Формування загальнокультурної грамотності молодших школярів засобами сучасних педагогічних технологій на уроках та позаурочний час (матеріали з досвіду роботи)
Управління освіти Бахмутської міської ради
Донецької області
Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12
Формування
загальнокультурної грамотності молодших школярів
засобами сучасних педагогічних технологій
на уроках та позаурочний час
(матеріали з досвіду роботи)
Дмитришина Катерина Вікторівна,
вчитель початкових класів,
спеціаліст вищої категорії,
старший учитель
Бахмут, 2019
ЗМІСТ
1. ВСТУП
1.1 Теоретичний аспект проблеми формування загальнокультурної
компетентності. 1
1.2 Практична значущість досвіду. 2
1.3 Провідна ідея досвіду щодо випускника початкових класів Нової
української школи. 2
1.4 Елементи дослідницької діяльності. 3
2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Формування загальнокультурної грамотності засобами навчальних
предметів. 3
2.2 Форми організації навчальної діяльності на уроках рідної мови. 4
2.3 Інноваційні технології на уроках літературного читання. 6
2.4 Інтерактивні методи навчання на уроках математики. 9
2.5 Способи та прийоми організації мислення учнів на уроках
природознавства. 10
2.6 Тріада системи виховання: школа – сім’я – громадськість. 12
3. ВИСНОВКИ
3.1 Аналіз результатів професійної діяльності. 13
3.2 Методична скарбничка вчителя. 14
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16
5. ДОДАТКИ 17
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
Вступ
У «Національній Доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» було визначено, що головна мета української освіти – створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і процвітаючої держави. Це визначення не лише мети, а й стратегії наших днів на шляху модернізації сучасної освіти.
У процесі модернізації початкової освіти, запровадження в ній компе-тентнісного підходу відбувається перебудова освітнього процесу, здійснює-ться його спрямування на особистісний розвиток молодших школярів, форму- вання в них початкової освіти компетентностей, передбачених Державним стандартом та навчальними програмами. Ці обставини актуалізують проблему реалізації компетентністного підходу в освіті, яка передбачає формування у дітей ключових компетентностей, серед яких важливе місце посідає загальнокультурна компетентність (Додаток 1).
Завдяки формуванню загальнокультурній компетентності учень вчиться:
- обирати шляхи і способи використання вільного часу, що культурно й духовно збагачують особистість;
- жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними й загальнолюдськими духовними цінностями.
Якщо раніше робилася ставка на здобуття знань, то нині – на вміння оперувати здобутими знаннями, використовувати їх на різних рівнях власного життя.
Учитель знайомиться з інноваційними напрямками розвитку освіти, новими технологіями навчання і виховання, розумно впроваджує їх в педагогічну діяльність.
Працюючи над науково-методичною проблемою щодо використання сучасних педагогічних технологій навчання для формування загальнокультурної грамотностї учнів молодших класів, керується висновками вчених (Д. Ельконін, В. Давидов, Н.Бібік, О.Пометун). Розглянули особливості формування загальнокультурної компетентності у молодших школярів В.Сухомлинський, Л. Іванова, Н. Лисенко, О. Савченко. Ш.Амонашвілі, С. Виготський та М.С. Вашуленко.
Вивчивши теоретичні положення наукових досліджень педагогів і психологів, можна зробити висновок, що загальнокультурна грамотність найчастіше розглядається як інтегративна здатність особистості. Вона зумовлена досвідом осягнення культурного простору.
Пріорітетними напрямками педагогічної діяльності вчителя є:
- застосування інноваційних технологій;
- пошук раціональних шляхів сприяння розвитку дитини;
- формування в учнів умінь практично застосовувати набуті знання;
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
- впровадження в роботу ІКТ;
- співпраця з батьками;
- співпраця з педагогами школи, міста.
Зазначене вище дало підстави вважати актуальним і перспективним визначений вибір науково-методичної теми - «Формування загальнокультурної грамотності молодших школярів засобами сучасних педагогічних технологій на уроках та позаурочний час» та її апробації у власній педагогічній діяльності.
Практична значущість досвіду полягає в тому, що формування загальнокультурної грамотності молодших школярів забезпечується шляхом впровадження в освітній процес сучасних педагогічних технологій.
Провідна ідея досвіду полягає в створенні умов для забезпечення пізнавальної активності учнів у процесі формування загальнокультурної грамотності молодших школярів, бо випускник початкових класів Нової української школи — це особистість духовно зріла, фізично досконала, психічно здорова, громадсько-відповідальна, ініціативна, гуманна, творча, комунікативна, готова до самореалізації здатна до самовдосконалення, естетично розвинена, готова до самооцінювання, здатна розв’язувати життєві проблеми (Додаток 2).
Як вчитель початкових класів, розуміє стратегію роботи з молодшими школярами: головним є не предмет, якому навчає, а особистість, яку формує».Тобто, дитина повинна навчитись критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Педагог визначаює це як мету досвіду.
Головним результатом роботи вчитель вважає створення методичної моделі «Азбука радості» за педагогічними ідеями В. О. Сухомлинського щодо формування у молодших школярів загальнокультурної грамотності.
Чому «Азбука радості»? Тому що Василь Олександрович Сухомлинський – педагог світового значення, говорив, що у будь-які часи важливо виховати Людину. Його гуманістичні ідеї та ідеали актуальні й до сьогодні. Його мудрі слова заставляють замислитися і направляють на вірний шлях у вихованні дітей. Актуальною є реалізація зазначеного питання у рамках діяльності класного колективу.
Досвід дослідження науково-методичної теми дозволив педагогу визначити педагогічні умови формування загальнокультурної грамотності учнів:
- потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв'язно висловлюватись, розвивати етику мовленевого спілкування;
- вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, розвивати важливі мислительні вміння: спостерігати
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________
- явища і факти, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, робити самостійні висновки;
- сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.
З метою розвитку загальнолюдської грамотності, автор в своїй роботі використовує елементи дослідницької діяльності, а саме:
- комунікативні: слухати і розуміти інших, виражати себе, знаходити компроміси, взаємодіяти у групі, знаходити консенсус;
- пошукові: знаходити інформацію за каталогами, в мережі Інтернет;
- інформаційні: структурування інформації, виділення головного, прийом і передача інформації;
- проведення практичних робіт та написання проектів.
Методи роботи учнів на уроках рідше репродуктивні, частіше реконструктивні, частково-пошукові, пошукові, творчі.
Головне завдання початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого дитина стає невстигаючою, нездібною…Цим інструментом є п’ять умінь: вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю, читати, писати. В.О.Сухомлинський
Зважаючи увагу на слова педагога та власний досвід вважає, що її завдання саме полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо, обгрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.
На сучасному етапі провідною формою організації навчальної роботи є урок. «Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції» - визначав Василь Олександрович Сухомлинський.
Зацікавленість на уроках є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Учитель вважає, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без впровадження сучасних педагогічних технологій, активізації пізнавальної діяльності, формування загальнокультурної грамотності, розвитку творчих здібностей.
Враховуючи психологічні особливості учнів та рівень їхньої готовності до спілкування, застосовує інтерактивні технології навчання, розпочинаючи з роботи в малих групах. Саме в процесі цієї роботи учні отримують можливість розвивати культуру мовлення, уміння ставити запитання, вільно
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________ висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування. На своїх уроках вчитель впроваджує методи та елементи інтерактивного навчання: «Прес», «Обери позицію»; проектну, дослідницьку та пошукову діяльність; технології: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Обличчя до обличчя», «Один – удвох – усі разом»; ігри: «Рольова гра», «Драматизація», вправи «Я тобі - ти мені!», «Я так думаю».
Використання зазначених технологій та вправ дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати загальнокультурну грамотність та критичне мислення.
Рідна мова – то безцінне духовне багатство,
в якому народ живе, передає з покоління в покоління
свою мудрість і славу, культуру і традиції.
В.О.Сухомлинський
На уроках української мови використовує такі основні форми організації навчальної діяльності:
- роботу в парах (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем);
- групову роботу (навчання одночасно всього класу);
- кооперативну (всі учні активні і навчають один одного);
- індивідуальну (самостійну) роботу учня.
У процесі такого спілкування учні висловлюють власну думку, вчаться її відстоювати. Поєднання традиційних та інтерактивних методів навчання розвиває здатність у дітей самостійно розв’язувати складні життєві проблеми, розвиває творче мислення учнів.
У своїй роботі щодо проблеми формування загальнокультурної грамотності намагається обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленність та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.
Учні стали більше цікавитися мовою і літературою, із задоволенням беруть участь у різних конкурсах, здобувають призові місця в конкурсах з української мови, знань творів сучасних українських письменників.
Любов до рідного мови, знання культури і традицій українського народу учні продемонстрували у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник-2014» та «Навколишній світ - 2014»; у Міжнародній дистанційній олімпіаді проекту «Інфоурок-2015» у номінації «Літературне читання».
Тонкий знавець дитячої психології В. О. Сухомлинський стверджував, що "перша заповідь виховання – дати дітям почуття власної гідності. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні".
Учні класу (понад 80%) довели це, взявши активну участь у Міжнародному природничому інтерактивному конкурсі «Колосок» (двічі на рік). Нагородою для них стали особисті дипломи і сертифікати, також Сертифікат «Активного класу «Весна-2018». Це стимулює роботу дітей до оволодіння
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________ новими знаннями та вміннями. Школярі активно допомагають вчителю у підготовці до уроків: складають тематичні кросворди, готують проекти «Підотовка рослин та тварин до зими», «Моє місто», «Дніпро-найбільша річка України» та роздатковий матеріал (картки «Лото», «Доміно», «Збери прислів’я», «Відстрочена відгадка», загадки в малюнках тощо).
На уроках рідної мови вчить дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо, обгрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.
Чільне місце в освітньому процесі займають уроки розвитку зв'язного мовлення, де діти вчаться творити словом на основі побаченого, почутого та пережитого. Чим більший життєвий досвід, багатство пережитого, тим більше дитині хочеться про це говорити, висловлювати власні враження та почуття.
На одну з виховних годин були запрошені батьки, бабусі та дідусі. Вони поділилися з дітьми спогадами про їх цікаве шкільне життя. Учні взяли в них інтерв’ю й розмістили вислови «Люблю свою рідну школу» у шкільній газеті «Територія успіху». Участь у Всеукраїнському Проекті «Це – наше і це – твоє!» дала можливість розкрити в дітей власні враження, почуття щодо побаченої краси древнього міста Бахмута і вміння написати твір «Місто троянд», «Місто Артемівськ-краще місто на Землі». Учні відчули себе в ролі кореспондентів, екскурсоводів.
Готуючи завдання на вибір, різнорівневі, для групової роботи використовує індивідуальний підхід та диференційовані форми навчальної роботи. Це дає можливість створити умови лля розвитку кожної дитини, не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів. Учні самостійно писали твір-розповідь «Різдво в моїй родині», твір – есе «Навчання у моєму житті…». Роботи надруковані в шкільній газеті. (Додаток 3).
Диференційовані завдання використовує при перевірці знань учнів, їх закріпленні, під час підготовки домашнього завдання (завдання різного ступеня складності і різного об’єму з урахуванням реальних можливостей та інтересів учнів).
У своїй роботі педагог керується принципами:
- науковості; доступності;
- наочності; проблемності;
- самостійності й активності;
- систематичності і послідовності;
- індивідуальних особливостей та диференціації.
- зв'язок із сучасним життям;
- єдність мети (дидактичної, навчальної, виховної, здоров’язберігаючої.)
Рідне слово, - невичерпне, животворне і невмеруще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про весь свій край.
В.О.Сухомлинський
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
Вміння володіти словом, а саме правильно висловлювати свої думки, почуття, переживання, повинно стати надбанням кожної культурної людини. Чим більш розвинене це вміння, тим вища естетична і загальна культура людини, тонші її почуття, глибші переживання, яскравіше естетичне сприймання нових художніх цінностей.
Навчаючи українській мові та літературному читанню, значну увагу вчитель акцентує на:
- побудові занять на основі рівноправного партнера й спілкування в умовах особистісно орієнтованого підходу до дитии;
- зацікавлення учня проблемою;
- на обміні думками щодо опрацьованого матеріалу;
- на роботі над культурою мовлення;
- на допомозі дітям в усвідомленні слова, речення як носія емоцій та енергії;
- на розвитку навичок зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки.
Це базується на співпраці, взаємонавчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.
Неможливо уявити справжнього громадянина, який би не виявляв любові до рідного краю, не шанував батька, матері, не турбувався про охорону природи рідної землі. Отож, навчаючи дітей, старається виховувати справжнього патріота своєї землі, який буде жити і творити в майбутньому.
Педагог проводить роботу щодо ознайомлення учнів з історичним минулим рідного міста (пам’ятного знаку «Дзвін під час Чорнобиля», памятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам, літака памятника курсантам аероклубу в роки Вітчизняної війни, памятника визволителям Донбасу, а також екскурсії «Вулицями міста» (Ювілейна, Корсунського, Леваневського).
Читання - це віконце в світ,
найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким –
лише тоді цей інструмент буде готовий до дії.
В.О. Сухомлинський
З метою формування загальнокультурної грамотності, що передбачає розвиток в учнів культури мовлення, уміння ставити запитання, висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування, учитель використовує інтерактивні вправи «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Я так думаю», «Мікрофон», «Мозковий штурм».
Виходячи з того, що найголовнішим завданням початкової школи є навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою. На уроках літературного читання вчитель пропонує вправи інноваційних технологій: “Асоціативний кущ», гра “Так – ні”, читання з передбаченням, “Крісло автора”, “Мозкова атака”, робота в групах, парах,
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
методика "Взаємне навчання", "Кероване читання з передбаченням", "Порушена послідовність", "Джегсоу" тощо.
Часто використовує вправи «Інтерв’ю», «Сенкан», «Гронування», «Кубування».Знайомі учням і такі інтерактивні методи навчання, як «Обговорення проблеми в загальному колі», «Незакінчені речення», «Навчаючи – вчуся», «Два-чотири-усі разом», «Снігова куля». Завдяки цьому учні не соромляться помилятися під час відповіді, запитати у сусіда щось не зрозуміле. Вони вчаться бути комунікабельними, контактними в групі, попереджувати конфліктні ситуації або вміло виходити з них.
Для розвитку мислення школярів застосовує на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Такі вправи не тільки розвивають критичне мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.
Одна з умов розвитку сучасної особистості передбачає вміння «…досконально володіти сучасною українською мовою, знати історію та культуру України та інших народів».
Із Бахмутом пов'язані імена видатних діячів культури й науки: відомі українські поети М. Чернявський, В.Сосюра, М.Рибалко, громадський діяч М. Шаповал, письменники В.Гаршин, Б.Горбатов.
Згідно Авторської програми літературного гуртка «Чарівне слово» (Додаток 6) учні 2-4 класів на заняттях знайомляться з їх біографією та творчим шляхом. Це дає можливість розвитку особистісних рис, таких як: демократичність, правовий світогляд, активність, комунікабельність, ініціативність, здатність знаходити засоби розв’язання будь-яких проблем, вміти грамотно працювати з інформацією (встановлювати закономірності, формулювати аргументовані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати нові проблеми).
Педагог знайомить учнів із творчістю сучасних поетів-земляків: В.Черепковим, В.Ставруловою, В.Решетовою. Проведена презентація книг віршів «Ствол жизни жив», «Опаленные войной», літературно - музична композиція до Міжнародного Дня поезії, зустрічі з поетесою міста В.А.Ставруловою дала можливісь учням ознайомитись з тематикою її віршів у власному виконанні. У рядках її віршів діти відчули гордість за своє місто, палку любов до людей міста, віру в майбутнє покоління. Вірші Валентини Андріївни виховують в учнів любов до рідного краю, впливають на становлення справжнього громадянина України (Додаток 4).
Така форма роботи дає можливість учням оволодівати прийомами виразного читання, уміннями будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати і розуміти співбесідника, брати участь у діалозі. Виховні заходи, уроки - зустрічі демонструють дітям приклад самовдосконалення, самовпевненості в свої сили.
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
Підготовка та проведення презентації книги «Кольорова парасолька» поетеси міста Світлани Решетової дала можливість учням вчитися працювати самостійно, в групі, вдома з батьками, прислухатись один до одного. Вчитель вважає, що необхідно дати дитині свободу творити, щоб вона використовувала всю свою фантазію, не ставити її у певні межі. Скільки фантазії, доброго з’являється на уроці, якщо діти уявляють себе справжніми казкарями, художниками, акторами і висловлюють свої думки у малюнках (Додаток 5).
Під час підготовки до обласного фольклорно-етнографічного фестивалю «Ой, хто, хто Миколая любить..» діти з задоволенням перетворилися в акторів театру. Традиційно учні вчаться розповідати вірші напам’ять у класі, це – гарно. Але їм найбільш запам’яталось, як художнє слово про життя Святого Миколая звучало в шкільній бібліотеці, зі сцени, під час інсценування «Святого вечора», на сходах школи зимового вечора. Це – фантазія! Учитель впевнений, чим глибше пережив учень красу, відбиту в поетичному творі, тим більша в нього потреба передати в слові власну думку, почуття. Театралізоване дійство оформлено у відеопрезентацію та визначено на обласному рівні (Номінація «За кращу відеопрезетацію сценарію свята».
З метою сприяння збагаченню та розвитку міжнаціонального миру, матеріальної й духовної національної культурної спадщини, традицій та звичаїв етнічних груп і національних спільнот Донецького краю проводився
І обласний фестиваль «Мови різні. Душа одна». Учні Дмитришиної К.В. на високому рівні представляли театралізовану постановку «Бахмутський ярмарок», у якому брали участь 29 колективів з різних міст області. Участь у таких заходах спонукає до самопізнання та загальнокультурного розвитку, збагачує світогляд дитини.
«Тільки та людина може бачити майбутнє, яка гарно знає, що відбувалося раніше…» - ці слова влучно відносяться до сьогодення.
Урок-екскурсія в міський краєзнавчий музей дала можливість учням глибше познайомитися з історичним минулим рідного краю, фольклором, традиціями й обрядами свого народу. Учитель вчить дітей чітко усвідомлювати, де і в який спосіб отримані знання можуть бути використані у практичній діяльності (Додаток 6).
На уроках та під час проведення виховних заходів педагог ставить у центрі уваги ставить щоденні проблеми учнів та їхніх батьків. При можливості старається наводити приклади із життя сьогодення. Так при проведенні години спілкування «Я хочу сказати слово…», опрацьовуючи оповідання В.О.Сухомлинського «А серце тобі нічого не наказало?», використовує метод «Займи позицію». Під час обговорення оповідання учні вчились захищати власну позицію, слухати інших, знаходити різні варіанти для правильного вихіду з ситуації.
Сьогодні в школах приділяють значну увагу інклюзивному навчанню. Треба було тільки бачити, з яким почуттям діти інсценували оповідання В.Сухомлинського «Горбатенька дівчинка». Всі хотіли поступитися їй місцем
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
в класі, щоб тільки до них сіла маленька горбатенька дівчинка Оля. В очах дітей була жалоба, щирість, співчуття до дівчинки-інваліда.
Метою бібліотечного уроку «Майстерня Радості: «Рукотворна книга – праця + фантазія» було розширення кола читацьких інтересів, формування читацького смаку, мовної культури, розвиток творчих здібностей учнів, виховування інтересів до читання та бажання творити своїми руками. З яким натхненням учні читали, переказували, інсценували казки, оповідання В.Сухомлинського. Як справжні казкарі з старанням виготовляли авторську книжку, проявляли фантазію при оформленні кожної сторінки під час практичного заняття.
Бінарний урок із позакласного читання «Слон Мирон і Мишка Оришка» та уроку англійської мови «Моє захоплення» показав, як учні вміють виразно, дотримуючись інтонації, читати казку, інсценувати її англійською мовою, проявляти інтерес при знайомстві з рубрикою «Цікаве про тварин». Під час роботи в статичних групах діти складали пазли, вчилися «загуглювати» інформацію.
Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер.
В.О.Сухомлинський
Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини. Для розвитку загальнокультурної грамотності з предмета практикую ігри – змагання, рольові ігри, дидактичні ігри «Вірю – не вірю», «Відгадай за описом», «Світлофор», «Розумники й розумниці», «Бумеранг», «Впіймай помилку», «Утвори пару», «Шпаргалка». Вправа «Заперечую» допомагає формувати вміння учнів розмірковувати, звільняє їх від механічного запам’ятовування, зазубрювання.
Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів педагог використовує технологію „ Коло ідей». Знайомі учням і такі інтерактивні методи навчання, як «Броунівський рух», «Змійка”, «Ескалатор».
У своїй роботі постійно поєднує парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає хороші результати. Роботу в парах застосовує під час вивчення учнями нового правила, або таблиці множення. Вони перевіряють знання один одного, обмінюються думками і лише тоді висловлюють свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо- і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку.
Учитель привчає дітей до самоконтролю і взаємоконтролю, практикує різні форми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. До оцінювання знань залучає учнів, що сприяє підвищенню їх активності, відповідальності, впевненості в своїх знаннях. Розвиває в школярів уміння складати математичний словничок, писати математичні диктанти, виконувати завдання, спрямовані на формування грамотності, промовляння і використання математичних термінів. Вчить складати пам’ятки - опорні конспекти з певної теми, умову задач записувати у формі схем.
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
Педагог пам’ятає, що особливо цінним у цій формі організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі експертів, співрозмовників, мислителів, телеведучих, акторів, партнерів, друзів тощо. Організоване таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість. Дитина самостійно критично мислитиме, зуміє побачити труднощі, що виникають у реальному житті, і шукатиме шляхи раціонального їх вирішення.
Учні класу брали активну участь у Всеукраїнському етапі Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2014, 2015, 2016, 2017».
Природа – колиска дитячої думки, і треба прагнути, щоб кожна дитина пройшла школу дитячого мислення.
В.О.Сухомлинський
Формування загальнокультурної компетентності учнів є найактуальнішою темою, щоб допомогти дитині мати уявлення про світ, який її оточує. Школа має стати не підготовчим етапом до нього, а самим життям; сприяти становленню особистості як творця й проектувальника власного життя гармонізації і гуманізації взаємин між учнями й педагогами, школою й родиною, учнями та Батьківщиною. На погляд Дмитришиної К.В. ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. А тому основним джерелом для натхнення молодших школярів є природа.
Щоб змусити дитину мислити, стверджував В.О.Сухомлинський, «вмійте примусити її дивуватися». Проводячи свої уроки мислення серед природи, вчитель прагне, щоб «слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою», адже «краса природи – це могутнє джерело енергії думки».
Швидкість мислення залежить від розумових здібностей дитини. Тому важливим фактором в навчанні є добір ефективних методів, різноманітних способів та прийомів організації мислення .
Способи та прийоми організації мислення, якими користується педагог:
- викладати і вивчати матеріал в активній взаємодії з природою;
- уводити дітей у світ праці серед природи;
- проводити систему подорожей до джерел думки і рідного слова;
- навчати дітей думати біля першоджерел мислення, зокрема серед природи і праці;
- при застосуванні унаочення поступово переходити від конкретного до абстрактного.
Під час уроку вчитель намагається «надавати особливого значення тому, щоб кожна з названих тем несла дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно». Враховуючи завдання Нової української школи урок з читання за оповіданням В.О.Сухомлинського «Співуча галявина» учні 1 класу провели у спілкуванні з природою. Діти згадували пісні про калину, горобину, дуб, клен, які чули від дорослих, вивчали на уроках музики. Учні із захопленням жестикулювали, підбирали образні вислови, декламували вірші, збирали у
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
кошик природничий матеріал до «осінньої комори» і при цьому зробили висновки - все в лісі співає, гомонить, розповідає, вчить. Так, розвиваючи увагу, фантазуючи діти відкривають прекрасний світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці та грі, у власній творчості, у красі, що надихають дитячі серця, у прагненні робити людям добро. Такі «хвилинки» дають змогу дітям спостерігати і милуватися красою рідної природи, передавати свої почуття словом. Вони розвивають естетичний смак, емоційність і образне мислення.
Спостережливість, пам’ять, увагу своїх вихованців вчитель розвиває через різноманітні інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Турнір юних природознавців». Учні із задоволенням беруть участь у щорічному Міжнародному природничому інтерактивному конкурсі «Колосок - осінній», «Колосок - весняний», «Кенгуру» Це свідчить про розвиток пізнавальної активності, загальнокультурної грамотності з предмета, творчих здібностей учнів, що і забезпечує досягнення високих результатів.
На уроках педагог використовує нестандартні форми організації навчання: урок-мислення, урок-спілкування, урок-діалог, урок-пошук, урок-творчість, «екологічні хвилинки» як одну із форм «наскрізного» навчання.
Так, діти висаджували та поливали молоді деревця, кущі, квіти на території ЗДО №39, брали активну участь в акції «Першоцвіт». Завдяки Благодійній акції «Зелений паросток майбутнього» діти і батьки на виставці – продажу зібрали кошти для подальшого придбання насіння й саджанців для висадки біля закладу дошкільної освіти, на базі якого навчалися.
Туристичний похід «Еколого – пізнавальна стежка «Лісове намисто» Ямпільського лісництва допоміг дітям краще розібратися в природі, зрозуміти її красу, відчути відповідальність за її долю.
Розвитку розумової і творчої активності учнів сприяє метод проектів, що є поєднанням теорії і практики. При виборі теми формується загально-культурна грамотність, розвивається компетентність саморозвитку і самоосвіти, реалізуються компетентності продуктивної творчої діяльності та інформаційно-комунікаційна. Учні звітують про свою діяльність через презентації, оформлення плакатів, підготовку малюнків, картин, аплікацій, створення кросвордів, вікторин. Вчитель привчає здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел: хрестоматій, довідників, енциклопедій, тематичних журналів, Інтернет ресурсів; ефективно працювати з підручником.
Учні, починаючи вже з 1 класу, вчаться створювати та захищати власні проекти «Моє місто - Бахмут», «Домашні улюбленці», «Як бджоли готуються до зими?», «Першоцвіти», «Замість ялинки – зимовий букет», «Ми- за здоровий спосіб життя».
Розробка проектів з природознавства дає можливість дітям самостійно знаходити додаткову інформацію з теми, спостерігати за змінами в природі,
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
вчитися робити тематичні презентації й грамотно логічно висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування.
Учитель розуміє, що рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в малих групах ‒ все це активізує учнів, пробуджує інтерес до вивчення навчального матеріалу, бажаня зазирнути у майбутнє.
Особливу увагу педагог приділяє рефлексії. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони.
Дуже приємно, коли маленькі школярики вже можуть визначити свою роль в процесі навчання та виховання. Отже, здатність дитини до саморозвитку, її творча активність – головна складова успішного навчання.
Дитина – це дзеркало сім’ї, як у каплі води відбивається сонце.
Так у дітях відображається моральна чистота матері і батька.
В.О.Сухомлинський
Свої перші кроки дитина починає робити в родині. У сім’ї закладаються всі основи для розвитку особистості. З дитячих років треба виховувати справжнього сім’янина, який зможе закласти міцний фундамент щасливої сім’ї, продовжити та зберегти родинні традиції, звичаї, виховати повноцінну, здорову людину.
У педагогічній системі В.Сухомлинського особистість виховується через тріаду: школа–сім'я–громадськість. Щоб батьки стали однодумцями, помічниками вчителя, необхідно правильно організувати їхнє навчання.
З досвіду роботи вчителя визначаємо, що чим більше батьки цікавляться життям своєї дитини в класі, тим є кращі результати в освітньому процесі. Індивідуальні консультації з предметів дають можливість глибше пізнати недоліки дитини в опануванні програмного матеріалу, розкрити її індивідуальні та творчі здібності. Педагог проводить батьківські збори у різних формах: тренінги, діскусії, рольові ігри, семейні вечори, вечори творчих родин.
У родинному колі проведено «Православне Свято «Віра Надія Любов та Матір їх Софія», де учні ознайомились із традицією Православного свята, історією його виникнення та особливостями святкування. Діти разом з матусями проводили конкурси, ігри. Бабусі співали українських пісень, розповідали притчі та традиції своєї родини. Такий захід дає дітям уявлення про добро і зло в сучасному світі, піднімає питання про сенс життя людини та розвиває творчі здібності кожної дитини.
На виконання Постанови Верховної Ради країни з нагоди відзначення 150-річчя з дня народження Митрополита Андрея Шептицького вчитель провела літературно-музичну композицію «Твори добро» для учнів 2-4 класів. Завдяки виховному заходу в учнів поширилась інформація про життєвий шлях Митрополита з акцентами на його духовно - громадську культурну діяльність. Діти готували тематичні малюнки, виставку творчих
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
поробок, батьки добирали відеофільми, музичний супровід, брали участь в оформленні декорації для сцени та актової зали. Співпраця «вчитель-учень-батьки».
Під час проведення родинного свята «Весна в душі моїй…» на згадку залишилася щира пісня дітей для матусь «Мати і весна». Учні з захопленням спостерігали за виступом батька Андрія Овсяникова – Валентином Миколайовичем, поетом, композитором, переможцем обласних та міських конкурсів, членом творчого об’єднання композиторів-аматорів. Він привітав жінок та дівчат зі Святом весни, виконавши власні романси, пісні. В кожному його слові діти відчули велич і красу до жінки-матері (Додаток 7).
Тренінг для батьків «Культура взаємин батьків і дітей» показав ефективну взаємодію класовода і батьків. Завдяки тому, що всі батьки є активними учасниками процесу навчання, ми навчилися разом ухвалювати оптимальне рішення та достигнути консенсусу в навчанні та вихованні молодших школярів. З метою вироблення спільних дій учителів, батьків, узгодження чи визначення своєї позиції вчитель проводить зустрічі за «круглим столом (Додаток 8).
Сучасні батьки охоче беруть участь у дискусіях з різних тем – це одна з форм колективного обговорення, мета якої виявити істину та знайти правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити. Батьки дізнаються та вчаться ефективно взаємодіяти з дітьми, розв’язувати конфліктні ситуації, слухати, чути своїх малюків та демонструють дітям, як використовувати набуті знання та вміння в житті.
На родинному святі «Азбука радості» школярі показали свої досягнення у навчанні та творчі здібності у різних сферах діяльності: спорт, музика, мистецтво. Це доводить, що кожна дитина – творча особистість.
Наші колективні роботи не раз дивували всіх у школі. Наприклад, у минулому році 1-Г клас оформив з батьками фотоальбом «Любов до батьків, сім’ї і роду – це любов до країни і народу». 33 учні показали, як кожен із них поважає і цінує свою сім’ю, як дотримується народних звичаїв та традицій у родині.
Аналіз результатів професійної діяльності
Ми повинні думати про те, що ми вкладаємо в душу людини…
Вірте в талант і сили кожного учня.
В.О.Сухомлинський
Учні Дмитришиної К.В. із задоволенням беруть участь в конкурсах різних рівнів, а саме:
- І Всеукраїнський (12-ий Всекримський) конкурс учнівської та студентської творчості ім. Марії Фішер-Слиж «Змагаймося за нове життя!», присвяченого Лесі Українки. Номінація «Малюнок» (за життям і творчістю Лесі Українки). (Сидорова Аліса, Рябченков Ілля, нагороджені дипломом ІІІ ступеня), 2016;
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
- І обласний фольклорно-етнографічний фестиваль «Ой, хто, хто, Миколая любить…». Номінація «Краща відеопрезентація сценарію свята». Грамота Донецького облІППО, 2015;
- І обласний фестиваль етнічних та національних культур «Мови різні. Душа одна». Номінація «Фольклорно – етнографічна театралізована постановка». Сертифікат Донецькоо облІППО, 2016;
- Обласний конкурс відеокліпів фізкультхвилинок «Перерва в 1-класі». Флеш моб «Україна-це ми!» (переможець І (підготовчого етапу), 2016;
- Міський конкурс фотоальбомів «Любов до батьків, сім‘ї і роду – це любов до країни і народу» (для учнів 1-4 класів). Номінація «Колективна робота». Диплом І ступеня Управління освіти Бахмутської міської ради, 2017;
- конкурс творів до Дня міста «Люблю своє рідне місто» (Друзякін Дмитро призер міської Благодійної Акції Фонду ДАР, 2015);
- ІІ (міський) етап XVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (Капиця Данило, переможець, диплом ІІ ступеня Управління освіти Бахмутської міської ради, 2016).
Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен
спинятися на досягнутому, то якщо немає руху вперед,
то неминуче починається відставання.
В.О.Сухомлинський
Педагог розповсюджує власний досвід серед колег із інших шкіл міста та області. Презентує його на шкільному та міському рівнях. Є активним учасником педагогічної діяльності:
- член шкільного методоб’єднання вчителів початкових класів Бахмутської ЗОШ №12,
- член шкільної творчої групи вчителів початкових класів «Робота з обдарованими учнями»,
- шкільний координатор Всеукраїнської гри «Соняшник-2015»,
- керівник об’єднання вчителів початкових класів школи Студії «Джерело» Бахмутської ЗОШ №12,
- член науково-практичної лабораторії «Дебатний клуб» Бахмутської ЗОШ №12,
- член міської творчої групи вчителів початкових класів «Шлях до майстерності».
Дмитришина К.В. бере активну участь у міських виставках, конкурсах, ярмарках педагогічних надбань, технологій, дидактичного матеріалу.
А саме:
- Розробила Програму для учнів 1–х класів «Ефективна адаптація першокласників до умов навчання у школі», «Групові заняття з адаптації для першокласників» та буклет-порадник «Ігрова діяльність першокласників як успішна умова адаптації, 2014.
- Склала методичний посібник «Стежинами рідного краю», де розміщено розробки уроків та виховних заходів за Авторською
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
програмою літературного гуртка «Чарівне слово» для учнів 2-4 кл. 2015.
- В межах творчої групи брала участь у виданні збірок:
- «Кольорова парасолька», в якій розміщені вірші для дітей поетеси м. Бахмут С.А.Решетової (2016);
- «Твори добро», в методичному посібнику розміщені розробки
виховних заходів за Авторською програмою літературного гуртка
«Чарівне слово» для учнів 2-4 класів (2016);
- «Легенди України» - методичний посібник для учнів
початкових класів, в якому зібрані легенди про символи нашої України (2016).
- Член авторського колективу посібників для вчителя:
- «Якщо батьки - партнери. Сучасні форми роботи з батьками першокласників» (2018);
- «Чесноти класної спільноти. Сучасні форми виховної роботи. 1-й клас» (2019).
Брала активну участь в складі міського журі:
- Член журі міського конкурсу есе «Я - Учитель. Усвідомлення професії» для вчителів початкової школи (жовтень, 2016).
- Член журі міського конкурсу стінних газет учнів 3-4 класів «Я – майбутній п’ятикласник…» (квітень, 2017).
- Член журі міського конкурсу фотоальбомів «Любов до батьків, сім’ї і роду – це любов до країни і народу»(для учнів 1- 4 кл.) (жовтень, 2017).
- Член журі міського конкурсу малюнків та поробок «Різдвяні історії» для учнів 2-5 класів (січень, 2018).
- Член журі міського конкурсу шкільної преси (квітень, 2018).
- Член журі міського ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (листопад, 2018).
Використання педагогічної спадщини В. О.Сухомлинського, способів йприйомів щодо формування загальнокультурної грамотності має велике значення в освітньому процесі.
З досвіду роботи я вважаю, що саме таке навчання, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, при яких вони будуть вміти обмірковувати свої дії та встановлювати взаємозв’язок між новими та раніше набутими знаннями, приймати альтернативні рішення, навчитись зосереджувати свою увагу в класі, бути активними, формулювати та виражати власні думки, цінувати індивідуальні особливості кожного.
Дмитришина Катерина Вікторівна, учитель початкових класів
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12
_____________________________________________________________________________________________
Список використаних джерел:
- Вислови про виховання дітей (Електронний ресурс). – Режим доступу: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-ditey/ Довідник цікавих фактів та корисних знання.- Назва з екрана. – (Дата звернення 28.08.2012).
- Державний стандарт початкової загальної освіти (Електронний ресурс). – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/- Назва з екрана. – (Дата звернення 28.08.2012).
- Ковальова В.І. Творча майстерня. Становлення та розвиток творчої особистості молодшого школяра. – Х.: Вид.група «Основа», 2010. –191с.
- Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручник/ О.Я. Савченко.- К.: Грамота, 2012. – 504с.
- Оніщенко І.В. Якщо батьки-партнери. Сучасні форми роботи з батьками першокласників./Х.: Вид група «Основа», 2018. – 5-8с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку