Презентація, "Туманність"

Туманність Туманності є областями підвищеної концентрації міжзоряної речовини – газу й пилу. (світлі об’єкти, або темні на тлі ділянок неба з високою концентрацією зірок). Величезні згущення пилу та газу, які мають неправильну форму, називаються дифузними туманностями, їхня маса може досягати 10 000 мас Сонця, густина дуже мала (10-100 частинок в 1 см3), а розміри величезні (10 -100 пк). У дифузних газопилових туманностях виникають і формуються молоді зорі. Дифузні туманності поділяються на світлі і темні. Велика Туманність Оріона

Велика Туманність Оріона Найвідомішою серед світлих туманностей є велика Туманність Оріона розміром близько 20 світлових pоків, відстань до неї 1 000 світлових pоків.

Крабоподібдна туманність Два типи туманностей формуються з оболонок зір на пізніх етапах їхнього розвитку. Це — волокнисті, які світять за рахунок енергії ударних хвиль, і планетарні туманності, для яких джерелом енергії є гаряча центральна зоря — попередник білого карлика. Волокнисті туманності є залишками спалахів Наднових зір. Прикладом є : Крабоподібна туманність у сузір'ї Тельця. — залишок спалаху Наднової (1054р)

Спалах Наднової.

Планетарна туманність Планетарні туманності, мають кільцеподібну форму, одержали таку назву тому, що при розгляданні в телескоп мають вигляд слабких дисків зеленкуватого кольору, чим нагадують планети Уран і Нептун. Планетарні туманності мають форму кільця, в центрі якого розташована зоря - білий карлик. Вони утворюються з оболонок, скинутих червоними гігантами. Такі туманності поширюються зі швидкостями 20 - 40 км/с, через 10-20 тисяч років після виникнення вони розсіюються у просторі і стають невидимими. Планетарні туманності світяться за рахунок ультрафіолетового випромінювання тих зір, чиїми оболонками вони колись були. Планетарна туманність Ескімос Планетарна туманність в сузір'ї Ліри Планетарна туманність Котяче Око

Планетарна туманність Ескімос

Планетарна туманність в сузір'ї Ліри

Планетарна туманність Котяче Око

Темна туманність Кінська Голова в сузір’ї Оріона Дифузні туманності поділяються на світлі і темні. Темні туманності виділяються на загальному зоряному фоні завдяки поглинанню світла зір, розташованих — з точки зору спостерігача — за ними. Але, якщо у просторі поблизу газопилової туманності є достатньо яскрава зоря, то туманність стає видимою Значна кількість темних туманностей знаходиться у площині Молочного Шляху, що створює ефект Великого Провалу. Найвідоміші темні дифузні туманності - Вугільний Мішок у сузір'ї Стрільця, Кінська Голова у сузір'ї Оріона

Підводні корали? Зачаровані замки? Космічні змії? У дійсності ці таємничі темні колони-дуже щільні газопилові хмари туманності М16 Орел в сузір'ї Змії

Колообіг газу і пилу в Галактиці

Наш Всесвіт сьогодні

Комірчаста структура Всесвіту Сітку розового кольору утворюють галактики і скупчення галактик. Темносині ділянки — велетенські порожнини, вільні від видимої речовини. Одна із таких порожнин (войдів) показана чорно-білим кольором. Цю структуру розраховано за допомогою комп’ютера на підставі даних спостережень.