Використання методики "Асоціативний кущ" на уроках історії

Про матеріал
Суспільству потрібна інтелектуально компетентна особистість‚ здатна самокритично мислити‚ творчо діяти‚ застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях‚ неординарно розв’язувати проблеми‚ створювати нове. Для формування такої особистості треба використовувати у навчально-виховному процесі інноваційні методи і прийоми навчання,особливі завдання і вправи‚ які спонукали б школярів до творчої діяльності. Тому, методика "Асоціативний кущ" є актуальною, для розвитку критичного мислення учнів.
Перегляд файлу

Методика використання «Асоціативного куща» на уроках історії

 

         На  сьогоднішній  день  особливо  актуальною   стала   проблема розвитку

 креативного  мислення   учнів. Суспільству потрібна інтелектуально компетентна особистість‚  здатна   самокритично  мислити‚  творчо  діяти‚  застосовувати набуті 

знання  в  нестандартних ситуаціях‚  неординарно  розв’язувати проблеми‚ 

створювати  нове. Для формування  такої  особистості треба використовувати у

навчально-виховному  процесі  інноваційні методи і  прийоми навчання,особливі

завдання  і  вправи‚  які  спонукали б школярів до творчої діяльності. Інтерактивні методи навчання активно застосовуються на уроках історії.

       Інтерактивні методи – форма навчання, у процесі якого учні і вчитель перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Це співпраця, взаємонавчання: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення.

       Дослідник  Н.  Янчук,   говорячи  про   роль  учителя  в  розвитку    творчих 

здібностей   учнів,   зазначає,  що  творчість  як  складне  соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формувати, стимулювати.  Адже  людина  має  великі  творчі  можливості,  тому  її   потрібно заохочувати  до творчої   діяльності.  

     Пізнавальний інтерес – це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя – бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань.

Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей. Навчальний процес у школі повинен спрямовуватися не тільки на засвоєння учнями певних знань, а й на розвиток різних способів мислення, зокрема креативного й асоціативного. У наш час у складних життєвих умовах, які можуть часто змінюватися, найкраще буде пристосованою людина,  що має гнучке, творче мислення, гарно орієнтується у навколишньому просторі, може нестандартно вирішувати проблеми, втілювати нові ідей та задуми.  Розвиток креативного мислення, вміння оригінально вирішувати будь-які проблемні завдання є одним із найважливіших напрямів роботи на уроках. Навчання дитини має сприяти активізації розвитку її креативного мислення.

За допомогою інтерактивних технологій учні мають змогу:

  • аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й у такий спосіб зробити засвоєння знань доступнішим;
  • навчитися формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну позицію, аргументувати й дискутувати;
  • навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;
  • моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації, їх моделювання;
  • вчитися будувати конструктивні взаємини у групі, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу та консенсусу;
  • розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

    Одним із ефективних методів інтерактивного навчання є «Асоціативний кущ».  Під час впровадження цієї інтерактивної технології, вчитель визначає тему одним, або декількома словами, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель або учень фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово зростає. Потім між асоціаціями встановлюються зв'язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація. Такий прийом розвиває логічне мислення, уяву, памۥять. Цей метод універсальний на всіх етапах уроку,і під час актуалізації знань, і при вивченні нової теми, і як засіб перевірки та закріплення знань.

   Наприклад,  у 8 класі при вивченні теми «Китай в ХVІ- ХVІІІ столітті» учні працюючи  у групах отримали завдання пригадати  асоціації пов’язані з винаходами Китаю ( етап актуалізації  знань)

Під час  вивчення теми: « Козацька Україна» учням 5-го класу пропонувалося добрати асоціації до слова «козак», кожен мав змогу висловити свою думку, а потім з’ясовували: то хто ж вони козаки, чим займалися, причини виникнення козацтва, за що та з ким боролися, яке ставлення мали в суспільстві. (етап вивчення нової теми)

Учні 7 класу при вивченні теми: « Середньовічні університети» підбирали асоціації до вислову « життя середньовічного студента»  (етап узагальнення та систематизації знань)

      Метод «Асоціативного куща» дає можливість удосконалити знання дітей і їхню навчальну діяльність, інтегрувати знання з різних предметів, формувати свої власні ідеї та думки, розвивати пізнавальний інтерес, світогляд і логічне мислення.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК   ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

    1. Антош  Г.  Стимулюймо  учнівську  творчість  /   Г.  Антош    // Дивослово.    С. 21-27.

     2.  Ващенко  Г.  Праці  з  педагогіки  та  психології   / Г.  Ващенко.  – К. : Школяр,  2000.

     3.  Волощук  І.  Структура  творчих  здібностей  /  І.  Волощук  // Українська  мова  і  література  в  школі.    2002.     № 6.

    4.  Горальський  А.  Теорія  творчості  /  А. Горальський.    Л. : Каменяр, 2002.

    5.  Калюжна  О.  І.   Активізуємо  креативність  на уроках  словесності  /  О. І. Калюжна  //  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу.    2012. –  №16-18 (308-310)‚   червень.    С.  14-16.

    6.  Клименко  В.   Механізм  творчості:   чи   можна   його   коригувати? / В. Клименко.    К.‚  2001.    С. 4-6.

     7.  Маленко  О. О. Креативність  як  вияв оригінального‚  нестандартного мислення  /  О. О. Маленко  //  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу. – 2010. –  № 16-18.    С. 84-85.

   8. Мірошник С.  Творчі роботи  на основі  асоціацій  /  С. Мірошник   //  Дивослово.     2003.      2.  – С. 59-63.

    9.  Омельченко  В. Є.  Плекаймо  творчу  особистість  учня.  Із  досвіду вчителя-словесника  /   В. Є. Омельченко  //  Вивчаємо  українську  мову  та літературу. –  2012.    № 3‚  січень.    С. 2-7.

  10.  Полякова  Г.  Розвиток  творчого  потенціалу  учнів  засобами  групової роботи  на  уроці  /   Г.  Полякова  //  Психолог.    2006.    К. :  А. С. К., 2004.

   11.  Риженко  А.  Г.  Інноваційні   технології  у  творчому   розвитку  учнів  / А.  Г.  Риженко   //    Вивчаємо  українську   мову  та  літературу.    2005. –  № 28. 

  12.  Шведенко  О. М.  Асоціативне  й креативне  мислення  учнів  на  уроках мови  /   О.  М. Шведенко  //  Вивчаємо  українську  мову  та літературу. – 2011.    19-21‚  липень .   С.  10-12.

 

 

 

 

docx
Додано
10 січня 2023
Переглядів
1582
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку