Україна в Кримській війні 1853-1856 рр. 26 вересня 1854 р. - 8 вересня 1855 р. - оборона Севастополя. В боях брали участь сформовані в Україні бойові частини: Волинський, Житомирський, Кременчуцький, Одеський, Подільський, Полтавський і Чернігівський полки.постачання російської армії паливом, продовольством, рекрутами, великою кількістю коней і волів. У турецькому війську - створення регулярних козацьких підрозділів на чолі з М. Чайковським . Наслідки: Кримська війна ще більше загострила кризу кріпосницької системи.
“Київська Козаччина 1855р.”Масовий селянський рух у Київській губернії, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні. Привід: маніфест Миколи ІІ про створення ополчення Півдні Київщини.лютий 1855 р. – перші заворушення у Васильківському повіті. На придушення "козаччини" уряд кинув регулярні війська і поліцію, селяни змушені здатися.
“Похід в Таврію по волю1856”Рух,що поширився навесні 1856р.серед селян на чутки про те ,що царський уряд закликає переселитись до Криму і переселенцям будуть давати землю та волю. Найбільших розмірів рух набув у Катеринославській і Херсонській губерніях. Влада залучила для придушення руху військову силу
Скасування кріпосного права:ліквідацію особистої залежності селян від поміщиків; створення органів селянського самоврядування; наділення селян землею та визначення за неї повинностей; викуп селянських наділів,до укладення викупної угоди селяни мусили відпрацьовувати панщину і платити оброк, маючи статус тимчасовозобов’язаних;селянська громада несла відповідальність за викупні операції та сплату податків селянами за принципом кругової поруки.
Результати й наслідки реформи. Сприяла утвердженню товарного капіталістичного виробництва;Селяни залишилися нижчим станом: сплачували подушний податок (до 1866 р.), відбували рекрутчину, підлягали фізичним покаранням. Збереглися залишки феодального ладу: протягом 9 років після реформи селяни не могли відмовитися від наділу й залишити село, був ускладнений вихід із селянської громади, більша частина землі залишилася у власності поміщиків.
Результати й наслідки реформ. Заклали підґрунтя для переходу від феодально-станового устрою Російської імперії до буржуазно-представницького. Сприяли економічному й політичному розвитку держави. Законодавчо визначили й закріпили громадянські права населення. Відбулася певна демократизація суспільства. Були непослідовними, обмеженими: зберігали недоторканною поміщицьку власність на землю та самодержавну владу.