1) Бароко в архітектурі БАРО́КО (від італ. barocco – вибагливий, химерний) — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття. ОСНОВНІ РИСИ СТИЛЮ БАРОКО: парадність, урочистість, пишність, динамічність взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва Архітектура бароко вирізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, має багатий скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко — теламон (атлант), каріатида й маскарон. Дати визначення словам, що виділені червоним кольором
Українське бароко або козацьке бароко – мистецький стиль, поширений на українських землях Війська Запорізького в XVII - XVIII ст. Виник внаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Для стилю властива монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаменту, парадність та урочистість. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його українського варіанту.
Південна вежа Софії Київської Декор зовнішньої стіни дзвіниці Софійського собору Існує кілька легенд про те, чому комплекс Софійського собору не було знищено комуністами в 1930-ті роки, як інші храми. Згідно з другою, французький посол погрожував розірвати дипломатичні відносини у випадку, якщо монастир буде зруйнований. В першій говориться, що французький письменник Ромен Роллан спеціально прибув до Москви, де зустрівся зі Сталіним та переконав його залишити храм хоча б з тої причини, що він збудований батьком королеви Франції Ярославом Мудрим.
Іоан Георгій Пінзель – галицький скульптор середини 18 століття, представник пізнього бароко і рококо. Зачинатель Львівської школи скульпторів. Скульптури Пінзеля вирізняються унікальною пластичною експресією. Його називають “українським Мікеланджело” 2) Українська скульптура доби бароко https://youtu.be/zS2BkTLBKIU
Бучацька ратуша Початково фасад прикрашали 14 фігур, які відзначаються експресією пластичної мови та динамізмом композиції; тесані з монолітного каменя-вапняку. Частина з них втрачена під час пожежі 29 липня 1865, інші знищені в середині 1950-х років Збереглися 9 статуй. Нині львівські скульптори під керівництвом Дмитра Крвавича виконують копії статуй; вони займуть місце на ратуші, оригінали зберігаються в музеї.