУ / ВИЯВЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ ЗА ЗМІСТОМ РЕФЛЕКСІЯ СТРАТЕГІЇ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЇ, УЗАГАЛЬНЕННЯ РОЗВИТОК СТРАТЕГІЇ: ЦІЛІСНОЇ АБО ЕЛЕМЕНТІВ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДСУМКОВЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

НАСТУПНІСТЬ УРОКІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ПІЗНАВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТОК РЕФЛЕКСИВНОГО КОМПОНЕНТУ УЧНІВ СТОСОВНО ВЛАСНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ САМОСТІЙНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АНАЛІЗ АНАЛІЗ ВЛАСНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ

БІОЛОГІЯ, 11 КЛАС ЗАВДАННЯ: СКЛАСТИ СТРАТЕГІЮ ВІДНОВЛЕННЯ ЯЛИНОВОГО ЛІСУ ПІСЛЯ ПОЖЕЖІ

Стратегія розв’язання задачі У фрагменті ланцюга молекули ДНК нуклеотиди розташовані у такій послідовності: ТТГ АГЦ АЦГ ГТА ААТ ЦГА. Яка довжина (нм) цього фрагменту? Яка маса дволанцюгового фрагменту? Тертишна Світлана Використовуючи принцип комплементарності добудовуємо другий ланцюг ДНК _____________________________________ 2. Кожен нуклеотид займає 0.34 нм. У фрагменті 18 пар нуклеотидів. Звідси довжина фрагменту ДНК ______________________________________ 3. Кожен нуклеотид має масу 345 а.о.м., звідси маса фрагменту ДНК ______________________________________

Стратегія розв’язання задачі У фрагменті ланцюга молекули ДНК нуклеотиди розташовані у такій послідовності: ТТГ АГЦ АЦГ ГТА ААТ ЦГА. Яка довжина (нм) цього фрагменту? Яка маса дволанцюгового фрагменту? Довжик Антон Довжина дволанцюгового фрагменту дорівнює довжині одного ланцюга. Отже, за довжини одного нуклеотиду 0,34 нм, загальна довжина буде ______________________________________________ 2. Маса фрагменту ДНК буде дорівнювати добутку 18 пар нуклеотидів на масу одного (345 а.о.м.) _______________________________________________

КЛАС З ЕМНОВОДН І АРОМОРФОЗИ ІДІОАДАПТАЦІЇ ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ХВОСТАТІ БЕЗХВОСТІ НАЗЕМНЕ СЕРЕДОВИШЕ БЕЗХВОСТІ ДЕГЕНЕРАЦІЇ БЕЗНОГІ

ТАКИМ ЧИНОМ, ОСНОВНОЮ ПЕРЕВАГОЮ ДАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ Є ТЕ, ЩО ВОНА ДОЗВОЛЯЄ РОЗВИВАТИ ЗДАТНІСТЬ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ У ЦІЛОМУ, ПРИВОДИТЬ ЇХ У КІНЦЕВОМУ ПІДСУМКУ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ, САМОНАВЧАННЯ, САМОРОЗВИТКУ. УЧИТЕЛЬ НЕ ПРОСТО СПРЯМОВУЄ УЧНІВ, А ДОПОМАГАЄ ЇМ КЕРУВАТИ ЯКІСТЮ ВЛАСНОГО НАВЧАННЯ