16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Презентація "Україна понад усе"

Про матеріал
Презентація "Україна понад усе" оглядово знайомить учнів 8-11 класів з історичною постаттю Степана Бандери та діяльністю ОУН в рамках вшанування пам'яті видатного українця у 2019 році на Львівщині. Знайомить старшокласників з Маршем нової Української армії
Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Україна понад усе!»

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Досить швидко постало питання про організаційні емблему, гімн та прапор. Затвердженою емблемою (гербом) ОУН є стилізований золотий тризуб, у якого середній елемент у формі двосічного меча, – за ним закріпилася назва «націоналістичний тризуб». Досить часто використовувався лише тризуб з мечем без щита. Автор емблеми – відомий митець Роберт Лісовський. Прапор ОУН – блакитний прапор з націоналістичним Тризубом у центрі.Із надісланих проектів тексту гімну ОУН принято проект, поданий одним із українських поетів, що був запроторений у ворожу тюрму. Автором гімну є Олесь Бабій.

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Головною метою ОУН було становлення незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території. Ця мета мала досягатися через національну революцію та встановлення диктатури. Економіка держави планувалася як поєднання приватної, націоналізованої та кооперативної форм власності. ОУН відкидала будь-який партійний чи класовий поділ та представляла себе як домінуючу силу українського суспільного життя як вдома, так і за кордоном. Звинувачуючи соціалістичний та ліберальний табори у поразці Української Народної Республіки 1917–20, ОУН наголошувала на важливості формування сильної політичної еліти, національної солідарності та опори на «свої сили». Для ідеологічного обґрунтування своєї діяльності ОУН використовувала ідеологію націоналізму Дмитра Донцова, основні положення якої були викладені ним у його праці «Націоналізм».

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Дитячі роки Дитинство Степан провів у Старому Угринові, у домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. З дитинства С. Бандера був свідком відродження і будови Української держави. З листопада 1918 його батько був послом до парламенту Західньо-Української Народньої Республіки — Української Національної Ради — в Станиславові і брав активну участь у формуванні державного життя Калущини.

Номер слайду 16

Юність У середині 1927 року Бандера успішно склав випускні іспити (матуру) в гімназії і вирішив вступати в Українську господарську академію в Подебрадах (Чехословаччина), проте польська влада відмовила в наданні молодій людині закордонного паспорта, і він був змушений на рік залишитися в Старому Угринові. У вересні 1928 року він переїхав до Львова і тут записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи, де вчився до 1933 року. Перед дипломним іспитом через політичну діяльність його було арештовано і ув'язнено.

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Ув’язнення. Вихід із в’язниці 14 червня 1934 року, за день до убивства Броніслава Перацького Бандеру заарештувала, а потім ув'язнила польська поліція, і він перебував під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року. З 18 листопада 1935 до 13 січня 1936 проходив Варшавський процес, на якому Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку замінено на довічне ув'язнення. Після того він сидів у в'язницях «Święty Krzyż» («Святий Хрест») коло Кельца, у Вронках коло Познаня і в Бересті до вересня 1939 року. 13 вересня, коли положення польських військ на тому відтинку стало критичним, в'язнична адміністрація і сторожа поспішно евакуювалися, в'язні вийшли на волю. У першій половині січня 1940 року Бандера прибув до Італії. Був у Римі, де станицею ОУН керував професор Євген Онацький. Там він зустрівся зі своїм братом Олександром, який жив у Римі від 1933, студіював і захистив докторат з політично-економічних наук, одружився і працював у нашій місцевій станиці.

Номер слайду 19

Після вбивства радянським агентом Судоплатовим Євгена Коновальця Провід ОУН очолив полковник Андрій Мельник, соратник Коновальця з часів боротьби УНР та спільної праці в лавах УВО. У серпні 1939 року в Римі відбувся другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови ПУН. Проте група молодих націоналістів на чолі з Степаном Бандерою, яка після окупації Польщі Німеччиною повернулася з тюрем і була відірвана від діяльності Організації, почала домагатися від ПУН та його голови полковника Андрія Мельника зміни вичікувальної тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів. Конфлікт набрав гострих форм і призвів до розколу. У лютому 1940 року утворився «Революційний Провід ОУН» на чолі з Бандерою.

Номер слайду 20

5 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого, залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Два роки пізніше, 17 листопада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелепіна і Хрущова.

Номер слайду 21

Цвинтар Вальдфрідгоф. Мюнхен. Німеччина

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Дякуємо за увагу!

pptx
Додано
15 травня
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку