Презентація "ТИПОЛОГІЯ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ"

Типологія виборчих систем

Виборча система — сукупність правил і законів, що забезпечують певний тип організації влади, участь суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів. Нині у світі існує понад 150 різновидів виборчих систем. Головною ознакою, що відрізняє одну виборчу систему від іншої є порядок визначення результатів виборів. Якщо взяти дану ознаку за критерій класифікації виборчих систем, то можна виділити такі основні типи: мажоритарну, пропорційну та змішану.

Мажоритарна виборча система. Мажоритарна виборча система історично найдавніша та найпростіша. Її назва походить від французького “majorite”, що означає “більшість”, відповідно переможець обирається більшістю голосів. В основі цієї виборчої системи лежить принцип більшості, який означає те, що перемагає той кандидат, який набрав найбільше голосів. Якщо ніхто з кандидатів не набирає 50%+1 голос від виборців, які взяли участь у голосуванні, то відбувається другий тур.

Мажоритарна виборча система існує в трьох різновидах, це залежить від того, якої більшості для обрання депутатів вимагає закон:1) мажоритарна система відносної більшості – є найпростішою різновидністю мажоритарної системи. У разі її запровадження обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців. За умов однакової кількості набраних голосів двома або більше кандидатами, використовується процедура жеребкування. При цій системі голосування відбувається в один тур. Така виборча система зберігається в США, Великій Британії, Канаді, Японії та інших країнах.

Мажоритарна виборча система існує в трьох різновидах, це залежить від того, якої більшості для обрання депутатів вимагає закон:2) мажоритарна система абсолютної більшості – для обрання кандидата вимагає зібрати більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос. У разі якщо жоден кандидат не одержав більше ніж половину голосів, проводиться другий тур виборів, на якому представляється лише двоє кандидатів. Для перемоги необхідно набрати просту більшість голосів. Ця система діє у Франції, Україні, Еквадорі.

Мажоритарна виборча система існує в трьох різновидах, це залежить від того, якої більшості для обрання депутатів вимагає закон:3) мажоритарна система кваліфікованої більшості – обраним вважається кандидат або список кандидатів, який отримав певну, кваліфіковану більшість голосів виборців. Кваліфікована більшість встановлюється законодавством і, як правило, перевищує абсолютну більшість. На практиці виборів дана система застосовується дуже рідко. Основна причина цього полягає в її нерезультативності. До 1993 р. вона діяла в Італії при виборах Сенату, також застосовується в Чилі.

Пропорційна виборча система. Другим видом виборчих систем є пропорційна система. Вперше вона запроваджена у 1889 р. в Бельгії, а тепер 57 країн використовують цю систему, в тому числі Ізраїль, ФРН, Іспанія, Італія, Португалія. Ця система ґрунтується на пропорційній відповідності між кількістю завойованих голосів та кількістю отриманих мандатів. При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні.

Розрізняють наступні види пропорційної системи:1) з жорсткими списками. При застосуванні жорстких списків виборець безпосередньо голосує за список партії, що він обирає. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій, іноді певна кількість перших кандидатів у партійних списках. Система жорстких списків практикується в Іспанії, Португалії, Ізраїлі, Росії, Україні.

Розрізняють наступні види пропорційної системи:2) з преференціями. При застосуванні системи преференцій виборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос. Таким чином, обирається той, хто отримав найбільше число преференцій, в разі рівності кількості преференцій у кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто займає вище місце у партійному списку. Система преференцій практикується у Фінляндії, Бельгії, Нідерландах.

Розрізняють наступні види пропорційної системи:3) з напівжорсткими списками. Напівжорсткі списки — коли мандат обов’язково одержує кандидат, який очолює партійний список, а розподіл інших мандатів, що їх одержала партія, здійснюється залежно від кількості голосів, які одержав кандидат (в Італії, Австрії, Швейцарії).

Змішана виборча система. Змішана виборча система передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем.Існує досить широкий набір змішаних систем, які є поєднанням мажоритарної та пропорційної систем. Приблизно 20 країн світу застосовують їх.

Світовій виборчій практиці відомі кілька різновидів змішаної виборчої системи:1) Система лінійного змішування, за яким одна частина парламенту обирається за мажоритарним, а інша — за пропорційним принципом. Лінійне змішування застосовують такі країни, як Німеччина, Литва, Грузія, Словенія, Україна 1998 р. та 2002 р. та ін.

Світовій виборчій практиці відомі кілька різновидів змішаної виборчої системи:2) Система змішано- пропорційна. Особливістю цієї виборчої системи є те, що при підсумковому підрахунку депутатські мандати розподіляються таким чином, щоб загальна кількість місць, отриманих кожною партією (з урахуванням результатів обрання в одномандатних округах), була пропорційна до кількості голосів, отриманих відповідними партійними списками.

Світовій виборчій практиці відомі кілька різновидів змішаної виборчої системи:3) Система з єдиним голосом. Сутність її полягає в тому, що голосування ведеться строго за партійними списками, але розподіл мандатівздійснюється послідовно за мажоритарною і пропорційною системами. Уся територія муніципалітету являє собою єдиний багатомандатний округ. Політичні партії висувають списки кандидатів (кожен список містить стільки кандидатів, скільки депутатів обирається до муніципальної ради). Половина мандатів розподіляється на основі мажоритарного принципу: партія, список кандидатів якої одержав більшість голосів виборців, одержує так званий «бонус більшості», тобто половину депутатських місць.

Яка ж з виборчих систем є кращою? Однозначної відповіді на це питання бути не може. Справа в тому, що будь-яку виборчу систему, її недоліки і переваги, можна оцінити лише у взаємодії з типом політичної системи, формою правління, характером політичної культури громадян конкретної країни, природою діючих у ній політичних партії, станом громадянського суспільства тощо. На кожному історичному етапі виборча система може або сприяти демократичному розвитку країни, або гальмувати його. Тому виборчі закони перестають відповідати своїм цілям мірою того, як розвиваються інші інститути суспільства і держави. Не випадково в умовах великих суспільних змін виборча система змінюється досить часто.

Світлана ІЛЬЧЕНКОДякую за увагу!