Історія свята. Уже перше відзначення Міжнародного жіночого дня у березні 1911 року вивело на вулиці європейських країн понад 1 млн жінок, які на мітингах та демонстраціях протестували проти нерівної оплати праці, відсутності виборчих прав, недоступності фахової освіти тощо. Щороку число учасниць таких акцій зростало, а з початком Першої світової війни серед вимог протестувальниць з’явилися й гасла про припинення війни. Свій початок історія цього свята веде від серпня 1910 року, коли в Копенгагені (Данія) понад сто учасниць Другої міжнародної конференції жінок-соціалісток із 17 країн світу одностайно схвалили рішення: щороку у березні відзначати Міжнародний жіночий день – день солідарності жінок у боротьбі за рівноправність. Таку пропозицію висунула Клара Цеткін (1857-1933) – видатна німецька діячка та теоретик жіночого і робітничого руху.
Радянський Союз. Протягом десятиліть радянської влади українці разом із рештою радянських людей щорічно відзначали 8 березня, яке з 1921 року мало статус державного свята, а з 1965 року навіть було оголошено вихідним днем. Однак, первісну ідею цього свята в СРСР спотворили до невпізнання. Свято повністю позбавили політичного емансипаційного смислу та перетворили на своєрідний сурогат Дня матері і Дня всіх закоханих, свято «весни, краси та жіночності», коли нікому вже й на думку не спадало згадувати про дискримінацію жінок.
Польща. В Польщі, як і в Німеччині, в цей день не роблять вихідний, але чоловіки не забувають вітати жінок з цим святом. На квіткових базарах з'являються весняні квіти, які надзвичайно швидко розбирають. Деякі люди вважають що це комуністичне свято і його не потрібно святкувати, але зазвичай на них ніхто не звертає увагу
ІталіяІталійці одні з небагатьох європейців, які до 8 Березня ставляться так само, як і українці. Проте цей день у них не є святковим. У 1946 р. Рада італійських жінок запропонувала символом свята зробити квітку мімози. З того часу в цей день італійським жінкам традиційно дарують букет жовтих мімоз. В Італії серед певної частини чарівної статі заведено святкувати 8 Березня в суто жіночому колі — таким чином вони відзначають свою незалежність. В Італії на 8 березня чоловіків не пускають до жіночих компаній. Саме таким чином жінки Італії відзначають свою незалежність і свій жіночий день. Вони йдуть в кафе або бари, п’ють легкі коктейлі. Пізніше прямують до чоловічих стрип-барів, бо тоді для жінок вхід – безкоштовний.
Німеччина. У цій країні 8 Березня непопулярне й вихідного в цей день немає. До 1990 р. у НДР жінок вітали з цим святом, а у ФРН і не чули про нього. Коли країна об’єдналася, 8 Березня на короткий проміжок часу стало популярним, однак невдовзі про нього забули. У засобах масової інформації в цей день згадують про Міжнародний жіночий день, але жінок заведено вітати в травні на День матері. Єдиним містом, де 8 Березня є офіційним святковим днем, є Берлін.
Болгарія. В Болгарії свято 8 березня не став державним. Це звичайний робочий день. Так що у чоловіків є можливість привітати не тільки свою дружину, а й жінок-колег на роботі. Зазвичай на роботі, після обіду влаштовуються гуляння або ж всім колективом відправляються в ресторан чи кафе. Останнім часом у деяких жінок в Болгарії ставлення до свята трішки охололо, інші ж почали сприймати його як атрибут радянських часів. Нерідко помічається і факт, що жінки на відміну від чоловіків з великим ентузіазмом вітають один одного в цей день