Мета презентації "Комахи": закріпити і поглибити знання учнів про комах, ознайомити з особливостями будови їхнього тіла; удосконалювати навички роботи з текстом; розвивати спостережливість, уміння логічно мислити, робити висновки; формувати науковий світогляд; виховувати зацікавленість предметом, бережливе ставлення до природи.
Ентомологія – це незвичайна наука про комах. Людей, які вивчають цю науку, називають ентомологами. Ентомологів часто уявляють дещо дивакуватими, неуважними людьми, які ходять із сачками й нічого, крім своїх комашок, не помічають, нічим не цікавляться. Насправді ж, ентомологи користуються мікроскопами і найскладнішими приладами – новинками сучасної науки і техніки, їм допомагають авіація і флот. У своїй роботі ентомологи застосовують новітні досягнення хімії та фізики, математики й географії, медицини й астрономії, але й сачки є дуже важливим «знаряддям виробництва».
Першим, хто звернув серйозну увагу на комах, був видатний грецький учений Аристотель, який жив у 384-322 до н.е. Він став «батьком» науки про комах. Аристотель уперше описав 60 видів комах. Навіть понад дві тисячі років після смерті Аристотеля великий шведський натураліст Карл Лінней , який уперше систематизував відомих тоді науці тварин, описав усього 2764 видів.
Завдяки системі Ліннея у першій половині минулого століття було відомо вже майже 50 тисяч комах, а через сто років самих тільки метеликів виявили близько 80 тисяч видів і жуків – близько 20 тисяч. Зараз відомо вже понад 140 тисяч видів метеликів, а жуків - близько 300 тисяч, але нові відкриття тривають. Щороку ентомологи відкривають не менше ніж 8–10 тисяч нових видів шестиногих. Ось чому вивчення комах триває.
Друга ознака – насічки. Цю ознаку також неважко помітити : тіло всіх комах немовби поділене на окремі частини. Іноді ці насічки видно не одразу, як, наприклад, у метеликів. Іноді, щоб їх помітити, потрібно уважніше придивитися. Щоб побачити членики у жуків, їх перекидають на спину – з боку черевця добре помітити.
Третя ознака : тіло комахи немовби поділено на три частини - голову, груди і черевце. Іноді цей поділ чіткий, іноді потрібно уважно придивлятися, щоб його помітити. Проти такий поділ є у всіх комах. Яка б комаха не була завбільшки, яку б форму чи забарвлення не мала, якщо має три ознаки – це комаха. Якщо б одна ознака відсутня – це вже не комаха, навіть якщо й дуже схожа на неї.
Комахи – істоти всеїдні, вони поїдають пір’я і вовну, волосінь і корок, електроізоляцію і навіть свинцеву обмотку. Легше перелічити те, чого вони не їдять, аніж те, що для них їстівне. На Землі немає жодної рослини, яка б не була харчем якійсь комасі. Та це ще не все : багато комах ненажери. Щоправда, є комахи, які в дорослому стані нічого не їдять або їдять дуже мало, натомість їдять їх личинки. Причому личинки завжди ненажерливі. Вони ростуть, перетворюються з майже мікроскопічної істоти, що з’явилася з крихітного яйця, на досить велику личинку або чималу гусінь.
Метелик бузкового бражника важчає за цей час у 20 тисяч разів, вербова черниця – у 72 тисячі разів, 400 – 500 гусениць білого американського метелика можуть знищити все листя на 14-15 – річному дереві. Десять личинок хруща, які живуть у землі, здатні знищити всю траву або всі саджанці на квадратному метрі.
Ліс і поле, луг і болото, водойма і гай – «законні» місця, де комахи живуть не лише на своїх «законних» місцях – їх зустрічають у відкритому морі й глибоко під землею, у темних печерах і високо в горах, на голих скелях і в розпечених пустелях, у районах вічної мерзлоти та у великих містах. За сотні літ комахи пристосувалися жити у, здавалося б, зовсім не придатних місцях.
Запахом комахи повідомляють одна одній про знайдену їжу – досить поспостерігати за мухою, яка знайшла в кімнаті їжу, щоб це зрозуміти. Муха влітає у відчинене вікно, і невдовзі в кімнаті вже повно мух – перша повідомила решті запахом, точніше – пахучим сигналом, який можна визначити приблизно так : «За мною! Є їжа!».
Інший мушиний «фокус» : муха пробує їжу не хоботком, а… лапкою. Наступить нею на крихту або торкне крапельку рідини – і цього їй досить. Ентомологи витратили багато зусиль і часу, щоб зрозуміти, що саме «пізнає» муха, наступаючи лапкою на їжу. На лапці в неї справжня хімічна лабораторія, яка миттю робить аналіз їжі, визначає її їстівність. Для цього мусі не потрібні реактиви і прилади. Мить – і аналіз зроблено !
Не менш дивовижна, ніж мова запахів, і мова звуків. Звуками комахи користуються так само широко, як і запахами. І так само незвичайні, як «носи», їхні «вуха». Так, у коника «вухо» розташоване на нозі – вузька й досить довга щілина. Коник, який сидить на траві десь під Києвом, може сприймати підземні поштовхи, що відбуваються в Японії.
Очі в комах також унікальні. Зараз відомо, що їх не пара, як видається спочатку, а сотні й навіть тисячі : кожна пара очей у комахи, яку ми бачимо, насправді складається з багатьох очок – оматидів. Одні комахи короткозорі, інші добре бачать удалину; одні не розрізняють кольорів, другі мають кольоровий зір…
Найдужчі у світі тварин – це комахи. Так, наприклад, слон піднімає вантаж,що дорівнює 30 – 50 відсоткам, кінь – 50 – 80 і приблизно стільки ж людина. Бабка здатна підняти вагу в 10 разів більшу, ніж важить сама, хрущ – у 24 рази, мурашка тягне ношу в 52, а щипавка – в 100 разів важчу за себе.
І, нарешті, найбільш приголомшлива загадка комах – їх міжконтинентальні перельоти . Здається неймовірним, що маленька комашина з її слабенькими крильцями здійснює тисячокілометрові мандри. Звідки така сила, звідки вони «беруть пальне» і як саме їхні крихітні, здавалося б, слабкі крильцята витримують таке навантаження ? Як комахи знаходять дорогу ? Наприклад , із Києва до Африки.
Але й це ще не все : для комах навіть найменший вітер – перешкода. Отже, вони якось «уміють» ураховувати його, мають якісь «прилади», які допомагають їм коригувати політ, щоразу враховують силу вітру. Що їх веде, що допомагає в польоті ? Сонце? Місяць? Теплове чи магнітне випромінювання, що не пізнане людьми, але якими уже давно користуються комахи ?
А муха порушує всі закони земного тяжіння. Тривалий час уважали, що вона ходить по стелі або по стіні, чіпляються кігтиками за нерівності чи тримається за допомогою присосків. Однак дослідження показали, що ані кігтики, ані присоски у неї відсутні. Як же тримається муха ? Незрозуміло.
Комах на землі більше, ніж усіх інших тварин разом узятих. Можна сказати приблизно так : комах у 250 мільйонів разів більше, ніж людей на нашій планеті. Загальна вага шестиногого населення нашої планети в 30-40 разів більша, ніж вага всіх людей на землі. Якщо ми схочемо записати загальну кількість комах,які, вважається, зараз живуть на Землі, то цифра матиме такий вигляд : 112 500 000 000 000 000.
Бабка – у дослівному перекладі з англійської мови означає «драконо-муха». Вона отримала свою назву з давнього фольклору, який зображав її як далекого нащадка вимерлих драконів. У європейських легендах бабки – це ненажерливі, злі істоти. Хоча ці комахи є хижаками й грозою комарів, людей вони не кусають, тож боятися їх не варто. Однак 325 млн років тому все було інакше!Величезні пращури бабок мали розмах крил більше за метр і харчувалися всім, що рухалося по землі.
Які комахи найбільш витривалі з усіх ? Це, звісно, комарі. Вони не лише добре почуваються в умовах теплого клімату, але й на холодних північних територіях Канади, Сибіру і навіть на Південному полюсі! Цікаво, що комахи чують за допомогою тисячі волосків на тілі . Самець комара має на своїх вусиках кілька тисяч таких волосків, які вібрують і передають сигнал у центральну нервову систему.
Ви гадаєте, що бджоли та мухи гудять ? Зовсім ні, в них відсутні спеціальні органи для гудіння. Ці звуки видають їх крила на високій швидкості. Чому комар, коли летить, дзижчить, а джміль гуде ? Виявляється, що комар за секунду робить 600 помахів крильцями, а джміль – дещо більше 200. Чим помахи частіше, тим тонший звук.
Створюють і збагачують родючість ґрунту надзвичайно дрібні і дуже давні комахи – дрібні ногохвістки. Вони живуть на поверхні й у верхніх шарах ґрунту. На 1 м припадає від кількох до 700 тисяч тварин, залежно від кількості відмерлого листя, квіткового пилу, спор і міцелію грибів, що є їх їжею.
Природознавство : підруч. для 3-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак. – К. : Генеза, 2014. – 176 с. Цікаві завдання з природознавства для початкової школи. Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. — 160 с. Основи природознавства: Природа України : Навчальний посібник / Яришева Н. Ф. - К.: Вища школа, 2010.- 335 c. http://natalyagurkina.ucoz.ua/blog/zagadki/2009-08-12-86 http://allforchildren.ru/pictures/ant.php http://cliparti.jimdo.com/главная/ Ресурси :