Презентація "Україна в роки Першої світової війни 1914-1918 рр."

10 клас тема : «Україна В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1914-1918»

Територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель. Першу світову війну розпочали два військово-політичні блоки: Антанта що утворилась в 1904-1907 рр (Велика Британія, Франція, Росія, згодом приєдналося ще понад 20 держав) і Троїстий союз 1872-1889рр, який у ході війни перетворився на Четверний (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія та Болгарія, інша назва — Центральні держави). У цій війні Україна стала об’єктом зазіхань агресивних держав Європи:

Українські землі в складі Російської та Австро-угорської імперії

Плани ворогуючих держав щодо українських земель. Російська імперія, володіючи більшістю українських земель, планувала захопити ще й Галичину, Буковину і Закарпаття. Крім того, вона прагнула ліквідувати організаційні центри українського визвольного руху. Свої грабіжницькі наміри російська пропаганда прикривала заявами про прагнення зібрати воєдино всі «російські» землі, до яких вона відносила й українські етнічні території;Австро-Угорська імперія мала на меті приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля;Німецька імперія добивалася розширення територій за рахунок українських земель Сходу і Півдня. Загарбання України серед німецьких політиків вважалося найважливішим кроком до розгрому Російської імперії. Деякі німецькі діячі не виключали створення автономної чи навіть формально самостійної Української держави. Румунія прагнула приєднати Бесарабію та частину Буковини

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни В умовах війни перед українськими політиками постало питання, яку позицію зайняти щодо неї???? Єдиної лінії представникам українських політичних сил виробити не вдалося. Спільне було те, що всі прагнули використати війну для поліпшення національно-культурного становища України. Симон Петлюра у статті «Війна і українці» закликав всебічно підтримати Росію у війні проти Німеччини й Австро-Угорщини. Він надіявся, що після переможного закінчення війни російський уряд змушений буде надати Україні автономію. Чимало українських діячів, зокрема М. Грушевського було заслано. Лідер УСДРП В. Винниченко засудив війну. Товариство українських поступовців (ТУП) закликало українців підтримати Російську імперію, 1916 р. у декларації «Наша позиція» закликало до нейтралітету, не підтримувати жодну з сторін, що воювали;

Головна українська рада. Українські політичні партії Галичини (УНДП, УРд. П, УСДП) створили 1 серпня 1914 р. Головну українську раду (ГУР) на чолі з К. Левицьким. Вона у своєму «Маніфесті» закликала до боротьби за визволення України шляхом всебічної підтримки Австро-Угорщини. Головні вимоги Ради в національному питанні були такі: утворення самостійної Української держави на територіях, які до війни належали Російській імперії, і національно-територіальна автономія західноукраїнських земель, об’єднаних в один коронний край. За ініціативою ГУР у серпні 1914 р. відбувається формування легіону Українських січових стрільців (УСС), який розглядався як зародок майбутньої національної армії. Його першим командувачем був Михайло Галущинський.

Кость Левицькийу серпні очолив Головну Українську Раду у 1915 Загальну Українську Радуз листопада1918 –голова державного секретаріату ЗУНР

Михайло галущинський  громадсько-політичний і військовий діяч, педагог. Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському і Віденському університетах. З 1909 — директор Рогатинської гімназії, визначний організатор гімназійної освіти в Галичині. На початку Першої світової війни став першим командувачем легіону УСС (до 14.03.1915).

Січові Стрільці – оборонці України 6 серпня 1914 українці добровольці Галичини відгукнулися на заклик Головної Української Ради й утворили єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії. Це військо залишилося в історії під назвою Українські Січові Стрільці або УССи. Вони мали велике значення для відновлення військових традицій та для зростання українського патріотизму. Стрілецькі товариства швидко поширилися по усій Галичині. Найперше вони утворилися в Бориславі, Сокалі, Яворові, Ясениці тощо. За короткий час було організовано стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи та близько 50 товариств Січових Стрільців. Товариство «Січові Стрільці», придбавши 100 карабінів, проводило навчання в передмістях Львова. Керівництво стрілецькими товариствами в Галичині здійснював Кирило Трильовський

Січові Стрільці – оборонці України На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 тис. добровольців, але на збірку УССів у Стрию наприкінці серпня – на початку вересня 1914 зійшлося тільки 10 тис., бо деякі повіти Галичини були вже захоплені російською армією. З них австрійська влада вибрала тільки 2,5 тис. стрільців, яких було поділено на 10 сотень по 250 стрільців кожна. Всупереч бажанню австрійської монархії, прийняти клятву УССів, останні, виправивши більшу частину тексту клятви, присягнули українському народу. Австрійське командування не поспішало кидати патріотично налаштованих вояків до бою, не маючи впевненості щодо їхньої лояльності. Уперше бійці-УССи взяли участь в оборонних боях із кубанськими козаками російської армії на Борецькому й Ужоцькому перевалах. Після цих битв відбулося доукомплектування УССів українськими селянами із закарпатських сіл.

Союз визволення України4 серпня 1914 р. у Львові група українців — емігрантів з Наддніпрянської України — створила Союз визволення України (СВУ). Члени організації (Д. Донцов, А. Жук, М. Меленевський та інші) у програмному документі «Наша платформа» виступали за відокремлення України від Росії й створення незалежної демократичної Української держави у формі конституційної монархії.• пропагандистську — видання брошур, преси, читання лекцій з історії та сучасного становища України;• дипломатичну — налагодження відносин з урядовими колами країн Четверного союзу і нейтральних;• з полоненими-українцями у німецьких і австрійських концтаборах. Один з активних діячів організації Олександр Скоропис-Йолтуховський добився від властей згоди на переведення 80 тис. українців до трьох таборів і дозволу на опіку полоненими СВУ. Ця робота сприяла зростанню їхньої національної свідомосте;• адміністративно-організаційну — формування з українців органів місцевої влади на окупованій Німеччиною території Волині, Полісся, Підляшшя, заснування зокрема 134 шкіл.

Дмитро Донцовзасновник ідеології інтегрального націоналізму у серпні 1914 очолив Спілку визволення України  визначний публіцист, політичний діяч, літературний критик. Навчався у Петербурзькому та Віденському університетах. 1914-1918 — голова і активний член СВУ.

Андрій Жукодин із засновників і чільних членів спілки визволення україни, головної української ради ,загальної української ради від наддніпрянської україни, боєвої управи українських січових стрільців

Перебіг воєнних дій на території України. Російська армія виграла у серпні-вересні 1914 р. Галицьку битву в австро-угорського війська, взяла Львів і зайняла Галичину та Буковину. Це оцінювалося як завершення справи Івана Калити, який почав процес об’єднання московських земель. Протягом 1915 р. Горлицький контрнаступ німецько-австрійські війська відвоювали майже всю Галичину та Буковину, захопили частину Волині. В 1916 р. російські війська Південно-Західного фронту під командуванням А. Брусилова провели операцію, відому під назвою «Брусиловський прорив захопивши знову значну частину Галичини й Буковини.

Галицька Битва. Га́лицька би́тва — одна з найбільших битв Першої світової війни, стратегічна наступальна операція, проведена 5 (18)серпня — 8 (21) вересня 1914  військами російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов). Метою Галицької битви був розгром австро-угорських військ і оволодіння Галичиною

Галицька битва

Георгій Бобринський російський державний діяч, граф, генерал-ад'ютант, українофоб. Працював у військовому міністерстві, під час Першої світової війни був при штабі командувача Південно-Західного фронту. У 1914–1915рр. під час окупації російськими військами Галичини і Буковини очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині та Буковині. Галичину й Буковину царизм розглядав як частину Росії. На цих територіях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолив граф Г. Бобринський, відомий українофоб. Він намагався знищити усі прояви українського життя: газети, журнали, книгарні, видавництва, партії, організації. Гонінь зазнала УГКЦ, митрополит А. Шептицький був заарештований і засланий на північ Росії. Тисячі українських діячів були вислані в Сибір. Вся політика російської окупаційної влади була спрямована на те, щоб знищити національні особливості галичан, русифікувати їх. 

Галицьке генерал-губернаторство Вся політика російської окупаційної влади була спрямована на те, щоб знищити національні особливості галичан, русифікувати їх. Російський діяч П. Мілюков назвав це «європейським скандалом». Становище змінилося лише в 1917 р., коли Галицько-Буковинське генерал-губернаторство очолив відомий український діяч, історик Дмитро Дорошенко. Австрійська влада, використовуючи окремі факти співробітництва «москвофілів» з російською окупаційною владою, також здійснила масові репресії проти галичан, яких навіть звинувачували у своїх поразках. Таким чином, західноукраїнське населення опинилося між двох вогнів, зазнаючи переслідувань при владі обох сторін, які воювали.

Михайло Грушевський. Російська влада була вороже налаштована до вченого, наказ по губернському жандармському управлінні про його ув'язнення був датований ще 30 серпня 1914 року. 28 листопада 1914 року Грушевського заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців, Утримували його у Лук'янівській в'язниці до 18 лютого 1915, за цей час його допитували не менше 16 разів. Слідство вів підполковник Самохвалов. Відправлений на заслання до Симбірська (нині м. Ульяновськ) власним коштом у супроводі одного конвоїра, куди прибув 22 лютого 1915 року. Склав головування в УНТ. Завдяки клопотанню Петроградської академії наук, Грушевському було дозволено переїхати до м. Казані та займатися науковою роботою з забороною викладацької діяльності. До Казані Грушевський переїхав з родиною 2 вересня 1915 року.

Андрей Шептицькийпредстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901–1944). Єпископ Станиславівський (1899–1900). Доктор права (1888) і богослов'я (1894); меценат. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Представник шляхетного та графського роду Шептицьких. Під час Першої світової війни заарештований російськими військами (1914), вивезений до Росії (1914–1917). Повернувшись до Львова, став одним зі співзасновників ЗУНР (1918). Інтернований польською владою на Святоюрській горі (1919)[1].

Українці в арміях воюючих держав. Обидві сторони проводили мобілізації, зокрема до російської армії протягом війни залучили близько чотирьох мільйонів українців, (українці Наддніпрянщини воювали на боці –Антанти)до австро-угорської — понад 300 тисяч. (західно-українські землі воювали на боці Троїстого союзу) Наші земляки опинилися у ворожих арміях, тисячами гинули за чужі інтереси, оскільки не мали власної держави.

Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців:його початок припадає на вересень 1914 р., коли вони захищали в Карпатах Ужоцький перевал;справжнє бойове хрещення січові стрільці пройшли 29 квітня — 2 травня 1915 р. у боях за гору Маківка;відомими сторінками історії УСС стали бої на горі Лисоні поблизу Бережан на Тернопільщині (1916 р.);біля села Конюхи у цьому ж краї (червень 1917 р.).

Карта Битв усусів

Українські січові стрільціАвстрійське та німецьке командування не раз відзначало героїзм УСС, навіть називали їхній полк «найкращим підрозділом всієї австро-угорської армії». Стрільці навіть у жорстоких умовах війни знаходили час для громадської та національно-культурної роботи. Першим командувачем УСС був М. Галушинський, згодом цю посаду обіймали Г. Коссак, А. Варивода, Ф. Кікаль, В. Вишиваний. За звитягу в роки Першої світової війни та за участь в українських визвольних змаганнях УССи були нагороджені: Хрестом Легіону Українських Січових Стрільців або Гуцульським Хрестом, Галицьким Хрестом, відзнакою Української Галицької Армії, Хрестом Українських Січових Стрільців або Мазепинським Хрестом, Хрестом 3-ї Залізної Стрілецької Дивізії, відзнакою до 50-ліття Легіону Українських Січових Стрільців, ювілейною відзнакою корпусу Січових Стрільців 

Вишиваний Василь (Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотринген; 1895, Пула, Австро-Угорщина, нині Хорватія - 1948, Київ) — військовий діяч, політик, дипломат, поет, архікнязь з династії Габсбургів. Брав участь у 1-й світ. Війні, 1918 очолював УСС. Вважався неофіційним претендентом на трон у разі утворення незалежної монархічної України. Арештований 1947 у Відні рад. спецслужбами, загинув у в’язниці.

Брусиловський прорив-останній успіх російської армії

Суспільно-політичне становище населення впродовж війни. Після поразок російської армії в 1915 р. уряд змушений був допустити громадські організації до справи забезпечення армії продовольством і спорядженням, до опіки над шпиталями, біженцями та населенням з прифронтової зони. Виник ряд впливових організацій, зокрема Військово-промисловий комітет, Союз міст і земств, «Товариство допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій». У них активну роль відігравала українська інтелігенція.

Соціально-економічне становище населення впродовж війни Промисловість, транспорт і фінанси не витримували перевантажень воєнного часу і розладнувалися. Вони не могли забезпечити потреби фронту й тилу. Швидко наростали продовольчі труднощі. Все це викликало загострення соціальних суперечностей, назрівання революційної кризи, особливо в Наддніпрянщині (повстання у с. Нижня Сироватка, Сумщина).

Соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства:розорення західноукраїнських земель, евакуація, виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб;значні людські втрати (близько півмільйона осіб), велика кількість поранених, полонених, інвалідів;кризовий стан економіки, диспропорції у промисловості, інфляція;скорочення кількосте мешканців, посилення селянських виступів;послаблення Російської й Австро-Угорської імперій, що прискорило майбутні революційні події;створення українських збройних сил, набуття воєнного досвіду;порушення «українського питання» на міжнародному рівні.

Головні дати 1914 р., серпень — створення у Львові Головної української ради; створення Союзу визволення України; формування легіону УСС.1914 р. — Галицька битва.1915 р. — утворення Загальної української ради.1916 р. — Брусиловський прорив.

Терміни-поняття. Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — тимчасова адмін.-терит. одиниця, створена царським урядом наприкінці 1914 на окупованих рос. військами землях Галичини та Буковини з центром у Чернівцях, існувала до середини 1917. Очолювали рос. військ. генерал-губернатори Г. Бобринський (1914-1915) і Ф. Трепов (1916). Окупаційна влада проводила послідовну антиукраїнську політику, закривала всі укр. заклади, запроваджувала росіянізацію. Відбувалися масові депортації укр. інтелігенції (у т. ч. митрополита УГКЦ А. Шептицького) углиб Росії. У серпні 1917 внаслідок відступу рос. військ з Галичини і Буковини було ліквідоване.

Поняття-терміни. Евакуація (від лат. «спорожняю») — 1) вивезення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів; 2) відведення військ з р-нів, які вони раніше займали на основі укладених угод, договорів тощо. Мобілізація (від лат. «рухомий») — 1) призов військовозобов’язаних запасу в армію під час війни; 2) переведення збройних сил держави на о-цію і склад воєнного часу; 3) зосередження сил і засобів для досягнення певної мети.

Поняття -терміни. Світова війна — надзвичайний стан, до якого спонукали світ, спільноту міждержавні суперечності, що нагромадилися на попередніх етапах сусп. розвитку. Крайнє загострення цих суперечностей, що не могли бути розв’язані ін. методами призводить до застосування зброї. Найбільш жорстокими і спустошливими в історії людства були Перша й Друга с. в.