Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVЇЇЇ - в першій половині ХЇХ ст.

Тема 13.  Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії  кінця ХVІІІ-початку ХІХ ст..

Національно-визвольні рухи значно послабили Річ Посполиту, ослабленням вирішили скористатись її сусіди: Росія, Австрія та Пруссія, які претендували на землі Речі Посполитої. Відбулося три поділи Речі Посполитої : 1772 р.- І поділ,  1793 р.- ІІ поділ, 1795 р. - ІІІ поділ.

До Австрійської імперії відійшли  – Галичина, Закарпаття та Буковина.

-  австрійський цісар Йосип  ІІ скасував особисту залежність селян

Адміністративно-територіальний поділ

Східна Галичина  + Північна Буковина                                              Закарпаття

   Королівство Галичини і Лодомерії                                           Угорське королівство

Початок національного відродження

ОСОБЛИВОСТІ : ідейні лідери  греко – католицькі священники, розпочалося на Закарпатті.

Будителі – активісти національного, культурного і мовного відродження на Закарпатті.

Отже, на відміну від Наддніпрянщини, де національне відродження здійснювала спочатку козацька старшина, а потім інтелігенція, на ЗахіднійУкраїні – греко-католицькі священики.

У 1816 році було утворено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків» у Перемишлі  І.Могильницьким (ідеолог «Товариства галицьких греко-католицьких священиків», автор грамматики українськоїмови )

 Мета:

поширення релігійної літератури українською мовою;

створення парафіяльних шкіл;

захист української мови, видання грамматик української мови.

1833 – 1837 рр. – діяльність « Руської  трійці »

  Маркіян Шашкевич – натхненник, організатор, лідер « Руської трійці», співавтор і видавець альманаху « Русалка Дністровая»

Учасники : Іван Вагилевич, Яків Головацький

Діяльність

-             пропагували національну ідею;

-             поширювали українські народні традиції, фольклор;

-             популяризували українську історію;

-             хотіли перетворити народну мову на літературну;

-              

1837 рік– видання альманаху  «Русалка Дністрова» у Будапешті ( Буда), першої на західно – українських землях книги українською мовою ( заборонена)

Початок революції  «Весна народів» на українських землях.

Українці створили у Львові                                                                         скасування панщини у

 свій орган громадського самоврядування                                                Галичині

 – Головну руську раду (ГРР).

Мета – захист прав українців.

Голова – Г. Яхимович.

1) поділ Галичини на Західну (польську)  і Східну ( українську);

2) розширення прав українців і сфери вжитку укр. мови.

почала виходити перша друкована газета

українською народною мовою

 «Зоря Галицька» у Львові;

у Львові було засновано Галицько-Руську матицю

 – культурно-освітнє товариство Галичини,

метою якого було проведення

просвітницької та видавничої діяльності

відбувся Собор руських учених

 було прийнято на ньому рішення,

 що українська мова має базуватись на народній мові                                  Лук*ян Кобилиця

у австрійському парламенті,                                                                      депутат парламенту,  

 українців представляли 39 депутатів,вони                                            керівник селянського

просили розглянути питання                                                                    повстання на Буковині

про національно-територіальний поділ Галичини на

Східну (українську) і Західну (польську).

1 листопада 1848 року у Львові спалахнуло повстання, 2 листопада, австрійський уряд відповів артилерійським обстрілом міста, повстанці отримали тяжкі втрати і були вимушені капітулювати. Результат революції – зазнала поразки, заборонено діяльність ГРР.