Презентація "Українські землі в складі Речі Посполитої""

Українські землі в складі Речі Посполитої(16-перша половина 17 ст.)Українські землі в 1 половині 16 ст. Люблінська унія 1569 року

Укр. землі в 16 ст. Підляшшя, Волинь, Сх. Поділля і Київщина- Литовське, Руське і Жемантійське кн-ва. Галичина, Белзщина, Холмщина, Зх. Поділля-Корона Польська. Від сер.14 ст. Буковина-частина Молдавського кн-ва. З 16 ст. Молдавське кн-во з укр. землями увійшло в залежність від Османської імперії. З 13 ст. Закарпаттям володіло Угорське королівство. В 1526 р. Угорщина втратила незалежність, Закарпаття поділили Священна Римська імперія(зх. Частина) і Трансільванське кн-во(Сх. Частина). Чернігово-Сіверщина входила до Московської держави. На Кримському пів-ві- Кримське ханство.

Передумови укладення Люблінської унії1. Невдачі Литви у Лівонській війні проти Московської держави(1558-1583)-як наслідок криза Литви2. Литва сподівалася отримати допомогу від Польші3. Польща хотіла скористатися слабкістю Литви та збільшити свої територіїІ в Польші і в Литві були прихильники4. Литовські магнати виступали за об єднання, якщо буде існувати окремий сейм і збережеться їх становище5. Польські магнати теж виступали за об єднання, вони хотіли отримати нові землі і залежних селян.

Литовсько-руська шляхта сподівалася, що після об єднання влада зможе зможе захистити південні кордони від нападів кримських татар, ще вони бачили економічний інтерес, бо через Польшу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. В 1569 р в місті Люблін зібрався сейм на якому обговорювалося об єднання. Почалися суперечки щодо форми об єднання. Литовці хотіли створити федеративну державу, а поляки-інкорпорацію(включення) Литви до складу Польщі. Поляки не зважали на бажання литовців. В результаті литовці залишили сейм. Поляки закликали готуватися до війни з Литвою та вимагали від короля Сигізмунда ІІ Августа прийняти рішення щодо включення до Польщі Волині та Підляшшя. Король підтримав королівство польське, тому литовська делегація підкорилася польській стороні і погодилися на вилучення земель за умови створення федеративної держави.

1 липня 1569 року було утворено федеративну державу Річ Посполиту. Сутність унії: Короля обирали спільно на сеймі. Сейм у Литві було ліквідовано, вона втратила право на самостійні відносини з іншими державами. Польща і Литва мали окремі законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо та фінанси. Об єднання сприяло перемозі у Лівонській війні. Річ Посполита стала наймогутнішою державою на той час. В Речі Посполитій існували передумови для економічних і політичних переваг польської сторони, а інтереси русинської сторони не враховувалися.

Українські землі в складі Речі Посполитої

Наслідки Люблінської унії для українських земель. Позитивні: На приєднаних до Польщі укр землях зберігалося судочинство за нормами Литовських статутів(1529, 1566, 1588). Діловодство велося руською мовою. Русинська шляхта могла обіймати посади в адміністрації незалежно від віросповідання. Укр землі залучалися до нових форм суспільного життя: «шляхетська демократія», місцеве самоврядування, станове судочинство. Саме через Польщу на укр землі поширився західноєвропейський культурний вплив( навчальні заклади)

Негативні наслідки. Полонізація (ополячення) русинської шляхти. На укр землях з являлися володіння польських магнатів, разом з цим селяни на цих територіях перетворювалися на кріпаків.(Третій Литовський статут 1588)Окатоличення населення. Сподівання русинського шляхетства на захист кордонів не виправдалися

Становий поділ українського суспільства на початку 16 ст.

Права шляхти визначалися Литовськими статутами1529 рік- Перший Литовський статут, узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землю за службу, і магнатів- князів і панів, що володіли містами, містечками і величезними землями за спадковим правом, підпорядковувалися лише великому князю литовському та мали власні військові загони.1566 рік-Другий Литовський статут, збільшив права служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами.

Життя села. Землеробство. Галичина, Волинь, Поділля та центральні райони Київщини-трипільна система землеробства. Полісся, південь Київщини та Переяславщина-двопільна та перелогова системи землеробства. Скотарство, городництво, садівництво, бджільництво,рибальство, мисливство. На укр землях у складі князівства Литовського сільське господарство мало натур характер. Укр землі в складі королівства Польського орієнтувалися на потреби європейського ринку. Шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину, відбирати землю в селян.

В 1557 році була проведена реформа Сигізмундом ІІ Августом «Устав на волоки». Усі земельні наділи князя було поділено на волоки, найкращі відводилися під фільварки, інші- селянам. За користування землею селяни мали відпрацьовувати 2 дні на тиждень панщину у фільварку. Повинності селян збільшувалися, обмежувалися права переходу до іншого господаря. Сільське самоврядування здійснювали громади («весь», «село»). Громади декількох сіл називалися волості. Самоврядування здійснювалось на основі давніх традицій і звичаїв. Очолював громаду староста, якого обирали селяни або назначав власник села. Також було громадське правління (уряд) і копний суд. Жінки й неодружені чоловіки права голосу не мали. У громадах існували моральні засади: кругова порука, колективна відповідальність.

Міста в 16 ст.

Міське самоврядування

Міста переймали цеховий устрій ремесла. Цех це громада вільних ремісників. Цехи з явилися в 14 ст.Їх діяльність була спрямована на усунення конкуренції в ремісничому виробництвіВ 16 ст цехи активно розвивалися в містах Київщини та Волині