Презентація "Топографічна карта"

ТОПОГРАФІЧНА КАРТА І ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ8 клас

Ми уперше в житті зрозуміли, що історія й географія – це науки, без яких не можливо не лише любити, а й знати рідну землю та її людей. Щоб перемогти – потрібно чітко знати, де ворог, і для цього топографічна карта є вкрай необхідною. Щоб вцілити відразу у ворожу частину, слід знати її точні географічні координати та вміти виміряти азимут. Тому наполегливо вчимось «читати» топографічну карту, знати її знаки так само, як любимо Батьківщину

ТОПОГРАФІЯ ( від давньогрец. томос – місце , графос – пишу )наука , яка вивчає невеликі ділянки місцевості з подальшим складанням та уточненням великомасштабних ( топографічних ) карт та планівнаука є окремим розділом картографіїТОПОГРАФІЧНА КАРТА складена в масштабі від М = 1:200000 до М = 1 : 10000це картографічне зображення невеликої територіїПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ складаються в масштабах М = 1:5000, М = 1 : 2000, М = 1 : 1000, М = 1 : 500це картографічне зображення маленької території

ТОПОГРАФІЧНА КАРТА складена в масштабі М = 1:200000 до М = 1 : 10000це картографічне зображення невеликої території

ПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ складаються в масштабах М = 1:5000, М = 1 : 2000, М = 1 : 1000, М = 1 : 500це картографічне зображення маленької території

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТИ Великомасштабна карта. Загальногеографічна карта. М= 1:10000 до м=1:200000 Зображено невелику територію. Спотворення відсутніМасштаб збережений однаковим на всій картіСторони горизонту - рамка карти. Рамка карти утворена паралелями і меридіанами. На карті визначають : прямокутні ( в м і км ) і географічні ( градусах, мінутах і секундах) координати

ВЛАСТИВОСТІ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТзображено невелику територіюзміст таких карт постійно оновлюється внаслідок змін на місцевостівсі обєкти на карті однаково деталізованіза змістом – це загальногеографічна карта , бо показані всі обєкти , різні за походженням ступінь і деталізація зображених обєктів залежить від масштабу карти ( чим більший масштаб , тим більш деталізоване зображення . спотворення на картах відсутнімасштаб скрізь однаковий , тому можна робити точні виміри відстаней , площ створюються за єдиними правилами і з використанням загальних умовних позначень12345678

Топографічні карти всіх масштабів в СРСР були засекречені , доступ до них мало обмежене коло людей. В наш час для вільного користування населення видані топокарти всіх областей України в масштабі М = 1 : 200 000 , М = 1 : 100 000 Також топографічні карти різних масштабів створено для більшості територій всіх країн світу . В їх основі лежить « Міжнародна мільйонна карта світу» Це оглядово – топографічна карта всієї суші в М = 1 : 1 000 000. Рішення про її створення було прийняте на Міжнародному географічному конгресі наприкінці 19 ст. При створенні такої карти застосували рівнокутну циліндричну проекцію ( мало спотворень ) ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ

ЯК СТВОРЮЮТЬ ТОПОГРАФІЧНУ КАРТУ поверхню Землі відображають не всю відразу , а окремими смугами ( зонами ) , що мають ширину 6 градусів за довготою . кожну смугу проектують на бокову поверхню уявного циліндра , який дотокається до земної поверхні вздовж середнього меридіану зони . «Повертаючи» земну кулю і циліндр навколо земної осі Р1 Р2 , шестиградусні зони проектують послідовно одну за одною. Далі поверхню циліндра розгортають у площину

СХЕМА РОЗГРАФЛЕННЯ ЗЕМНОЇ КУЛІ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ АРКУША ОГЛЯДОВО – ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ М = 1 : 1 000 000

На карті усю земну кулю умовно поділяють меридіанами на 60 рівних частин – колони по 6°. Їх нумерують арабськими цифрами, починаючи від 180° меридіана із заходу на схід. ТАКИМ ЧИНОМ, КОЛОНИ 1–30 ЛЕЖАТЬ У ЗАХІДНІЙ ПІВКУЛІ, 31–60 – У СХІДНІЙ. . ЗАХІДНА ПІВКУЛЯ СХІДНА ПІВКУЛЯ

Колони поділяють на широтні ряди по 4°. Їх позначають літерами латинської абетки від екватора в бік полюсів від А до Z. Іноді, щоб розрізнити півкулі Землі, для позначення Північної півкулі перед літерою ряду ставлять ще літеру N (від англ. north – північ), Південної – S (від англ. south – південь). Наприклад, NN, або SNNS

Внаслідок такого розграфлення земну кулю поділяють на трапеції розміром 6° за довготою та 4° за широтою. Далі кожний аркуш поділяють на 144 рівні частини. Їх нумерують арабськими цифрами. Тому N-36-41 означає: 41-й лист із трапеції N-36. Так одержують аркуші карти масштабу 1:100 000 з розмірами 20’ за широтою та 30’ за довготою.

НОМЕНКЛАТУРА ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ (назва карти)NМ = 36– 20 – В - ввказівник півкулі№ ряду№ колонки№ аркуша карти М = 1: 1000000 серед 144 трапецій№ аркуша карти М = 1: 50 000№ аркуша карти М = 1 : 25000 НОМЕНКЛАТУРА КАРТИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД масштабу картигеографічного розміщення обєкта

ЗА НОМЕНКЛАТУРОЮ ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ МОЖНА ВСТАНОВИТИ ЇЇ МАСШТАБКІЛЬКІСТЬ ЛАНОК У ЛАНЦЮЖКУ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ БУКВИ ( НАЗВА РЯДУ )

ЧОМУ ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ НАЗИВАЮТЬ БАГАТОАРКУШЕВИМИ ? якщо такі карти скласти для великих територій , вони будуть мати дуже великі розміри і будуть не зручними у використанні . Тому карти ділять на окремі аркуші аркуш мільйонної карти , на якому зображено Київ , має номентклатуру М - 36 АДРЕСА КИЄВА НА КАРТІ В МЕЖАХ ЯКИХ КОЛОНОК І РЯДІВ РОЗТАШОВАНА ТЕРИТОРІЯ УКРАЇНИтериторія України вписується в ряди – L, M, Nв колони – 34,35,36,37

ЕЛЕМЕНТИ ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИТопографічна карта має притаманні їй елементи математичної основи, яких немає на дрібно- та середньомасштабних картах.. ЦЕ : ПОТРІЙНА РАМКА ПРЯМОКУТНА, АБО КІЛОМЕТРОВА, СІТКА. На полі топографічної карти не проводять лінії градусної сітки: меридіани і паралелі. Натомість вони є як елементи її потрійної рамки. 

Внутрішня рамка, що обмежує картографічне зображення, являє собою дві паралелі (верхня й нижня лінії) та два меридіани (ліва й права лінії). У кутах рамки підписують їх градусну міру. Наприклад, біля нижньої горизонтальної рамки написано: 54°40’. Це паралель 54°40’ пн. ш. Біля правої вертикальної лінії рамки зазначено: 18°07’30’’. Це меридіан 18°07’30’’ сх. д. Також подано виходи по рамці ліній градусної сітки через 1’.

Наступна МІНУТНА РАМКА показує відрізками чорного та білого кольорів, що чергуються, поділ на мінути. Біля ЗОВНІШНЬОЇ РАМКИ точками показаний поділ на секунди. Відстань між двома сусідніми точками становить 10’’.

ПРЯМОКУТНА ( КІЛОМЕТРОВА СІТКА )ЦЕ СІТКА КВАДРАТІВ, УТВОРЕНА ГОРИЗОНТАЛЬНИМИ І ВЕРТИКАЛЬНИМИ ЛІНІЯМИ, що їх проведено через 4 або 2 см, що відповідає певній кількості кілометрів на місцевості. Частота ліній залежно від масштабу становить 2 км (1:10000)1 км (1:50000 і більше). Виходи прямокутної сітки на рамку оцифровуються в кілометрах у кутах рамки повністю, в інших місцях – двома останніми цифрами.

ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЛІНІЇ кілометрової сітки креслять паралельно екватору. Тому числа біля них означають відстань у кілометрах від екватора. Наприклад, число 6065 на нижній горизонтальній лінії кілометрової сітки означає, що відстань від екватора до цієї лінії становить 6065 км. Відповідно, на північ від цієї лінії віддаленість від екватора зростає.

ВЕРТИКАЛЬНІ ЛІНІЇ проводять таким чином : Планету поділяють, починаючи від нульового меридіана, на 60 геодезичних зон по 6° кожна й нумерують від 1 до 60. У центрі кожної зони виокремлюють осьовий меридіан і надають йому значення 500 км. Паралельно йому на захід і схід проводять вертикальні лінії кілометрової сітки й підписують їх

Значення чисел вертикальної лінії кілометрової сітки 4314 означає : Перша цифра «4» показує, що місцевість лежить у 4-й геодезичній зоні. «314» – кількість кілометрів відносно осьового меридіана. Оскільки йому надано число 500 км, то місцевість розташована на захід від нього на 186 км (500 км – 314 км = 186 км).

Умовні позначення планів і великомасштабних карт називаються топографічними знаками. Це символічні графічні зображення, які дають змогу уявляти зображену місцевість. ЛЕГЕНДА ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ І ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ

По-перше, їх має бути легко креслити. По-друге, вони не схожі між собою, тому легко розрізняються. По-третє, створюючи їх, враховують подібність до справжніх об’єктів, що зображуються. По-четверте, властивістю топографічних знаків є також їхній колір, що додає зображенню наочності та збагачує його зміст. ТОПОГРАФІЧНІ ЗНАКИ Є ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИМИ НА ВСІХ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТАХ І ПЛАНАХ У МЕЖАХ КРАЇНИ. ВСІ ПОЗНАЧЕННЯ НА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ВІДПОВІДАЮТЬ НИЗЦІ ВИМОГ.

Масштабними знаками показують ті об’єкти, справжні розміри яких можливо передати в масштабі карти або плану. Масштабними є контурні зображення, наприклад озеро, ліс, фруктовий сад. Лінійні знаки є напівмасштабними. Вони завжди у масштабі передають довжину об’єкта (наприклад, дороги, річки, лінії електропередачі), а ширину не завжди. Позамасштабними знаками позначають об’єкти, які є настільки малими за розмірами, що показати їх у масштабі даної карти або плану неможливо. Ці знаки мають форму геометричних фігур, символів, малюнків. Наприклад, так зображують джерело, криницю, школу, вітряк, електростанцію, поодиноке дерево тощо. ВИДИ УМОВНИХ ЗНАКІВ: Масштабні,напівмасштабні позамасштабні топографічні знаки.

ЛЕГЕНДА ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ І ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ

синій колір - водні обєкти; мають доповнення - цифри ( це кількісні характеристики обєктів, глибина, швидкість течії, ширина річки і тд.)коричневий колір - рельєф ; передається за допомогою ізоліній горизонталей з бергштрихами , які своїм вільним кінцем вказують на напрямок схилу; густота зображень горизонталей означає крутість схилівзелений колір - рослинний світ, доповнюється позамасштабними значками дерев, кущівшляхи сполучення у вигляді ліній різної ширини. ЛЕГЕНДА ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ І ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ

Вчимося , а отже працюємо на майбутнє України !