Презентація "Універсальні закони та прийоми дизайну в садово-парковому мистецтві. "

Ландшафтний дизайн 3. Універсальні закони та прийоми дизайну в садово-парковому мистецтві. Композиція Простір. Форма. Лінія. Іщенко І.Я.

Закони та прийоми дизайну У ландшафтному дизайні ураховуються універсальні закони та структурні елементи проекту: композиція, простір, перспектива, форма, лінія, пропорційність, масштабність. Розробляючи власний проект, кожен має змогу відшукати свій унікальний стиль, який відобразить його духовний світ, майстерність і бажання створювати красу.

Композиція Композиція (від латинського compositio – зв’язок, поєднання) – своєрідна вісь твору. Вона зумовлена специфікою виду мистецтва, змістом, призначенням і задумом. Частини композиції повинні бути підпорядковані, пов’язані один з одним, цей зв’язок є запорукою єдності, цілісності твору. Композиція повинна визначатися особливостями виду, мистецтва і вимогами стилю. Так, для класичного ансамблю характерні чітка структура, врівноваженість усіх частин і єдина точка зору.

Композиція Першою складовою композиції є ставлення творця ландшафту до простору. Від задуму залежить, замкнутий він чи відкритий. Відкритий простір — це луки, галявини, долини. Природний простір є чергуванням закритого і відкритого простору: з лісу виходимо на галявину.

Композиція Поряд із простором, найважливішим елементом є форма — комплекс засобів і прийомів, які допомагають втілити і розкрити художній зміст. Форма найкраще виявляється за допомогою геометричних фігур: прямокутник, трикутник, овал, коло, хвиляста лінія. У ландшафтному дизайні це силуети дерев, прямі та хвилясті посадки живоплоту, обриси будівель та інших споруд, у тому числі павільйонів, альтанок, фонтанів, мостів.

Композиція Лінія — одна з найважливіших властивостей композиції та простору, яка об'єднує всі елементи ансамблю і є своєрідним камертоном твору, надаючи йому настрою. Обриси садів Версаля суворі та регулярні, лінії «Софіївки» — плавні та природні.

Композиція Живопліт — посадки з формованих чи таких, що вільно зростають, дерев чи кущів (або їх поєднання) з метою отримання зімкнутих непроникних насаджень. Зазвичай стрижкою їм надають форми зеленої стіни. Виходячи з призначення, живоплоти бувають одно-, дво-, трирядні та різної висоти.

Композиція Фонтан (італ. fontana, від лат. fons, fontis — джерело) — споруда, що слугує основою чи обрамленням для струменів води, які б'ють угору або стікають донизу. Спочатку фонтани споруджували переважно як джерело питної води, але потім поєднання рухомої води з архітектурою, скульптурою і зеленими насадженнями стало одним із засобів створення різних рішень у садово-парковому мистецтві.

Єдність і підпорядкованість Єдність (цілісність) і підпорядкованість. У побудові ландшафтної композиції існує 2 принципи: поділ і об'єднання. Поділ, обмеження окремих частин спостерігається в разі зонування ділянки, виділення різних типів просторів. Кожна із зон несе своє смислове і практичне навантаження, тобто вирізняється певними завданнями, способами оформлення, розмірами, формою тощо. З іншого боку, щоб сад мав гармонійний і цілісний вигляд, необхідно об'єднати різні елементи. Для цього потрібно виявити щось одне, найважливіше, і підпорядкувати йому всі інші частини (це може бути тематичне підпорядкування, домінування кольору, форми тощо).

Єдність і підпорядкованість Ансамбль (від фр. ensemble — разом) — функційно пов'язана сукупність споруд, рослинності та інших елементів ландшафту, приведена до єдності та створення певного художнього образу. Композиційна цілісність і архітектурно-просторова єдність є основними рисами ансамблю.

Пропорції Пропорція (від лат. proportio — співмірність; певне співвідношення частин між собою) — це закономірне співвідношення елементів між собою, яке надає твору чи виробу цілісності та гармонійності. Дотримання правильних пропорцій у побудові композиції надзвичайно важливе, тому що дисбаланс у пропорціях спотворить усю картину саду чи парку загалом. Пропорція має бути присутня в наповненості й рослинами, і кольором та формою елементів: приблизно 60-70 % основного (кольору, форми, маси), 20-30 % додаткового і 10 % контрастного.

Пропорції Для того щоб не помилитися з вибором пропорцій, найкраще використовувати закон золотого перерізу: у випадку розподілу відрізка на 2 частини більша частина відноситься до меншої, як весь відрізок відноситься до більшої частини — 3 : 5 : 8. У разі порушення закону зникає відчуття рівноваги і комфорту.

Баланс Баланс (урівноваженість елементів) може бути симетричним або асиметричним. Симетричний баланс — це розташування однакових елементів (наприклад, рослин або клумб) у дзеркальному відображенні щодо певної точки або осьової лінії. Такою точкою чи лінією можуть бути різні елементи ландшафту, наприклад, будинок, веранда або садова доріжка. Асиметричний баланс — різноманіття форм і розмірів, але при цьому гармонія не повинна порушуватися в колірному аспекті, і форми не повинні переважати одна над іншою. Симетрія й асиметрія організують простір саду або парку.

Закони лінійної та повітряної перспективи У мистецтві ландшафтного дизайну перспектива слугує відтворенню ілюзії видимого світу. Цей прийом допомагає організувати простір залежно від поставленого завдання. Перспективою називають зорову зміну предметів у міру їхнього віддалення від спостерігача.

Закони лінійної та повітряної перспективи Лінійна перспектива — це зміна величини і форми предмета в міру віддалення від нього: що далі предмет перебуває від нас, то меншим він здається; усі паралельні лінії в перспективі сходяться на лінії горизонту в одній точці; вертикальні лінії в перспективі завжди залишаються вертикальними; для посилення перспективи рекомендовано висаджувати більші рослини на передньому плані й у міру віддалення від точки огляду вибирати менші за розміром і обсягом рослини, а також збільшувати відстань між ними.

Закони лінійної та повітряної перспективи Повітряна перспектива — зміна кольору, яскравості та чіткості предмета в міру віддалення від спостерігача. Різні кольори по-різному змінюються в міру віддалення від глядача: жовтий колір стає зеленим; помаранчевий — брудно-червоним; зелений — блакитно-синім; фіолетовий колір розчиняється; білий виглядає більш ефектно на темному тлі й здається ближче, ніж насправді; чорний розчиняється і світлішає; червоний наближає предмет до глядача; синій, навпаки, видаляє. Дерева з м'яким контуром і листям холодного відтінку слід розміщувати на дальньому плані. Там само розміщують сині та блакитні плями квітників і темні хвойні або листяні композиції.

Закони лінійної та повітряної перспективи Колорит. Естетичної єдності пейзажу або ландшафту парку чи ділянки надає колорит — колірний лад, який впливає на настрій, наповнює душу радістю чи сумом. Важливо, щоб колір споруди-домінанти гармоніював із рельєфом місцевості й особливостями пейзажу, колоритом навколишніх рослин. В ідеалі він не повинен бути занадто блідим або занадто кричущим. Зі зміною пір року змінюється весь вигляд садового комплексу: весна — у ніжно-пастельних тонах, літо — яскрава зелень, синя гладь води, бризки фонтанів, осінь — золото дерев із яскравими вкрапленнями червоного кольору, — усе це в поєднанні з архітектурою щоразу виглядає по-новому.

Побудова пейзажної картини. Будь-який парк чи сад має домінанту — основний об'єкт, який тримає композицію і заради якого вона створена. Переважно це великі архітектурні споруди: палаци, будинки. Якщо розглядати маленьку частину парку, садиби, то це може бути павільйон, альтанка, місток. При цьому всі елементи пейзажної картини повинні проглядатися, не закриваючи і не затуляючи один одного.

Плавність переходів Плавність переходів — дуже важливий принцип, особливо для висадки рослин. Висота рослин і розмір листя повинні змінюватися плавно і за принципом: високі дерева (як і квіти) садять на задньому фоні, потім — середні і спереду — маленькі. Завдяки цьому досягають глибини ландшафту. Під час складання дизайнерського проекту вкрай важливо дотримувати поступовості переходів від одного елемента до іншого. Відповідність розмірів сусідніх елементів і плавний їх перехід є дуже важливими. Величезна скульптура, яку поставили в маленькому саду, буде мати дивний і безглуздий вигляд, а фонтанчик маленького розміру ніхто не помітить на великому відкритому просторі.

Простота і природність У природі все просто, красиво і доцільно, що і приваблює людину, тому в ландшафтному дизайні не повинно бути нагромадження складних елементів, форм і різноманіття кольорів і відтінків — достатньо двох-трьох та їх повторень в основних елементах. Усе в ландшафтному дизайні має дарувати радість від спілкування з природою, підкреслювати її унікальність, красу і витонченість, тому не варто застосовувати численні елементи зі строгими формами і штучні рослини.

Працюємо - ДЗ Самостійно знайдіть поняття в ландшафтному дизайні: Акцент, Віста, Патіо, Пейзажна картина Створить гугл-документ та запишіть відповіді. Прикріпите документ в класрумі.

Догляд за садом приносить більше радості, ніж панування над усім світом. Діоклетіан, римський імператор