Презентація "Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах"

Дослідження. Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах

Серед різних зовнішніх факторів, які впливають на організм людини, харчування є одним із найважливіших. Правильно організоване харчування забезпечує нормальний плин процесів росту й розвитку організму, збереження здоров’я та працездатності людини. Розвиток кулінарної майстерності пов’язаний із традиціями побуту, культури й звичаями населення. Різні народи мають свої, властиві тільки їм, культурно-побутові традиції, специфіка яких обумовлена природно-кліматичними та соціально-економічними чинниками.

Українська кухня. Своєрідність національної української кухні виражається у переважному використанні таких продуктів, як свинина, сало шпик, свинячий топлений жир, олія, пшеничне борошно, гриби, буряки, квасоля, гарбуз. Багато українських страв вирізняється складною рецептурою, різноманітним поєднанням продуктів, комбінованими способами теплового оброблення, за яких сирий продукт спочатку піддають легкому обсмажуванню й відносно швидкому пасеруванню (смаженню) і тільки після цього тривалому тепловому оброблянню, тобто варінню, запіканню або тушкуванню. Із цими особливостями приготування українських страв здавна пов’язані й особливості українського посуду – казанки для варіння, сковороди для смаження – глибокі і напівглибокі, невисокий глиняний посуд для подальшого тушкування – різноманітні глечики, миски чашки, макітри. У харчуванні українців невід’ємною частиною є різноманітні супи (юшки). Найбільш популярні борщі. За набором продуктів і способами приготування вони відбивають специфіку харчування населення окремих місцевостей.

Український борщ посідає особливе місце. До його складу входить близько 20 найменувань продуктів. Буряки є обов’язковим складником борщу. Залежно від види їх тушкують, варять або печуть. У деякі борщі для надання особливого (кислуватого) смаку додають буряковий або хлібний квас і яблука кислих сортів. Для приготування борщів характерне використання квасолі. Страву заправляють салом шпик, товченим із часником, і дрібно нарізаною зеленню. Деякі борщі, насамперед «Український», подають із пампушками в часниковому соусі. На Україні готують також капусняки й кулеші, які мають густу консистенцію. Характерною для української кухні є також значна кількість борошняних виробів. Національними стравами вважаються вироби з простого бездріжджового тіста: вареники, галушки, гречаники. У борошняних стравах здебільшого використовується пшеничне борошно, рідше – гречане в суміші з пшеничним, а із крупів популярністю користуються пшоно та рис. Поряд із борошняними виробами важлива роль відводиться овочам. Їх вживають як гарніри до жирної м’ясної їжі або подають як самостійну страву. Квашені овочі широко використовуються у салатах та вінігретах. З овочів перше місце посідає буряк. Серед інших культур, яким надається перевага, варто назвати моркву, гарбуз, картоплю й помідори. Дуже популярні білі гриби (сушені й свіжі). Для української кухні характерне також вживання бобових – бобів, сочевиці й особливо квасолі. Бобові широко використовуються як доповнення до інших овочів. Для української кухні властиве широке використання яєць для приготування як самостійних страв – різних яєшень, так і борошняних та солодких страв. Україна багата різними плодами та ягодами. Вони є основою або складником більшості солодких страв. Набільш поширені компоти (узвари) із сушених плодів і ягід у різноманітних поєднаннях. Готують також киселі (плодово-ягідні, молочні), фруктові бабки, ягідні желе, фаршировані печені яблука та інші страви. Гарячі напої у вигляді чаю готують як традиційними способами, так і настоюванням лікарських трав – м’яти перцевої, звіробою, липового цвіту та інших сумішей. Прохолодні напої виготовляють із плодових, ягідних, овочевих (морквяного, бурякового) соків.Із прянощів і приправ на Україні використовують як свої – цибулю, часник, кріп, м’яту перцеву, червоний перець, так і привізні – лавровий лист, чорний перець і корицю. Широко застосовують оцет, гірчицю, хрін.

Молдовська кухня. Кухня Молдови внаслідок свого багатого овочевого та фруктового асортименту страв належить до надзвичайно смачних і корисних для здоров’я людини кухонь. Характерною особливістю страв кухні Молдови є іхній гострий смак, високі смакові властивості, привабливий зовнішній вигляд. На формування кухні значно вплинуло трьохсотрічне поневолення країни Туреччиною. Вплив Туреччини відбився й у комбінованих способах обробляння продуктів, схильності до використання баранини та однакових назвах низки страв, спільних для всіх балканських народів, що входили до складу Турецької імперії (гивеч, кавурма, чобра, мусака тощо). Знайшли свое засто- сування у національній кулінарії Молдови також прийоми приготування страв, притаманні слов'янській кухні (соління, квашення овочів, бродіння тіста тощо). Дуже характерне для молдовської кухні широке використання бринзи та кукурудзи.

Бринза – один із видів розсільного сиру з овечого молока – вживається як у натуральному, так і в тертому виді як додаток і начинка до овочевих, яєчних, борошняних страв. Порівняно з бринзою кукурудза стала характерним для кухні Молдови продуктом недавно – всього 200 років тому. Вона була завезена до країни лише в XVIІ ст. і широко розповсюдилась у XVIІІ ст., ставши повсякденною іжею. 3 кукурудзяного борошна готується мамалига - густо заварена каша, яка в багатьох випадках замінює хліб. У молдовській кухні значну роль відіграють овочі. Hайулюбленішими й специфічними овочами є зернова та зелена (стручкова) квасоля, помідори, гогошари, солодкий перець, баклажани, кабачки. Молдовани вправні майстри всіляких солінь – фаршированих солоних перців, маринованих баклажанів, солоних огірків, помідорів, капусти тощо. 3 бобових поширеною стравою є пюре з пасерованою ріпчастою цибулею й олією. Iнші овочі широко використовуються як гарніри й самостійні страви. Специфічного смаку, aромату, гостроти надають стравам пряна зелень і приправи. Специфічні на смак перші страви, заправленi кислим настоєм із пшеничних висівок (борщ), ароматизованих pізноманітною пряною зеленню. Для приготування національних страв використовують баранину, свинину, яловичину й сільськогосподарську птицю. Характерним для молдовської кухні є поєднання в соусах до м'ясних страв сухого виноградного вина та томатного соку. Це надає м'ясу особливої ніжності та робить його більш пiкантиим, підвищує харчову цінність страви. Для молдовської кухні характерне використання відкритого вогню - гратаря (товстої залізної решітки, розміщеної над розпаленим вугіллям із твердих листяних порід дерев) під час приготування м'ясних національних страв. Як десерт, в основному, використовують різноманітні плоди та ягоди (яблука, сливи, черешні, вишині, абрикоси, айву, виноград, волоські горіхи тощо) як натуральними, свіжими, так і в pізноманітних солодких стравах. Молдова славиться борошняними виробами з дріжджового та прісного тіста, особливо часто готуються вироби з витяжного тіста (плацинди, вертути, сарали). Для приготування цих виробів як начинку широко використовують овочі, бринзу, сир, варення, родзинки, горіхи, плоди та ягоди. Більшість страв подається в керамічному посуді - горщиках, мисках. Таким чином, молдовська кухня грунтується на вікових традиціях і, маючи чудову продуктову базу, є однією з найцікавіших кухонь світу.

Румунська кухня. Руму́нська ку́хня — складалася протягом багатьох століть. Її особливості зумовлювалися як природними умовами, так і багатовіковою історією. Румунська кухня протягом віків відчувала вплив, як сходу, так і заходу, тому в ній існують запозичення з кухонь інших народів. Особливо в прикордонних регіонах. У національних стравах румуни використовують інгредієнти, що сповільнюють процес старіння. Вживається також багато овочів, фруктів, яєць, молочних продуктів. Напевно, саме тому румунські страви зберігають натуральний смак. Для приготування страв використовуються різноманітні приправи на основі подрібнених сухих трав, трав медичного призначення, ароматичних трав. Характерним для румунської кухні є приготування їжі на помірному вогні, а також той факт, що певні інгредієнти (якщо в основі їх приготування лежить варіння) варяться лише стільки, щоб вони достатньою мірою просочилися.

Однією з багатьох національних страв Румунії є чорба — суп із заправкою, який їдять в обід. Широко відомі і популярні: чорба з яловичого шлунку, чорба з курячих тельбухів, чорба з фрикадельками. Чорбу підкислюють висівковим квасом — боршем — або оцтом, додають сметану, часник. Найбільш часто уживаний вид чорби — з коров'ячого шлунку. Чорбу з тельбухів готують після багатих обідів, що плавно переходять у вечерю, на весіллях. До чорби обов'язково подають сметану і гіркий перець. Існують й інші перші страва: м'ясні, овочеві супи. При приготуванні використовують дуже багато зелені. Супи з овочів готують частіше під час релігійних постів. Для приготування різних страв у Румунії широко використовується кукурудза, точніше мамалига — каша з кукурудзяного борошна. У різних регіонах країни для її приготування використовують різне борошно. А на основі мамалиги готують багато страв: мамалига з бринзою, бульс, голубці з мамалигою. Що стосується хліба, то його в селах традиційно печуть самі. Домашній хліб печуть в печах, під нього обов'язково кладуть листя волоського горіха. А тонкі коржики, схожі на лаваш, печуть на вугіллі в ємності з глини, повернутої днищем догори. Румунська кухня представлена широким асортиментом м'ясних страв: окіст, корейка, буженина, бекон, грудинка, ковбаси, мітітей. З свіжої свинини готують кров'янку (chişca), зельц, паштет (лебервурш), холодець з часником. А також тушковане м'ясо, яке вживають зранку з часником. А ще — всім відомі голубці (sarmale) з м'ясом, які в Румунії обов'язково подаються на стіл з мамалигою. Рибу румуни вживають у будь-якому вигляді: копчену, варену, смажену, фаршировану. Солодкі страви Румунії — паска, плечинта (листковий пиріг з бринзою або сиром), домашні пиріжки, млинці. Паску традиційно готують на Великдень. Залежно від регіону додають волоські горіхи, родзинки, мак, какао-порошок. За формою румунська паска нагадує цеглину. Румунія — країна виноробства. Добруджа славиться солодкими винами, Велика Долина в Мунтенії й Альба-Юлья в Трансільванії — сухими. Піно нуар, каберне, рислінг, шардоне, мускат отонел. І це далеко не весь перелік румунських вин.

Угорська кухня. Угорська кухня — характеризується стравами, які приготовлені з використанням червоного перцю, помідорів і стручкового перцю (знаменитий угорський гуляш, курячий паприкаш з галушками і голубці). А ще — цибулі. Найвідоміший сорт цибулі — «мако» — вирощують в околицях Калуча, що у південній частині Угорщини. З м'яса традиційно використовують свинину. Проте, з часом стали більше вживати рибу, курей — продукти, в яких менше холестерину. Майже в усіх національних стравах провідну роль відведено паприці — наприклад, гуляш, перекельт, токань (страва, схожа на перекельт) і паприкаш (паприкашем називають усі страви зі сметанним соусом і паприкою), м'ясні супи з свинини. Традиційний угорський рибний суп халасле. Ця страва має велику кількість місцевих варіантів приготування. Головне в приготуванні - якісний рибний бульйон, який варять із голови, плавників і шкіри коропа. Суп халасле також готують із рибного асорті – короп, щука, сом, судак, що робить його ще смачнішим. Приготування халасле базується на рецепті, взятому з «Малої угорської книги кухара» Карол Гунделя і вважається класичним рецептом в Угорщині і Закарпатті.

Національна пряність угорців — паприка — завезена турками, поширення отримала лише сторіччя тому. Вирощують паприку в південних районах Угорщини. Зелені й жовті недозрілі стручки перцю йдуть на різноманітні салати і гарніри, а доспілі червоні перчики перемелюються і стають приправою. Угорська паприка має з десяток офіційно визнаних відтінків смаку. Вона буває рожевою, солодкою, вогняною, пікантною…У сучасній угорській кухні зустрічаються страви, що характеризуються широкою гармонією: фарширована капуста, різні фезелеки, печені. Оригінальна угорська страва з овочів — капусти, картоплі, квасолі, сочевиці — називається фезелек. Овочі ріжуть на дрібні шматочки, тушкують у невеликій кількості води. Після чого для досягнення необхідної консистенції в них додають борошняну пасеровку зі сметаною або тертою картоплею. Угорська кулінарія включає специфіку приготування різних її регіонів. Голубці зі східного регіону Угорщини готують солодкими, капустяне листя не маринують. У фарш, крім рису, додають копчене м'ясо і сало. У той час, як на півночі ж Угорщини капусту ріжуть на шматочки, маринують і роблять кульки з рису з копченим салом або м'ясом і спеціями. У цьому регіоні традиційно готують зупу з квасолі з копченим м'ясом. З помідорів і перцю угорці придумали чудову страву — лечо. У кінці серпня угорці відзначають свято нового хліба. З борошна нового врожаю печуть хліб. З білого борошна печуть прісні й солоні кіфлі. Традиція пекти хліб у власних домівках збереглася у селах й досі. Виноробство — важлива галузь угорського сільського господарства. Всесвітньо відомим угорським вином і королем угорських вин з 18 століття стало вино Токай, вироблюване в області Токай. Необхідно відзначити, що історія виноробства в Угорщині нараховує близько 2000 років. У різні часи угорська виноробна культура випробовувала на собі італійський, іспанський та французький вплив. Згідно із законодавством цієї країни, виділяють 22 виноробних регіони, найвідомішими з яких вважаються Балатон, Егер, Сексард, Віллань-Шиклош, Токай-Хедьайя, Шомло. Угорці культивують не тільки «міжнародні» сорти винограду, але й споконвічно угорські, такі як Кекфранкош та Токайський Фурмінт.

Польська кухня. Польська кухня — є результатом багатьох впливів. Бурхлива історія країни наклала свій відбиток і на польську кухню. Як жителі Північної Європи, поляки завжди віддавали перевагу рясній, ситній й порівняно солодкій кухні. У той же час приналежність до слов'янських народів висвітлилася в пристрасті до кисло-солодких або заправленими сметаною страв. Тісні зв'язки із Чехією й Австрією, у відомій мірі теж за посередництвом Італії, посилили південний вплив на польську кухню. Може бути, звідси виникає й пристрасть до солодких кондитерських виробів. Завдяки сусідству із Пруссією в Польщі поширилося оброблення картоплі. Поляки придумали й власну національну страву — картопляну запіканку. З наполеонівських часів у вищих шарах зміцнилися зв'язки із Францією, і в країні ввійшов у моду рафінований, елегантний стиль. У цілому ж польська кухня зберегла свій патріархально-селянський характер. Супи з буряка, капусти, помідорів, гарбуза й щавлю нерідко становлять єдину страву обіду або вечері. Ці супи неодмінно супроводжує селянський, головним чином житній хліб. При наявності м'яса воно теж кладеться в суп.

У жаркі літні дні готують холодні супи з полуниці, черешні, яблук і груш, а також з лісових ягід. Восени популярні супи з огірків і грибів. В аграрних областях дотепер існують і традиційні страви з круп, до яких додають смажену свинину, солонину або м'ясо птаха. Улюблена страва — бігос. Його назва походить від перекрученого латинського виразу, що означає «двоєвкусіє». Ця страва готується як збірна з різних продуктів. І назва, мабуть, говорить про її складний смак від поєднання квашеної капусти зі свіжою. У бігос кладуть різного сорту м'ясо, дичину, гриби й ковбаски. Польська кухня славиться різноманіттям варених і твердокопчених ковбас, які в гарячому й холодному вигляді входять у повсякденне харчування з ранку до вечора. З гострими стравами п'ють горілку, якій поляки незмінно вірні, особливо в холодну пору року. Поряд з пивом і молоком, якими в Польщі вгамовують спрагу, там ще з язичних часів зберігся мєдовіна — напій, як виявляється вже з назви, підсолоджений медом. Його споживання не обмежується однією Польщею, тому що він користується гарним попитом за кордоном і експортується. Регіональні особливостіСілезька кухня відрізняється великою кількістю страв з картоплі. Типова для Сілезії страва — галушки з картопляного тіста з додаванням сирої тертої картоплі. Популярні також страви з білокачанної і червоної капусти (червону капусту зазвичай тушкують із додаванням копченої корейки). Серед солодких делікатесів на особливу увагу заслуговують сілезькі «маківки» — десерт з розтертого маку з додаванням меду, родзинок, горіхів та сухофруктів. Солодку масу, покладену на тонкі скибочки солодкого хліба або печива, заливають гарячим молоком, потім охолоджують і подають до столу. Багато страв сілезької кухні за складом нагадують кухню великопольську. Знавці та цінителі смачної їжі мають особливу слабкість до так званих «картач» — різновиду пельменів зі складною начинкою з м'яса з грибами або капусти з грибами. У гірських районах Малої Польщі популярністю користується тушкована в пиві свинина з додаванням спецій і овочів. З супів жителі району Бескид віддають перевагу «журу» на сироватці і «квасниці» — різновиду капусняка з великою кількістю свинячого м'яса, в тому числі — копченого. Атрибутом кухні польських горян, що живуть в районі Татр і Підгалля є овечі сири «бундза» і « осципка», а також печена баранина. У цих місцях також популярна квасниця, приготовлена на бульйоні з свинячої голови, яка подається з гарячею відварною картоплею, укладених в окремий глибокий посуд. Мазурська та померанська кухня знамениті своїми рибними супами

Словацька кухня Словацьку кухню можна охарактеризувати загалом як біологічно збалансовану, приправлену переважно зеленню та ароматними травами. Її основу складають різноманітні супи, каші, варені і тушковані овочі, смажене і копчене м'ясо, молочні продукти. В якості гарніру переважно подають картоплю, рис, макаронні вироби, оригінальні кнедлики та галушки. Основними інгредієнтами в цій країні вважається м'ясо, галушки, сир і кнедлики. Словацка кухня відрізняється в залежності від регіону і тісно пов'язана з кухнями країн-сусідів, зокрема чеською, угорською, українською та німецькою. Словацька кухня заснована на різних супах, кашах, варених і тушкованих овочах, смаженому і копченому м'ясі і молочних продуктах. Словацька кухня включає солоні і солодкі страви, приготовані з борошна, зокрема галушки, бринзові галушки тощо.

Основою словацької кухні є супи - густі, ароматні, як правило, з копченостями, часто заправляються сметаною. Супова культура в цілому базується на тріаді трьох інгредієнтів: квасоля, часник і квашена капуста. Капусниця— суп з квашеної капусти та копченими ковбасками, в деяких регіонах Словаччини до страви додають сметану. Квасолевий суп — густа перша страва з червоної квасолі та з декількома видами копчених ковбасок. Часниковий суп — суп-пюре на вершках, інколи з додаванням сиру. Подають його з грінками. Незвичайною є подача часникового супу в буханці хліба. Демікат — традиційний літній словацький суп з бринзи. Бринза змішується з подрібненою цибулею зі спеціями, заливається теплим бульйоном від галушок або овочевим бульйоном до консистенції ніжного пюре. Подають із зеленню і сухариками, обсмаженими в салі. М'ясні страви складають основу словацької кухні. М'ясо подають великими порціями. Національними стравами з м'яса вважаються фарширована телятина, смажений гусак або качка, шніцель, тушкована баранина, гусарський рулет, фарширований фазан. Популярними м'ясними стравами є:"Спішська похутька" — м'ясний гуляш з грибами і картопляними оладками."Печене вепрове коліно" (Pečené veprové koleno) – свиняча рулька, запечена в духовці з хріном і гірчицею. Розвиненому скотарству завдячує широкий вибір коров'ячих та овечих сирів. З коров'ячого молока виготовляють плавлені, м'які та тверді сири, а з овечого - переважно специфічні національні сорти, такі як бринза, парениця та осципек. Традиційними десертними стравами вважаються:млинці; "Шуланци" з сиром, фруктами або варенням, посипані маком, горіхами і политі розтопленим вершковим маслом; "Палацінкі" - млинці з шоколадом, джемом або зі сметаною і вершками; "Штрудель" - рулет з тонкого тіста з начинкою з яблук з додаванням горіхів. Популярні спиртні напої: словацьке вино, особливо з області Токай на кордоні з Угорщиною, пиво. Найбільш популярні міцні спиртні напої - "сливовиця" (сливова горілка) і "боровічка" (ялівцева горілка), а також численні настойки на травах.

Російська кухня. Російська кухня — національна кухня росіян.Її своєрідність полягає не тільки в оригінальній рецептурі, але й у тім, що вона по-своєму окреслює певний стиль життя. У російській кухні найважливіша роль належить першій стадії, що вирішальним чином сприяє нормальному травленню й підіймає настрій за столом. Застілля починається з горілки, яку заведено закушувати соленою рибою. Але навіть якщо на столі присутня чорна ікра, перевага, як правило, віддається оселедцю. Першою чаркою горілки справа не обмежується, тому компанія за столом незабаром значно веселішає. Якщо з якоїсь причини оселедець або інша солона риба відсутня, горілку закушують пирогами. Це загорнена у тісто начинка з капусти, м'яса або риби. Існує безліч варіантів начинок, у кожній родині їх готують за власним рецептом. Пиріг по-російському печуть у весь лист, тоді як прибалтійський пиріг з начинкою має форму півмісяця. Одним з варіантів пирога, що свідчить про високу культуру кулінарії, є кулеб'яка — довгастий паштет з начинкою з визиги, приготованої за оригінальним рецептом. За відсутності цього продукту кулеб'яку роблять із лососем або іншою, дешевшою рибою.

Основним харчовим продуктом у народів Росії був хліб, який випікали з ячмінного, житнього та вівсяного борошна. З давніх часів у харчуванні росіян одне з перших місць посідала риба, яку вживали в найрізноманітніших видах: свіжу, солону, сушену. Широко поширені були різні юшки і супи, причому суп подавали не лише на обід, але і на вечерю, на сніданок. Варили супи з розкипілої до напіврідкого стану ріпи, брукви, гороху, картоплі. Готували також «грибовниці» зі свіжих або солоних грибів, щі з молодої кропиви, щавлю, капусти. Щі з додаванням ячмінної крупи називали «товстими». У пісні дні рідкі страви (крім юшки) заправляли ложкою конопляної або соняшникової олії, в скоромні — з молоком або коров'ячим маслом. На свята варили м'ясний суп з крупами і картоплею. Рідкими холодними стравами були юшки з квасу з кришеним цибулею або редькою. З рідких страв також часто готували юшку з свіжої, замороженої в льодовиках, солоної або сушеної риби. Основним овочевим продуктом в росіян була ріпа, на початку XX століття її місце зайняли картопля і капуста. Доповнювали раціон цибуля, морква, редька. Повсякденними напоями були квас з хліба та ріпи, чаї з дикорослої малини, смородини. Відмітна особливість страв російської кухні — практично не застосовується смаження. Як правило, їжа готувалася у печі, тому дуже широко використовуються варіння, тушкування, томління та запікання. До недавнього часу російська кухня не знала салатів. Найпопулярнішим, оспіваним в піснях та казках, овочем російської кухні є ріпа. У народній кухні у часто використовується капуста. З неї готують щі. З десертів відомі солодкі борошняні вироби: калачі, пряники, також варення та мед. Традиційним десертом російської кухні є печені яблука та інші печені фрукти та ягоди. Невеликі пласкі коржі, млинці, із гречаного борошна інколи подавали з медом або зі сметаною, але в наш час вони майже зникли з меню. Але російський звичай пити в полуденок чай з варенням — цільними фруктами в густому сиропі — не одержав широкого поширення у світі. Типово російський напій, поряд з горілкою, — квас — кислуватий напій із чорного хліба. За святковим столом п'ють будь-які спиртні напої у великій кількості.

Білоруська кухня Білору́ська ку́хня — з одного боку, зберігає близькість до кухонь навколишніх слов'янських народів — росіян, українців, поляків, а з іншого — зазнала впливу відомих кухонь неслов'янських сусідів — литовців і латишів. Крім того, кулінарне мистецтво в східній і західній частинах Білорусі, довгий час ізольованих одна від іншої, розвивалося неоднаково, підпадало під різний вплив. У селянській кухні завжди були досить помітні місцеві розходження. Так, кухня селян Вітебщини і Могилівщини відрізняється від кухні західних білорусів Гродненського краю, а обидві вони, у свою чергу, відрізняються від кухні поліщуків — жителів менш порушеного чужими впливами білоруського Полісся. Основою сучасної білоруської кухні стала кухня селян східних і західних областей, до якої увійшли страви найбільш розповсюджені на території Білорусі. У ній є такі страви, що не зустрічаються у сусідніх народів, хоча принципи приготування окремих з них зовсім не далекі ні росіянам, ні українцям, ні полякам, ні литовцям.

Старовинній білоруській кухні притаманні соління м'яса домашніх тварин і птахів (гусей), приготування з них солонини і полотків, а також вживання субпродуктів, особливо страв зі шлунка, вимені у розвареному вигляді. Розвареність і безформність страви визнавалися ідеалом в старовинній білоруській кухні, що зумовлювало одночасне закладання усіх складових у посуд (горщик, чавунок) і залиття їх водою майже до верху. При цьому спливанню рідини запобігали тим, що вогонь для підігрівання, поступово зменшували, а не збільшували. Таким чином страва уварювалася дуже повільно, іноді протягом цілої доби. Оскільки подібний тепловий режим можна отримати тільки в печі, в сучасній білоруській кухні, в якій використовують нові джерела нагрівання зі зростаючою, а не падаючою температурою, зникли деякі традиційні в минулому страви, зокрема, загущені супи із заколотом. У меню кожної білоруської домогосподарки чимало страв з картоплі, кожна з яких несхожа на іншу. Характерним є й те, що в білоруській кухні часто використовуються різні види «чорного борошна» — вівсяного, житнього, ячмінного, гречаного і горохового, причому для приготування хліба в Білорусі завжди бралася житнє борошно, а для всіх інших борошняних виробів — вівсяне. Суто молочних страв у білоруській кухні немає, але похідні молока (сир, сметана, сироватка, масло) використовують як обов'язкові добавки — у багатьох стравах, до складу яких входять борошно, картопля, овочі або гриби. Лісові ягоди, груші, яблука не поєднують між собою. Страви з них — кулаги, киселі, кваси, пюре, запіканки — готують тільки з одного виду ягід або фруктів. Вживання і приготування м'яса в білоруській кухні також має ряд особливостей. Наявність у раціоні свинячого сала і свинини ріднить білоруську кухню з українською. Однак сало в Білорусі їдять майже винятково взимку, слабо посоленим, обов'язково зі шкіркою. Як жир для приготування більшості страв крім сала, навіть частіше за нього, використовують сметану, топлене масло і рослинні олії — раніше конопляну, а тепер соняшникову. Свинина як м'ясо йде переважно на приготування домашніх ковбас і вяндлини — слабокопченої шинки або корейки. Улюблені кулінарні способи теплової обробки в Білорусі: запікання, відварювання, томлення, тушкування. Що стосується смакових якостей білоруської кухні, то вони досить високі. Необхідно додати, що картоплю використовують переважно тертою. Цілою картоплю вживають або відвареною «в мундирі», або тушкованою. Візитівкою Білорусі є деруни. Кажуть, хто не куштував дерунів, той не був в Білорусі.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!