Презентація "Трагічна сторінка в історії Поділля"

Трагічна сторінка в історії Поділля

Наша країна пережила не один голодомор, але найстрашнішим, наймасштабнішим він був у 1932-1933 роках. Ця тема, незважаючи на тисячі наукових праць, які побачили світ за останні роки, продовжує залишатись однією з найактуальніших в українській історичній науці.

Більшість вчених, науковців – істориків називають число жертв голодомору 1932-1934 років в Україні від 7-ми до 11-ти млн. чоловік

У 2006 році Верховна Рада України ухвалила закон про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Країни, що визнали голодомор в Україні геноцидом. Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан як окрема держава. Меморіал жертвам Голодомору-геноциду в Україні 1932-1933 років у Вашингтоні

Перший у світі пам'ятник жертвам Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні відкрили 23 жовтня 1983 року в Едмонтоні (провінція Альберта, Канада)Хрест з написом «На вічну пам’ять семи мільйонів жертв штучного голоду в Україні 1932–1933», встановлений українською діаспорою в Лондоні в 1986 році

Назвати точну кількість померлих від голоду в 1932-33 роках на Вінниччині наразі неможливо. На Поділлі (сучасні Вінницька та Хмельницька області) від голодомору загинуло від 781 тис. 574 чоловіки до 1 млн. 127 тис. 761 чоловік.

Тривожні симптоми голоду виявилися вже на початку 1932 року. В лютому-березні 1932-го з різних районів Поділля почала надходити тривожна інформація про голод.

Архівні документи засвідчують, що наприкінці 1932-го – на початку лютого 1933 р. голодом була охоплена вся територія Поділля. Не було села, в якому б щоденно не з’являлись все нові випадки опухання і смерті людей.

Немає на Поділлі родини, якої б таким чи іншим чином не торкнувся Голодомор 1932-1933 років. Завдяки історикам, журналістам, краєзнавцям, вчителям, бібліотекарям, свідомим людям доброї волі зібрано свідчення багатьох наших земляків-свідків Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Вони зібрані в Національній Книзі Пам`яті жертв Голодомору в Україні( 18 томів) , в томі Вінницька область

Велику цінність у збереженні пам'яті про Голодомор є книга Григорія Погончика. Більшу її частину склали спогади очевидців геноциду нашого народу. Ця книга – це чергова сторінка у розкритті страшного злочину, які не можна читати без болю та співчуття, дослідницька праця, що присвячена Голодомору на Бершадщині.

Не оминуло страшне лихо 1932-33 р.р. і наше село Ставки.

За свідченнями очевидців:“..... Під час Голодомору жителі села виживали завдяки голові колгоспу Печеному, він давав людям куліш (хто ходив на роботу в колгосп). По селах були створені бригади з активістів, які ходили по хатах - шукали зерно. В Ставках була теж така бригада з села Раківки - “Раківська бригада”...”“.... Люди їли гнилу картоплю, серцевину стебла соняшника, весною 33-го року ходили до річки Буг , почали ловити “ракушки”, рибу. З цвіту акації і бузини пекли коржики, вживали в їжу різні бур'яни….”“.... Люди вмирали і в жнива - уже від переїдання. Хоронили померлих від голоду на старому цвинтарі, всіх скидали в одну яму…”

В Єдиний реєстр жертв Голодомору .1932-1933р.р.http://victimsholodomor.org.ua/home.html внесено лише 9 людей, хоча їх було більше Андронік Лаврентій Афанасійович ( 30 років),Андронік Маланка Афанасівна (30-35 роки) ,Безумий Микола Мартинович ( до 10 р.), ще дитина,Бурбенко Антін Гаврилович (60-70 років),Бурбенко Ганна Антонівна (60-70 років),Запорожець Килина (до 10 років),Клинюк Матрона (30-40 років),Кружілко Олена (10-12 років),Рябокучма Марфа (до 8 років)

Сьогодні в кожному населеному пункті району встановлено пам’ятний знак чи хрест жертвам Голодомору. Ці знаки, як вузлики на пам’ять:«Не забудьте! Не допустіть!»Є такий і в нашому селі Ставки

В Києві в 2010 році відкрито Національний музей Голодомору-геноциду

Меморіал жертв Голодомору складається з декількох частин: дві скульптури янголів, що є символічним входом до музею, площа «Жорна долі», а в центрі площі — скульптура дівчинки, яка має назву «Гірка пам’ять дитинства». «Свіча пам’яті» оточена комплексом художніх композицій (лелеки, залізні хрести, кам’яні брили, плити із викарбуваними роками злочину проти українського народу). Зала пам’яті — центральна частина Меморіалу, яка наразі виконує функції музею, алея «Чорні дошки» — гранітні плити із переліком населених пунктів, до яких був застосований спеціальний режим винищення населення під час Голодомору

Ви можете відвідати Музей Голодомору з будь-якого куточку світу. Онлайн-екскурсія – це можливість побувати в Музеї, не виходячи з дому, але повністю відчути атмосферу й дізнатися багато цікавого про історію Голодомору. Зареєструватися на відеоекскурсію можна за посиланням – https://cutt.ly/EB332a. L, або ж за телефоном (044) 254 4511

Команда Музею Голодомору до Дня пам’яті жертв трагедії ще в 2019 році створила соціальну рекламу, яка розповідає, чим рятувалися українці під час Великого Голоду. Мета цієї реклами не лише розповісти про способи виживання під час Голодомору, а й змусити кожного зупинитися і усвідомити весь масштаб геноциду українців.

Голодне лихоліття 33-го – не просто історичне минуле, а незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь.