Презентація "Українська вишиванка"

Символіка української сорочки-вишиванки Виконала Мельник Маргарита Вікторівна

Символіка української сорочки-вишиванки (Дослідження проводились у Київській області, Бородянського району, Пилиповицькій ЗОШ І-ІІ ступенів, музеї “ Світлиця ” та фотоматеріали Народного колективу “ Червона калина ”)

План 1.Вишиванка як символ. 2.Мотиви вишиванки. 3.Геометричні орнаменти. 4.Геометричні рослинні орнаменти. 5.Зооморфні орнаменти. 6.Жіночі, чоловічі та дитячі вишиванки. 7. Символічне значення кольорів. 8.Висновок. 9.Література.

Вишиванка — символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, чесності, любові, святковості; оберіг. Вишита національна жіноча та чоловіча біла сорочка. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові — нареченому, чоловікові, хлопцеві; дівчині, заміжній жінці.

Мотиви вишиванки Рослинні Зооморфні Геометричні

ГЕОМЕТРИЧНІ ОРНАМЕНТИ До геометричних орнаментів належать ті з них, що складаються з трибічних і чотирибічних, чотирипроменевих, шестипроменевих і восьмипроменевих, округлих і спіральних знаків і зображень та прямих і ламаних ліній різної конфігурації, хрестиків і т. п.

Ромбово-крапкові орнаменти поширені в усіх слов’янських та майже всіх європейських народів. У ранньоземлеробських племен вони виступали символами родючості і плодючості

«Баранячі роги» («на баранячі роги») – додатковий, допоміжний орнаментальний мотив, що часто поєднується із ромбом, або ж використовується в обрамленні різноманітних бордюрчиків Мотиви «баранячих рогів» з вишивок сорочок гуцулів Рахівщини. Початок ХХ ст. Домоткане полотно, низинка, хрестик.

Зубки» – вишиті в один рядок трикутники, якими обрамляли візерунок вишивки. Вони завжди були допоміжним орнаментальним мотивом. Про це свідчить техніка його вишивання «обмітуванням». «Зубками» оздоблювались як жіночі, так і чоловічі сорочки. Кривулі» («кривульки») – мотив ламаних чи хвилястих ліній

«Закрутки» («нумери», «глисти») – давній меандрів мотив, що поширений по всій Україні. «Зірка» («звіздар», «звізди») – мотив, що пов’язується із зображенням небесних тіл. «Коло» («круг», «кочало») – поширений орнаментальний мотив у вишивці закарпатських українців.

«Хрести» («хрещики»). Давні знаки-хрести вона вважає символами життя світу, символом добра, спасіння, оборони і перемоги «Свастика» – один із варіантів художнього хреста. «Свастика» зустрічається у вишивці чоловічих сорочок гуцулів Рахівщини. Вона відома з часів пізнього палеоліту як доброзичливий, сонячний знак «Кукли» («на кукли», «ляльки», «бабки») – гранично геометризовані постаті у вигляді рядка «хлопчиків» чи «дівчаток», які тримаються за руки на грудній закладці хлопчачих та дівочих сорочок. Символізує єдність роду і родини.

ГЕОМЕТРИЗОВАНІ РОСЛИННІ ОРНАМЕНТИ «Квітка» («ружа», «косиця») – геометризовані квіткові зображення, що утворюються пелюстками ромбовидної чи квадратної форми.

Квітково-рослинні орнаменти, у вишивках кінця ХІХ – початку ХХ ст. були поширені

«Тюльпани» («туліпани», «терлепан», «лілейки», «дзвоники»). Виражені ботанічні риси квітки зображували у поздовжньому перетині.

Зооморфні орнаменти. У перше чергу до них відносимо зображення птахів, що набуло незначного поширення в українців протягом 20-40-х рр. ХХ ст. З птахів найчастіше зображували голуба чи голубку на гілочці. Народна традиція ототожнювала голубів з душами пращурів, які охороняють господаря, його сім’ю і обійстя від лиха Зооморфні орнаменти

Чоловічу вишиванку переважно прикрашали геометричними узорами – восьмикутними зірками, хрестами, ромбами. Більшість символів означали захист, силу, чоловіче начало. На Полтавщині надавали перевагу рослинним візерункам. Для чоловічих вишиванок використовували стилізоване дубове листя або виноградну лозу, що символізували молодість, життя та силу.

У жіночих вишиванках найбільше рослинних орнаментів. Українки прикрашали свої сорочки калиною, трояндами, ружами, виноградом, маками. Зустрічаються також знаки сонця та води. Основна символіка жіночої вишиванки – краса, берегиня, життя, земля.

Дитячі вишиванки зазвичай оздоблювали простими символами захисту. Здебільшого зустрічаються варіації хрестика. Обов`язково у вишиванку немовля одягали, коли приходило багато гостей – аби не зурочили.

Символічне значення кольорів До слова, самі кольори теж несуть символічне значення. Як в пісні, «червоне – то любов, а чорне – то печаль» - ці барви найпопулярніші в українських вишиванках. Червоне також символізує вогонь, світло, боротьбу та пристрасть. У свою чергу, чорне – землю, вічність та мудрість. Крім того використовуються синій (вода, небеса), жовтий чи золотий (сонце, радість), білий (чистота) - традиційний для весільних вишиванок та зелений (молодість).

Висновок Народ ставився до вишиванок як до святині. Вишиванки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії. Сорочка (особливо чоловіча) була символом кохання і вірності. . Вона є символом українця загалом і України зокрема. Вишивка продовжує свій життєвий шлях. Народний колектив “ Червона калина ” Київської області, Бородянського району, села Пилиповичі

Література 1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. – Луцьк: Вежа, 2000. 2. Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України. - Київ, 1992.