Закони України: Кодекс цивільного захисту України, 2.10.2012 року № 5403–VІ; “Про правовий режим надзвичайного стану” 16.03.2000 року №1550-ІІІ; “Про правовий режим воєнного стану” 6.04.2000 року №1647-ІІІ; “Про оборону України” 6.12.91року №1932-XІІ; “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” 2.03.2005 року №2435-ІV;
Постанови КМ України: “Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту” від 9.01.2014 р. №11; “Про Державну комісію з питань ТЕБ та НС” від 26.01.2015р. №18; “Про затвердження Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань ТЕБ та НС” від 12.10.2010р. №927; “Про затвердження Плану реагування на НС державного рівня” від 16.11.2001р. №1567;
“Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації НС техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації НС техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня” від 14.06.2002р. № 843; “Про затвердження Порядку класифікації НС за їх рівнями” від 24.03.2004 р. № 368 (із змінами, внесеними ПКМУ № 380 від 29.05.2013 р.); “Про затвердження Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій” від 9.10.2013 р. №738; Ропорядження КМУ: №47-Р від 26.01.2015р.”Про встановлення режимів підвищенної готовності та надзвичайної ситуації”; №48-Р ”Про надання дозволу на проведення перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту”, №49-Р “Про внесення змін до розпорядження КМУ від 26. 11. 2008 р. №1473 ”…йнвентарізація ЗС ЦЗ;
Розпорядження КМУ: №47-Р від 26.01.2015р.”Про встановлення режимів підвищенної готовності та надзвичайної ситуації”; №48-Р ”Про надання дозволу на проведення перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту”, №49-Р “Про внесення змін до розпорядження КМУ від 26. 11. 2008 р. №1473 ”… інвентарізація ЗС ЦЗ;
Накази МНС: Про затвердження Методичних рекомендацій “Організація управління в НС” від 5.10.2007р. №685; Про затвердження Положення про оперативний міжвідомчий штаб з ліквідації НС від 28.04.2001 № 105; Накази ДСНС України Про забезпечення готовності та організацію роботи Штабу з ліквідації НС від 15.05.2013 р. № 226. Про організацію роботи державного центру управління в надзвичайних ситуаціях від 30.10.2013 р. №665. Класифікатор НС ДК 019:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010р. №457.
РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ЦЗ Штаб цивільної оборони України Міністерство Чорнобилю України + МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ 28.10.1996 р. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 24.12.2013 р. МНС України Державну інспекцію техногенної безпеки України. + ГУ(У) ДСНС в областях та м. Київ - 27 Управління (відділи) ГУ ДСНС в катигорованих містах і районах в областях
Класифікація НС Види НС: Техногенні - 10000; природні - 20000; соціальні - 30000; воєнні - 40000. Характер НС враховується при створенні органів управління та сил ЦЗ для запобігання НС та її ліквідації. (Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 №457). За рівнями: регіонального; місцевого; державного; об’єктового Рівні НС встановлюються для визначення органів управління, сил, засобів і фінансів для запобігання НС та її ліквідації. (Постанова КМУ від 24.03.2004 р. №368 “ Про затвердження порядку класифікації НС за їх рівнями”).
НС техногенного характеру Транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням небезпечних хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв’язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та інш.
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ подій Техногенного характеру Види небезпеки Радіаційна небезпека Хімічна небезпека Пожежо-вибухова небезпека Гідродинамічна небезпека Небезпека на транспорті Небезпека на об'єктах життєзабезпе-чення Джерела небезпеки АЕС, сховища РАВ, видобування та переробка уранових руд Хім.пром.переробка нафтопрдуктів, холодильні установки, очисні споруди нафто, газо, аміакопровод, нафто, газопереробна, хім.пром. металургія, вугільні шахти Дамби, греблі, шлюзи Перевезення залізничні, автомобільні, морські, річкові, трубопроводи Газові, теплові, електричні мережі, водозабори, водопровідні та каналізаційні мережі недосконалість проектів; - тероризм; - природні явища; людський фактор Чинники:
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ Природного характеру Види небезпеки Геологічні Гідрометеорологічні Пожежі в природних екосистемах Медико-біологічні Джерела небезпеки Зсуви, підтоплення, абразія, карст, землетрус, провал Зливи, шквали (смерчі), селеві потоки, паводки Лісові, степові, торф'яні Епідемії, епізоотії, епіфітотії закономірні природні процеси ; - випадковість у розвитку природних процесів; - негативний вплив люд. на природні процеси Чинники:
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ Соціального характеру Види небезпеки Протиправні дії терористичного і антиконституційного спрямування Виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах та інших об'єктах військового призначення Нещасні випадки з людьми Джерела небезпеки Збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів, заручників, замах на життя людей, викрадення озброєння та небезпечних речовин, напад на повітряні та морські судна Чинники: - діяльність кримінальних структур; - нестабільність політичної ситуації; - діяльність релігійних тоталітарних сект; - незадовільний стан збереження військової зброї; - велика кількість боєприпасів часів ВВВ
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ Воєнного характеру Види небезпеки Застосування звичайних засобів ураження Застосування засобів масового ураження Джерела небезпеки Ударна хвиля, горючі суміші, осколочне ураження Ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження, електромагнітний імпульс, хімічне зараження, бактеріологічне зараження Чинники: - політичні - економічні - національні - релігійні
Рівень НС Збитки, мінімальних зарплат Порушені нормальні умови життєдіяльності понад 3 доби, осіб Вплив на населення Територі-альне поширення НС Постраж-дало осіб Загинуло осіб Держав-ний більше 150 000 більше 25 000 і або понад 10 000 понад 50 000 або понад 100 понад 300 або понад 5 понад 10 на 2 області або з виходом на інші країни і >1% бюджету кожної обл. Регіо- нальний більше 15 000 більше 5 000 і і 1000 - 10 000 50 -100 3 - 5 на 2 райони і >1% бюджету кожного р-ну Місцевий більше 2 000 більше 500 і і 100 - 1000 20 - 50 1 - 2 за територію ПНО, загрожує довкіллю, ресурси для ліквідації переви-щують можливості ПНО об'єктовий Критерії НС не досягають зазначених показників
Єдина державна система цивільного захисту Рада національної безпеки і оборони України Кабінет Міністрів України ДК з питань ТЕБ та НС. Спеціальна Урядова комісія з ліквідації НС. КР з ліквідації НС. Штаб з ліквідації НС ( при виникненні НС державного рівня). Наукові установи ДСНС ВНЗ ДСНС Сили ЦЗ центрального підпорядкування Територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ Функціональні підсистеми ЄДС ЦЗ (Глава 2 Кодексу цивільного захисту України) Державний ЦУ НС Державна служба НС ПУ Державний матеріальний резерв Оперативний резерв
Територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ Діють в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Положення про територіальні підсистеми розробляються на підставі типового положення про таку підсистему і затверджуються місцевими держадміні-страціями за погодженням з ДСНС. Безпосереднє керівництво територі-альними підсистемами в областях покла-дається на голів облдержадміністрацій. До складу територіальних підсистем входять органи управління, підпорядко-вані їм сили та ланки.
До органів управління територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ належать: облдержадміністрація; обласна комісія з питань ТЕБ та НС; обласна евакокомісія; Головне управління ДСНС в області; управління ЦЗ департаменту взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи. На регіональному рівні у системі Головного управління ДСНС в області функціонує центр управління в НС. Для управління суб’єктами забезпечення в особливий період створюється пункт управління (далі – ПУ) територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ.
До сил ЦЗ територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ належать: гарнізон Оперативно-рятувальної служби ЦЗ (далі – ОРС ЦЗ), який складається з гарнізонів ОРС ЦЗ ланок територіальної підсистеми; регіональні аварійно-рятувальні служби, які створюються облдержадміністрацією; територіальні спеціалізовані служби ЦЗ, які утворюються шляхом об’єднання об’єктових або місцевих спеціалізованих служб ЦЗ; територіальні формування ЦЗ, які утворюються облдержадміністрацією шляхом об’єднання об’єктових формувань ЦЗ на відповідній території; добровільні формування ЦЗ (на період ліквідації НС).
Рішенням ДСНС та облдержадміністрації утворюється навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності області (далі – НМЦ ЦЗ та БЖД), який складається з: обласних курсів удосконалення керівних кадрів; навчального пункту; міських курсів першої, другої та третьої категорії, які розташовані у містах області, віднесених до відповідних груп з цивільного захисту; обласного методичного кабінету; навчально-консультаційних пунктів, які утворюються органами місцевого самовряду-вання у містах не віднесених до груп з ЦЗ.
На період ліквідації НС регіонального рівня: головою облдержадміністрації створюється регіональна спеціальна комісія з ліквідації наслідків НС, призначається КР НС – перший заступник або один із заступників голови облдержадміністрації; КР НС утворює штаб з ліквідації наслідків НС та призначає начальника цього штабу.
Територіальна підсистема ЄДС ЦЗ Голова облдержадміністрації Облдержадміністрація Управління ЦЗ Комісія з питань ТЕБ та НС Спеціальна комісія з ліквідації НС. Керівник робіт та штаб з ліквідації наслідків НС (у разі виникнення НС) Ланка в обласному центрі Ланки у районах області Ланки у містах облас- ного підпорядкування Ланки у містах районного підпорядкування Гарнізон ОРС ЦЗ Регіональні спеціалізовані служби ЦЗ Л а н к и т е р и т о р і а л ь н о ї п і д с и с т е м и Територіальні формування ЦЗ Регіональні АРС ЦУ в НС ГУ ДСНС в області ПУ НМЦ Евакокомісія Регіональний матеріальний резерв Добровільні формування ЦЗ
Ланки територіальних підсистем створюються: районними держадміністраціями – у районах області; органами місцевого самоврядування – в обласних центрах, у містах обласного і районного значення. Положення про ланку територіальної підсистеми затверджується органом, що її створив. Безпосереднє керівництво ланкою покладається на посадову особу, яка очолює орган, що створив таку ланку.
Ланка у категорованому місті територіальної підсистеми Міський голова Міськвиконком Комісія з питань ТЕБ та НС. Спеціальна комісія з лікві-дації наслідків НС, КР з лік-відації наслідків НС, штаб з ліквідації наслідків НС (при виникненні НС місц. рівня). Чергова служба. Управління з питань НС та ЦЗН Міські спеціалізовані служби ЦЗ Комунальні АРС Територіальні формування ЦЗ Міські курси відповідної категорії з ЦЗ Міське управління ГУ ДСНС в області Гарнізон ОРС ЦЗ Стратегічні Категоровані ОПН ПНО ПНО ХНО РНО Об’єкти за рівнями ризику С Г, у к о р и с т у в а н н і я к и х є о б’ є к т и е к о н о м і к и інші ПУ Евакокомісія Місцевий матеріальний резерв Добровільні формування ЦЗ
Районна ланка територіальної підсистеми Голова райдержадміністрації Райдержадміністрація Комісія ТЕБ та НС Спеціальна комісія з питань НС Керівник робіт з лікві-дації наслідків НС Штаб з ліквідації НС ( при виникненні НС) Чергова служба Відділ (сектор) з питань НС Районні спеціалізовані служби ЦЗ АРС громадських організацій Територіальні формування ЦЗ Районний відділ ГУ ДСНС в області ОРС ЦЗ Суб’єкти господарювання Суб’єкти господарювання Евакокомісія Комунальні АРС в селищах, селах Місцевий матеріальний резерв Добровільні формування ЦЗ
Основні завдання ЄДС ЦЗ: 1) забезпечення готовності ЦОВВ та МОВВ, ОМСВ, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, щодо запобігання та реагування на НС; 2) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання НС; 3) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення НС; 4) виконання державних цільових програм із запобігання НС, забезпечення сталого функціонування СГ;
ЄДС ЦЗ залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах,(ст.13-15): 1) повсякденного функціонування ; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації ; 4) надзвичайного стану, В особливий період ЄДС ЦЗ функціонує згідно з вимогами законів України “Про правовий режим воєнного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Завдання ЄДС ЦЗ в режимі повсякденного функціонування: спостереження, прогнозування, контроль за станом довкілля, ПНО, ОПН. планування заходів ЦЗ; цілодобове чергування пожежно-рятувальних підрозділів; запобігання надзвичайним ситуаціям; забезпечення готовності органів управління, сил та засобів ЦЗ до дій за призначенням; організація підготовки фахівців ЦЗ та навчання населення діям при НС; створення і поновлення матеріальних резервів, засобів колективного та індивідуального захисту.
Управління ЄДС ЦЗ в повсякденному режимі здійснюється на засадах: розташування органів управління, координуючих органів, сил ЦЗ в місцях постійної дислокації; створення органами управління нормативно - правових актів, побудованих на ієрархічній основі, (директив, наказів, розпоряджень, програм, планів); періодичної звітності нижчестоящих органів управління та координуючих органів перед вищестоящими; контролю виконання заходів, передбачених нормативно-правовими актами, відповідно до встановлених регламентів; стійкості алгоритмів та засобів управління; розмежування повноважень постійних органів управління в територіальній підсистемі ЄДС ЦЗ.
Ієрархія законодавчих та нормативно-правових актів в Україні Закони України Укази Президента України Постанови КМУ Розпорядження голови ОДА Розпорядження голів РДА Накази,розпорядж.ДСНС Накази ГУ ДСНС в облас. Накази СГ Рішення облради Рішення міськради Рішення райради Накази У (від.) ГУ ДСНС Нормативні акти міністерств, відомств (крім внутрішнього користування) реєструються Міністерством юстиції України
Режим підвищеної готовності встановлюється тимчасово за рішенням відповідно КМУ, обласних держадміністрацій для ЄДС ЦЗ у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем у разі істотного погіршення вироб-ничо-промислової, радіаційної, хімічної епідемічної, епізоотичної, епіфітотичної, сейсмічної, гідроме-теорологічної, техногенної та пожежної обстановки, за наявності загрози виникнення НС.
Органи управління при ліквідації НС державного рівня: Державна комісія з питань ТЕБ та НС; спеціальна Урядова комісія з ліквідації наслідків НС (далі - СУК НС); міжвідомчий оперативний штаб (МОШ); керівник робіт з ліквідації наслідків НС (далі – КРНС) ; штаб з ліквідації наслідків НС; оперативні групи (далі - ОГ) центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ).
Регламенти створення органів управління: МОШ (робочий орган СУК НС) – протягом 0,5 годин після виникнення НС у робочий час і 1,5 години - у неробочий час. Місце роботи – Державний центр управління ДСНС; ОГ ЦОВВ – відповідно - 0,5 годин і 1,5 год. Місце роботи – пункт управління в зоні НС; регіональні та місцеві ОГ регіональних та місцевих ОВВ і органів самоврядування – відповідно 1 год. і 1,5 год. Місце роботи – пункт управління в зоні НС.
Органи управління при реагуванні на НС державного рівня ДЦУ НС ОЧС Штаб з ліквід. НС ППУ ОГ ДСНС Зона ліквідації надзвичайної ситуації ОГ СБУ ОГ ОДА ОГ МО, МВС в зоні НС ОГ інш.сил КР з ліквідації НС ДСНС КМУ СУК НС МГ ЕПД ОГ ЦОВВ Служби забезпеч Вузол зв’язку ЦОВВ Засоби оповіщ.. та інформуван. Населення ОГ МО, МВС в зоні НС
Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні НС техногенного чи природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвела чи може призвести до людських і матеріальних втрат, створює загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню та органам самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози і допускає обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Умови введення надзвичайного стану: виникнення особливо тяжких НС техногенного чи природного характеру; здійснення масових терористичних актів; виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів; блокування або захоплення особливо важливих об’єктів; виникнення масових безпорядків; спроби захоплення державної влади; масовий перехід державного кордону; необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.
Порядок введення надзвичайного стану вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом 2-х днів з моменту звернення Президента України; до введення цього режиму Президент України звертається через ЗМІ до учасників протиправ-них дій з попередженням про можливість введення надзвичайного стану; за умов, що вимагають невідкладних заходів, режим вводитися без попередження; пропозиції щодо введення режиму подає РНБО або КМУ.
Органи управління в режимі надзвичайного стану РНБО України КМ України Комендант території СБУ МНС Оперативний штаб КОМЕНДАНТ території СБУ ДСНС Територія, на якій встановлений режим надзвичайного стану МВС ОМСВ МОВВ ВСП ЗСУ ВР України Суди всіх рівнів Сили: ВВ МВС ДСНС ДПС ЗС Доброві- льні форм-ня П Р Е Д С Т А В Н И К И
Режим воєнного стану може бути введений в особливий період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У разі збройної агресії на всій території України або в окремих її місцевостях указом Президента України вводиться територіальна оборона, яка створюється завчасно в мирний час і має основне завдання – підтримання правового режиму воєнного стану.
Територіальна оборона має завдання: охорона та захист державного кордону; забезпечення умов функціонування органів влади, військового управління, розгортання військ (сил); охорона та оборона важливих об’єктів; боротьба з диверсійними силами; організація та здійснення евакозаходів; проведення АРР та інших невідкладних робіт, захист населення від наслідків воєнних дій; підтримання режиму воєнного стану. В режимі воєнного стану органи управління всіх рівнів дислокуються в захищених ПУ.
Територіальна оборона (ТО) Президент України-Верховний Голов- нокомандувач Збройних Сил України Ставка Верховного Головнокоманд.- Генеральний штаб ЗС України Командувач військ ОК Управління Оперативного командув. Начальник зони ТО – Голова ОДА НШ зони-військовий комісар області Штаб зони:представникиОДА,ОМСВ, МВС,ДСНС,органів управління ЗСУ Начальник району ТО- голова РДА НШ району ТО-військ.комісар району Штаб району ТО:представники РДА, ОМСВ,ДСНС,МВС,орган.управл.ЗСУ Територія, на якій введений режим воєнного стану Рада оборони області МО ВРУкраїни РНБО ЄДС ЦЗ Державний рівень Регіональний рівень Місцевий рівень