Презентація "Утворення Галицько-Волинської держави"

Утворення Галицько-Волинської держави

Становище князівств у період політичної роздробленості2 Київське, Чернігівське, Переяславське. Галицьке, Волинське

3 Особливості розвитку Галицького та Волинського князівств Віддаленість від Києва і, як наслідок, обмеження впливу центральної влади. Розташування далеко від кордону зі Степом, що захищало від нападів кочовиків. Вдале географічне розташування на перехресті торговельних шляхів (із Балтійського моря в Чорне, із Русі до Центральної та Південно-Східної Європи). Великі родовища солі, яка була бажаним і потрібним товаром у тогочасній торгівлі, сприяли економічному піднесенню. Потреба об’єднання зусиль обох князівств для боротьби з нападами поляків і угорців, а пізніше – проти монгольської навали. Втрата Галичем родової династії після смерті Володимира з династії Ростиславичів

4

Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька етапів:І етап. Утворення князівства Романом Великим (1199-1205 рр.)ІІ етап. Тимчасовий розпад князівства (1205 – 1238 рр.)ІІІ етап. Відновлення єдності та зміцнення держави за правління Данила Галицького (1238 – 1264 рр.)ІV етап. Поступовий занепад Галицько-Волинської держави (1264-1340 рр.)

Внутрішня політика. Утвердження одноосібної влади монарха, придушення виступів боярської знаті. Розробив проект «доброго порядку» (у разі смерті Великого князя його наступника мали обирати 6 наймогутніших князів); запровадження принципу майорату, передання князівського столу старшому. Створив умови для розвитку ремісництва, торгівлі. 1194р. – будівництво церкви. Святого Пантелеймона6«… Не почавивши бджіл, меду не наїсишся». Роман Мстиславич. Збудований на честь діда Ізяслава (християнське ім’я якого Пантелеймон)Ізяслав ІІ Мстиславович

Зовнішня політика71202р. Оволодів Києвом (зречення престолу Рюрика Ростиславича)Контролював усю Південну та Південно-Західну Русь (за винятком Чернігівського князівства). У Галицько-Волинському літописі Роман згадується як «великий князь», «цар», «самодержець всієї Русі». Боровся із зовнішньою агресією. Здійснив ряд успішних походів на литовське плем’я ятвягів , приєднавши у 1196 р. їхні землі до своїх володінь. 1202 р., 1204 р. – успішні походи на половців.

8 Папа РимськийІнокентій III.

У 1205 р. у битві під м. Завихвостом на р. Вісла загинув князь (від вояків краківського князя Лешка Білого та Конрада Мазовецького). Герб князівства. Галицько-Волинського. Роман Мстиславович. Гібеліни Гвельфи. На рубежі ХІІ ст. – ХІІІ ст. в Західній Європі точилася війна між двома групами: гібелінами і гвельфами. Роман підтримав гібелінів. Лешко Білий та Конрад Мазовецький

10 У червні 1205 р. князь Роман загинув в облозі м. Завихоста на р. Віслі. Роман потрапив у засідку вояків краківського князя Лешка Білого та мазовецького князя Конрада, коли прямував до Німеччини на допомогу синові Фрідріха Барбаросси Філіпу Гогенштауфену, що домагався престолу, на який претендував також Оттон ІV Саксонський. Після смерті Романа Великого Галицько-Волинське князівство тимчасово розпадається й темп розвитку Південно-Західної Русі сповільнюється. Період тимчасового розпаду удільного князівства (1205 – 1238 рр.). Після смерті Романа при владі залишилася вдова Анна з чотирьохрічним сином Данилом та дворічним Васильком. У Галицько-Волинському князівстві тривало свавілля бояр. Водночас тривали спроби сусідніх правителів окупувати Галичину і Волинь.

Характерні риси державного життя Галицько-Волинської держави в період з 1205-1238рр. 1. Свавілля бояр, які порушували норми феодального права (оголошення князем боярина Володислава Кормильчича).2. Втручання у внутрішні справи західноукраїнських земель сусідніх держав Угорщини та Польщі. Зростаюча монгольська загроза, що вперше заявила про себе 1223р. на березі р. Калка. Боротьба за відновлення державницької єдності Данила Галицького, яка успішно закінчилась у 1238р.11

Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава – це правонаступниця Київської Русі?ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ:

Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі1. Спадкоємниця державотворчих національно-культурних традицій України-Русі.2. Новий політичний, економічний, культурний центр після занепаду Києва.3. Завдяки їй українські землі було збережено від захоплення інших держав.4. Продовжила славні дипломатичні традиції Київської Русі, представляла східнослов’янську державність на міжнародній арені.5. Створивши Галицько-Волинську державу, Роман Мстиславич плекав ідею об’єднання навколо неї князівств Київської Русі і відновлення єдиної могутньої держави.13